asyan.org
добавить свой файл
1
КОМПЛЕКСНА  ЦІЛЬОВА

ПРОГРАМА  РОЗВИТКУ  ВОДНОГО  ГОСПОДАРСТВА

НА  ПЕРІОД  ДО  2021  РОКУ  В  РАЙОНІ

 

 

 

Замовник Програми

          

Єремій

Роман Романович – начальник Коломийського міжрайонного управління водного господарства

Керівник Програми

Панчук

Роман Теодорович – перший заступник голови райдержадміністрації

 

 

 

ПОГОДЖЕНО

 

управління економіки

райдержадміністрації

 

Глушкова

Любов Миколаївна

фінансове управління

райдержадміністрації

 

Попадюк

Оксана Василівна

юридичний сектор апарату

райдержадміністрації

Івашків

Михайло Степанович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Паспорт

Комплексної цільової програми розвитку водного господарства

на період до 2021 року в районі

 

1. Ініціатор розроблення Програми

Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів

 

2. Розробник Програми

Коломийське міжрайонне управління водного господарства

 

3. Термін реалізації Програми

2013-2021 роки

 

4. Етапи фінансування Програми

щорічно

 

5. Прогнозні обсяги та джерела фінансування, тис.грн.                          за такими розділами програми:

–  Розділ І. Забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушувальних угідь, управління водними ресурсами;

Розділ ІІ. Комплексний протипаводковий захист у басейнах річок Дністра, Пруту і Сірету

 

1998,9

 

Роки

Обсяги фінансування, тис. грн.

Всього

в т.ч. за джерелами фінансування

Державний

бюджет

Обласний бюджет

Сільські, селищні та районний

бюджети

Інші джерела

2013-2021

1998,9

150,0

920,0

928,9

 

в т.ч.

 

 

 

 

 

2013

229,5

-

150,0

79,5

 

2014

100,7

-

-

100,7

 

2015

100,7

-

-

100,7

 

2016

351,0

-

250,0

101,0

 

2017

105,0

-

-

105,0

 

2018

427,0

-

320,0

107,0

 

2019

109,0

-

-

109,0

 

2020

311,0

-

200,0

111,0

 

2021

265,0

150,0

-

115,0

 

 

6. Очікувані результати виконання Програми:

 

– створення безпечних умов для життєдіяльності громадян району;

– захист від паводків сільськогосподарських угідь;

– забезпечення регулювання поверхневого стоку з метою оптимізації паводкових витрат;

– мінімізування  розмірів  збитків,  спричинюваних  шкідливою  дією паводкових вод;

– щорічне покращення використання меліорованих земель на площі           23,0 га;

– відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану малих річок.

 

7. Термін проведення звітності: один раз на рік.

 

 

 

Замовник Програми                                                                    Роман Єремій

 

 

Керівник Програми                                                                     Роман Панчук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Паспорт до розділу І

цільової програми забезпечення розвитку меліорації

земель і поліпшення екологічного стану осушувальних

угідь, управління водними ресурсами

 

1. Ініціатор розроблення Програми

Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів

 

2. Розробник Програми

Коломийське міжрайонне управління водного господарства

 

3. Термін реалізації Програми

2013-2021 роки

 

4. Етапи фінансування Програми

щорічно

 

5. Прогнозні обсяги та джерела фінансування, тис.грн.                         

 

653,9

 

Роки

Обсяги фінансування, тис. грн.

Всього

в т.ч. за джерелами фінансування

Державний

бюджет

Обласний бюджет

Сільські, селищні та районний

бюджети

2013-2021

653,9

150,0

 

503,9

в т.ч.

 

 

 

 

2013

44,5

-

-

44,5

2014

55,7

-

-

55,7

2015

55,7

-

-

55,7

2016

56,0

-

-

56,0

2017

57,0

-

-

57,0

2018

57,0

-

-

57,0

2019

59,0

-

-

59,0

2020

59,0

-

-

59,0

2021

210,0

150,0

-

60,0

 

6. Очікувані результати виконання Програми:

- щорічне покращення використання меліорованих земель на площі 23,0 га.

 

7. Термін проведення звітності: один раз на рік.

 

 

Замовник Програми                                                              Роман Єремій

 

 

Керівник Програми                                                               Роман Панчук

 

 

 

1.     Обгрунтування програми

 

Меліоровані землі становлять 49,2 відсотка від орних земель всього по району, що становить 35,305 тис.га, тому вплив меліорації земель є невід’ємною частиною використання земель в цілому.

