asyan.org
добавить свой файл
1
Тема: Обточування циліндричних поверхонь. Торцювання та відрізання заготовок

Мета: 1.Ознайомлення учнів з обточуванням циліндричних поверхонь.

2. Виховувати в учнів інтерес до навчання.

3. Розвивати пізнавальну діяльність учнів.

Література наочності: Плакати, підручники, роздатковий матеріал.

Об’єкт роботи: Практична робота. Ознайомлення з обточуванням циліндрів, торцюванням та відрізанням заготовок.

Обладнання та інструменти: Токарні верстати, токарні різці.

Хід роботи.


  1. Організаційний момент

Перевіряю готовність учнів до занять, вхід в майстерня, підготовка робочого місця, наявність спецодягу, шкільного приладдя; видаю інструменти та матеріали, відмічаю відсутніх.

  1. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Які типи різців ви знаєте?

  2. Яке їх призначення?

  3. Які металорізальні верстати ви знаєте?

3. Мотивація навчальної діяльності

Сформувати в учнів позитивне ставлення до діяльності на уроках трудового навчання, користуючись теоретичними та практичними знаннями з основ наук.

  1. Вивчення нового матеріалу

Обробка зовнішніх циліндричних і торцевих поверхонь включає операції обточування, підрізування, прорізування канавок і відрізування заготовок.

Обточуванням можна обробити гладенькі й східчасті циліндричні, а також конічні й фасонні зовнішні поверхні.

Для обробки циліндричних поверхонь заготовку кріплять або в патроні, або в центрах і надають їй обертального руху. На деталь, установлену в центрах, надівають хомутик, який обертається повідцевою планшайбою. Щоб заготовка великої довжини не прогиналась під дією сил різання, застосовують люнети: рухомий, який встановлюють на каретці супорта, рухається разом з нею, і нерухомий, який кріплять на напрямних станини верстата.

У технології машинобудування використовують такі умовні графічні зображення опор, затискачів і установочних пристроїв:



Підрізуванням обробляють торцеві поверхні валів і втулок, площини в корпусних деталях. Для цього використовують підрізні різці, які дістають поперечну подачу. Прорізування канавок і відрізування заготовок (або готових виробів) від дротика або труби виконують також тільки при поперечній подачі.
5. Практична робота.

Ознайомлення з обточуванням циліндричних поверхонь, торцювання та обрізання заготовок.

Мета: Ознайомити дітей з токарно-гвинторізним верстатом, а також з прийомами роботи на ньому.

Хід роботи:

  1. Повторення основних складових частин верстата.

  2. Обточування циліндричних поверхонь.

  3. Торцювання та відрізання заготовок.

6. Дотримання правил т/б при виконанні практичної роботи.

На цьому етапі пояснюю, що основною умовою успішного виконання практичної роботи є обов’язкове дотримання внутрішнього розпорядку і правил техніки безпеки.

7. Самоконтроль виконання учнями завдань.

Під час виконання лаболаторно-практичної роботи учень самостійно оцінює свою роботу на підставі технічних вимог сформульованим вчителем.

8. Контроль вчителя за виконанням учнями завдання.

Під час практичної роботи перевіряю знання, вміння та навички учнів.

9. Поточний інструктаж.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи обхожу робочі місця і при необхідності провожу індивідуальний, а якщо потрібно то і колективний. Під час обходу слідкую щоб учні правильно організовували свою роботу.

10. Заключний інструктаж.

Проводжу загальний підсумок всього уроку, перевіряю знання за допомогою бесіди. Запитання на повторення

  1. Як закріплюють деталі під час обточування?

  2. Які умовні графічні зображення опор?

Домашнє завдання: Вивчити про обточування циліндричних поверхонь, торцювання та обрізання заготовок.

Тема: Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання. Довідковий матеріал. Правила т/б.

Мета: 1.Ознайомлення учнів з нарізанням різьби на токарному верстаті.

