asyan.org
добавить свой файл
1
Методичні рекомендації щодо організації роботи з батьками

з використанням новітніх технологій

Важливою складовою навчально-виховного процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками, сім'ями учнів.

В нових умовах суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім'ї за навчання і виховання дітей: саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов'язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, зміцнення фізичного здоров'я,  отримання загальної освіти та інше.

Сім'я - це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки для дитини.

Серед багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливіша - виховна. Сім'я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут належить закладам освіти, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику "дитина - батьки - вчитель".

В сучасних умовах координацію виховних дій сім'ї покладено на школу і від того, як організована і реалізована робота з батьками учнів значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Важливим завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім'ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.

Встановлення і підтримання педагогічної співпраці "діти-батьки-педагоги" необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності.

Організація роботи з батьками учнів у сучасному освітньому закладі має здійснюватись за такими основними напрямами:

  • 1. вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;

  • 2. включення батьків, усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників, інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості в створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

  • 3. формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;

  • 4. корекція виховної діяльності родин з різним типом сімейного неблагополуччя.

Організація роботи з батьками в освітньому закладі - багатоаспектна і має значні педагогічні можливості. Успіх в організації роботи з батьками великою мірою залежить від особистості й авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватись з батьками, з колегами, з дітьми. Особливе місце в цьому процесі  посідає класний керівник, який є першим, хто встановлює контакт із сім'єю учня, і чия компетентність стає обличчям освітнього закладу.  

Класний керівник (вчитель початкових класів) - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Відповідно до "Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти" класний керівник (вчитель  початкових класів) координує виховну роботу  батьків, вчителів, психолога, медичних працівників, інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі. Він має право вносити пропозиції на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів, відвідувати учнів (вихованців) за місцем проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчати умови їх побуту та виховання тощо.

Робота класного керівника (вчителя початкових класів) починається  із вивчення сім'ї з точки зору виконання нею своєї виховної функції з метою встановлення неформальних взаємин між педагогами і батьками, створення бази співробітництва щодо виховання дитини, визначення умов і факторів, які сприятимуть ефективній співдії сім'ї та освітнього закладу.

Формами вивчення виховного потенціалу сім'ї можуть бути  відвідування сім'ї  учня, листування з батьками, запрошення батьків до школи. Ознайомлення з побутовими умовами життя учня сприяє уявленню педагога про характер, інтереси та нахили дитини, його ставлення до батьків, старших і молодших членів сім'ї. Класний керівник (вчитель початкових класів) повинен звернути увагу на те, як батьки стежать за дотриманням режиму дня дитини, виконанням нею трудових обов'язків в сім'ї, наявність робочого місця для приготування уроків, бібліотечки з навчальною та художньою літературою. Про відвідування дитини за місцем проживання необхідно заздалегідь попередити і отримати згоду батьків.

 Листування з батьками може ефективно використовуватись вчителем для встановлення тісного контакту з батьками дитини. Зміст листів може бути присвячений різним темам: подяки, привітання, запитання і відповіді тощо.

Запрошення батьків до школи доцільно здійснювати, ретельно підготувавши інформацію про навчання дитини, особливості її поведінки тощо. Зауважимо, що конкретне вивчення сімейного оточення дитини, взаємин між батьками і дітьми, існуючої в сім'ї атмосфери з метою визначення засобів, форм і методів педагогічного впливу на батьків варто здійснювати відповідно до Програми вивчення сім'ї (подано в  додатках).

Бажано також вести спеціальний "Щоденник спостережень сім'ї учнів", в якому час від часу робити короткі записи. На основі систематизації одержаних даних доцільно скласти "Педагогічний паспорт сім'ї", в якому занотовувати найбільш характерні для кожної конкретної сім'ї відомості. Форма такого "Паспорту" цілком довільна і він не є сталим документом. "Педагогічний паспорт сім'ї" поновлюється, доповнюється протягом всього періоду навчання дитини в школі.

Досконале вивчення сімей учнів забезпечується застосуванням комплекса різноманітних методів: система характеристик, письмове опитування, анкетування, метод документалістики, метод опосередкованого вивчення сім'ї, метод спостереження і прямого вивчення сім'ї, творчі роботи учнів. При цьому важливо дотримуватись двох обов'язкових умов: кожний з методів повинен застосовуватись в органічній єдності один з одним і виконувати стосовно інших компенсуючу і контролюючу функції. Цим, звичайно, не вирішується арсенал прийомів вивчення сімей учнів. Обирати їх необхідно виходячи з конкретних умов регіону, освітнього закладу, класу.

Вивчення сімей учнів за запропонованими методами допоможе вчителю отримати узагальнені дані про атмосферу в сім'ї, характер сімейного виховання і взаємини в кожній конкретній родині. За результатами таких психолого-педагогічних досліджень застосовуються відповідні форми і методи роботи, планується зміст педагогічного всеобучу батьків класу, визначаються сім'ї, які вимагають педагогічної допомоги та корекції у вихованні дітей.

