asyan.org
добавить свой файл
1
ЛЕКЦІЯ 5

ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ. БІРЖІ
План.

1. Умови виникнення та суть ринку.

2. Структура та інфраструктура ринку.

3. Банки.

4. Мета й функції товарної біржі, її угоди.

5. Основні види операцій здійснюваних на фондовій біржі.
1. Умови виникнення та суть ринку.

В загальному вигляді ринок визначається як стихійний порядок організації економічної системи тієї, чи іншої країни. Але як показує досвід, саме така організація є найефективнішою. Ринок характеризується передусім тим, що продукт в його умовах створюється не для власного споживання, а для споживання іншими через обмін.

В економічній літературі немає єдиного визначення суті ринку. Багатьма економістами ринок розглядається як фаза обміну процесу відтворення. Окремі автори ототожнюють його з торгівлею або зі сферою обігу. У багатьох визначеннях ринку акцентується увага на системі відносин між людьми. Серед цих визначень найпоширенішими є такі:

ринок (в широкому розумінні) — це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів по цінах, що встановилися під дією попиту і пропозиції в результаті конкуренції;

ринок (в вузькому розумінні) – це сукупність актів купівлі-продажу; це зв'язок між виробниками та споживачами продукції.

Структура ринку – це внутрішня будова, розміщення, порядок окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсязі ринку.

Умови виникнення ринку:

  • суспільний поділ праці, що ґрунтується на спеціалізації;

  • економічні відокремлення суб’єктів господарювання;

  • вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання.

Структура ринку визначається за такими критеріями: за об’єктами, за суб’єктами, у територіальному аспекті, за формами контактів, за рівнем насиченості, за ступенем зрілості, за ступенем обмеженості конкуренції, за асортиментом товарів тощо.

За об’єктами визначається загальна структура ринку:

- споживчий ринок включає ринки продовольчих і промислових товарів, побутових, комунальних, транспортних послуг, послуг освіти, охорони здоров’я, культури, а також ринок житла.

- ринок засобів виробництва охоплює ринки засобів праці, природних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії, у тому числі і ринок землі).

- ринки товарів і послуг складаються з великої кількості галузевих ринків, тобто ринків конкретних товарів.

- ринок інновацій охоплює ринки науково-технічних розробок, нововведень, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, патентів, ліцензій тощо.

- ринок інформації включає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформативні системи.

- ринок праці – це ринок робочої сили, що має чітко виражену галузеву і територіальну структуру.

- ринок грошей і валюти, або кредитний ринок, та ринок цінних паперів об’єднуються в ринок інвестиційних ресурсів, або ринок капіталів. Усі елементи ринку капіталів взаємозв’язані і взаємозумовлені.

Для України характерна нерозвинута ринкова структура та інфраструктура.

За суб’єктами виділяють такі типи ринків:

- ринок покупця (пропозиція товарів перевищує попит на них, що дає можливість покупцеві порівнювати товари і надавати перевагу певному із них);

- ринок продавця (попит значно перевищує пропозицію);

- ринок державних установ включає сукупність актів купівлі-продажу товарів і послуг державних організацій, що купують, продають, орендують товари, необхідні їм для виконання функцій здійснення влади;

- посередницький ринок охоплює сукупність економічних відносин осіб і організацій, які купують товари і послуги для перепродажу або надання їх в оренду.

У територіальному аспекті виділяють місцеві (розташований у певному місці, де здійснюється купівля-продаж товарів і послуг), регіональні, національний або внутрішній (ринок конкретної країни, який інтегрує у собі всі ринки:), світовий ринки (це сукупність національних ринків, пов’язаних між собою стійкими товарно-грошовими відносинами).

За формами контакту розрізняють ринки на особистому контакті і безособові ринки.

За рівнем насиченості виділяють рівноважний ринок, дефіцитний ринок, надлишковий ринок.

За ступенем зрілості існують нерозвинений ринок, розвинений ринок (характерні риси: наявність різноманітних бірж, банків, страхових компаній, аудиторських і брокерських фірм; відпрацьованість і узгодженість законодавчих актів, нормативних документів; стійкої позитивної психологічної налаштованості населення щодо ринку), ринок, що формується(наявність елементів неринкових відносин (натуральний обмін, або бартер, надмірне втручання держави в господарське життя), не відпрацьованість законодавчих документів, антикризова психологія багатьох верств населення).

