asyan.org
добавить свой файл
1
Чи необхідно податковому агенту подавати податковий розрахунок по ПДФО, якщо від не має найманих осіб і дохід у звітному кварталі на користь ФО не нараховувався і не виплачувався?

Законом України від 7 квітня 2011 року №3221-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України”, який набрав чинності з 20 квітня 2011 року, внесено зміни до підпункту „б” пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкові агенти подають податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф.1ДФ) лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Чи потрібно податковому агенту в податковому розрахунку за ф. 1-ДФ відображати виплату доходу на користь самозайнятих осіб (ФОП та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність)?

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.
     Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).

Яким чином заповнюються графи 3, 3а, 4 та 4а Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, якщо заробітна плата виплачується систематично?

Відповідно до п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020:
     у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
     Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.
     у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
     Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).
     у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.
     у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
     Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).
     У графі 3 податкового розрахунку відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме - без вирахування із суми нарахованого доходу суми податку з доходів фізичних осіб, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Яким чином відображати у податковому розрахунку за формою № 1ДФ суми виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) та відпускні, нараховані та виплачені у одному звітному періоді (кварталі) за минулі або наступні звітні періоди?

У випадках, коли проводяться донарахування і виплати сум за попередні податкові періоди (місяці), зокрема, суми виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), або нарахування відпускних за майбутні періоди, то такі суми донарахувань (нарахувань) слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування.

Чи відображається працедавцем в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ сума допомоги по вагітності та пологах?

Сума допомоги по вагітності та пологах відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «128».

Чи відображаєються у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін?

Аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «140».
Яким чином відображаються у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, суми орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь ФО на підставі договору оренди транспортного засобу?

Суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102», як виплати, що нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Як правильно відобразити у податковому розрахунку за ф. №1ДФ суму виплаченої заробітної плати, якщо в одному з місяців кварталу працівник не мав права на отримання ПСП?

У разі якщо в одному з місяців кварталу працівник не мав права на отримання податкової соціальної пільги, то в податковому розрахунку за ф. №1ДФ заповнюють лише один рядок, в якому зазначають відповідну ознаку пільги.

Чи відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість спеціального (форменного) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування найманій особі?

Вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «136».

Яким чином заповнюється графа 4 податкового розрахунку за ф. № 1ДФ якщо заробітна плата виплачується несвоєчасно (у наступному кварталі), а сума ПДФО перераховується до бюджету у визначений термін, а саме протягом 30-ти календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходів?

Якщо заробітна плата виплачується несвоєчасно (у наступному кварталі) то, незважаючи на те, що податок на доходи фізичних осіб перераховується до бюджету у визначений Податковим кодексом України термін, а саме протягом 30-ти календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходів, у графі 4 Податкового розрахунку за ф. №1ДФ відображається сума фактично перерахованого до бюджету податку у наступному кварталі.

Хто є податковим агентом у визначенні ПКУ?

Згідно з п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО участь у семінарі (конференції, навчанні) найманого працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за кордоном, але за профілем діяльності ЮО?

Якщо витрати роботодавця у зв’язку із участю найманого працівника у семінарі (конференції, навчанні) згідно із розділом ІІІ Податкового кодексу України підлягають включенню до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, то вартість такої участі не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, незалежно від того де відбувається семінар (конференція, навчання) закордоном чи на території України.

Чи є платником збору за спеціальне використання води (у 2012 році)платник ЄП (у т.ч. у разі здавання в оренду приміщення іншому СГ)?

Суб’єкт господарювання, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (у т.ч. здає в оренду приміщення іншому суб’єкту господарювання, який користується водою), є платником збору за спеціальне використання води починаючи з 01.01.2012.

При цьому суб’єкт господарювання, який орендує приміщення буде вторинним водокористувачем і платником збору за спеціальне використання води, у разі укладання договору на поставку води безпосередньо із постачальником води.

Чи є платником збору за спеціальне використання води СГ, у разі оренди приміщення (в т.ч. квартири), яка належить ФО(громадянину) для здійснення господарської діяльності (в тому числі перукарських або стоматологічних послуг)?

Суб’єкт господарювання, у разі здійснення використання води в орендованому приміщенні (в т.ч. квартирі), яка належить фізичній особі (громадянину) для здійснення господарської діяльності (в тому числі перукарських або стоматологічних послуг), є платником збору за спеціальне використання води у разі укладання договору на поставку води із постачальником води.

Чи є платником збору за спеціальне використання води селищна рада, яка має на балансі свердловину, у разі видобування води (у тому числі на власній земельній ділянці) для надання мешканцям села?

