asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3

Національно-духовне відродження України (90-тi роки XX ст. – початок XXI ст.). Національно-культурний рух в Україні наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Українська державність як необхідна передумова розвитку національної культури. Демократизація духовного життя українського народу. Зміст статусу культури, її ролі та функцій у незалежній демократичній державі. Закон Верховної Ради України “Основи законодавства України про культуру” (1992 р.). Курс українського уряду на формування національної ідентичності. Національна культура України як засіб входження України у світовий культурний простір. Новаційні й трансформаційні тенденції у сфері духовної культури. Зростання інтересу до історії національної культури. Особливості соціокультурних процесів у незалежній Україні, їх суперечливий характер. Постмодерн в Україні. Насичення культурного життя національним і постмодерністським змістом. Формування специфічних культурних структур в окремих регіонах України. Структурна мозаїчність культури України, професійна, самодіяльно-художня, традиційно-художня, релігійна.

Література

  1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / М.С. Грушевський. – Донецьк: БАО, 2008. – 736 c.

  2. Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський. – К.: Наук. думка, 1991.

  3. Історія України: маловідомі імена, події, факти: зб. ст. / НАН України; Ін-т історії України / за ред. П.Т. Тронька. – К.: Україна, 1996. – 436 с.

  4. Історія України: навч. посіб. / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань, О.І. Гуржій та ін. – К.: Вид. дім "Альтернативи", 2002. – 472 с.

  5. Історія України: нове бачення: у 2 т. / О.І. Гуржій, Я.Д. Ісаєвич, М.Ф. Котляр та ін. – К.: Україна, 1995. – 350 с.

  6. Історія України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. Баран, Л. Войтович, Я. Грицак та ін. – Л.: Світ, 2003. – 520 с.

  7. Лапичак Д.І. Історія України в датах / Д.І. Лапичак. – Л.: Ін-т народознавства НАН України, 1995. – 440 с.

  8. Литвин В.М. Історія України: навч. посіб. / В.М. Литвин, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко. – К.: Знання, 2008. – 957 с.



Питання склав

канд.іст. н., доц. каф. 702 Ю.І.Кісіль

(науковий ступень, посада) (ініціали та прізвище)


  1. Питання за темою_Історія української культури___

(наймнування)
Культура дослов’янського населення на території України. Матеріальна та духовна культура первісного суспільства: проблема інтерпретації. Особливості палеолітичного мистецтва (настінні розписи, мала пластика тощо): українські знахідки в загальноєвропейському контексті. Культурні процеси в період неоліту та розпаду первісного суспільства. Вірування та обряди первісних людей, пережитки магічних уявлень сьогодні. Трипільська культура: проблеми інтерпретації і дискусії щодо приналежності. Культурна спадщина давніх кочовиків та землеробів України бронзового – раннього залізного віку. Матеріальна та духовна культура племен бронзового віку, а також етносів залізного віку (кімерійці, скіфи, сармати, готи, гунни, праслов’яни).

Міфологія та релігійні вірування східнослов’янських племен.Проблема генезису східнослов’янських племен. Письмові джерела про слов’янські племена в І - ІІ ст. н.е. Венеди, склавини, анти. Зарубинецька (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.) та Черняхівська (ІІ - V ст. н.е.) культури. Мистецтво антської доби. Давні слов’яни і Великий Степ: боротьба і культурна взаємодія. Матеріальна і духовна культура давніх слов’ян до утвореня Київської Русі. Слов’янська міфологія. Різноманіття цивілізаційних впливів на культуру Київської Русі (Візантія, нормани, Схід, Великий Степ). “Повість временних літ” про східнослов’янські племена. Побут і звичаї східних слов’ян. Полянська земля. Київ. Історія етноніму “Русь”. Соціально-економічні та історичні умови формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла, землеробства як умови формування давньоруської культури.

Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури. Соціально-політичні передумови запровадження християнства у княжій Русі. Хрещення Русі 988 р.: позитивні, негативні риси, можливі альтернативи. Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії та культурами інших народів. Книжна наука Давньої Русі і її носії. Давньоруське літописання. Архітектура та образотворче мистецтво Давньої Русі. Християнство як чинник нової культури Слов”янська писемність та розвиток книжного знання. Література: перекладна та оргигінальна. Мистецтво княжої Русі як втілення світогляду, релігійної та естетичної свідомості. Храми і монастирі: культурні аспекти функціонування. Народна, світська і церковна музика. Своєрідність світогляду людини княжої доби.