Доцільно наголосити на необхідності тісної взаємодії психологічної служби школи і класного керівника. Саме практичний психолог повинен допомогти педагогам і батькам знайти вихід з конфліктної ситуації, оволодіти навичками та прийомами міжособистісного спілкування тощо.

Наступний аспект організації роботи з батьками в сучасному освітньому закладі - об'єднання батьків у згуртований колектив.

Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори. Батьківські збори - це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу освітнього закладу. Порядок їх проведення є довільним, на розсуд класного керівника (вчителя початкових класів). На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формулюється загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, колективна відповідальність батьків за весь клас в цілому, і за кожну конкретну дитину, формується педагогічна культура батьківської громадськості. Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителя, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей. Ефективність класних батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителя для обговорення з батьками актуальних для них педагогічних проблем.

На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу; підведення підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти. Батьки отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя нововведень в освіті, мету запровадження нових предметів і курсів.

Основна частина батьківських зборів класу спрямована на формування педагогічної культури  батьків і має бути виражена у будь-якій формі - лекція, бесіда,  дискусія, диспут, педагогічні читання тощо.  

Періодичність проведення батьківських зборів - 4-5 разів на рік, але в разі педагогічної необхідності їх кількість може бути збільшена. Окрім класних батьківських зборів можуть організовуватись збори за паралеллю класів, загальношкільні батьківські збори.

На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 5 осіб (в повних класах). Батьківський комітет класу - це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв'язків сім'ї, освітнього закладу, громадськості,  залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо.

Вищим колегіальним органом батьківського і громадського самоврядування в школі є загальні збори (конференція) учасників виховного процесу, які скликаються не менше одного разу на рік. На цих зборах створюється рада загальноосвітнього навчального закладу. У період між загальними зборами (конференцією) вона є постійно діючим органом батьківського і громадського самоврядування. До ради обираються представники від педагогічного колективу, учні основної та старшої школи, батьки та представники громадськості.

За рішенням загальних зборів (конференції) у навчальних закладах усіх типів і форм власності може створюватись піклувальна рада як орган самоврядування, що формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій,  навчальних закладів, батьків, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов для ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Саме піклувальні ради можуть широко залучатись сучасними освітнім закладам до вирішення питань зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової, культурно-спортивної, корекційно-відновлюючої та актуально-оздоровчої бази загальноосвітнього навчального закладу, формування педагогічної культури батьківської громадськості. 

Пріоритетним аспектом в організації роботи освітнього закладу з батьками є організація педагогічного всеобучу з метою формування їх педагогічної культури.

Зміст роботи по формуванню педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організовану діяльність по наданню допомоги сучасній сім'ї у виконанні нею виховної функції.

Методологічним підґрунтям цієї педагогічної діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту.

Формування педагогічної культури батьків є частиною соціальної політики сучасного українського суспільства, оскільки послаблення інституту сім'ї - серйозна проблема соціальної політики держави.

Важливе завдання освітнього закладу, вчителя - допомогти батькам у виконанні ними функції вихователів. Під цими функціями розуміється не тільки створення гармонійних взаємин між батьками та дітьми, але й  їх передумов: певного способу життя і доброзичливих взаємозв'язків усіх членів родини.

Отже, формування педагогічної культури сучасної сім'ї - це процес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів родини, навіть опосередковано дітей, і який може бути корисним і необхідним і тим батькам, які не відчувають проблем, виховуючи своїх дітей.

Формування педагогічної культури батьків у сучасному закладі освіти здійснюється через університети педагогічних знань, лекторії для батьків, покласний педагогічний всеобуч.

Лекторії для батьків створюються в освітніх закладах і об'єднують батьківську громадськість, зацікавлену у глибокому і грунтовному вивченні якоїсь певної проблематики: "Батьки - головні вихователі", "Можливості сім'ї по духовному розвитку особистості", "Здоровий спосіб життя сім'ї та фізичне виховання дітей" тощо. Цінність лекції полягає в тому, що нею можна охопити практично всі проблеми сімейного виховання, з яких батьки мають обмежені знання, а їх вивчення не завжди посильне для самостійного опрацювання.

Найбільш доцільною формою педагогічного всеобучу батьків вважається покласна, за якої вчитель відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу з групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами родини, широко залучає психолого-педагогічне консультування членів родин з питань навчання і виховання дітей, тестування і анкетування батьків і дітей, тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім'ях міцних морально-етичних зв'язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння, співробітництва, емоційної співпричетності один до одного.

