asyan.org
добавить свой файл
1
Вдовіченко В.А.

Методичні аспекти створення програми виховання класу

Анотація. В статті висвітлюється актуальність розвитку виховного середовища навчального закладу, аспекти створення програми виховання класу.

Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціальне активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педагогів нових підходів до організації виховної роботи в загальноосвітньому закладі.

Сьогодні в суспільстві найважливіше значення надається виховній функції навчальних закладів, про що свідчить низка нормативно-правових актів, зокрема: Закони України «Про загальну середню освіту», «Про по­зашкільну освіту», наказ Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від «Про затвердження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

Останнім часом найкращі вчителі й вихователі в Україні визнають пріо­ритетність виховання та розвитку особистості, розглядають урок не тільки як засіб набуття знань. У значній кількості навчальних закладів запроваджуються нові моделі позаурочної виховної діяльності. Педагогічні колективи плідно працюють над створенням виховної системи школи, одним з структурних компонентів якої є програми виховання класів, що дозволяє забезпечити системний виховний вплив на учня.

На часі – впровадження цілеспрямованого і професійного управління виховним процесом, що передбачає вивчення вихованців, встановлення психолого-педагогічного діагнозу, підпорядковане меті планування і здійснення виховного впливу, об'єк­тивне оцінювання реальних результатів виховної роботи. Поведінка вчителя, який тільки вирішує і дає вказівки, на сьогодні є неефективною. Основним показником системної виховної роботи з класом є створення програми виховання класу.

Що ж таке виховна система в рамках класного колективу? Це і суб’єкти виховання (учні, класний керівник, батьки, адміністрація школи, вчителі-предметники), що утворюють виховну структуру кожного класу, і діяльність класного колективу як учасника загальношкільної виховної системи. Однак насамперед класна виховна система – це сукупність виховних заходів, що об’єднує учасників виховного процесу, допомагає розв’язати виховні завдання школи.

Розробляючи програму виховання класний керівник звертає увагу на :

- результати вивчення рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів;

- задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в само актуалізації);

- реалізацію у процесі роботи особистісно-орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в класному колективі;

- оптимальне поєднання форм організації виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

- створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід;

- співпрацю з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями.

При створенні програми виховання класу важливим є превентивний підхід, а саме - запобігання різних негативних збочень серед вихованців, як фізичних, так і духовних. Пріоритетами в цьому є:

  • забезпечення наступності здійснення виховних впливів між дошкільною освітою і початковою школою; початковою школою і основною школою; основною і старшою школами;

  • психологізація виховного процесу, опора на надійну діагностичну основу, яка є підґрунтям для прийняття і реалізації педагогічно доцільних рішень;

  • вчасне виявлення та корекція негативних психологічних відхилень учнів, здійснення психолого-педагогічного супроводу учнів, які опинились у складній життєвій ситуації;

  • попередження виникнення та поширення осередків негативних соціальних явищ (алкоголізму, наркоманії, злочинності, негативної молодіжної субкультури тощо), попередження життєвих криз в учнів, які опинились у складній життєвій ситуації;

  • розвиток життєвої компетентності як інтегративної якості особистості, яка має забезпечити життєстійкість, життєздатність і життєтворчість вихованців.


Структурними елементами програми можуть бути:

1.Концептуальні засади, в яких закладена основна науково-педагогічна ідея, принципи та структура виховної моделі. До структури виховної моделі враховуються напрямки виховної діяльності:

- навчально-виховна;

- позаурочна та позакласна;

- робота органів учнівського самоврядування;

- позашкільна освіта;

- взаємодія з батьками, громадськими організаціями.

2. Пояснювальна записка, в якій визначається мета й завдання виховної діяльності учнів, особливості структури і змісту програми.

3. Змістове наповнення програми побудоване за шістьма змістовими лініями:

- формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і

держави;

- формування ціннісного ставлення до людей;

- формування ціннісного ставлення до природи;

- формування ціннісного ставлення до праці;

- формування ціннісного ставлення до культури і мистецтва;

- формування ціннісного ставлення до себе.

При визначення мети та завдань виховної діяльності необхідно орієнтуватися в ієрархії цілей. Існують декілька підпорядкованих цілей. Вищі цілі виховання носять характер соціального замовлення. Загальні цілі визначаються за напрямами виховання громадянина України. Важливо вміти визначати робочі цілі та завдання: це певне співвідношення соціальних цілей освіти з тими конкретними особливостями вихованців, які можемо визначити у процесі психолого-педагогічного діагностування і прогнозування.