Культура Галицько-Волинського князівства. Культура Галичини та Волині часів роздробленості та Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис у контексті традиції давньокиївського літописання. Освіта, письменство та мистецтво Галицько-Волинського князівства. Відкритість Галицько-Волинського князівства щодо культурних впливів Західної Європи та прагнення до органічного синтезу цивілізаційних здобутків Заходу та Сходу. Місце культури Галицько-Волинського князівства в історії української культури.

Культура України ХІV – середини ХVІ ст. Русь-Україна у складі Литви: культурно-політична ситуація. Магдебурзьке право та витоки громадянського суспільства. Занепад православної церкви і пов”язаних з нею форм культури й освіти. Зміни в політичній історії та посилення західноєвропейських культурних впливів. Культурне життя в містах Галичини XIV - XVI ст. Олельковицький Ренесанс та ранній гуманізм в Україні. Формування поліетнічного міського суспільства відкритого типу. Волинь. Київщина, Поділля в культурних процесах XIV - XVI ст. Система освіти на українських землях в XIV - XVI ст. Церковне життя на українських землях в XIV - XVI ст. Усна народна творчість.

Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу. Пізньосередньовічна та ренесансна література, живопис, архітектура та скульптура в Україні. Згасання візантійських впливів та входження української культури до західноєвропейського культурного поля. Освіта і наука в Україні 2 пол. XVI - XVII ст. Церковне життя в Україні XVI - XVII ст. Берестейська унія (1596 р.) і її суспільно-культурні наслідки. Діяльність православних братств в Україні. Реформація та Контрреформація в Україні. Полемічна література: православний та католицький табори. Книгодрукування: витоки, роль і значення для європейської та української культурної традиції.

Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі. Діяльність культурно-освітянських осередків. Виникнення перших закладів вищої освіти в Україні (Острозька академія). Петро Могила та його внесок у розвиток української культури. Початок і розквіт діяльності Києво-Могилянської академії у ХVІІ – ХVІІІ ст. на підставах кращих зразків західноєвропейської освіти та традицій вітчизняної освітянської науки. Видатні вчені і діячі Києво-Могилянської академії. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку вищої освіти в Україні та Росії.

Культура козацтва та її вплив на розвиток української національної культури. Суспільно-політичні передумови формування козацького типу української культури. Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя. Проблема соціальної стратифікації українського суспільства. Київ у духовній культурі України. Києво-Могилянська академія. Запорізька Січ як соціокультурний феномен. Звичаї та традиції українських козаків. Іван Мазепа та розквіт української козацької культури. Взаємодія українського козацтва та православних братств України. Діяльність у цій сфері козацьких гетьманів (П. Сагайдачний, Б. Хмельницький та ін.). Художні вподобання, демократичні настрої козацького середовища у творах українських культурних діячів (вчених, письменників).

Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві. Становище українських земель у середині XVII – XVIII ст. Втрата автономії України в умовах політики централізації Російської імперії. Початок інтеграції української козацької старшини та духовенства в соціально-політичне та духовне життя Російської імперії. Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво. Формування ідеологеми «Київ – другий Єрусалим» та її значення для розвитку національної та релігійної самосвідомості. Київський культурний центр. Розвиток історичної самосвідомості. Особливості українського бароко (архітектура, література, музика, театр). Освіта та шкільництво Гетьманщини і Слобідської України. Григорій Сковорода – останній геній Старої України.

Національне відродження в Україні (кінець ХVІІІ – середина ХІХ ст.). Причини, передумови та періодизація українського національного відродження. Вплив ідей романтизму на українську культуру. Слобожанщина – центр національного відродження України. «Історія Русів». «Енеїда» Котляревського. Початок національного відродження на західноукраїнських землях. «Руська трійця». Процес націоналізації української греко-католицької церкви. Політика урядів Російської та Австрійської імперій щодо розвитку української культури. Стан освіти. Розвиток природничих та гуманітарних наук. Розвиток української літературної мови. Усна народна творчість. Українська нова література. Театральне мистецтво і музика. Архітектура, скульптура та образотворче мистецтво.