Організовуючи роботу з батьками у формі покласного педагогічного всеобучу вчителю доцільно спиратися на орієнтований навчально-тематичний план, розроблений з урахуванням нової структури школи (12 років), що сприятиме більш тісній співдії батьків і педагогів по вихованню підростаючого покоління /подано у додатках/.

Пропонований добір тем для організації роботи з батьками не є обов'язковим, а орієнтовність плану дозволяє школі і вчителю створювати свої власні плани на основі тих, що пропонуються, залежно від характеру батьківської аудиторії.

Існує велике розмаїття організаційних форм педагогічного всеобучу батьків у сучасних освітніх закладах. Доцільно виділити такі:

 колективні: лекції, конференції (з обміну досвіду родинного виховання, по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань сімейного виховання), диспути, дискусії, "круглі столи", вечори запитань і відповідей, дні взаємних претензій, дні відкритих дверей, кінолекторії, інформаційні стенди;

індивідуальні та групові: консультації з проблем родинно-сімейного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, індивідуальні дні, зустрічі з батьками; педагогічні доручення батькам;

диференційовані: вечори сімейних традицій; виставки ("Світ захоплень нашої сім'ї, "Кулінарні вироби членів сім'ї"), декоративно-прикладної творчості, родинних альбомів, колекцій; випуск тематичних газет ("Дозвілля родини", "Говорять професії батьків", "Моя сім'я", "Спорт у родині"); конкурси, зустрічі поколінь, дискусійні клуби, відкриті уроки, проблемні мости тощо.

Значної уваги заслуговує створення консультативних пунктів з питань виховання дітей та підлітків. Такі пункти доцільно організовувати при школах із залученням до роботи в них педагогічних кадрів вищої кваліфікації, шкільних психологів, працівників правоохоронних органів, соціальних педагогів, лікарів, дієтологів та інших спеціалістів, від яких батьки могли б отримати компетентні консультації з хвилюючих їх питань.

Особливо ретельно спланованого індивідуального підходу потребує робота з багатодітними, неповними та неблагополучними сім'ями. Якщо в школі одночасно навчається троє і більше дітей однієї сім'ї, то батькам складно відвідувати і всі батьківські класні збори, і заняття покласного педагогічного всеобучу. Можливо більш вдалими формами роботи стануть заняття загальношкільного педагогічного всеобучу, листування з класним керівником, відвідування консультативних пунктів. Дуже часто такі сім'ї є членами релігійних об'єднань, від яких отримують моральну і матеріальну підтримку. Школа повинна стати багатодітним сім'ям надійною опорою та партнером, активно пропагувати весь позитивний досвід виховання в них.

Вкрай злободенним залишається такий аспект організації роботи з батьками учнів в сучасному закладі освіти як корекція виховної діяльності родин з різним типом сімейного благополуччя або дисфункційних, умови життя в яких негативно впливають на розвиток особистості дитини.

Корекція виховної діяльності дисфункційних родин повинна починатися з глибокого і змістовного вивчення вчителем умов життя, побуту, взаємин між дорослими і дітьми, особистості кожного з батьків , рівня їх загальної та педагогічної культури.

Важливо, аби вчитель не тільки виявив основну причину неблагополуччя, але й його витоки, закладені в особистості батьків , інших дорослих членів сім'ї, визначив найбільш істотні, помилки у сімейному вихованні та шляхи їх усунення, тобто окреслив можливості застосування індивідуального підходу до членів таких родин.

Такий підхід вимагає від вчителя спеціальних професійних умінь обов'язкового дотримання педагогічного такту, доброзичливого ставлення до батьків і дітей у будь-яких ситуаціях.

Найважливішими умовами роботи вчителя з дисфункційними сім'ями є врахуванням індивідуальних особливостей кожної родини, вміння зрозуміти труднощі та негаразди, опора на позитивне в особистості кожного з дорослих і дитини, віра у можливість покращання морально-психологічного клімату родини за умови копіткої роботи з нею, розуміння специфічності кожного випадку сімейного неблагополуччя.

Вчителю при організації корекції виховної діяльності в дисфункційних сім'ях необхідно враховувати, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості неповних сімей, які утворились внаслідок розлучення, смерті одного з батьків тощо, вони повинні обов'язково бути на обліку психологічних служб, а робота з такими сім'ями має бути спланована класним керівником /вчителем початкових класів/ спільно з психологом, соціальним педагогом. Доцільно звернути увагу на сім'ї, що утворились в результаті повторних шлюбів, і діти виховуються не рідним батьком чи матір'ю, а також  на сім'ї, в яких виховні функції здійснюють піклувальники чи опікуни. Завдання вчителя допомогти встановити контакт з дитиною, проаналізувати стосунки, які складаються в сім'ї.

