asyan.org
добавить свой файл
1


ЄНАКІЄВСЬКА МІСЬКА РАДА

ВІДДІЛ ОСВІТИ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ РОБОТИ :
«ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ, ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОРФОГРАФІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ»

ПІДГОТУВАЛА :

вчитель початкових класів НВК № 5

ШОВТЬ ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
(Слайд 2)

2012 р.

Головною метою початкового навчання є формування функціонально-грамотної особистості: людини самостійної, досвіченої та вміючої жити серед людей.

Гадаю, що не треба довго пояснювати , як важливо для людини мати дар слова.

К.С.Аксаков писав : «Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово есть воссоздание внутри себя мира» (Слайд 3.) .Це відтворення йде все життя, але особливо інтенсивно відбувається у дітей. І дуже важливо допомогти дитині якнайкраще оволодіти цим чудовим даром.

Тому я протягом 4 років працюю над проблемою: «Формування культури усного та писемного мовлення, підвищення рівня орфографічної грамотності».(Слайд 4)

Працюючи над цією проблемою, ставлю перед собою такі освітні задачі:

  1. Вчити висловлювати та обгрунтовувати судження.

  2. Формувати мотивацію навчальної діяльності учня, навички побудови зв’язного мовлення, установки на активне використання фразового мовлення.

  3. Практично відпрацьовувати вміння складати моделі різного типу.


Працюючи над цією проблемою, не обійтися без наступних корекційних задач :


    1. Збагачувати зорові уявлення дітей.

    2. Розвивати увагу та навички мовного спілкування.

    3. Стимулювати пізнавальну активність (завдання на пошук)

    4. Включати в практичну діяльність розумові вправи.

    5. Формувати навички самоконтролю та самооцінки.

(Слайд5)

Моя система роботи в цьому напрямку дозволяє поетапно від простого до складного проводити роботу з розвитку зв’язного мовлення. Від першого року начання до четвертого досягати гарних результатів з розвитку мовленнєвих навичок через розвиток творчих, пошукових здібностей дітей.

Звідси: початковий етап роботи включає психолого-педагогічну діагностику мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку та першокласників за наступними критиріями :

  • словниковий запас;

  • словесне малювання;

  • образне мислення;

  • володіння усною та письмовою мовою;

  • творча уява.

(Слайд 6)

Далі моя робота здійснюється за наступними напрямками.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ – НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ.(Слайд 7)
До першого класу дитина володіє певними навичками усного мовлення, вільно вимовляє слова та в процесі спілкування не задумується над разміщенням слів усередині фрази .Побудова кожної фрази в писемному мовленні є предметом спеціального обмірковування. Навчання писемному мовленню пов’язане з високими вимогами пред’явленими до неї : чіткість структури висловлювання, обгрунтованість думки, точність у вживанні мовних явищ. Учителю при формуванні зв’язного мовлення слід враховувати мотивацію мовлення.

МОТИВАЦІЯ МОВЛЕННЯ.

Мовлення виникає з потреби висловлювати свої думки, але висловлювання людини породжується певними мотивами. Наявність мотивації мовленння означає, що у учня не тільки є думки та почуття, які можуть бути виражені , але йому хочеться ними поділитися .Щоб діти говорили добре, емоційно, цікаво, щоб бажали покращити своє мовлення, треба ввести учня в роль захопливого розповідача, який уміє передати зміст простими словами. Важливе значення має мотиваційне ставлення до кожного самостійного висловлювання учня : треба вимагати від дитини розповідати так, щоб його думка була зрозуміла слухачам, які відчували б його ставлення до висловлюваного.

ВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯ.

Кожна усна відповідь учня повинна відповідати певним вимогам до змісту, побудови та оформлення мовленнєвого висловлювання . При складанні усної розповіді, треба акцентувати увагу дітей на :

  • логічність;

  • послідовність;

  • повноту змісту;

  • правильність синтаксичних конструкцій;

  • лексичне багатство .

Весь час треба заохочувати дитину до висловлювання своїх думок, викликати на розмову, через те що, його монологічне мовлення ще не розвинуте. Дитина «розуміє більше, чим може передати словами».

Спільним вимогам повинна відповідати як усне так і писемне мовлення. Учити змістовному, логічному , виразному та правильному мовленню треба на всіх уроках. Коли учні навчаються зв’язному мовленню, треба повідомляти менше теоретичних відомостей, тому що навички, уміння формуються найкраще, коли вони осмислені. В першому класі при виконанні різноманітних вправ учні знайомляться з вимогами до зв’язного мовлення поступово. . Починають розуміти, що означає говорити зв’язно, за певним порядком, розкривати основну думку висловлювання. Учні дізнаються, що таке розповідь, опис, міркування, казка; чим відрізняється опис предмета чи картини тощо . Ці знання учні отримують шляхом практичних вправ, завдань, спостережень.

УСУНЕННЯ ТРУДНОЩІВ.

Успішне формування у дітей умінь та навичок з розвитку зв’язного мовлення можливе за умови усунення труднощів під час самостійного складання текстів- як письмових, так і усних

Щоб повно виявити позитивні якості та недоліки кожної конкретної роботи, дати об’єктивну оцінку, треба здійснювати єдиний, різносторонній, різноплановий підхід до характерних помилок, які допускають учні початкових класів при виконанні письмових переказів та творів.

  1. У змісті .