Діяльність Кирило-Мефодієвського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу. “Весна народів” 1848 р. - період національного пробудження європейських країн. Асиміляція царатом української культури, знівелювання релігійно-церковного, мистецького життя, дискредитація мови. Заснування таємного Кирило-Мефодієвського братства у 1846 р. Інтелектуальна еліта України у лавах таємного Кирило-Мефодієвського братства: Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко та ін. Праці кирило-мефодіївців: “Книга буття українського народу”, “Стату слов’янського товариства св. Кирила та Мефодія”, “До братів-українців”, “До братів росіян”, “До братів-поляків”. Вплив ідей братства на творчість М. Костомарова та П. Куліша. Знищення Кирило-Мефодієвського братства у березні 1847 р.

Т.Г. Шевченко та становлення української національної культури. Діяльність Т.Г. Шевченко у народницький період національно-культурного відродження. Внесок Т.Г. Шевченко у розвиток політичного етапу українського національного відродження. Поєднання Т.Г. Шевченко культурно-просвітницьких та політичних ідей “весни народів” 1848 р. Особливості та рушійні сили розвитку народницького та політичного етапів українського національного відродження. Т.Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське товариство: початок формування української національної ідеї. Творчість Т.Г. Шевченка як каталізатор зміни соціокультурної ситуації в Україні. Виникнення реалізму в українському літературі і мистецтві. Їх еволюція та витоки українського модернізму.

Вплив реалізму на розвиток українського мистецтва (література, театр, музика, живопис). Реалізм в Україні з позицій народницьких і просвітянських (С. Руданський, А. Свидницький) та громадсько-програмових (особливо О. Кониський). «Об'єктивна проза» 80—90-х років: І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, Б. Грінченка й І. Франка. Уведення соціальних і національних тем, поширення тематики з селянського верста на робітничі й нову інтелігенцію, поданих на тлі тодішнього розвитку капіталізму в Росії й Австрії. Вірші Б. Грінченка і П. Грабовського («Громадська поезія»). Правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей як ознака українського реалізму. Принцип точної відповідності реальній дійсності як критерій художності українського реалізму. Вплив складних політичних умов у другій половині ХІХ ст. на розвиток українського реалізму: заборона українського книгодрукування, переслідування української інтелігенції тощо. Заснування у Львові культурно-освітніх товариств (“Просвіта”, “Наукове товариство ім. Т. Шевченка”), українських видавничих спілок. Харківський, Київський, Новоросійський університети як наукові центри.

Традиція та «модерн» в українській культурі кінця XIX – початку XX ст. Реформи 1860 - 1870-х років в Російській імперії та їх вплив на соціально-економічний та політичний розвиток України. Промисловий переворот, урбанізація та початок руйнування традиційного села. Зародження націоналізму. Громадівський рух. Роль Івана Франка в національно-культурному русі. М. Грушевський і його роль у розвитку української національної культури. Лютнева революція в Петрограді та спалах національно-політичного відродження в Україні. Центральна Рада. Боротьба за незалежність України. Процес зростання національної свідомості «з селян до нації». Формування ідеї соборної України. Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи. Національно-культурна політика Гетьманату. Створення української вищої школи. Українська Академія Наук. Д. Багалій, А. Кримський, Ст. Смаль-Стоцький, В. Вернадський, М. Туган-Барановський. Видавнича справа. Преса. Театр. Автокефалія Української православної церкви.

Українізація та її значення для культурного процесу у 20-30-х роках ХХ ст. Причини політики «українізації». Її вплив на українську культуру 20-30-х років XX ст. “Українізація” як державна політика та соціокультурний процес. Розвиток освіти та ліквідація неписьменності. Діяльність М. Хвильового, М. Зерова, М. Куліша, Ю. Клена та ін. у становленні української культури. Дрматургія та новаторство в театрі “Березіль”(Лесь Курбас). Український кінематограф (О.Довженко). Трагедія української культури 30-х рр. ХХ ст. “Розстріляне відродження” в контексті культури України. Сталінський терор та його наслідки для української культури. Особливості культури Західної України першої пол. ХХ ст. Літературно-мистецьке життя Львова. Наука та освіта в Галичині. Діяльність товариства «Рідна школа». Роль митрополита А. Шептицького на ниві української культури. Художньо-творче життя Галичини в першій пол. ХХ ст.