Використання земель під сільськогосподарське виробництво в повній мірі залежить від правильної і необхідної експлуатації меліоративних систем.

Закон України "Про меліорацію земель" дає визначення термінів про меліорацію земель, її види, права і повноваження органів виконавчої влади з регулювання відносин у сфері меліорації земель.

Дослідженнями доведено, що на величину врожайності сільськогосподарських культур від’ємно впливає надлишок вологи в ґрунтах. Водний режим кореневого шару формується під дією фізико-географічних факторів і господарської діяльності. Особливо на водний режим в зоні Прикарпаття впливає клімат, рельєф, розміри площі водоскиду, гідрологічні особливості ґрунтів.

За даними гідрогеолого меліоративної партії Івано-Франківського міжрайонного управління водного господарства на окремих осушувальних системах простежується несприятлива меліоративна ситуація з ознаками перезволоження та вторинного заболочення. За даними циклу кислотної зйомки по всіх районах області виявлена величина кислотності менше 7,0, що свідчить про оглеєння та повторне перезволоження ґрунтів. Понад 20 відсотків меліоративних каналів заросли чагарниками та замулилися, на окремих ділянках спостерігаються блюдця, вимочки. Під час паводків збільшуються зони і терміни підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів.

Меліоративні системи, які побудовано 40-45 років тому морально і фізично устаріли. З’явилися загрозливі тенденції виходу з ладу основних меліоративних фондів,  погіршення  технічного стану меліоративної  мережі. Тому такі меліоративні системи потребують реконструкції та відновлення.

Виконання меліоративних заходів є одним з основних факторів, спрямованих на покращення хімічних і фізіологічних властивостей грунтів, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами проектування, будівництва та експлуатації меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.

Мета програми – поліпшення родючості сільськогосподарських угідь шляхом покращення технічного стану меліоративних систем на внутрішньогосподарській мережі та зниження ризиків підтоплення. Умовою виконання програми є забезпечення задовільних та стабільних урожаїв, підвищення продуктивності рослинництва, невеликих затрат ресурсів і коштів.

Нормативно-правовою основою для розробки програми є закони України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року", "Про меліорацію земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", які визначають правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, визначає засади правового регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі проведення меліорації земель.

За результатами щорічних обстежень стану меліорованих земель відзначено, що на осушених площах розвиваються негативні процеси вторинного заболочення, збільшується термін пропуску повеней та паводків внаслідок замулення каналів, скидних колекторів та заростання їх чагарниками.

Урожайність на меліорованих землях тісно пов’язана з використанням комплексу агромеліоративних заходів (глибоке розпушування, культуртехнічні роботи, вапнування, очищення каналів від мулу, ремонт гідротехнічних споруд, дренажних оголовків).

На окремих осушних системах спостерігається зменшення вмісту гумусу, зниження мікробіологічної активності грунту, погіршення його водно-повітряного і поживного режиму, значне озалізнення, алюмінізація, підвищення кислотності, ерозійні процеси, вторинне заболочення.

 

2. Фінансове забезпечення програми

 

На підставі актів обстеження стану меліорованих земель в районі підлягають покращенню 35,305 тис.га. З цією метою необхідно виготовити проектно-кошторисну документацію, провести очищення каналів від мулу, розрівнювання кавальєрів, ремонт гідротехнічних споруд, ремонт і утримання експлуатаційних доріг, вирубування чагарників на каналах, реконструкцію інженерної інфраструктури осушувальних меліоративних систем на зазначені цілі (табл. 1,2,3,4).

Фінансове забезпечення програми буде здійснюватись за рахунок коштів екологічного податку, грошових стягнень за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності і частково за кошти які надходять від втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, виходячи з можливостей дохідної частини бюджетів місцевого самоврядування.

Виконавцем вказаних робіт буде спеціалізоване Коломийське міжрайонне управління водного господарства.

Використання коштів, передбачених в районому бюджеті розповсю- джується на управління агропромислового розвитку райдержадміністрації та Коломийське міжрайонне управління водного господарства.

Головним розпорядником коштів, які будуть виділятися з районного бюджету, є управління агропромислового розвитку райдержадміністрації з подальшим спрямуванням їх Коломийському міжрайонному управлінню водного господарства.