Селищна рада, яка має на балансі свердловину, з якої здійснюється видобування води (в тому числі на власній земельній ділянці), не є платником збору за спеціальне використання води за обсяги води, передані мешканцям села в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок.

Чи є платником збору за спеціальне використання води бюджетна установа (у тому числі лікарня), у разі використання води для власних питних і санітарно – гігієнічних потреб, а також для приготування їжі у столових для працівників або харчоблоках для хворих?

У разі якщо бюджетна установа (в тому числі лікарня) використовує обсяги води виключно для власних потреб (в тому числі для приготування їжі у столових для працівників або харчоблоках для хворих), без отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то така установа не є платником збору за спеціальне використання води.
     Якщо бюджетна установа (в тому числі лікарня) має договір на поставку води та використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то збір за спеціальне використання води обчислюється на загальних підставах, виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

Чи необхідно дитячим таборам (спортивним, туристичним, творчим тощо), які приймають на відпочинок дітей за путівками, утримувати з них туристичний збір?

Органи місцевого самоврядування вирішують питання щодо запровадження туристичного збору.
     Під час встановлення туристичного збору податкові пільги та порядок їх застосування можуть передбачатися лише для певної категорії платників збору, зокрема, для дитячих таборів (спортивних, туристичних, творчих тощо), які приймають на відпочинок дітей за путівками, якщо таке передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
     Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
     При цьому, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки по справлянню туристичного збору для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати такого збору.

Чи підлягають обов’язковій реєстрації як платники ПДВ платники ЄП третьої і четвертої групи за ставкою 5 відсотків при перевищенні обсягів постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців 300 тис. гривень?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань пов’язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.12 №131, визначено, що при перевищенні сукупних обсягів постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців 300 тис. грн. платники єдиного податку третьої і четвертої груп, що застосовують ставку 5 відсотків, обов’язковій реєстрації як платники податку на додану вартість не підлягають.

Які платники ЄП можуть бути платниками ПДВ?

Платники єдиного податку третьої або четвертої групи можуть бути платниками ПДВ за умови, що вони відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 або п.182.1 ст.182 р.V Податкового кодексу України та застосовують відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 3%.

Як визначається дата виникнення права на податковий кредит платника ПДВ?

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
     дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
     дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Який перший звітний податковий період встановлено для новостворених платників податку?

У разі якщо особа ставиться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Які первинні документи повинні підтверджувати здійснення операцій з оперативної оренди транспортного засобу для формування витрат платника податку?

Документами при здійсненні операцій з оперативної оренди є: договір, оформлений належним чином; акт прийому-передачі майна (наприклад, передача автотранспорту в оперативну оренду); акт прийому-передачі наданих послуг (оренда автотранспорту); рахунок, що надається орендодавцем для оплати зазначених послуг, тимчасовий реєстраційний талон та інші документи, які підтверджують виконання послуг.

Яким документом платник податку ФО може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки (ануїтетні платежі)?

Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається статтею 175 Податкового кодексу України.
     
Чи має право на податкову знижку ФО, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?

Якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Чи має право на податкову знижку батько (матір) студента, який(-а) фактично здійснював(-ла) оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?

Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на її утриманні.
     Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.

Чи включається до складу податкової знижки за навчання сума коштів, яка сплачена у звітному податковому році, але за семестри наступного року, якщо дані семестри складають один навчальний рік?

Сума коштів, яка сплачена у звітному податковому році за періоди навчання наступного року, не може бути включена до податкової знижки.

Чи має право скористатися податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною (в договорі зазначено П.І.Б. дитини) та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, яка не має самостійних джерел доходу?

Скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини може один з батьків, за умови надання ним відповідних підтверджуючих документів, зокрема, договору про навчання дитини, який укладений між навчальним закладом та дитиною, квитанції про оплату за навчання, довідки про доходи.
     При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Чи включаються до сум податкової знижки витрати за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору?

Навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

Чи має право платник податку на податкову знижку у разі навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів?

Суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст.166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

Чи має право на податкову знижку за навчання один з батьків дитини, яка не досягла 23 років, одружилася, змінила прізвище та квитанції оформленні саме на дитину?

Платник податку має право скористатися податковою знижкою на навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, наявна копія укладеного договору про навчання та платник документально підтвердив родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою. При цьому, якщо член сім’ї першого ступеня споріднення після реєстрації шлюбу змінює прізвище та в квитанціях зазначено нове прізвище, то потрібно надати ще і копію Свідоцтва про шлюб.

Чи має право на податкову знижку ФО по сумі витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків згідно з нормами ПКУ?

Згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 розділу IV Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
     а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
     б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
     Таку податкову знижку платник податку зможе отримати починаючи з 2012 року за наслідками 2011 року.

Чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді подарунку, отриманий платником податку від ФО - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення та за якою ставкою з 01.01.2011 року?

Фізичні особи – резиденти, які отримують подарунок від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якого подарунку.

Якою ПСП має право скористатися самотня мати?

Самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Чи мають право батьки на застосування ПСП, якщо протягом звітного року дитині або дитині - інваліду виповнилось 18 років?

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги (у 2011 році – 470,50 грн., у 2012 році – 536,50 грн.) та у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги (у 2011 році – 705,75 грн., у 2012 році – 804,75 грн.) на дитину – інваліда. При цьому, податкова соціальна пільга надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Чи збільшується граничний розмір доходу самотньої матері, який дає право на отримання ПСП, відповідно кількості дітей?
Відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
     Згідно із пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2011 році – 1320 грн., у 2012 році – 1500 грн.).
     При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
     Враховуючи вищевикладене, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Яка передбачена форма заяви (довідки) підтвердження, що чоловік (дружина) не користується правом на підвищений граничний розмір доходу кратно кількості дітей, що дає право на ПСП?

Відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей відображаються у заяві, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.
     При цьому, окремої форми заяви або довідки - підтвердження того, що чоловік або дружина не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

Чи застосовується ПСП до вихідної допомоги у зв’язку із звільненням працівника, в тому числі при виході на пенсію?

Фізична особа, яка отримує дохід у вигляді вихідної допомоги у зв’язку із звільненням, в тому числі при виході на пенсію має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати та інших прирівняних до неї виплат, не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

Хто є відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО при виплаті доходу ЮО чи ФОП ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

Якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та відповідно до норм ст. 178 Податкового кодексу України подає податковому агенту довідку про взяття її на податковий облік, то при виплаті доходу, податковий агент не утримує з неї податок на доходи фізичних осіб, а фізична особа, включає такий дохід до річної податкової декларації та самостійно нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Які витрати мають право врахувати нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу?

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
     Згідно із п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
     У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
     Листом Міністерства юстиції України від 02.02.06 № 31-35/20 наведений єдиний перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, а саме:
     користування приміщенням (оренда плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);
     користування телефонним зв’язком;
     одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;
     виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну (ст. 26 Закону України «Про нотаріат»);
     укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);
     придбання канцелярського приладдя;
     оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють в системі нотаріату;
     модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів;
     оплату праці найманих працівників за трудовими угодами;
     сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
     придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходження навчання з підвищення професійного рівня;
     використання електронної бази законодавства.
     Інші витрати, які відсутні в переліку, наведеному у листі Міністерства юстиції України від 02.02.06 N 31-35/20, не враховуються при визначенні сукупного чистого доходу нотаріусів.

Чи несуть нотаріуси відповідальність за нарахування та перерахування ПДФО при вчиненні нотаріальних дій (в тому числі за невірне визначення суми податку)?

Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.
     При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами).
     Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість.
     Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Кодексу платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).

Яку кількість найманих працівників дозволяється особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність?

Особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть використовувати найману працю не більше як чотирьох фізичних осіб.

Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між ФО відповідно до норм ПКУ?

При нотаріальному посвідченні договору довічного утримання нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності документа про сплату податку на доходи фізичних осіб у разі необхідності оподаткування, визначеного Податковим кодексом, та повідомляє органи державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або місцем знаходженням робочого місця приватного нотаріуса щодо суми отриманого доходу платниками податку та нарахованого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб.

Чи має право особа,що здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати печатку в своїй діяльності?
Питання щодо використання печатки або штампу при здійсненні незалежної професійної діяльності самозайнята особа вирішує особисто в залежності від специфіки своєї діяльності, але є випадки коли чинне законодавство вимагає обов’язкового використання печаток.

Який порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для ФО та ЮО?

Відповідно до п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
     Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.
     Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
     Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.
     Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
     У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
     Згідно із п. 265.8 ст. 265 ПКУ порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
     У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
     Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

Як нараховуються суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, належні до сплати ФО?

Нарахування громадянам сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати.
     Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.
     Разом з цим, слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати до органів податкової служби документи, що посвідчують їх право на пільгу.

За якою формою сільськогосподарські товаровиробники подають розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва для набуття і підтвердження статусу платника ФСП у 2012 році?

Платники фіксованого сільськогосподарського податку у 2012 році розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництвоа здійснюють за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.11 № 772, який розміщено на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України у розділі „Регуляторні акти”.