asyan.org
добавить свой файл
1
Основні міжнародні документи з прав людини
Загальна декларація прав людини

Є засадничим міжнародним документом в області права людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Складається з преамбули і 30 статей. У преамбулі відзначається, що визнання гідності, властиву всім членам людської родини, рівних і невід'ємних прав їх є основою волі, справедливості і всезагального миру. Статті Декларації закріплюють широкий спектр прав людини. Декларація є "стандартом, до досягнення якого повинні прагнути всі народи і всі держави". На сьогоднішній день більш ніж 90 національних Конституцій, прийнятих після Загальної Декларації прав людини відтворюють її положення. Цей документ має величезне значення для розвитку держав шляхом демократії і законності.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1966 року. Містить комплекс прав і свобод, що належать людині як громадянину і пов'язані з його участю в політичному житті країни. Пакт гарантує наступні права: право на життя, волю й особисту недоторканність, на свободу думки, релігії та свободу вираження своєї думки та інші. З метою здійснення положень Пакту був створений Комітет ООН з прав людини. До Пакту додається два факультативних протоколи. Держави, що підписали перший з них, дають згоду на розгляд Комітетом з прав людини скарг громадян на порушення їхніх прав. Другий факультативний протокол спрямований на скасування смертної кари.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1966 року. У цьому документі визнається право кожної людини на працю, вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці, на рівну оплату за рівну працю, на відпочинок і дозвілля та ряд інших прав. Для контролю за здійсненням прав, передбачених пактом, у рамках ООН з 1985 р. діє Комітет з економічних, соціальних і культурних прав, що розглядає доповіді держав про їхню діяльність по дотриманню положень Пакту.

Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод

Прийнята 4 листопада 1950 року в рамках Ради Європи. Чотири рази доповнювалася новими положеннями. Конвенція захищає тільки громадянські і політичні права. Дії або бездіяльність держав, що підписали Конвенцію, у випадку порушення прав, закріплених у ній, можуть бути оскаржені в Європейському суді з прав людини, рішення якого обов'язкові для держав-учасниць Конвенції.
Порушення прав людини
Нацизм – політична ідеологія заснована на расизмі, шовінізмі і верховенстві держави над особистістю. Нацизм має багато спільного з фашизмом і зазвичай класифікується, як один з його різновидів. Фашизм використовується для означення широкого спектру політичних рухів, які існували в різних країнах, в той час як термін “нацизм” використовують лише у зв'язку з Нацистською партією та Третім Рейхом

У 1946 році нацизм був засуджений світовим співтовариством як злочин проти світу та людей. У сучасній Німеччині нацизм є заборонений.

Ксенофобія(від гр. ξένος (ксенос) - "чужинець", "незнайомець", та φόβος (фобос) - "страх") – це фобія стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого чи чужоземного. Дві основні форми ксенофобії: 1). направлена на групу всередині суспільства, що вважається чужою та шкідливою суспільству, наприклад нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї; 2). об'єктом є культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури підпадають чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузьконаправленою на певні прояви такого впливу, наприклад поширення нетрадиційної для даної країни релігії. Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства в цілому. Протилежністю ксенофобії можна назвати космополітизм.

Антисемітизм, одна з форм національної нетерпимості (ксенофобії), що виражається у ворожому ставленні до євреїв, ідеологія та політика, спрямовані на обмеження або позбавлення євреїв громадських та інших прав. Антисемітизм був складовою частиною офіційної нацистської ідеології в гітлерівській Німеччині. За період 1933-1945 загинуло близько 6 мільйонів євреїв – в концентраційних таборах, гетто, під час таких акцій, як масові розстріли у Бабиному Ярі (Київ), або придушення повстання у Варшавському гетто.

Геноцид - цілеспрямовані дії з метою знищення окремих груп населення чи цілих народів за расовими, національними або релігійними мотивами. Геноцид - крайня форма дискримінації.

Слово винайдене Рафаелем Лемкіним у 1943-му році та походить з грецького γενοσ (genos — родина, сім'я, плем’я — саме як в "генетика", тощо) та латинського cide (вбивати – як в "пестициди")

Засідання 2

Класифікація прав людини


Особисті права

стосуються приватного життя особистості, її свободи, безпеки


Політичні права

це права, якими користується людина, як учасник громадського життя, і які пов'язані з участю громадян у формуванні та контролюванні органів влади

Економічні, соціальні і культурні права

стосуються людини, як учасника господарського життя, зобов'язують державу до створення умов достойного рівня життя, і соц. забезпечення.

* Право на життя

* Заборона застосування катувань

* Заборона рабської праці

* Право на свободу

* Право на справедливий судовий процес

* Право на невтручання в особисте і сімейне життя

* Свобода совісті, думки, віросповідання

* Заборона дискримінації

* Свобода мирних зібрань

* Свобода об'єднань і асоціацій

* Право на обрання представника і право бути обраним (дійсне і справедливе виборче право)

* Свобода висловлення думки


* Право на працю

* Право на відпочинок

* Право на користування досягненнями культури

* Право на освіту

* Право на доступну систему охорони здоров'я

* Право на пенсійне забезпечення за віком і за станом здоров'я