Бюджетні кошти на оплату робіт з поліпшення родючості сільськогосподарських угідь використовуються виключно на виконання меліоративних заходів.

Кошти районного бюджету виділяються управлінню агропромислового розвитку райдержадміністрації з подальшим спрямуванням їх Коломийському міжрайонному управлінню водного господарства відповідно до заходів та джерел фінансування районної цільової програми.

Виділені з районного бюджету кошти спрямовуються на здійснення меліоративних заходів для поліпшення родючості земель.

Обґрунтуванням для визначення земельних масивів, на яких необхідно провести меліоративні заходи, є прогнозований розподіл площ осушуваних земель з глибиною залягання рівня ґрунтових вод і прогнозованою оцінкою вологозапасів в кореневмісному шарі ґрунтів.

Роботи з меліоративних заходів проводяться лише на основі проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником виконання робіт.

Коломийське міжрайонне управління водного господарства на підставі розподілу коштів фінансовим управлінням райдержадміністрації використовує їх відповідно до діючого порядку касового виконання районного бюджету за видатками.

 

3. Перелік заходів і завдань з визначення виконавців, термінів виконання, обсягів та джерел фінансування з розбивкою по роках.

 

Дані наведені в таблицях 1, 2, 3, 4.

 

4. Очікувані результати виконання програми

 

В результаті реалізації Програми очікується отримати такі результати:

– поліпшення родючості сільськогосподарських угідь;

– підвищення ефективності роботи меліоративних систем;

– забезпечення стабільних урожаїв сільськогосподарських культур;

– зниження собівартості рослинницької продукції за рахунок підвищення врожайності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Паспорт до розділу IІ

цільової програми комплексного протипаводкового захисту

у басейнах річок Дністра, Пруту і Сірету

 

1. Ініціатор розроблення Програми

Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів

 

2. Розробник Програми

Коломийське міжрайонне управління водного господарства

 

3. Термін реалізації Програми

2013-2021 роки

 

4. Етапи фінансування Програми

щорічно

 

5. Прогнозні обсяги та джерела фінансування, тис.грн.                         

 

1345,0

 

Роки

Обсяги фінансування, тис. грн.

Всього

в т.ч. за джерелами фінансування

Державний

бюджет

Обласний бюджет

Сільські, селищні та районний

бюджети

Інші джерела

2013-2021

1345,0

-

920,0

425,0

-

в т.ч.

 

 

 

 

 

2013

185,0

-

150,0

35,0

-

2014

45,0

-

-

45,0

-

2015

45,0

-

-

45,0

-

2016

295,0

-

250,0

45,0

-

2017

48,0

-

-

48,0

-

2018

370,0

-

320,0

50,0

-

2019

50,0

-

-

50,0

-

2020

252,0

-

200,0

52,0

-

2021

55,0

-

-

55,0

-

 

6. Очікувані результати виконання Програми:

– створення безпечних умов для життєдіяльності громадян області;

– захист від паводків десятки тисяч гектарів сільськогосподарських угідь;

– забезпечення регулювання поверхневого стоку з метою оптимізації паводкових витрат;

–  мінімізування  розмірів  збитків,  спричинюваних  шкідливою  дією паводкових вод;

– відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану малих річок.

7. Термін проведення звітності: один раз на рік.

 

Замовник Програми                                                               Роман Єремій

 

Керівник Програми                                                                Роман Панчук

1. Обгрунтування доцільності розроблення Програми

 

На виконання закону України 24 травня 2012 року № 4836-VI "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року" розроблено комплексну регіональну цільову програму розвитку водного господарства на період до 2021 року в районі.

Метою Програми є вирішення у Прикарпатському регіоні проблеми захисту населених пунктів, територій, у тому числі сільськогосподарських угідь, та об’єктів виробничої сфери від наслідків катастрофічних паводків і повеней та мінімізування розмірів заподіяних ними збитків.

Прикарпатський регіон знаходиться в зоні розвинутої зливової діяльності атмосфери і відповідно зоні підвищеного ризику щодо виникнення водних стихій та проявів їх шкідливої дії, що спричиняє різні за масштабами, у тому числі й катастрофічні затоплення, підтоплення і перезволоження територій, ураження інженерних інфраструктур та комунікацій з руйнівними наслідками.

Територією району протікає 359 річок загальною довжиною 1153 км, із них 358 – малі річки довжиною – 1115 км і одна – середня річка довжиною – 38 км.