Допомогою в організації сімейного виховання одиноким матерям, батькам стануть спеціальні факультети університетів педагогічних знань, індивідуальні форми роботи, ретельно сплановані класним керівником. Необхідно тримати такі сім'ї на особливому обліку школи, піклувальної ради, в разі потреби здійснювати можливі заходи щодо  матеріального забезпечення навчання, розвитку і виховання дітей.

Як правило, педагогічні колективи зустрічаються з труднощами виховання учнів із дисфункційних  сімей (в яких батьки зловживають алкоголем, наркотиками, знаходяться в місцях позбавлення волі, не займаються вихованням, спонукають своїх дітей до асоціальної поведінки).

Виховна робота з такими сім'ями не завжди призводить до бажаних наслідків. В окремих випадках доцільним буде клопотання про ізоляцію дитини, позбавлення батьківських прав. Зміст і форми роботи з дисфункційними сім'ями можуть визначатись на спеціальних педагогічних консиліумах школи, на яких окреслюються конкретна єдина педагогічна позиція, загальна система заходів щодо виховання дитини, здійснення впливу на сім'ю. Нейтралізувати недоліки виховання в сім'ях, де батьки взагалі не займаються вихованням дітей або шкідливо впливають на них, часто неможливо лише впливом школи. Необхідно залучати до роботи з такими сім'ями    правоохоронні органи, громадськість.

Важливо враховувати доцільність взаємодії з правоохоронними органами у таких формах, як організація зустрічей з колективами учнів школи чи класу працівників міліції, суду, прокуратури; дні профілактики правопорушень, опорні пункти правопорядку та інші.

 Інноваційні форми роботи з батьками

  1. „Педагогічний десант” – виступи педагогів з актуальних проблемвиховання дітей напідприємствах та організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок.

  2. „У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам шляхом консультацій, практичні поради, зустрічі із лікарями, психологами, юристами.

  3. „Родиний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

  4. „Народна світлиця” – звернення до народних традицій, формування особистості учня через природу, спілкування батьків із вихованцями, спільну діяльність батьків, дітей та педагогів.

  5. „День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків та дітей.

  6. „Вечір великої родини” – участь беруть батьки, учні, педагоги: організація ідпочинку, ігор, театральних вистав тощо; досвід організації відпочинку у родинах.

  7. „Діскусійний клуб” – обговорення проблем виховання дітей.

  8. Клуб „Сімейні традиції”.

  9. „Сімейна скринька” – добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.

  10. „Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація родинної педагогики і набір показників її схвалення.

  11. „Батьківський ринг” – взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв'язування педагогічних ситуацій.

  12. „Азбука родинного виховання” – обговорення проблем, труднощів виховання сімей, виступи спеціалістів – лікарів, юристів, психологів.

  13. „Дні довіри” – у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батькі і консультують із проблем виховання.

  14. „Батьківська школа” – організовується у формі клубу, передбачається проведення диспутів, формування банку ідей, добірок літератури, інформаційних білетенів тощо.



Орієнтовна тематика батьківських зборів


  1. Режим дня учня – необхідна і важлива умова виховання.

  2. „Виховання дитини – це не втішна забава, а завдання, яке потребує капіталовкладень, важких переживань, зусіль, безсоних ночей і багато-багато думок”.

  3. Мистецтво родинного виховання.

  4. Про родинну демократію.

  5. Роль родини у вихованні моральних почуттів дитини.

  6. Роль родини у формуванні національної свідомостіучнів.

  7. Роль сім'ї та школи у вихованні громадських почуттів учнівської молоді.

  8. Спільна діяльність школи та родини щодо формування в учнів потреби самоосвіті, інтелектуальному саморозвитку, духовному та фізичному самовдосконаленні.

  9. Зміст шкільної освіти та її пріоритетні напрями на сучасному етапі.

  10. Роль родини у організації дозвілля дитини.

  11. Вплив сім'ї на формування особистості дитини.

  12. Як допомогти дітям добре вчитися.

  13. Про виховання правдивості та чесності.

  14. Виховання навичок та звичок культури поведінки у сім'ї.

  15. Що і як читати дітям.

  16. Про покарання та заохочення дітей у родині.

  17. Щоб дитина залишалася оптимистом.

  18. Раціональне харчування – запорука здоров'я дитини.

  19. Суспільна праця дітей та дорослих у сім'ї.

  20. Вчимо дітей поважати старших, бачити прекрасне, говорити правильно.

  21. Лекція інспектора ДАІ для батьків „Вулиця і діти”. Як допомогти дітям оволодіти правилами дорожнього руху.

  22. Пізнаємо сіт разом із дорослими. Типи взаємин.


Методичні рекомендації розроблені на основі матеріалів методиста відділу виховної роботи Науково-методичногоцентру середньої освіти Кулаковською С.О., ст. н. спів. Інституту проблем виховання АПН України, к.п.н. Кравченко Т.В.,пров. н. спів. Інституту проблем виховання АПН України, к.п.н. Хромовою О.Л.