2. Виховувати в учнів інтерес до навчання.

3. Розвивати пізнавальну діяльність учнів.

Література наочності: Плакати, підручники, роздатковий матеріал.

Об’єкт роботи: Практична робота. Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання.

Обладнання та інструменти: Токарний верстат, різці, плашки, мітчики..
Хід роботи.

  1. Організаційний момент.

Перевіряю готовність учнів до занять, вхід в майстерня, підготовка робочого місця, наявність спецодягу, шкільного приладдя; видаю інструменти та матеріали, відмічаю відсутніх.

  1. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Яке типи різців ви знаєте?

  2. Яке їх призначення?

  3. Які металорізальні верстати ви знаєте?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Сформувати в учнів позитивне ставлення до діяльності на уроках трудового навчання, користуючись теоретичними та практичними знаннями з основ наук.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Загальні відомості про різьби. Різьбу широко застосовують У сучасному машино- і приладобудуванні та інших галузях промисловості. Різьба призначена для з'єднування деталей між собою) (кріпильна) і для передавання руху. Наприклад, різьба на кінці шпинделя токарного верстата призначена для закріплення патрона, а різьба ходового гвинта — для передавання руху маточній гайці фартуха.

Процес виготовлення різьби можна уявити собі так: якщо гостру вершину різця підвести до циліндричного валика і потім одночасно надати обертання валику і рівномірного поздовжнього переміщення різцю, то на поверхні валика утворюється гвинтова лінія, а при багаторазовому повторенні цієї операції — гвинтова канавка, яку називають різьбою. Профіль утвореної різьби відповідатиме формі різальної частини інструмента.

Нарізування зовнішньої різьби плашками. Для нарізування зовнішньої кріпильної різьби трикутного профілю з кроком до 2 мм застосовують плашки. Іноді плашки використовують для калібрування різьби великого кроку, спочатку нарізаної різцем.

Плашка має на внутрішньому боці різьбу певного профілю. Плашка, залежно від її розмірів, має 3—8 отворів, які перетинають різьбу. На перетині поверхонь отворів і різьби утворюються гребінки, різальна частина яких і виконує роботу різання. На циліндричній ділянці різьби утворюється калібруюча частина плашки (5 — 6 витків), яка калібрує різьбу за розміром і забезпечує потрібну шорсткість поверхні різьби.

Різьбонарізні плашки виготовляють з інструментальної сталі. На торці плашки ставлять марку згідно з розміром різьби.

Плашку закріплюють у ручному плашкотримачі — воротку. Для нарізування різьби плашку підводять до заготовки, підтискаючи плашкотримач торцем пінолю задньої бабки; рукоятка плашкотримача впирається в супорт. Під час роботи ручним плашкотримачем треба бути обережним, стежити, щоб рука не потрапила між рукояткою плашкотримача і опорою.

Діаметр стержня під нарізування різьби беруть з довідників. Перед нарізанням різьби на торці заготовки проточують фаску, щоб полегшити заходження плашки. Швидкість різання під час нарізування на деталях із сталі й чавуну 2 —4 м/хв, з кольорових металів до 10 м/хв. Як мастильно-охолодні рідини використовують емульсію, мінеральне масло або сульфофрезол для сталі, гас — для чавуну.

Нарізування внутрішньої різьби мітчиками. Внутрішні різьби діаметром до 20 мм нарізують на токарному верстаті мітчиками. Мітчик — це гвинт з різьбою певного профілю і поздовжніми стружковими канавками. На перетинах канавок з витками різьби утворюються різьбові гребінки. Роботу різання виконує різальна (забірна) частина мітчика, висота різальних зубів якої поступово збільшується. В міру закручування мітчика в отвір різальна частина прорізає різьбові канавки: кожний зуб зрізує невелику частину припуску, а після проходження всієї різальної частини утворюється різьба повного профілю. За різальною частиною мітчика розміщена калібруюча частина, призначена для спрямовування мітчика по різьбі і для зачищення (калібрування) профілю різьби. Після затуплення мітчик заточують по передніх поверхнях різальних гребінок, тобто по дну стружкової канавки. Оскільки на калібруючій частині немає заднього кута, то після переточувань діаметр різьби мітчика не змінюється.