За ступенем обмеженості конкуренції розрізняють вільний, монопольний ринок – на якому домінує один постачальник або продавець), олігопольний ринок (на ринку товарів чи послуг панує мала кількість господарських суб’єктів.).

З позицій відповідності діючому законодавству існують легальний і нелегальний (зниження або приховування від обліку доходів від реалізованої в країні діяльності; доходи від незаконної в країні діяльності) ринки.

За функціональним призначенням виділяють ринок ресурсів і ринок товарів і послуг.

Основними функціями ринку є:

1. Ціноутворююча функція. Остаточне визначення вартості товарів і послуг та їх реалізація, перетворення продукту праці на товар.

2. Відтворювальна функція. Здійснюється оборот сукупного суспільного продукту та його складових частин.

3. Спонукаюча функція. Заохочує тих, хто ефективніше господарює.

4. Регулююча функція. Розподіл ресурсів між галузями.

5. Контролююча функція. Сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін.

6. Функція посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах окремих країн і світового господарства.

7. Функція санації. Очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції.

8. Інформаційна функція.

Для ефективного функціонування такого ринку необхідні відповідні умови:

  • реальний плюралізм форм власності та форм господарювання.

  • здатність суб’єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін.

  • розвинуте антимонопольне законодавство та наявність достатніх механізмів його реалізації.

  • добре розвинута система економічного та адміністративного регулювання економіки державою.

  • наявність і доступність всебічної інформації про ринок. Розвинута маркетингова діяльність.

  • конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької діяльності.

  • розвинутий і розгалужений комплекс об’єктів власності.

  • наявність ринкової інфраструктури.


2. Структура та інфраструктура ринку.

Інфраструктура - сукупність галузей і підприємств, зайнятих обслуго­вуванням суспільного виробництва. Розрізняють виробничу і невиробничу (соціальну) інфраструктуру.

Під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і суспільних інститутів (організацій, установ), що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин і забезпечують їх ефективну взаємодію.

Основні функції ринкової інфраструктури полягають в тому, що вона через свої елементи:

а) здійснює правове і економічне консультування підприємців і захист їх інтересів в державних і приватних структурах;

б) забезпечує фінансову підтримку кредитування, включаючи лізинг, аудит, страхування нових господарських формувань тощо;

в) сприяє матеріально-технічному забезпеченню і реалізації продукції підприємств;

г) регулює рух робочої сили;

д) створює необхідні умови для ділових контактів підприємців;

е) здійснює маркетингове, інформаційне та рекламне обслуговування та інше.

Ці функції реалізуються через відповідні елементи ринкової інфра­структури, які можна згрупувати у наступні три блоки:

1)організаційно-технічна інфраструктура, куди входять товарні біржі і аукціони, торгівельні дома і торгові палати, холдингові і брокерські компанії, інформаційні центри і ярмарки, пункти прокату і лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв'язку;

2)фінансово-кредитна інфра­структура ринку, куди входять банки, фондові і валютні біржі, страхові і інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших суспільних орга­нізацій, тобто усі ті, хто може і займається мобілізацією тимчасово вільних грошових ресурсів, перетворює їх в кредити, а потім і в капіталовкладення;

3)організаційно-дослідницька інфраструктура ринку включає наукові інститути, що вивчають ринкові проблеми: інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні учбові заклади. Інститути і організації, що входять в цю інфраструктуру вивчають динаміку ринкової ситуації, розробляють стратегію і такти поведінки підприємців на ринку, розробляють прогнози для уряду і підприємців, моделюють наслідки тих чи інших рішень, консультують, улагоджують конфлікти між партнерами, готують економістів, менеджерів і спеціалістів по маркетингу.

Існує спеціалізована інфраструктура, яка забезпечує ефективне функціонування окремих ринків – товарів, капіталів, праці (аукціони, торгово-промислові палати, біржі, торгові доми, ярмарки, служби маркетингу, комерційне—інформаційні центри, брокерські, страхові, аудиторські, холдингові компанії тощо.)

