asyan.org
добавить свой файл
1
Тренінгове заняття для вчителів

ОБ′ЄКТИВНА САМООЦІНКА В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ”

Мета:

підвищити психологічну компетентність вчителів; сприяти розвитку самоаналізу педагогів; навчити діагностувати самооцінку.

Не має нічого більш важливого та важкого одночасно, ніж об’єктивна самооцінка. Якщо людина не любить себе з дитинства, тоді це серйозний аргумент для занепокоєння. Не любити себе – означає жити за програмою самознищення.

Важко безпристрасно контролювати свою поведінку, наслідки своїх вчинків. Однак систематичний самоаналіз необхідний. Дякуючи йому людина може розраховувати на свій духовний та моральний розвиток.

Той, хто володіє методом самоаналізу навряд чи коли-небудь дозволить собі упиватись особистою красномовністю, грубіянити оточуючим, глумитись над підлеглими, помикати слабкими та залежними.

Адекватна самооцінка дуже важлива для психологічного здоров’я людини. Особливо це питання стає актуальним для людини робота якої пов'язана з оцінюванням досягнень інших.

Щоб продуктивно працювати, групі необхідно скласти правила.

Наша група запропонувала такі правила:

  • Повага друг до друга

  • НІ!” мобільним телефонам

  • Активність

  • Дотримання регламенту

  • Доброзичливість

  • Відвертість

Протягом інших занять їх можна поповнювати із згоди групи.

Розминка: „Поїздка до Парижу”.

Ця вправа проводиться з метою активізації групи та зняття психологічних бар’єрів.

Усі члени групи встають друг за другом у велике коло, рухаючись виконують один одному легкий масаж під слова ведучого: „Їдемо, їдемо до Парижу”.

Учасники об’єднуються в пари, по черзі виконують наступне:

  1. Рахують до 3-х, але кожний називає лише одну цифру(1-й – «один, 2-й - «два», 1-й «три», 2-й – «один»)

  2. Рахунок «два» замінюють стрибком;

  3. Рахунок «три» замінюють повітряним поцілунком, або словом «цьом».

Учасникам необхідно бути уважними, кожного разу правильно виконувати наступну дію, не руйнуючи послідовність. Вправа супроводжується сміхом, підвищуючи настрій учасників.

Потім всі повертаються в інший бік під слова ведучого: „Їдемо, їдемо до дому” теж саме роблять іншому сусіду по колу.
Вправа: „Мої якості”.

Завдання: необхідно назвати 10-ть особистих якостей, 5-ть позитивних та 5-ть негативних. На виконання дається 3 хвилини.

Після необхідно проаналізувати, які якості називати було легше (позитивні чи негативні).

Протягом виконання, або по закінченню, можна проаналізувати про те, які коментарі своїх дій людина чула протягом свого життя від своїх батьків, вчителів, однолітків.

На проти негативних рис особистості запропонувати замислитися, яким чином, або в яких випадках ця риса може допомогти, або бути позитивною . Висловлювання записати. Бажаючи можуть озвучити свої думки.
В кінці вправи зробити висновок, що всі наші якості – це наш скарб. Дуже важливо вміти вірно застосовувати те, що ми маємо.
Інформаційне повідомлення:

Учасники об’єднуються в нові групи. Кожна група отримує одну із стадій формування самооцінки. Опрацьовує її , фіксує на форматі А1 та презентує іншим учасникам.

Після проведення учасники аналізують яким чином ця інформація допоможе їм в педагогічній діяльності.

Формування самооцінки по Е.Еріксону

4 стадії „Я-концеції”:
І СТАДІЯ

Від народження до 18 місяців

В цей період у дитини повинні сформуватися відчуття довіри до оточуючого миру. Це основа формування позитивного самовідчуття.

+ -

довіра до оточуючого світу недовіра, небезпека
ІІ СТАДІЯ

Від 1,5 до 2-3 років

Головний позитивний результат розвитку в цей період – поява відчуття автономії. Дитина повинна перейти від повної залежності до відносної самостійності. Єдине конструктивне правило - забороняти тільки те, що дійсно зовсім неприпустимо, та в цьому бути твердим та послідовним.



+ -

відчуття автономії сумнів у власних силах
ІІІ СТАДІЯ

З 4-х років до вступу у школу

В цьому віці дитина дуже допитлива. Дуже важливо, якою буде реакція батьків, близьких на прояв дослідницької діяльності дитини.



+ -

відчуття ініціативи без покарання провина за допитливість
ІV СТАДІЯ

Шкільні роки

У школі дитина засвоює різні види діяльності, в процесі у нього формується здатність до самовираження в продуктивній роботі. Залежно від того на скільки його робота успішна :

+ -

відчуття компетентності відчуття неповноцінності

Вправа: „Інтерв’ю”.

Для виконання цієї вправи всі учасники групи об’єднуються в пари. У опонента необхідно дізнатися про те, як він розуміє фразу:

1.„Кто не ходит, тот не спотыкается

2. «Переделывая другого, растишь себе невроз».

Після обговорення групою отриманих думок, підвести до розуміння

1-ї фрази: кожен має право на помилку;

2-ї фрази: прийми таким, який є.
Вправа: „Д-Я-Ч”.

Цю вправу кожен учасник виконує самостійно. Необхідно за 1 хвилину поставити за ступенем значності для себе особисто:

  • Дитина

  • Я особисто

  • Чоловік (або жінка, якщо виконує мужчина)

Після виконання психолог коментує отримані результати.

