asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 7 8


Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Кафедра історії України
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(1939 – до сьогодення)


Укладач: кандидат історичних наук,

доцент кафедри історії України

Бабенко Л.Л.

ПОЛТАВА – 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУРСУ

Новітня історія України (1939 – до сьогодення ) – навчальна дисципліна, що вивчається упродовж VІІІ семестру в обсязі 126 годин.

Курс покликаний забезпечити глибоке засвоєння та розуміння історичного матеріалу другого періоду новітньої історії України, який охоплює період з 1939 р. до сьогодення.

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Курс: Підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ECTS – 3,5

Модулів – 3

Загальна кількість годин – 126

Тижневих годин: 4

Напрям: 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Історія. Бакалавр

Обов’язкова

Рік підготовки – 4-й

Семестр – VIIІ

Лекції – 42 годин

Семінари – 28 годин
Самостійна робота – 28 годин

Індивідуальна робота – 28 годин

Вид контролю – іспит


Завданнями студентів у процесі вивчення курсу є:

  • вивчення і творче осмислення комплексу подій і явищ, які відбулися упродовж 1939 р. й до сьогодення в Українській РСР і незалежній Україні;

  • усвідомлення особливостей економічного, соціального, політичного розвитку України, здобутки і невирішені проблеми в житті українського народу;

  • засвоєння основних історичних дат, понять, термінології, подій і явищ;

  • вироблення вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, наукову, довідкову літературу, зіставляти інформацію з різних джерел, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність історичних постатей;

  • формування історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно-наслідкові зв”язки між ними, робити висновки;

  • виховання громадянської свідомості за допомогою історичних знань, поваги до історичного минулого народу, політичної культури і толерантності.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Болонський процес – діяльність європейських країн, спрямована на узгодження системи їх вищої освіти. До Болонського процесу зараз приєдналося понад 40 країн, серед них і Україна з 2005 року, обравши курс на інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір.

Кредитно-модульна система навчання – це така організація навчання, в процесі якої опанування студентом предмету відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і навичок здійснюється за відповідною шкалою.

Модуль – задокументована й завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується у відповідних формах навчального процесу.

Змістовий модуль – це окрема самостійна частина дисципліни (кілька тем або розділів), що логічно об”єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і складовою одного з оцінювальних блоків знань студентів.

Оцінювальний блок – вид навчальної діяльності студентів (робота упродовж семестру, атестація, іспит тощо), оцінюваний у балах.

Види навчальної діяльності студентів та форми контролю знань

Лекція – провідна форма пізнавальної діяльності студентів, у ході якої розкриваються наріжні, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує студентів на осмислене й творче опанування матеріалом, дає настанови для подальшої самостійної роботи над історичною літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування з метою з”ясування наявності залишкових знань, активізації та діалогізації пізнавальної діяльності.

Семінарське заняття – основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна відповідь на питання теми оцінюється максимально 5 балами. За активну участь у розв”язанні проблем, винесених на обговорення, за доповнення студент отримує від 1 до 3 балів. За відмову відповідати через неготовність до семінарського заняття від рейтингової оцінки студента віднімається 2 бали.

Самостійна робота – передбачена навчальним планом в обсязі 28 годин. На самостійне опрацювання виноситься низка питань, що не розглядаються детально на лекційних і семінарських заняттях; понятійний апарат до кожної теми, перелік якого подається до планів семінарів. Самостійна робота виконується в окремому зошиті, максимальна оцінка 6 балів. Експрес-тести, як форма контролю, виконуються на кожному семінарському занятті і оцінюються максимально у 1 бал.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ)- один з видів позааудиторної роботи студентів навчально-дослідницького творчого характеру, предбачених навчальним планом в обсязі 28 годин. З запропонованої тематики студент обирає одну тему, виконує її впродовж семестру і подає до захисту не пізніше ніж за два тижні до завершення вивчення курсу. Її оцінювання складається з двох частин – теоретичної частини роботи та її захисту (максимально 20 балів).

Поточний контроль – спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу, здійснюється під час проведення аудиторних занять і перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Модульний контроль – форма проміжного контролю, якою завершується вивчення кожного модуля. Курс новітньої історії України складається з 3-х модулів. Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу 5 балів.