Соціалістичний реалізм в українській культурі радянського періоду. Соціалістичний реалізм як єдиний офіційно дозволений в СРСР «творчий метод» літератури і мистецтва. Лакування дійсності і «теорія безконфліктності», а також ілюстрування індустріалізації й колективізації, прославлення партії й вождів. Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час війни. Соціалістичний реалізм та патріотична тематика з ухилом у публіцистику (оповідання й статті О. Довженка). Створення нових вищих навчальних закладів і розширення мережі науково-дослідних установ у повоєнні часи. Розвиток науки і техніки. Акції, спрямовані проти творчої інтелігенції, вилучення з бібліотек книг українських політичних діячів і письменників. Поява нових творів літератури і драматургії (А. Малишко, О. Гончар, М. Бажан, Остап Вишня та ін.). Творчість композиторів Г. Майбороди, С. Людкевича та ін. Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів. Створення закладів професійно-технічного навчання для підготовки робітничих кадрів. “Шістдесятники” у боротьбі за національно-культурне відродження України. Посилення ідеологічного тиску та репресій, “чистка” редакцій газет, журналів, видавництв. Розвиток кіно і театрального мистецтва (С. Параджанов, К. Муратова, Л. Биков, Н. Ужвій, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко та ін.). Розквіт музично-естрадного мистецтва. Втрата національної своєрідності.

Реформування системи культури, освіти, науки в незалежній Україні. Культурні процеси в Україні після 1991 р. Крах комуністичної ідеології та її наслідки для розвитку української культури. Основи законодавства про культуру, мови, освіту. Культурно-мистецькі товариства. Розширення сфер діяльності творчих спілок, мистецьких груп. Зміцнення зв’язків і співробітництва України з іншими державами. Українська державність як необхідна передумова національно-культурного відродження. Суперечливий характер культурного процесу в сучасних умовах. Демократизація як чинник національно-духовного відродження. Українські культурні традиції та сучасність.

Сучасна українська література, театр та музика. Риси нової соціокультурної дійсності: геополітична та культурна ситуація після розпаду двополюсної системи світу. Проблема типології української національної культури. Культурологічні ідеї радянської доби та їх актуальність в умовах нової соціальної реальності. Українська національна ідея – передумова розвитку національної культури в умовах нової соціальної реальності. Фактори зростання національної культурної самосвідомості. Перспективи розвитку української культури в сучасних умовах. Проблеми розвитку української культури в контексті глобалізації та ідеології глобалізму. Секуляризаційні процеси і їх вплив на українську культуру. Українська культура в ситуації постмодернізму. Специфічні риси українського постмодерну. Українська церква і релігія в ситуації постмодернізму.

Література

  1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

  2. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. – 520 с.

  3. Історія світової та української культури: Підручник. / Гречко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. – К.: Літера, 2002. – 463 с.

  4. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 2002. – 656 с.

  5. Історія української культури / За ред. О. Павлова. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

  6. Історія української та зарубіжної культури / за ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. − К.: Вид-во «Знання», 2002. – 351 c.

  7. Історія української культури у 5-ти т. Т. 1. Історія культури давнього населення України / Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. – К.: Наукова думка, 2001. – 1134 с.



Питання склав

канд.іст. н., доц. каф. 702 Ю.І.Кісіль

(науковий ступень, посада) (ініціали та прізвище)
Завідувач кафедри 703 ______________ А.Є.Прилуцька

(підпис) (ініціали та прізвище)

Завідувач кафедри 702 ______________ В.Б.Селевко

(підпис) (ініціали та прізвище)


Програму розглянуто і затверджено на випускаючій кафедрі 703

Протокол № 5 від «17» лютого 2016 р.
Програму вступного випробування для здобуття освітнього ступеня бакалавра на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з напряму 6.020105 «Документознавство то інформаційна діяльність» погоджено Науково-методичною комісією Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Протокол № 1 від 19 лютого 2016 р.


Голова НМК Університету

д.т.н., проф. В.М. Павленко


<< предыдущая страница