Під час роботи мітчик витискує деякий шар металу із западини різьби і зменшує діаметр отвору, що утруднює нарізування. Тому діаметр отвору повинен бути трохи більший від внутрішнього діаметра різьби. Діаметр отвору під різьбу беруть з довідника.

Швидкість різання під час нарізування різьби мітчиками становить 5—15 м/хв. Застосування мастильно-охолодної рідини обов'язкове.

Нарізування різьби різцями. Якщо ставляться високі вимоги до співвісності з іншими поверхнями і до точності кроку, різьбу нарізують різьбовими різцями на токарному верстаті, налагодженому на подачу, яка відповідає кроку різьби.

Під час попереднього обточування заготовки слід ураховувати, що в процесі нарізування різьби витискується метал із западин. Тому діаметр вала під різьбу повинен бути трохи менший від зовнішнього діаметра різьби, а діаметр отвору — більший від внутрішнього. Вибір діаметра вала і отвору під різьбу залежить від оброблюваного матеріалу і кроку різьби. Необхідні діаметри вала і отвору визначають з довідників.

Різьбовий різець установлюють точно по центру заготовки: якщо його встановлено нижче від центра, то це призведе до спотворення профілю, а якщо вище від центра — до «затирання» різця. Щоб дістати правильний профіль різьби, різець установлюють за шаблоном: прикладають шаблон до заготовки (деталі) на рівні осі і вводять різець у профільний виріз, перевіряють правильність положення різальних кромок різця на просвіт; закріплюють різець і виймають шаблон.

Різьбу нарізують за кілька робочих ходів. їх кількість і глибина врізування при кожному робочому ході залежать від кроку різьби і матеріалу різця. Кількість робочих ходів визначають з довідника.

Швидкість різання залежить від матеріалу оброблюваної заготовки і різьбового різця: при обробці сталі швидкорізальними різцями вона становить 20—35 м/хв, при обробці чавуну швидкорізальними різцями — 10—15 м/хв, при нарізуванні різьби твердосплавними різцями відповідно 100—150 і 40—60 м/хв. Для чистових робочих ходів швидкість різання збільшують у 1,5 — 2 рази, при нарізуванні внутрішніх різьб — зменшують на 20 — —ЗО %.

5. Практична робота.

Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання.

Мета: Ознайомлення з правилами нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками, мітчиками.

Хід роботи.

  1. Повторення правила нарізання.

  2. Нарізання різьби на токарному верстаті.

  3. Нарізання різьби різцем.

  4. Нарізання різьби плашками.

  5. Нарізання різьби мітчиками.

6. Дотримання правил т/б при виконанні практичної роботи.

На цьому етапі пояснюю, що основною умовою успішного виконання практичної роботи є обов’язкове дотримання внутрішнього розпорядку і правил техніки безпеки.

7. Самоконтроль виконання учнями завдань.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи учень самостійно оцінює свою роботу на підставі технічних вимог сформульованим вчителем.

8. Контроль вчителя за виконанням учнями завдання.

Під час практичної роботи перевіряю знання, вміння та навички учнів.

9. Поточний інструктаж.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи обходжу робочі місця і при необхідності провожу індивідуальний, а якщо потрібно то і колективний. Під час обходу слідкую щоб учні правильно організовували свою роботу.

10. Заключний інструктаж.

Проводжу загальний підсумок всього уроку, перевіряю знання за допомогою бесіди. Запитання на повторення

  1. Для чого призначена різьба?

  2. Який профіль різьби утворює плашка?

  3. Що таке мітчик?

  4. Від чого залежить швидкість різання?

Домашнє завдання: Вивчити про Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання.