Відповідно до вікових особливостей вихованців загальні завдання виховання за змістовими лініями можуть бути такими:

Вікові особливості

Формування ціннісного ставлення:

Завдання

учні початкової школи

до себе

формувати:

- основи духовно-морального та фізичного розвитку особистості;

- знання та навички ведення здорового способу життя, безпеки власної життєдіяльності;

- само оцінювання, самоповагу, самоконтроль




до праці

формувати:

- повагу до людей праці;

- вміння і навички самообслуговування;

- початкові уявлення про світ професій




до природи

формувати:

- дбайливе та відповідальне ставлення до природи;

- пізнавальний інтерес до природи





до культури і мистецтва

формувати:

- вміння відчувати і розуміти художні образи;

- навички виконувати творчі завдання;

- основи про специфіку мистецтв




до людей

формувати:

- моральні якості (чуйність, чесність, правдивість, справедливість, співпереживання, щедрість, взаємодопомога);

- уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагоди, мирне розв’язання конфліктів




до суспільства і держави

формувати:

- відчуття себе громадянином України, шану до державних символів;

- почуття поваги до рідного краю, народу, мови;

- любові до культури свого народу, традицій, звичаїв, обрядів

учні основної школи

до себе

формувати:

- основи самопізнання, самооцінки;

- готовність працювати над собою і своїми моральними якостями;

- вміння конструктивно вирішувати життєві проблеми




до праці

формувати:

- уміння виконувати певні трудові дії, навички самообслуговування, ведення домашнього господарства;

- уявлення про сучасний світ професій




до природи

формувати:

- бережливе ставлення до природи;

- усвідомлення відповідальності за домашніх улюбленців;

- потребу в оздоровленні довкілля та участі у природоохоронній діяльності;

- відповідального ставлення до природних ресурсів і багатств




до культури і мистецтва

формувати:

- навички сприйняття та аналізу художніх творів;

- здатність до творчої діяльності у мистецькій сфері ;

- художньо-естетичні смаки і почуття , культуру мислення та поведінки




до людей

формувати:

- вміння співпрацювати в групі чи колективі, пробачати та просити пробачення;

- повагу до сім’ї, родини;

- розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей




до суспільства і держави

формувати:

- усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

- розуміння своїх прав, свобод. обов’язків;

- знання і повагу законів України, шанобливе ставлення до державної символіки

учні старшої школи

до себе

формувати:

- єдність моральної свідомості та поведінки;

- навички соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;

- відповідальне ставлення до репродуктивного здоров’я;

- гендерну культуру




до праці

формувати:

- знання основ економіки і ділової етики;

- вміння планувати, регулювати і контролювати навчальну і трудову діяльність;

- уявлення про принципи побудови професійної кар’єри




до природи

формувати:

- ставлення до природи як до історико-культурної, соціальної цінності;

- розуміння дотримання інформаційної, харчової та радіаційної безпеки;

- усвідомлення єдності людини і природи




до культури і мистецтва

формувати:

- здатність до активної перетворювальної діяльності з внесенням елементів краси в усі сфери життя;

- розуміння художніх шедеврів




до людей

формувати:

- єдність моральної свідомості та поведінки;

- пріоритети подружнього життя, збереження та примноження сімейних традицій, забезпечення єдності поколінь;

- гендерну культуру




до суспільства і держави

формувати:

- національну самосвідомість: знання Конституції України, виконання норм Законів України;

- почуття патріотизму, культури міжетнічних відносин;

- розуміння важливості української мови як основи духовної культури нації.


Програма виховання для роботи з конкретним класом повинна вирізнятися творчим характером, власною специфікою, що зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку, провідною діяльністю, виховними впливами мікро- та макросоціумів, рівнями розвитку особистостей та класного колективу, індивідуальними можливостями педагога, його творчим потенціалом для здійснення виховання.

Урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів передбачає добір доцільного змісту, методів, форм та відповідних виховних технологій:

- навчально-виховних (формування необхідних знань, стійких поведінкових норм);

- особистісно орієнтованих (створення ситуацій взаємодії, емпатії, використання активних та інтерактивних технік);

- культурологічних;

- дитино центричних ;

- соціоорієнтованих.

Для кожної вікової категорії прийнятними є використання індивідуальних (консультації), групових (тренінги, дискусії, дебати, ділові та рольові ігри), колективних (проекти) форм діяльності.

Бібліографія:

1. Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти лист Міністерства освіти і науки від 14.08.08.№1/9-520 – 2-6 с.

2. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України

3. Концепції превентивного виховання дітей і молоді В.М.Оржеховська С.В.Кириленко ст..23

4. Єрмаков І.Г. Виховання життєтворчості: моделі виховних систем. – Харків: Видавнича група «Основа», 2006. – 220 с.