asyan.org
добавить свой файл
1
ЗАТВЕРДЖУЮ”

Начальник СДПЧ-1

ЦРВ ГУ МНС України

в Миколаївській області

капітан вн.сл.

Ю.С. Лосяк

____” ________ 2007 року.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення занятть по рятувальній підготовці

з особовим складом 4-го караулу

Тема: Основні види аварій, їх стисла характеристика.



Навчальна мета: вивчення з особовим складом основних видів аварій, їх стисла характеристика.

Час: 1 години

Місце проведення: навчальний клас підрозділу.


Література:

  1. Закон України “Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

  2. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”.

  3. Закон України “Про цивільну оборону України”.


Порядок проведення заняття:


  1. Організаційний момент - 2 хв. :

  • перевірка присутніх ;

  • оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.

2. Контроль знань - 5 хв. :

  • перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3.Викладення матеріалу теми - 45 хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1. Аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах.

3.2. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах з викидом сильнодіючих отруйних речовин.

3.3. Аварії в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження.

3.4 Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження..

3.5. Аварійні роботи в районах стихійного лиха.


Короткий зміст

Методичні

вказівки


1.Аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах.

При радіаційних аваріях викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у ви­гляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем на місцевість, утворюючи обширні зони радіоактивного забруднення, які є небезпечни­ми для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в час аварії. Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у вико­нанні заходів, до яких відносяться:

  • оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

  • використання засобів колективного і індивідуального захисту;

  • організація дозиметричного контролю;

  • проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

  • введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

  • здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.


2. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря. Готуються формування для проведення рятувальних робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки та інших джерел, начальник ЦЗ об'єкта приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони (команди, групи), команди (групи) знезараження, формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування радіаційного і хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження, перш за все, надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи. Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. В першу чергу, надягаються протигази на уражених, їм надається перша медична допомога, вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію, споруди, техніку, чим забезпечують дії інших формувань, а також виведення населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам'ятати, що при проведенні рятувальних робіт в осеред­ку хімічного ураження можливий застій зараженого повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.
3.Аварії в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження

Роботи здійснюються за рішенням старшого начальника ЦЗ. Роботами щодо ліквідації бактеріологічного осередку керує начальник ЦЗ об'єкта, а організацією та проведенням медичних заходів — начальник медичної служби.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються та проводяться:

  • бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

  • карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого начальника;

  • санітарна експертиза;

  • контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;

  • протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

При організації робіт щодо ліквідації осередку бактеріологічного (біологіч­ного) ураження враховуються:

  • здатність бактеріальних засобів спричиняти інфекційні захворювання серед людей і тварин;

  • здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися у зовніш­ньому середовищі;

  • наявність та тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;

  • складність лабораторного виявлення застосованого збудника та тривалість визначення його виду;

  • небезпечність заражений особового складу формувань та необхідність застосування засобів індивідуального захисту.

У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається обсяг та послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження. Карантинний режим установлюють з метою недопущення розповсюдження інфекційних захворювань за межі осередку. Ізоляційно-обмежуючі міри при обсервації менш суворі, чим при карантині.

У всіх випадках в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження одне із першочергових заходів — проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Для цього застосовуються анти­біотики широкого спектру дії та інші препарати, що забезпечують профілактич­ний і лікувальний ефект, а також препарати, що є в індивідуальній аптечці АІ-2.

Після того, як буде визначено вид збудника, проводиться екстрена профілак­тика - застосування специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотиків, сивороток та ін., своєчасне застосування яких зменшить кількість жертв і буде сприяти прискореній ліквідації осередку ураження.

Для проведення заходів з ліквідації осередку бактеріологічного ураження залучаються в першу чергу, сили і засоби, які опинилися на території осередку, в тому числі санітарно-епідемічні станції (СЕС), ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні установи та формування. Якщо цих сил і засобів недостатньо, то залучаються сили і засоби медичної та інших служб ЦЗ, які знаходяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження прово­дяться заходи щодо забезпечення захисту особового складу формувань від інфекційних захворювань. Формування, загального призначення, залучаються для виявлення хворих та підозрілих на захворювання та їх ізоляцію, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезинфекція одягу. В зоні карантину здійснюється суворий контроль за дотриманням населенням установленого режиму поведінки, виконують інші заходи.

Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осеред­ку ураження, або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекціями евакуюють спеціальними групами.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідова­ним після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

4.Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.

Організувати і провести РІНР в осередку комбінованого ураження набагато складніше, ніж в осередках радіаційного (ядерного), хімічного або бактеріологічного (біологічного) ураження. Це пояснюється складністю обстановки, яка може виникнути внаслідок застосування противником ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї або при одночасному виникненні аварії на АЕС, хімічно небезпечному об'єкті.

З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбінованого ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, які поступають від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів, і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованого ураження від районів, що його оточують. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань та уражених, евакуйовують все населення із зон хімічного зараження на незаражену територію, яка знахо­диться в межах зони карантину, проводять дегазацію, дезінфекцію, а при необхід­ності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транс­порту, організовують і проводять санітарну обробку усіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари, способів застосування та встановлення збудників інфекційного захворювання, меж зон радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження.

На основі аналізу даних розвідки начальник ЦЗ об'єкта уточнює своє рішення і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням. В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження, та вживають негайних заходів щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів в обстановці, яка виникла.

При організації проведення РІНР і визначенні їх обсягу враховуються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених.

Робота в літній час помітно знизить темпи РІНР. Допустимий час перебу­вання в засобах захисту може бути досить коротким. Наприклад, при температурі повітря +30 °С і вище тривалість перебування в осередку складає 15 хвилин, при +25-29 °С - ЗО хв.; при +20-24 °С - 48 хв.; при +15-19 °С - 2 години; при +15 °С та нижче - 3 години. Значне скорочення тривалості роботи змін в осеред­ку комбінованого ураження і залучення значної кількості сил для проведення дезинфікації і дератизації, а при необхідності і дезактивації території, споруд, обладнання, транспорту і проведення санітарної обробки людей потребує збільшення чисельності формувань.

Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. Тому виконання своїх завдань в осередку комбінованого ураження формування здійснюють з урахуванням цих особливостей. Населення залежно від виду і важ­кості ураження — радіоактивного, хімічного чи біологічного — підлягає медичному сортуванню (ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги.

Встановлюється жорсткий контроль за:

  • виконанням формуваннями робіт із знезараження маршрутів евакуації, території, майна, техніки;

  • проведенням проти­епідемічних, спеціальних профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів;

  • дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань.

Зміна формувань проводиться при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, де проводять їх спеціальну обробку (в межах зони карантину або обсервації).

5.Аварійні роботи в районах стихійного лиха.

Стихійні дії сил природи, поки що не завжди підвладні людині, наносять економіці держави та населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цінності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.

За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи можна прирівняти до дії деяких уражаючих факторів сучасних видів зброї. Наприклад, для ліквідації наслідків стихійного лиха залучаються формування загального при­значення, аварійно-рятувальні підрозділи МНС, формування служб ЦЗ, а також військові частини та інші силові структури України.

Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦЗ, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Успіх дій формувань в значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідки і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася.

В районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об'єкта, комунальних мереж і специфіку виробництва. Якщо виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають спе­ціалістів-хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦЗ, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у найкоротші терміни.

В першу зміну сил ЦЗ залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати (збитки). Командири формувань постійно інформуються про зміну обстановки в районі робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.

Для ліквідації наслідків землетрусів залучаються формування МНС та комунальних служб, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізами) та іншою потужною технікою і інструментом.


дати під запис, пояснити

дати під запис, пояснити

дати під запис, пояснити

дати під запис, пояснити

дати під запис, пояснити




4. Закріплення вивченого матеріалу - 15 хв.

Питання для закріплення:

4.1. Характеристика, та порядок дій при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах.

4.2. Характеристика, та порядок дій при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах з викидом сильнодіючих отруйних речовин .

4.3. Характеристика, та порядок дій в осередку бактеріологічного ураження

4.4. Порядок дій в районах стихійного лиха.

5. Підведення підсумків - 5 хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.
План-конспект склав:

начальника 4-го караулу Є.Г. Іщенко

лейтенант вн. сл.