Тема: Будова та призначення токарного верстата, керування токарним верстатом. Встановлення різців. Типи різців та їх призначення. Правила т/б під час роботи на токарному верстаті.

Мета: 1.Ознайомлення учнів з токарним верстатом.

2. Виховувати в учнів інтерес до навчання.

3. Розвивати пізнавальну діяльність учнів.

Література наочності: Плакати, підручники, роздатковий матеріал.

Об’єкт роботи: Практична робота. Ознайомлення з токарним верстатом.

Обладнання та інструменти: Токарний верстат, типи різцівю
Хід роботи.

  1. Організаційний момент.

Перевіряю готовність учнів до занять, вхід в майстерня, підготовка робочого місця, наявність спецодягу, шкільного приладдя; видаю інструменти та матеріали, відмічаю відсутніх.

  1. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Що ви знаєте про токарний верстат?

  2. Які ви знаєте типи різців?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Сформувати в учнів позитивне ставлення до діяльності на уроках трудового навчання, користуючись теоретичними та практичними знаннями з основ наук.

4. Вивчення нового матеріалу.

Токарні верстати Основні розміри, які характеризують токарний верстат: висота центрів над станиною й відстань між центрами.

За цими розмірами визначають максимальні діаметр і довжину заготовки, яку можна встановити і обробити на даному верстаті.

За висотою центрів розрізняють типорозміри токарних верстатів: малі (висота центрів до 150 мм); середні (висота центрів 150...300 мм) і великі (висота центрів понад 300 мм).

Навчальні майстерні устатковують переважно малими й середніми верстатами. На машинобудівних заводах найпоширеніші середні токарні верстати. Великими верстатами устатковані головним чином заводи важкого машинобудування.

Характер виконуваної роботи залежить від типу токарного верстата. На токарних верстатах (без ходового гвинта) здійснюють усі основні токарні роботи, крім нарізування різьби різцем. На токарно-гвинторізних верстатах (о ходовим гвинтом) виконують усі основні токарні роботи, в тому числі нарізування різьби різцем. На багаторізцевих верстатах обробляють заготовки одночасно кількома різцями. На токарно-карусельних і лобових верстатах обробляють короткі заготовки великого діаметра. На токарно-револьверних верстатах обробляють окремі заготовки по черзі кількома інструментами. На токарних автоматах і напівавтоматах виготовляють великі партії деталей з пруткового матеріалу. На спеціальних токарних верстатах виконують тільки один вид робіт.

Верстати одного типу можуть мати свої конструктивні особливості, тому їх розрізняють ще за моделями (наприклад, 1К62, 1А616, 165).

Одним з поширених середніх токарно-гвинторізних верстатів є верстат моделі 1К62. Він призначається для універсальних робіт: обробки зовнішніх і внутрішніх гладких циліндричних і конічних поверхонь, нарізування різьби різних профілю й кроку. Електродвигун потужністю 10 кВт дає змогу використовувати можливості сучасних різальних інструментів, оснащених пластинками з твердого сплаву.

Верстат обладнано додатковим електродвигуном потужністю 1 кВт для швидкого переміщення каретки супорта, який вмикають натисненням кнопки 9 у верхній частині рукоятки 10. Під час свердлильних робіт можна механічно подавати задню бабку із свердлом, приєднавши її до супорта. Нині завод «Червоний пролетарці» імені Єфремова випускає більш досконалий верстат 16К20. У цієї моделі поліпшено технологічні показники (продуктивність, точність). Задню бабку верстата встановлено на аеростатичній опорі (повітряній подушці), що значно полегшило переміщення її по станині. Верстат 16К20 є базовою моделлю для ряду його модифікацій. Наприклад, верстат 16К20Г — для обточування заготовок діаметром до 600 мм на довжині 295 мм; верстат 16К25 — для обробки заготовок до 500 мм над станиною; верстат 1К20П — більшої точності; верстат 16К20ФЗ має числове програмне керування. У новій моделі збережено всі кращі якості системи керування верстата 1К62.