Підсумковий контроль (екзамен) – підсумковий контроль по завершенню вивчення курсу новітньої історії України, який складають студенти, що виконали всі передбачені види робіт і набрали не менше 35 балів. Максимальна кількість балів на екзамені – 40 балів.

Максимальна оцінка за вивчення курсу новітньої історії України, який складається з 3-х модулів, 100 балів. Розподіл балів і система оцінювання успішності відображена в таблицях.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ З КУРСУ


Тема

Кількість годин, відведених на:

лекції

семінарські заняття

самостійну роботу

індивідуальну роботу

Змістовий модуль 1. Україна напередодні та в роки Другої світової війни

Тема 1. Українська РСР на початку Другої світової війни (1939-1941 рр.).

4

4

4

4

Тема 2. Україна у роки Другої світової війни

12

8

8

8

Всього за модуль І

16

12

12

12

Змістовий модуль 2. Україна в 1945 – 1985 рр.

Тема 3. Україна у

повоєнний період

(1945-1952 рр.).

4

2

2

2

Тема 4. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного життя (1953-1964 рр.).

6

4

4

4

Тема 5. Україна в період загострення кризи радянської системи

(1965-1985 рр.).

6

2

2

2

Всього за модуль ІІ

16

8

8

8

Усього годин

40

30

28

28

Змістовий модуль 3. Україна в добу перебудови і незалежності

(1985-до сьогодення)

Тема 6. Україна на

шляху до незалежності. Доба перебудови

(1985-1991 рр.).

2

2

2

2

Тема 7. Україна в добу державної незалежності (1991 р. – до сьогодення).

8

6

6

6

Всього за модуль ІІІ

10

8

8

8

Усього годин

42

28

28

28


Розподіл балів, що присвоюються студентам


Поточний модуль

Індивідуальне завдання

Підсумковий контроль

сума

Змістовий модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий модуль 3

20

40

100










Загальна кількість:

40



ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ


90-100 балів

A

Відмінно

83-89 балів

B

Добре

75-82 бали

C

68-74 бали

D

Задовільно

60-67 балів

E

35-59 балів

FX

Незадовільно з можливістю повторного

складання

0-34 бали

F

Незадовільно з обов’язковим повторним

курсом


ПРОГРАМА КУРСУ „НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

(1939 р. – до сьогодення)

VІІІ семестр

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Українська РСР на початку Другої світової війни (1939 – 1941 рр). Входження західноукраїнських земель до УРСР і СРСР .

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Окупація Угорщиною Карпатської України. Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною 23 серпня 1939 р. Плани розподілу західноукраїнських земель в статтях таємного протоколу пакту про ненапад. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР і УРСР. Перехід Північної Буковини та Бесарабії до складу СРСР і УРСР. Вихід Молдавської автономної республіки зі складу УРСР. Радянізація західних областей України. Впровадження радянського адміністративно-територіального устрою та системи управління. Зміни в сільському господарстві та промисловості. Початок індустріалізації західноукраїнських областей. Зміни в суспільно-політичному житті. Початок масових політичних репресій. Україна напередодні радянсько-німецької війни. Рівень розвитку промисловості та сільського господарства. Розвиток освіти і культури. Підготовка до війни та розвиток військово-промислового комплексу УРСР. Становище Червоної армії напередодні війни.
Тема 2. Україна у роки Другої світової війни.

