asyan.org
добавить свой файл
1
"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Начальник СДПЧ-1

Центрального району

м.Миколаєва

підполковник вн. сл.

С.Б.Зімін

"05» квітня 2004 року.


ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення занять з особовим складом СДПЧ-1

по соціально-гуманітарній підготовці.


ТЕМА 6. Етика,як вчення про мораль. Категорії етики. Службова етика та культура поведінки працівників МНС.


НАВЧАЛЬНА МЕТА: ознайомити особовий склад з вченням про мораль- етикою,навчити культурі поведінки працівників на службі та побуті.

МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: семінар
ЧАС: 1 година
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: навчальний клас частини
ЛІТЕРАТУРА: Навчальний посібник з газети “Іменем Закону”

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ: 1. Організаційний момент – 3хв:

перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття.

2. Контроль знань – 5хв.

3. Викладення матеріалу теми – 30 хв.

ПИТАННЯ, ЯКІ ОБГОВОРЮВАТИМУТЬСЯ:
1. Етика,як вчення про мораль.

2. Категорії етики.

3. Службова етика та культура поведінки співробітиків МНС.

Кожна професія висуває до людей, які її обрали, певні моральні вимоги. Але є особливий рід професій, в компетенції яких знаходиться життя та доля людини. А саме до них суспільство ставило більш вищі моральні критерії. Авторитет закону залежить від людей, які представляють собою справедливість та безпеку. Отримавши посвідчення працівника міліції, людина стає представником Закону і Держави, а тому його власні уявлення про добро і зло, справедливість та несправедливість, вірність та зраду, стають справою державної важливості.

Як свідчать соціологічні дослідження та як це відмічається у цілому ряді документів керівництва, дотримання законності та службової дисципліни визначаються не тільки вимогливістю керівників, а й моральними якостями і культурою, вихованістю працівників.

В багатьох випадках ці якості впливають на ефективність службової діяльності більше та грають іноді важливішу роль, ніж професійна компетентність

Не випадково сьогодні висуваються вимоги про проведення ретельного аналізу моральних якостей та культури працівників під час їх переатестацій чи під час висування на іншу посаду. Інакше кажучи, моральність та культура працівника міліції розглядаються як найважливіші професійні якості, що позначають його готовність до будь-яких службових завдань, бажання їх виконання більш результативно.

Етика взагалі - це галузь філософської науки, яка набула самостійного статусу, предметом якої є мораль, моральні відносини як специфічна форма суспільної свідомості та життєдіяльності людини. Етика професійна – це галузь етичної науки, що вивчає систему моральних норм та принципів, які діють в специфічних умовах взаємовідносин людей будь-якої професії. Вона поєднує як загальноетичні норми, так і особливі норми професійної моралі, що виникають та існують в певній професійній групі.

Категорії етики – це найбільш загальні поняття, що відображають саме суттєві сторони та моменти моралі і що складають теоретичний апарат етики як науки. Категорії етики - це явища духовного, ідеального порядку, які існують на теоретичному рівні моральної свідомості. Але відображення моральних явищ здійснюється не тільки на теоретичному рівні, а й у повсякденній свідомості у вигляді певних почуттів, уявлень, ілюзій та інше. Наприклад, є категорії справедливості, відповідальності, а є уявлення індивіду про те, що таке відповідальність та справедливість.

Головними категоріями етики з давніх часів вважають добро і зло. Вони є найбільш узагальненою формою оцінки та розподілу морального та аморального у вчинках соціальних груп, а також визначних історичних подій.

Добро відображує найбільш загальні інтереси, спрямованість та надії на майбутнє, те, що повинно бути і що заслуговує схвалення.

Форми вияву добра і добропорядності численні та в принципі притаманні будь-якій позитивній якості, поведінці, або вчинку. Так відносно до праці – це добросовісність, точність, акуратність і.п., відносно до людини – це гуманність, справедливість, доброзичливість, чуйність, тактовність і т. п.

Зло - категорія етики, протилежна добру. В ній узагальнені уявлення про аморальні вчинки та людські якості, що заслуговують на моральне засудження. Це все те , що протидіє суспільному та особистому благу, все, що спрямовано проти добра. Боротьба зі злом, захист та затвердження добра – суть і сенс служби працівників міліції.

В етиці всю сукупність категорій здебільшого ділять, виходячи із структури моралі. Тому серед категорій оцінки можливо відмітити:

  • категорії моральної свідомості (добро і зло, обов'язок, честь, гідність, совість)

  • категорії моральних відносин (моральний конфлікт, моральний авторитет, моральна репутація)

  • категорії моральної діяльності (вчинок, моральна відплата, моральні наслідки та санкції )

Категорія обов’язку - одна з найважливіших в етиці взагалі та серед категорій професійної етики особливо. Обов’язок – це суспільна необхідність, яка відображена в моральних вимогах до особистості. Виконуючи вимоги повинності, особистість виступає як носій певних моральних обов’язківт перед суспільством, який усвідомлює їх та реалізує у своїй діяльності. Сферу моралі з достатньою підставою називають сферою належного.

Бути людиною обов’язку - це не тільки знати його суть, вимоги, але й виконувати ці вимоги на практиці.