Природні фактори та господарська діяльність на водозборах впливають на формування частих високих паводків.

До природних факторів формування паводків належать:

–   мінлива гідрометеорологічна (синоптична) ситуація та морфологічна будова русел гірських річок (нерівномірність розподілу стоку в часі – за 3-4 місяці весни і літа протікає близько 70% річного річкового стоку;

–   висока водність річок перед паводком;

–   геолого-орографічні та гідрогеологічні умови, які призводять до формування обвалів та селів у гірських та прилеглих до них районах;

– значна кількість опадів вище норми, велика інтенсивність і тривалість, що спричиняють насичення ґрунту вологою і зменшення його водопоглинальної здатності та водопроникності;

–   великі ухили та недостатня пропускна здатність русел річок;

–   велика швидкість стікання води внаслідок значної крутизни схилів, близького залягання водонепроникних гірських порід;

–   високий енергетичний потенціал гірського рельєфу, який поступово збільшується в зв’язку з сучасним підвищенням гір;

–   недостатня зарегульованість річкової мережі;

–   мала стійкість окремих частин гірських масивів внаслідок сейсмічної активності надр та їх нерівномірної напруженості по окремих тектонічних зонах і вузлах у комплексі з активними ерозійними процесами;

– особливості гідрогеологічних умов, що зменшують зчеплення окремих частин блоків порід в умовах активного впливу гравітаційних сил;

–   зниження міцності порід на схилах в зв’язку з їх вивітрюванням;

–   різке зменшення здатності рослинного покриву затримувати дощові води, їх випаровування в атмосферу і припинення транспірації при припиненні вегетації, паданні листя з дерев і всиханні трав на луках;

–   танення снігу в горах при різкому підвищенні температури повітря та випадання інтенсивних дощів.

До факторів господарської діяльності, що мають значний вплив на формування паводкового стоку, належать:

–   розорювання та знелісення водозборів без застосування протиерозійних заходів, порушення технології виконання культуртехнічних робіт, що прискорює поверхневий стік;

–   порушення режиму господарювання у водоохоронних зонах та на прибережних водозахисних смугах річок;

–   забудова в зонах можливого затоплення та заплавах річок;

–   влаштування доріг, мостів без врахування вимог будівельних норм в частині водовідводів та захисту від паводків;

–   ведення лісогосподарської діяльності за умови недостатньо розробленої раціональної науково-обґрунтованої технології.

Через недостатню мережу водомірних постів на річках і значну повторюваність паводків ускладнюється їх прогнозування та запобігання шкідливій дії вод, паводки на гірських ріках практично не прогнозуються і виникають раптово, особливо локальні.

Отже населення, що проживає в прибережних селах, зазнає значних матеріальних та моральних втрат від паводків і перебуває в постійному напруженні. Це стосується навіть тих населених пунктів, де вже є протипаводкові гідротехнічні споруди. Через нестачу коштів на здійснення експлуатаційних заходів та догляду ці споруди з кожним роком втрачають надійність, що призводить до додаткових витрат з державного бюджету на ліквідацію шкідливої дії вод.

Комплекс захисних споруд на річках є недостатнім і потребує значної реконструкції та перебудови. Більша частина захисних гідротехнічних споруд будувалася і зараз будується для розв’язання локальних проблем і не становить єдиного комплексу, розрахованого на надійний захист від катастрофічних паводків. Тому для запобігання і мінімізації збитків від шкідливої дії вод необхідно ретельно вивчати та аналізувати і звичайно вчасно розробляти та здійснювати відповідні заходи.

Для надійного захисту населення, мінімізації збитків від шкідливої дії вод необхідно забезпечити надійність комплексу захисних споруд.

Аналіз гідрологічної обстановки на ріках свідчить про те, що частота паводків за останні роки зросла, хоч вона, як сказано вище, в Карпатах була завжди високою.

Вирішення питань протипаводкового захисту тісно пов’язане з регулюванням русел річок, заходами щодо охорони їх від замулення, засмічення, впливу водної ерозії, з будівництвом та виконанням інших робіт у заплавах річок.

Практика показала, що проблему захисту від паводків розв’язати лише інженерними заходами неможливо. Там, де недостатньо враховуються природні чинники, де заощаджують на запобіжних заходах, які забезпечують стійкість екосистеми, втрати на ліквідацію наслідків шкідливої дії вод значно збільшуються.