Напад Німеччини на СРСР. Мобілізаційні заходи радянської влади. Співвідношення сил Німеччини та СРСР напередодні та на початку війни. Бойові дії на південно-західному та південному напрямках. Танкова битва в районі Луцьк – Рівне – Броди. Оборона Києва. Оборона Одеси. Бої на Кримському напряку. Оборона Севастополя. Причини поразки радянських військ. Перехід економіки на військовий лад. Евакуація майна підприємств, установ, колгоспів з території України. Поділ Організації Українських націоналістів на ОУН(М) та ОУН(Б). Створення „Дружини українських націоналістів” (ДУН) (батальйони „Нахтігаль” і „Роланд”). Діяльність похідних груп ОУН. Спроба проголошення ОУН у Львові самостійної держави. Створення у Києві Української національної ради. Репресії німецької окупаційної влади проти активістів ОУН. Встановлення окупаційного режиму на території України. План „Ост”. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Політичні репресії та геноцид. Голокост. Табори для військовополонених. Остарбайтери. Соціально-економічна політика окупаційної влади. Регіональні особливості окупаційного режиму. Колабораціонізм. Дивізія СС „Галичина” та інші військові формування. Антифашистський Рух Опору. Радянський партизанський рух і підпілля. Основні етапи формування радянського партизанського руху. Створення Центрального та Українського штабів партизанського руху, підпільного ЦК КП(б)У. „Рейкова” війна. Підпільні організації. Створення УПА та її діяльність у роки війни. Основні етапи формування націоналістичної течії Руху Опору в Україні. Поліська Січ. Боротьба УПА проти німецької окупаційної влади, радянських і польських партизан. Українська Головна Визвольна Рада (УГВР). Праця українців у тилу на евакуйованих підприємствах. Визволення Лівобережної України. Битва за Київ. Визволення Правобережної України. Корсунь-Шевченківська операція. Визволення Південної України і Криму. Депортація кримських татар. Бойові дії на території Західноукраїнських областей. Поразка дивізії СС „Галичина” під Бродами. Завершення визволення України. Внесок українського народу у перемогу над фашизмом.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 3. Україна у повоєнний період (1945 – 1952 рр.).

Наслідки Другої світової війни для України. Остаточне визначення західних кордонів УРСР. Приєднання до СРСР та УРСР Закарпатської України. Людські та матеріальні втрати УРСР внаслідок військових дій. Проблеми народного господарства у післявоєнні роки. Перехід до мирного будівництва. Відновлення роботи органів державної влади, партійних органів та місцевих рад. Заходи по мобілізації трудових ресурсів для відбудови народного господарства. Становище в промисловості. Становище в сільському господарстві. Голод 1946 – 1947 рр., його причини, масштаби, наслідки. Друга радянізація західноукраїнських областей. Індустріалізація та колективізація сільського господарства. Боротьба ОУН – УПА проти радянської влади у повоєнний період та її наслідки. Особливості національних відносин, релігійного життя, розвитку освіти і культури в західних областях України. Депортація населення з „Закерзоння” у 1944 – 1946 рр. Операція „Вісла”. Ліквідація Української Греко-католицької церкви. Розвиток системи освіти та культури в Західній Україні. Масові політичні репресії у повоєнний час. Наступ сталінізму в ідеологічній сфері. „Жданівщина”. „Лисенківщина”. Кампанія проти генетики та кібернетики. Становище культури, літератури, мистецтва.
Тема 4. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного життя (1953 – 1964 рр.).

Початок десталінізації в Україні. Політична боротьба після смерті Й.В.Сталіна та її вплив на становище УРСР. Розширення прав союзних республік. Внутрішньополітичний розвиток України після ХХ з”їзду КПРС. Початок реабілітаціїї незаконно засуджених. Критика культу особи Й.Сталіна.Національна та релігійна політика. Антицерковна кампанія. Відзначення 300-ліття Переяславської ради. Приєднання Криму до складу УРСР. Україна на міжнародній арені. Пошуки шляхів удосконалення господарського управління. Реформа управління промисловістю 1957 р. Раднаргоспи. Курс на прискорення науково-технічного прогресу. Соціалістичне змагання та рух передовиків виробництва. Розвиток промисловості. Аграрна політика 1950 – 1960-х рр. Матеріально-технічна база сільського господарства. Освоєння цілинних земель. Розширення площ посівів кукурудзи. М”ясо-молочна надпрограма у тваринництві. Розформування МТС. Наслідки економічних реформ М.С.Хрущова для України, причини їх незавершеності. Соціальна політика М.С.Хрущова. Розвиток освіти, науки і техніки. Культурне і духовне життя. Шістдесятники. Зародження дисидентського руху в Україні. Українська робітничо-селянська спілка. Наростання невдоволення політикою М.С.Хрущова. Жовтневий пленум ЦК КПРС (1964 р.).
Тема 5. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980-х рр.).

