asyan.org
добавить свой файл
1
Анотація
Л.І. Лазаренко. Впровадження інтерактивних занять як засіб розвитку і трансформації цілій педагогічної системи навчання

У статті розглянуті проблеми теоретичного обґрунтування технологій інтерактивного навчання, наведені рекомендації щодо складання комфортних умов навчання.

«Впровадження інтерактивних занять як засіб розвитку і трансформації цілій педагогічної системи навчання »

Сучасна педагогіка ( і теоретична, і практична) характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Сьогодення потребує від педагога – практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого.

Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов’язано насамперед з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно – орієнтованого підходу, пріоритету суб’єктних відносин.

Характерною тенденцією розвитку сучасної педагогічної технології є використання системного аналізу в розв’язанні практичних питань, пов’язаних зі створенням та використанням навчального устаткування та технологічних засобів навчання. Увага до процесу навчання призвела до усвідомлення факту, що саме він визначає методику навчання та є критерієм успіху в цілому.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Форми і методи інтерактивного навчання дозволяють інтенсифікувати навчально – виховний процес, стимулювати розвиток творчих навичок і умінь, нестандартного стилю мислення, кваліфіковане розв’язання професійних проблем.

Цілі і завдання інтерактивного навчання:

• розширення пізнавальних можливостей студентів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел;

• можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та поза аудиторне життя;

• формування глибокої внутрішньої мотивації.

Модель інтерактивного навчання вимагає, щоб студент і викладач були рівноправними суб’єктами навчання. Студент повинен розуміти, що він робить, що знає, вміє і здійснює.

Навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх студентів. При цьому відбувається співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці).

Правила організації інтерактивного навчання:

• до роботи мають бути залучені всі студенти;

• активна участь у роботі має заохочуватися;

• студенти повинні самостійно розробляти і виконувати правила роботи в малих гуртках;

• студенти повинні бути підготовлені до роботи в малих гуртках.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставини та відповідної ситуації.

За метою заняття та формою організації навчальної діяльності технологія інтерактивного навчання поділяється на:

• технологію кооперативного навчання;

• технологію колективно – групового навчання;

• технологію ситуативного навчання;

• технологію опрацювання дискусійних питань;

За розподілом інтерактивних методів навчання поділяється на:

• превентивну інтеграцію (тренінг, консультації та ін.);

• імітаційну інтеракцію (інсценування, ділові ігри, диспут, «мозковий штурм» та ін.);

• не імітаційні інтеракції (проблемна лекція, конференція, практикум тощо)

Для ефективного навчання необхідно:

• дати завдання студентам для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

• відібрати до заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;

• під час самих інтерактивних вправ дати студентам час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;

• на одному занятті можна використовувати одну – дві інтерактивних вправ, а не їх калейдоскоп;

• дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

• проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
Для контролю за ходом навчання:

• глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

• старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

• мотивувати студентів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем; оголошення очікування результатів (цілій) заняття і критеріїв оцінки роботи студентів;

• передбачити різноманітні методи для привернення уваги студентів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому можуть сприяти вправи – розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Орієнтовна структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

1. Мотивація навчальної діяльності:

мета: сфокусувати увагу студентів на проблемі та викликати інтерес до обговорювання теми.

• коротка розповідь викладача;

• бесіда;

• демонстрування наочності;

• нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм». «мікрофон», «криголам» тощо)

2. Оголошення теми та очікування навчальних результатів

мета: забезпечити розуміння студентами змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на занятті, чого від них чекає викладач:

• назвати тему заняття або попросити когось із студентів прочитати її;

• якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернуть на це увагу учнів;

• попросити когось із студентів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за записом викладача на дошці, зробленим заздалегідь. пояснити необхідні, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

нагадати учням, що наприкінці заняття ви будете перевіряти, наскільки вони досягли запланованих результатів, а також пояснити, як ви будете оцінювати їхні досягнення в балах

3. Надання необхідної інформації:

мета: дати студентам достатньо інформації для того, щоби на її основі вони могли виконати практичні завдання за мінімально короткий час

• міні – лекція;

• читання тексту підручника;

• ознайомлення з роздатковий матеріалом;

• опанування інформації за допомогою технічних засобів або інших видів наочності;

• застосування інформаційних технологій

4. Інтерактивна вправа:

мета: засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку

• інструктування учнів щодо вправи, правил виконання, послідовності дій та кількості часу на виконання;

• об’єднання в групи;

• виконання завдання, при якому викладач виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці;

• презентація результатів виконання вправи

5. Рефлексія результатів

мета: усвідомлення отриманих результатів

• індивідуальна робота;

робота в парах або в групах;

• дискусії;

• усна розповідь;

• письмовий звіт;

• колективне обговорення

6. Підсумки

мета: пояснити зміст проблемного, підбити підсумок засвоєння знань і встановити зв'язок між тим, що відомо і ти, що повинно вдосконалюватися в майбутньому

На першій стадії:

• використовуйте відкриті запитання (як? чому? що?)

• виражайте почуття;

• наполягайте на описаному, а не оціночному характері коментарів;

• говорить про зроблене, а не про те, що могло б бути зроблене

На другій стадії:

• запитуйте про причини (чому? як? хто?)

• вникніть у відповіді (чому цього немає? що було б, як що?)

• шукайте альтернативні теорії (чи є інша можливість?);

• підберіть інші приклади;

• наведіть думки незалежних експертів;

На третьому етапі: домагайтеся, щоб студенти взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій.

Впровадження інтерактивних технологій вимагають до створення ефективного заняття яке посягає на таких вимогах:

• використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова заняття на основі закономірностей навчально – виховного процесу;

• реалізація на занятті оптимального співвідношення дидактичних принципів і правил:

• забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності студентів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб;

• установлення усвідомлюваних студентами між предметних зв’язків;

• зв'язок з раніше вивченими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

• мотивація й активізація розвитку сфер особистості;

• логічність та емоційність усіх етапів навчально – виховної діяльності

• ефективне використання педагогічних засобів;

• зв'язок з життям, виробничою діяльністю, особистим досвідом студентів;

• формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності;

• формування уміння вчитися, потреби постійно поповнювати знання;

• ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного заняття;

Навчання повинне мати характер навчально – пізнавальної діяльності студента, яка має результатом не засвоєння певної суми знань, вмінь та навичок, а зміну якостей, рис особистості, що здобуває свого втілення у діяльності і ціннісних орієнтаціях студента. Студент повинен перетворитися з об’єкта навчання на суб’єкт навчання, тобто разом з викладачем стати співавтором навчального заняття, його особисту зацікавленість у досягненні позитивних результатів. Викладач на занятті повинен виступати організатором, керівником і помічником студента в процесі навчально – пізнавальної діяльності, а не основним джерелом знань студента та їх оцінювачем. А головним критерієм оцінки інтерактивної педагогічної технології є її ефективність та результативність.

Література

1. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. –

Х.:Основа, 2010

2. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Основа,

2011

3. Вердіна С.В. Секрети педагогічної майстерності. – Х.: Основа, 2008

4. Туріщева Л.В. Нетрадиційні уроки. – Х.: Торсінг плюс, 2008

5. Освітні технології: Навчально – методичний посібник. – К.: А.С.К.,2002

6. Нові технології навчання: науково – методичний збірник, В.35 – К.:

Н.М.Ц.,2003