Вирубування лісів, розорювання земель сприяє збільшенню водної ерозії, замуленню  русел  річок.  Забудова  заплав  призводить  до  зростання навантаження на водозабори, внаслідок чого порушується природний режим річок, змінюються умови формування стоку, частішають паводки, зростають заподіяні ними збитки.

Зважаючи на збитки, що завдаються населенню та господарствам району, з метою збереження берегів і прибережних територій від розмиву, захисту від затоплення та руйнування паводковими водами, вживалися і вживаються певні заходи із здійснення протипаводкових і протиерозійних заходів.

Проблему передбачається реалізувати шляхом:

–   виконання робіт з берегоукріплення та регулювання русел річок, будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд, захисних дамб, розчищення  русел  річок,  упорядкування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, розроблення схем комплексного протипаводкового захисту територій від шкідливої дії вод, удосконалення методів і технічних приладів для проведення гідро-метеорологічних спостережень, прогнозування паводків;

–   упровадження раціональних технологій виконання робіт з берегоукріплення та регулювання русел річок;

–   удосконалення   служби   протипаводкового   захисту,   включаючи експлуатацію захисних гідротехнічних споруд;

–   проведення робіт з переселення громадян із зон ризику використання земель у межах території можливого затоплення;

–   будівництва і реконструкції протизсувних та протиселевих споруд, недопущення звуження руслових потоків об'єктами дорожнього господарства;

–   забезпечення контурно-меліоративного упорядкування територій на водозборах річок;

–   узгодження дій суб’єктів водогосподарського комплексу і реалізації заходів щодо запобігання шкідливої дії паводкових вод на територіальному рівні через басейнові управління водного господарства.

–   посилення контролю з боку місцевих органів виконавчої влади за організацією догляду за річками, їх водозбірною територією;

– впровадження ефективного, обґрунтованого та збалансованого механізму використання, охорони та відтворення водних ресурсів, забезпечення сталого розвитку державної системи моніторингу вод згідно з міжнародними нормами.

Основними завданнями Програми є:

–   будівництво нових та відновлення існуючих гідротехнічних захисних споруд (водозахисних дамб та берегоукріплень);

–   проведення робіт з розчищення русел річок, упорядкування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, розроблення схем комплексного протипаводкового захисту територій від шкідливої дії вод;

–   визначення меж прибережних захисних смуг згідно з проектами землеустрою, насамперед на водних об’єктах, що є джерелами питного водопостачання;

–   здійснення першочергових заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану малих річок;

–   ліквідація наслідків шкідливої дії вод, захисту населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь;

–   проведення контурної меліорації на водозаборах;

–   здійснення протизсувних заходів та будівництво протиселевих споруд.

 

2. Фінансове забезпечення Програми

 

Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок:

–   коштів Державного бюджету України;

–   коштів обласного бюджету;

–   коштів районного (місцевого) бюджету.

Обсяги фінансування Програми уточнюються під час підготовки проектів державного, обласного та районного (місцевого)  бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених головному розпоряднику коштів, відповідальному за виконання завдань і заходів Програми.

Фінансове забезпечення програми буде здійснюватись за рахунок коштів екологічного податку, грошових стягнень за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності і частково за кошти які надходять від втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, виходячи з можливостей дохідної частини бюджетів місцевого самоврядування.

Кошти державного бюджету на виконання заходів Програми спрямовуються згідно з порядками їх використання на відповідний рік за умови співфінансування з інших джерел.

Івано-Франківський облводресурсів подає щороку під час підготовки обласного бюджету на відповідний рік обґрунтування обсягів робіт та їх фінансування з обласного бюджету з урахуванням пропозицій регіональної комісії, райдержадміністрацій та виконавчих комітетів міських рад.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 920,0 тис. гривень за рахунок обласного бюджету, з районного 425,0 тис.гривень.

 

3. Перелік заходів і завдань з визначення виконавців, термінів виконання, обсягів та джерел фінансування з розбивкою по роках

 

Дані наведені в таблицях 5, 6, 7 ,8.

 

 

 

 

 

 

4. Очікувані економічні, соціальні та екологічні

результати виконання Програми

 

Виконання Програм дасть можливість:

–   створити безпечні умови для життєдіяльності громадян району;

–   зменшити матеріальні збитки від затоплення і підтоплення населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь;

–   створити сприятливі умови для розвитку інфраструктури населених пунктів;

–   поліпшити гідрологічний режим річок.