Класифікація інфраструктури:

  • виробнича (транспорт, всі засоби зв’язку, енергетика);

  • соціально-побутова (наука, освіта, медицина, роздрібна торгівля, ЖЕКи);

  • інституціональна (усі заклади управління, районні адміністрації);

  • екологічна (приміщення і об’єкти призначені для охорони навколишнього середовища);

  • персональна (туризм, сфера послуг, реалізація інтелектуальної власності, сфера розваг).

Основними елементами ринкової інфраструктури є банки і біржі.
3. Банки.

Банкице установи, які надають кредити (гроші в борг) підприємствам та населення за рахунок коштів підприємства та населення.

Джерелом доходу банку є різниця у відсотках кредитних та депозитних.

Банківська система України дворівнева:

  • національний, державний, емісійний;

  • система комерційних банків.

Види комерційних банків:

  • інвестиційний банк (вклади);

  • інноваційний банк;

  • іпотечний банк (кредити під заставу нерухомості);

  • ощадний банк (різноманітні операції з населенням).


4. Мета й функції товарної біржі, її угоди.

Товарна біржа – особливий ринок на якому здійснюється оптова торгівля масовими однорідними товарами і зароджується попит та пропонування цих товарів у масштабах регіону, республіки, співдружності країн й світового ринку.

Головною метою їх діяльності стало наповнення товаропровідної мережі тими матеріальними ресурсами які можна реалізувати за вільними цінами. Товарна біржа особливо важлива для малих і середніх фірм та інших підприємницьких структур, що зароджуються. Водночас це не суперечить тому, що біржа як самостійне підприємство ринкової економіки дбає про піднесення прибутковості своєї діяльності.

Товарні біржі можуть створювати союзи, об’єднання, асоціації, мати філіали та інші відособлені підрозділи.

Безпосередньо сферою діяльності товарної біржі є організація та регулювання біржової торгівлі.

Основними характеристиками товарної біржі є такі:

  1. створення на них сприятливих умов для здійснення купівлі-продажу не самих товарів, а контрактів на інші поставки;

  2. укладення контрактів щодо стандартизованих товарів;

  3. вільна купівля-продаж контрактів, коли покупець вільно вибирає продавця, а продавець – покупця;

  4. дія вільних ринкових цін, які складаються під впливом реального співвідношення попиту та пропозиції;

  5. здійснення торгів за єдиними біржовими правилами;

  6. збір, обробка й поширення інформації, пов’язаної з кон"юктурою ринку.

За характером операцій розрізняють товарні біржі реального товару й ф"ючерні. Продаж контрактів на біржах реального товару супроводжується, як правило наступною постановкою товарів. Фактичні величини продажу називають лотами, тобто партіями.

На ф"ючерних біржах здійснюються переважно спекулятивні угоди та страхування від несприятливих змін цін. Ф"ючерні угоди не супроводжуються поставками товарів.
5. Основні види операцій здійснюваних на фондовій біржі.

Фондова біржа – установа, яка створена для забезпечення сприятливих умов вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та упорядкованій основі.

Фондова біржа може формувати сукупність брокерських місць, власники яких беруть участь у біржових зборах, використовують технічні засоби та обладнання, мають право на отримання відповідних послуг тощо.

У широкому розумінні категорія фондова біржа – це організація, асоціація чи група осіб, яка встановлює, підтримує й забезпечує на постійній основі торгове місце та відповідні організаційно-правові й технічні умови для покупців і продавців цінних паперів.

Фондова біржа як ключовий елемент фондового ринку забезпечує розміщення визначає найважливіші функції ефективного використання фінансових ресурсів, інформує всіх учасників економічної діяльності про стан кон"юктури. Основними характерними рисами її діяльності стали: ліквідність, неперервність і публічність ринку й ринкової інформації, довір’я широкої публіки.

Предметом торгівлі на фондових біржах є акції та облігації акціонерних товариств, компаній, а також облігацій державних позик.

Важливою функцією фондової біржі є акумуляція, ділова інформація й надання її тим підприємствам, що стали на шлях акціонування виробництва або здійснюють інші форми роздержавлення.

Біржа є універсальним надбанням розвитку товарного виробництва і її діяльність не може замінити жоден адміністративний орган.