asyan.org
добавить свой файл
1
ДРУЖБУ ТРЕБА ЗАСЛУЖИТИ
Надворі падав сніг, кружляв немов у хороводі, швидко вкривав землю білим покривалом. На календарі красувалося 1 березня, але, там, у небесній канцелярії, забули поглянути в календар і за звичкою хтось ще й досі продовжував прикрашати все білим кольором замість зеленого.

Хотілося весни, підсніжників, пташиного співу. Проте природа не поспішала радувати теплом і дарувати гарний настрій. Настрій відповідав картині за вікном: очікування чогось прекрасного, оновленого, свіжого перетворювалося в ностальгію, і сумні спогади виринали із глибин пам’яті. Наодинці з такими думками лишатися не хотілося. Саме час звернутися до того, хто обов’язково вислухає, зрозуміє, розрадить чи просто, маючи кращий настрій, покепкує над безпідставною відсутністю гумору, від чого ситуація вже не буде здаватися такою химерною.

Важко знайти людину, з якою можна говорити про все і ні про що, з ким можна навіть помовчати, не створивши атмосферу неприємного напруження. Не кожному можна довірити свої думки, і при цьому залишатися певним, що вони не обростуть домислами і не вирушать в мандри по світу.

Тяжко жити без друзів. Проте друзів багато не буває. Найбільше пощастило тому, хто має одного, але справжнього, вірного, перевіреного життєвими радостями і негараздами друга. Хочеться перефразувати відому приказку на сучасний лад: «Май сто гривень та одного друга». Хоча знайти його теж непросто, то в дитинстві легко відгукнутися на пропозицію: «Давай дружити, бо в тебе є гарна лялька, а в мене нова іграшкова машинка». З часом з”являються певні критерії і вимоги як до себе, так і до оточуючих. Не кожному до смаку уподобання та життєві позиції інших, абсолютно протилежні погляди не сприяють встановленню дружніх контактів – з такими людьми можна залишатися добрими знайомими чи взагалі уникати спілкування.

Скептики твердять про відсутність жіночої дружби та абсолютну неможливість дружби між чоловіком та жінкою. Мовляв, в реальності так не буває. Неправда – буває. Але, мабуть, не кожному дано. Усвідомити сенс цього поняття, не заплутатися, чітко окреслити межі дозволеного вдається з роками.

Кохання можна отримати в дар, родичами нагороджує життя, а от друга треба заслужити. Відсутність ревнощів, необмежена свобода особистості, можливість залишатися собою - це фактори, які відрізняють справжню дружбу від банальної закоханості чи виснажливого конкурування в дотепності, красі, успішності за право бути кращим.

Шлях до звання «найкращого друга» складний, подолати його не кожному під силу. Поетапне формування цінностей, прагнень і пріоритетів духовно зближує, живить позитивною енергетикою та дає глибоке розуміння сутності один одного. Тоді те, що зазвичай вважається недоліком, набуває особливого сенсу. Так народжується взаєморозуміння, уміння вислухати, допомогти хоча б порадою, якщо цього просять, чи просто втриматися від коментарів, коли вони недоречні. Звичайно, з’являється несумісність поглядів, адже кожен має право на власну думку, та це допомагає побачити ситуацію з іншого боку, тверезо її оцінити, приборкати емоції і включити розум. Непрохані поради сторонніх, малознайомих осіб зазвичай ігноруються, нищівна критика не сприймається. Лише той, кому довіряється найпотаємніше, здобув право оцінювати, судити, радити.

Йому можна виказати своє невдоволення і поділитися радістю. Можливо проявляється певна несправедливість по відношенню до друга, коли повз його увагу не проходять негативні емоції, які зазвичай стримуються при інших людях. Проте компенсацією хай буде власна уважність до його проблем і готовність будь-якої миті підставити своє вухо та простягнути руку.

Зима на початку весни втрачає свої позиції, бо невдовзі із-за хмар визирне сонечко, розтопить кригу на дворі і на душі. Проросте трава, заспівають пташки ….

Ірина Грушевська