  • Якщо Дитина потрапила на перше місце – це означає, що батьки живуть заради виконання потреб дитини. Тобто дитина стає керівником власних батьків. Рано чи пізно за все приходе рас плата. І дитина буде плати подорослішав за „безпроблемне життя”.

  • Якщо Чоловік (або жінка, якщо виконує мужчина) потрапив на останнє місце – це означає що він постійно буде боротися за увагу до себе. Тобто він постійно буде знаходитися у стані конкуренції, і колись піде за іншої родини.

Якщо склалася така картина:

  1. Я

  2. Ч (Ж)

  3. Д

Саме в цих умовах дитина правильно формується.
Вправа: „Дослідження самооцінки особистості”

(авт. Будасі, модиф. Кисельов )

Інструкція 1.

Перед вами 20-ть якостей особистості. Оцініть їх із точки зору бажаності, корисності для ідеальної особистості.

Зліва від тієї якості, яка на ваш погляд є найбільш цінною, поставте 20 балів. Зліва від тієї якості, яка на ваш погляд є найменш цінною, - 1 бал.

18 якостей, які залишаться оцініть по ступеню їх бажаності від 19 до 2-х балів. Жодне число не повинно повторюватися двічі.

Інструкція 2.

Закривши перший стовпчик подивіться на 20-ть якостей особистості. Оцініть їх із точки зору виразності особисто у вас.

Справа від тієї якості, котра виразна у вас яскравіше за всі поставте 20 балів, трохи менше – 19 балів, і т.д.

Жодне число не повинно повторюватися двічі.

Ν 1

ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Ν 2

d =Ν1 - Ν2

d2




Поступливість













Сміливість













Запальність













Наполегливість













Нервозність













Терплячість













Захопленість













Пасивність













Холодність













Ентузіазм













Обережність













Капризність













Повільність













Нерішучість













Енергійність













Життєрадісність













Помисливість













Упертість













Безтурботність













Сором’язливість











скласти всі відповіді: Σ d2
p = 1 – 0,00075 х Σ d2

РІВНІ

1. ДУЖЕ ВИСОКА САМООЦІНКА (манія величності)

+ 0,85 . . . 1

2. ЗАВИСОКА САМООЦІНКА

0,53 . . . 0,84

3. АДЕКВАТНА САМООЦІНКА

- 0,1 . . . 0,52

4. ЗАНИЗЬКА САМООЦІНКА

- 0,32 . . . – 0,09

5. ДУЖЕ НИЗЬКА САМООЦІНКА

- 0,33 . . . – 1
НИЗЬКА САМООЦІНКА

Виявляється в підвищеній тривожності, постійній хворобливій думці про себе. У людини підвищена враженість, спонукає її скорочувати контакти з іншими людьми. Реальні успіхи та позитивні оцінки оточуючими вона сприймає як тимчасову випадковість. Багато проблем сприймаються як нерозв’язні.

Спостерігається недооцінка своєї користі зменшує соціальну активність, знижує ініціативу, призводить до падіння інтересу до громадських справ.

Люди з низькою самооцінкою уникають змагань, тому що не вірять в успіх.

Дуже низька самооцінка кваліфікується як патологічне відхилення й може виявлятися у формі психастенії: хронічні захворювання, безініціативність, боязливість, постійна нерішучість, підвищена вразливість, помисливість. Людина завжди боїться не встигнути.
АДЕКВАТНА САМООЦІНКА

Вона дозволяє суб’єкту ставитись до себе критично, правильно співвідносити свої сили із завданнями різної тяжкості, із труднощами оточуючих і в результаті отримують бажаний відгук та визнання. Людина не зупиняється на досягнутому, а намагається розвивати та вдосконалювати свої здібності. Вона самостійно вирішує свої проблеми, прагне до цілі, правильно оцінює свої особисті якості.
ВИСОКА САМООЦІНКА

Людина знає собі ціну, думка оточуючих її не цікавить, звідси стійкість до критики. Вона самовпевнено береться за роботу, яка перевищує її можливості. При невдачі приходить до розчарування, прагне перекласти відповідальність на обставини або інших людей. Нерідко людина стає нещасною від викликаного в дитинстві перебільшеного уявлення про свою значущість, страждаючи від враженого самолюбства. Така самооцінка не викликає бажаного відгуку від оточуючих , сприяє відчуженню особистості від прийнятих у громади норм поводження. Це спонукає людину шукати такий спосіб життя та таку середу, які б забезпечили їй задоволення надмірних домагань. Учень із високою самооцінкою, як правило претендує на вступ до вузу. Такі діти дуже високої думки про свої можливості, упевнені в тому, що в житті буде все так, як вони забажають. Ці діти мають потребу у великій індивідуальній роботі: їм необхідний детальний аналіз їхніх досягнень; підготовка до переглядання прийнятого рішення у випадку неуспіху в майбутньому.

Дуже висока самооцінка кваліфікується як патологічне відхилення – „параноя”, що призводить людину до такого стану, коли вона постійно відчуває свою перевагу.
Завдання: скласти характеристику своєї самооцінки після дослідження.

Наприкінці зустрічі кожен учасник закінчує речення : „Сьогодні Я . . . ”, та зачитує у голос.

Література

  1. Бобіна Ю.В., Гончарова С.В. Обліково-звітна документація шкільного психолога. – Харків : „ Основа”.2008.

  2. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. -М.: Совершенство, 1997.

  3. Дубровіна І.В. Індивідуальні особливості школярів.-М., 1975.

  4. Туріщева Л.В. Робота шкільного психолога з батьками. – Харків: „Основа”, 2007.