Службовий обов’язок працівника міліції є моральним в його об’єктивному та суб’єктивному проявах. Моральна цінність об’єктивного змісту обов’язку виражається в тому, що він підпорядкований рішенню найвищої та найсправедливішої задачі – захисту прав та свобод особистості, зміцненню правопорядку. Отже, потенції службового обов’язку можуть проявитись тільки в тому випадку, коли вони доповнюються суб’єктивно моральним відношенням до нього, коли суспільні обов’язки розуміються та усвідомлюються як особисті, як глибока потреба та переконання у справедливості та правоті справи, котрій служиш.

Праця працівника міліції – це високий та почесний обов’язок, що витікає із об’єктивних потреб захисту особистості, суспільства та держави, застимульований державно–правовими вимогами і внутрішніми моральними спонуканнями.

Конкретні задачі працівників міліції стають самохітною та цілеспрямованою діяльністю, так як вони сприймається працівниками як справедливі та істинні .

Внутрішній збуджуючий мотив органічно входить в саму суть морального обов’язку кожного працівника міліції як джерело його моральних сил.

В силу специфіки організації ОВС моральні відносини в них регламентовані нормами права більш детально, ніж в інших сферах громадського життя, тобто в значній мірі носить деонтологічний характер.

Тому обов’язок тут не стільки побажання, скільки вимога держави та суспільства і його веління повинні бути виконані.

Моральний зміст обов’язку підкріплюється правовими вимогами, які мають силу закону. Через моральну основу обов’язку розвиваються високі якості – виконавча дисципліна та ініціатива, самовідданість та мужність, честь, гідність. Важливою складовою морального обов’язку є самодисципліна. Ні сила правового примусу, ні вплив колективу самі по собі, якщо вони не співпали з внутрішніми особистими спонуканнями, совістю, ще не можуть бути міцною гарантією того, що в процесі службової діяльності працівник збереже твердість характеру і не буде деморалізований.

Внутрішня готовність слідувати вимогам Присяги, статутів та своїх керівників, усвідомлена як внутрішніми спонуканнями, як необхідність, - це найвища міра відповідальності , готовність виконати професійний обов’язок не з примусу, а по совісті, самохіттю.

До складу важливіших категорій професійної етики відноситься категорія честі.

Професійна честь працівника міліції – це визнання суспільною думкою та усвідомлення самими працівниками високої суспільної важливості виконання свого обов’язку.

Честь працівника міліції невід’ємна від честі колективу , підрозділу, в якому він несе службу. Честь колективу – це і його честь . Зміст честі як категорії значною мірою залежить від рівня загальної культури працівника міліції, його духовного та фізичного розвитку.

Категорія честі тісно зв’язана з категорією гідності. Оцінка честі – це оцінка суспільної думки, а оцінка гідності – це насамперед справа самої особистості.

В почутті власної гідності важливу роль відіграє гордість людини, що ґрунтується на розумінні працівником міліції складності, тяжкості та важливості для суспільства своєї професії почутті гордості за свою свою професію.

Категорії честі та гідності надзвичайно близькі до категорії совісті. Совість – це усвідомлення та почуття моральної відповідальності людини за свою поведінку, за здійснену або намічену дію щодо інших.

Совість виступає як величезна спонукальна сила. Совість людини - це імунітет від багатьох моральних хвороб. Вона не дозволяє працівнику міліції безвідповідально ставитись до довіреної справи , брехати, грубити, лицемірити.

Але такою вона може бути лише в тому випадку якщо вона базується на нормах справжньої моральності: добра, обов’язку, справедливості, чуйного ставлення до людей. Працівники міліції повинні розуміти та гордитися тим, що призначення їх професії глибоко моральне та благородне.

Отже, перед працівником міліції ставиться ряд специфічних моральних вимог. Тому він повинен поєднувати в собі такі моральні якості та характеристики:

  • відношення до людини як до вищої соціальної цінності, повага та захист прав, свобод та людської гідності відповідно до міжнародних та вітчизняних правових норм і загальнолюдських принципів моралі;

  • глибоке розуміння соціальної ваги своєї ролі та високого професіоналізму, своєї відповідальності перед суспільством та державою як працівника правоохоронної системи, від якої в рішучий мірі залежить громадська безпека, охорона життя, здоров’я, правопорядку;

  • розуміння та гуманне використання наданих законом прав в строгій відповідності до принципів соціальної справедливості, громадського , службового та морального обов’язку;

  • принциповість, мужність, самовідданість у боротьбі зі злочинністю, об’єктивність та неупередженість у прийнятті рішень;

  • бездоганність особистості поведінки на службі та в побуті, чесність, непідкупність, турбота про професійну честь, суспільну репутацію працівника міліції;

  • свідома дисципліна, старанність та ініціатива, професійна солідарність, взаємодопомога, підтримка та хоробрість, готовність до розумного ризику в екстремальних умовах;

  • постійне удосконалення професійної майстерності, знань в галузі службової етики, етикету і такту, підвищення загальної культури, розширення інтелектуального кругозору, творче освоєння потрібного в службі вітчизняного та зарубіжного досвіду.


Закріплення вивченого матеріалу – 10хв.
1. Назвіть категорії етики.

2. Професійна честь співробітника МНС.

3. Моральні вимоги,які ставляться перед співробітниками МНС.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ - 2 хв.
Склав:

Заст.начальника СДПЧ-1

капітан вн.сл. М.Г.Грицаєнко