Місце України в економічній і політичній системі СРСР. Політичне і духовне життя в УРСР. Бюрократизація державного життя. Конституція УРСР 1978 р. Концепція „розвинутого соціалізму” і реальність. Концепція нової національної спільноти „радянський народ”. Соціальні та демографічні процеси в УРСР. Кризові явища у сфері національних відносин. Посилення русифікації. П.Ю.Шелест. В.В.Щербицький. Розвиток освіти, науки і культури. Дисидентство і правозахисний рух. Українська Гельсінська група. Політичні репресії 1960 – 1970-х рр. в УРСР. Економічне становище Української РСР. Розвиток промисловості. Економічна реформа. Посилення централізації в управліінні народним господарством. Становище в сільському господарстві УРСР. Продовольча програма 1982 р. та причини її провалу. Екологічні проблеми в республіці. Екстенсивний характер господарювання. Життєвий рівень народу. Зростання дефіциту товарів народного споживання. Формування командно-адміністративної системи.
Тема 6. Україна на шляху до незалежності. Доба перебудови (1985 – 1991 рр.).

Проголошення курсу на перебудову в СРСР. Особливості здійснення перебудови в Україні. Демократизація суспільного життя, розширення гласності. Політизація масової свідомості. „Неформальні” групи та об”єднання.. Українська Гельсінська спілка. Комуністична партія України в політичному житті республіки. Народний Рух України: створення та діяльність. Початок формування багатопартійності. Молодіжний рух. Вибори до Верховної ради УРСР 1990 р., її склад. Опозиційна Народна рада у складі Верховної ради. Піднесення національної свідомості українського народу. Проблеми функціонування української мови. Врегулювання відносин між державою і церквою. Релігійні конфесії в Україні та їх роль у суспільному житті. Спроба реформування СРСР та ставлення до нього різних політичних сил в Україні. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Становище економіки УРСР. Спроба економічної реформи 1987 р. Перехід до ринкової економіки та його наслідки. Закон про економічну самостійність республіки. Становище сільського господарства. Аварія на Чорнобильській АЕС та її наслідки. Посилення кризових явищ в економіці України. Міжнародна діяльність УРСР. Участь в роботі ООН та інших міжнародних організацій. Розширення зв”язків УРСР з українською діаспорою. Світовий конгрес українців.
Тема 7. Україна в добу державної незалежності (1991 р. – до сьогодення).

Поглиблення політичної та економічної кризи в суспільстві. Неспроможність перебудови „зверху”. Боротьба за збереження унітарного Союзу РСР. Новоогарьовський процес і позиція України. Спроба державного перевороту 19 – 21 серпня 1991 р. та її провал. Проголошення Акту про державну незалежність України. Заборона діяльності компартії України. Референдум 1 грудня 1991 р. та вибори президента України. Утворення Співдружності незалежних держав (СНД) та участь в ній України. Україна на міжнародній арені. Зовнішньополітична діяльність України. Проблема вибору: європецйська інтеграція чи єдиний економічний простір. Початок державного будівництва. Створення Збройних сил. Введення національної символіки. Формування нових органів влади та виконавчих структур. Конституційний процес. Створення Конституційного суду та прийняття Конституції України. Формування економічної політики. Ринкові реформи у промисловості та сільському господарстві, їх наслідки. Закон про землю 2000 р. Ліквідація колгоспно-радгоспної системи. Суспільно-політичне життя в Україні. Вибори Президента України 1994, 1999 рр. та Верховної Ради 1994, 1998, 2002 рр. Діяльність Верховної Ради України. Спроби проведення політичної реформи. Діяльність політичних партій і блоків. Міжконфесійні відносини. Ускладнення соціальних проблем та загроза подальшій консолідації українського суспільства. Загострення політичної обстановки під час кампанії по виборах Президента України (березень – 21 листопада 2004 р.). „Помаранчева революція” 2004 р. в Україні: причини, хід, наслідки. Політична реформа. Суперечливі процеси в політичному житті та державотворенні. Стан української освіти, науки культури в незалежній Україні. Мовна проблема. Становище в соціальній сфері. Проблеми безробіття і міграції робочої сили.
ЛЕКЦІЇ




следующая страница >>