Керування токарним верстатом. Токарно-гвинторізний верстат — складна технологічна машина. Наприклад, на верстаті 1К62 можна встановити 24 різні частоти обертання шпинделя і 48 подач супорта з різцем. Органи керування цим верстатом розміщені на передніх пане­лях коробок швидкостей і подач.

Під час роботи з нормальними подачами рукоятка 3 повинна завжди бути в положенні Б (нормальний крок), а рукоятка 4 — в положенні Г.

Щоб установити задану частоту обертання шпинделя, треба заздалегідь виключити фрикціон і вимкнути електродвигун, а потім переміщенням рукоятки 2 встановити необхідний діапазон частот (наприклад, 630...2000, 50...160). Переміщувати рукоятку 2 слід плавно, без ривків, добиваючись фіксації її в кожному з чотирьох положень. Потім, обертаючи рукоятку 1, установлюють задану частоту обертання шпинделя (наприклад, 630).



Різці для обробки зовнішніх і торцевих поверхонь. Якість обробки деталей дуже залежить від правильності вибору різців, конструкції яких визначені їх призначенням. Кваліфікований токар, побачивши конфігурацію деталі, може визначити, які різці будуть потрібні для її обробки. Вибір різців — важливе завдання під час токарної обробки.

Рекомендуємо пригадати геометричні параметри токарних різців, загальні відомості про їх конструкції, фактори, що впливають на стійкість і спрацювання інструмента..

За формою головки різці для обточування поділяють на прямі — з прямолінійним стержнем (рис. а) і відігнуті — з стержнем, відігнутим вправо або вліво (рис. б).

За розміщенням різальної кромки розрізняють праві (рис. г) й ліві (рис. б) різці. Під час обробки праві різці переміщуються в поздовжньому напрямі від задньої бабки до передньої, ліві — від передньої бабки до задньої.

Прохідні різці (рис. а в) призначені для обточування, утворення фасок; прохідні упорні різці (рис. г) — для обточування і обробки торця східця.

Підрізні різці (рис. д) призначені для утворення східця на торці оброблюваної заготовки, для обробки площини торця.

Канавки на зовнішній і внутрішній поверхнях деталі можна утворити за допомогою канавкових різців (рис. є, ж). Аналогічні за конструкцією різці застосовують для відрізування і називаються відрізними (рис. є). Фасонні різці (рис. и) заточені за формою оброблюваної деталі і, як і підрізні, канавкові та відрізні, мають лише поперечну подачу. Різьбовими різцями нарізають зовнішню (рис. з) та внутрішню різьби.

Прийоми роботи на токарних верстатах. Для правильної і безпечної роботи на токарних верстатах під час обробки зовнішніх і торцевих поверхонь слід додержувати таких основних прийомів роботи:

заготовку в патроні або в центрах треба встановлювати так, щоб вона мала допустимий виліт з патрона, не давала биття і перекосів;

різець у різцетримачі має бути надійно закріплений; виліт різця з різцетримача не повинен перевищувати подвійної висоти головки різця;

прохідний різець установлюють так, щоб його вершина збігалася з вершиною центра, закріпленого в задній бабці верстата;

підрізний різець для обробки деталей діаметром понад 15 мм установлюють так, щоб кут між оброблюваним торцем і головною різальною кромкою різця становив 3—5е;

під час установлення різця користуються лімбом;

щоб робити висновки про правильність процесу різання, вибирають такі орієнтири, як, наприклад, кривизну стружки, шорсткість обточуваної поверхні, рівномірність шуму відокремлення стружки і шуму в приводі верстата, колір стружки тощо.

Працюючи на токарному верстаті, треба виконувати всі вимоги безпеки праці під час обробки металів різанням.

Безпека в роботі.

  1. Відсутність або не справність захисних огороджень.

  2. Недостатньо міцно закріплена деталь або інструмент.