  2. У структурі :

  • порушення логічної послідовності;

  • відсутність зв’язку між фактами.

  1. Мовленнєве оформлення :

  • у знаходженні межі речень;

  • побудові речень різних видів;

  • порушення порядку слів;

  • повтори слів;

  • неправильний вибір і використання слів.

  1. Допускають орфографічні помилки на вивчені та невивчені правила.

Щоб організувати колективну роботу над помилками, треба вибрати з робіт учнів найбільш характерні приклади помилок, згрупувати їх за типами. Над кожною групою помилок можна працювати на різних уроках. Робота над помилками повинна бути продуманою, правильно організованою. Цінність цієї роботи полягає в тому. що учні «розуміють складне у простому» та знаходять «незнайоме у знайомому»,а це має велике освітнє та виховне значення.
Важливе місце займає робота над звуковою культурою мовлення. Вважалось, що першокласники володіють певним рівнем вимовних умінь та навичок, що дозволяє їм вільно здійснювати мовленнєву діяльність. Але практика показує, що більша частина першокласників має значні порушення у вимові. Все це гальмує розвиток мовленнєвих здібностей дітей у цілому. Тому звукова культура має велике значення.

ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ припускає чітку артикуляцію звуків, виразну їх вимову,промовляння, навички використовувати голос та різні засоби виразності.

Техніка мовлення – це вміння дихати, володіти голосом, дикцією. Для цього проводяться вправи для дихання.

  1. Вдих –видих рахунок від 1 до….

  2. Вдих – на видиху читання скоромовок

  3. Вправа «Задуй три свічки» та ін..



Голос – важливий компонент техніки мовлення. Він має такі властивості: висота, гнучкість, сила та ін.. Ці властивості можна розвивати за допомогою спеціальних вправ.

1.Читання текстів з різними установами (весело, сумно…)

2. Інсценування невеличких уривків.

Дикція – чистота, правильність, чіткість вимови

Виразним прийнято називати читання, при якому виконавець передає своє ставлення та свою оцінку читача.
На мій погляд основною ланкою роботи над зв’язним мовленням є робота з текстом. ( Слайд 8) Опора на теорію тексту допомагає відпрацьовувати

в учнів найбільш направлених та продуктивних умінь і навичок складання зв’язних висловлювань, що сприяє вдосконаленню якості письмових робіт молодших школярів

СЛОВО – це будівельний матеріал за допомогою якого будується речення, з речень – текст. Починаючи з першого класу, треба знайомити учнів з текстом, з його ознаками, структурою, правилами побудови, з тим , як з’єднувати частини тексту , речення одне з одним. Необхідно формувати комутативні навички :

  • вміння розкривати зміст висловлювання;

  • вміння добирати матеріал до тексту;

  • вміння розкривати основну думку тексту;

  • вміння систематизувати зібраний матеріал;

  • вміння будувати текст в певній композиційній формі;

  • вміння виражати свої думки правильно, точно.


Головну роль у роботі з текстом відіграє система вправ. (Слайд 9) Це :

  • виділення опорних слів;

  • робота з деформованим текстом;

  • редагування тексту;

  • творчий переказ;

  • встановлення зв’язків слів;

  • складання власного твору.

Основна робота з формування у дітей поняття будови тексту проводиться при ознайомленні з переказами та творами. Діти вчаться будувати зв’язні висловлювання не шляхом проб та помилок, не механічним повтором за зразком авторського тексту, а більш усвідомленим вираженням закінченої думки. Цьому сприяють наступні вправи:

  • підбирання до даного слова синонімів, знаходження їх у тексті;

  • підбирання до даного слова антонімів;

  • робота з прямим та переносним значенням слів;

  • робота з прислів’ями, приказками;

  • робота зі словником;

  • виконання творчих вправ.

У своїй роботі з розвитку зв’язного мовлення використовую усну народну творчість. Дітям дуже подобається розгадувати загадки, промовляти скоромовки, складати казки.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ.(Слайд 10)

Робота учителя оцінюється за результатами роботи кожного учня. Для аналізу результативності я взяла результати монологічного мовлення, які пишуть учні 4 класів у вересні, грудні, квітні місяці. На діаграмі ви бачите , як зростає якість знань попер нього випуску та четверокласників цього року протягом навчального року.



  • Шановні колеги, бажаю вам успіхів, натхнення та професіоналізму, бо професіоналізм – це творчість, що стала професією.

  • Дякую за увагу ! (Слайд 11)


ЛІТЕРАТУРА


  1. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1 – 4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. – К.: „Радянська школа”, 1991

  2. Методика викладання української мови в школі: Посібник для студ. вузів /За ред. І.С.Олійника. – К.: Вища школа, 1989

  3. Методика викладання української мови: Практичні та лабораторні заняття /За ред. І.С.Олійника. – К.: Вища школа, 1991

  4. Богуш А.М. Методика навчання української мови в початковій школі: Навч. посібник для студ. пед. інститутів. – К.: Вища школа, 1993

  5. Заболотний О. Система уроків узагальнення та систематизації знань учнів з розділу "Синтаксис" в 4класі//Українська мова і література в школі. -2001. -№ 3. - С. 14-18

  6. Шитик Л.Використання програмованих завдань при вивченні синтаксису // Українська мова і література в школі. -2002. -№ 5. - с. 16-19

  7. Ющук І.До методики синтаксичного аналізу речення