  3. Тупі різальні інструменти.

  4. Несправності електрообладнання або заземления.

  5. Безпорядок на робочому місті

До початку роботи.

  1. Надіти спецодяг, прибрати волосся під головний убір.

  2. Підготувати робоче місце: прибрати все зайве, оглянути і підготувати різальний, вимірювальний і кріпильний інструменти, якщо потрібно покласти дерев’яну решітку.

  3. Перевірити верстат; на сам перед оглянути чи він заземлений, чи на місті захисна огорожа. Про всі помічені несправності повідомити вчителя.

  4. Надійно закріпити оброблювану заготовку.

  5. Встановити різець на висоті центрів передньої або задньої бабки верстата. Для регулювання висоти різця можна користуватися лише спеціально підготовленими підкладками.

  6. Простежити щоб на станині і на супорті верстата не лежали інструменти.

  7. Перед пуском верстата перевірити, чи на місті ключ для закріплення деталей в патроні. Запустити верстат з залишеним в патроні ключем небезпечно. Відвести різець від деталі на надійну відстань. Перевірити положення ручок та інших органів регулювання.

  8. Надіти захисні окуляри або опустити екран.

Під час роботи.

  1. Плавно підводити різець до оброблюваної деталі, недопускати збільшення перерізу стружки.

  2. Не допускайте довгої стружки.

  3. Охолоджуйте різальний інструмент і заготовку ганчіркою.

  4. Не нахиляйте голову близько до різального інструменту.

  5. Під час роботи забороняється будь що передавати і приймати через верстат, торкатися оброблюваної деталі чи інших рухомих частин, спиратися на верстат.

  6. Обмірювання деталі можна проводити тільки після повної зупинки верстата.

  7. Не підтримуйте і не ловіть руками відрізану деталь.

  8. Під час роботи верстата не можна торкатися стружки руками.

  9. Не залишати верстат не вимкнутим.

  10. Перед вимкненням верстата відведіть різець від оброблюваної деталі.

Після закінчення роботи.

  1. Вимкнути верстат.

  2. Після роботи слід упорядкувати робоче місце: прибрати з верстата стружку, протерти і скласти інструменти в назначене місце.

  3. Здати готові вироби і зайві заготовки.

  4. Вимити руки.

5.Практична робота.

Ознайомлення з будовою та призначенням токарного верстата, керування токарним верстатом. Встановлення різців. Типи різців та їх призначення.

Мета: Ознайомлення з токарним верстатом..

Хід роботи.

  1. Розгляньте загальний вигляд токарно-гвинторізного верстата ТВ-4 в підручнику.

  2. Випишіть основні складові верстата в зошит.

  3. Знайдіть їх на верстаті.

6. Дотримання правил т/б при виконанні практичної роботи.

На цьому етапі пояснюю, що основною умовою успішного виконання практичної роботи є обов’язкове дотримання внутрішнього розпорядку і правил техніки безпеки.

7. Самоконтроль виконання учнями завдань.

Під час виконання лаболаторно-практичної роботи учень самостійно оцінює свою роботу на підставі технічних вимог сформульованим вчителем.

8. Контроль вчителя за виконанням учнями завдання.

Під час практичної роботи перевіряю знання, вміння та навички учнів.

9. Поточний інструктаж.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи обходжу робочі місця і при необхідності провожу індивідуальний, а якщо потрібно то і колективний. Під час обходу слідкую щоб учні правильно організовували свою роботу.

10. Заключний інструктаж.

Проводжу загальний підсумок всього уроку, перевіряю знання за допомогою бесіди. Запитання на повторення.

  1. Які основні складові верстата?

  2. Для чого призначений токарний верстат?

  3. Які роботи виконуються на токарному верстаті?

Домашнє завдання. Вивчити про будову та призначення токарного верстата. Керування верстатом. Типи різців та їх призначення.. Встановлення різців.. Правила т/б під час роботи на токарному верстаті.