asyan.org
добавить свой файл
1 2
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

працівників податкової міліції
Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності

ЛЕКЦІЯ

З спецкурсу «Спеціальна тактика»

на тему «Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової тактики

податкової міліції»

Ірпінь – 2012

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

працівників податкової міліції
Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ:

Начальник кафедри організації оперативно-

розшукової діяльності, к.ю.н., доцент

_________________________ Д.Г. Мулявка

«_____»__________________ 2012 р.

ЛЕКЦІЯ

З спецкурсу «Спеціальна тактика»

на тему «Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової тактики

податкової міліції»

2 години

Підготував: професор кафедри ООРД,

к.ю.н., доцент

Бірюков Г.М.
Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри організації ОРД

протокол №___ від «____»________2012р.


Ірпінь – 2012


План

Вступ

  1. Історичний аспект виникнення категорії «інформаційне забезпечення».

  2. Сутність та поняття інформації та інформаційного забезпечення.

  3. Особливості інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики податкової міліції.

Висновок

Вступ

Сучасний стан злочинності у сфері оподаткування в Україні потребує від оперативних підрозділів податкової міліції активізації дій по своєчасному виявленню, запобіганню та розкриттю злочинів, а також розшуку осіб, які ухиляються від слідства та суду.

Основою прийняття найбільш ефективних заходів по протидії економічної злочинності є своєчасно отримана повна, достовірна інформація.

Уміло організована та ефективно діюча система інформаційного забезпечення дозволяє вирішити завдання, що стоять перед оперативно-розшуковою діяльністю податкової міліції.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється заради отримання інформації, її накопичення, обробки, аналізу і висновків та вжиття відповідних заходів.

Неможливо навіть уявити, що оперативні підрозділи податкової міліції, можуть виконати своє завдання, не маючи ніяких відомостей про злочинця. Повне і всебічне висвітлення діяльності « суб’єкта оподаткування» являється запорукою успішного припинення його протиправної поведінки. Наявність попередньої інформації про злочин і особу, яка його вчинила, являється основою його розкриття.

Саме інформаційне забезпечення як сукупність даних про осіб, причетних до підготовки або вчинення злочинів, про факти злочинних проявів у сфері оподаткування, стан оперативно-розшукових сил і засобів про обставини, які мають безпосереднє значення для використання тактичних прийомів займає особливе місце серед організаційних засад оперативно-розшукової тактики у протидії злочинності.


  1. Історичний аспект виникнення категорії «інформаційне забезпечення»

Інформаційне забезпечення – це серцевина оперативно-розшукової діяльності. З розвитком інформаційних технологій значення інформаційно-аналітичного та інформаційно-прогностичного забезпечення неухильно зростає.

Інформаційне забезпечення як і любе соціальне явище має історію своєї появи.

Інформаційні технології впливають на людську діяльність досить тривалий період. Їх вік складає не одне століття. Своєю появою вони зобов’язані розвитку економіки. Перші обліки зародилися ще в Давньому Єгипті, Шумері, Китаї, Індії. Згодом цей винахід древніх економістів почали використовувати в інших сферах людської діяльності. А в ХІХ столітті вони знайшли застосування й у діяльності правоохоронних органів.

Інформаційні бази даних відіграють важливу роль у боротьбі зі злочинністю взагалі й особливо з тяжкими резонансними злочинами, що вчинюються організованими формуваннями у сфері оподаткування.

Правоохоронна діяльність минулих років свідчить про те, що тільки завдяки введенню в 80-ті роки ХІХ століття однієї з перших цивілізованих систем реєстрації злочинців – антропометрії, яка дозволила деякий час успішно встановлювати осіб, котрі раніше скоювали злочини, значно підвищилися якість боротьби зі злочинністю. З 1914 року в усіх цивілізованих державах з метою реєстрації злочинців почали використовувати більш досконалу систему їх реєстрації – дактилоскопічний облік, яка використовується й сьогодні.

Слід відмітити що, як свідчать наукові роботи вчених та досвід практичних працівників, фахівців у цієї галузі, на початку створення перших інформаційно-пошукових систем, які були прийняті на озброєння правоохоронними органами ще до оснащення їх електронно-обчислювальною технікою стояв російський вчений С.С. Овчинський. С.С. Овчинський одним із перших вчених запропонував у якості накопичення, зберігання та використання в подальшому у боротьбі зі злочинністю так звані «перфокарти», які передбачали механічну (ручну) роботу з інформаційними масивами, носіями котрих і були перфокарти (1967 рік).

Впровадження електронно-обчислюваних машин привело до автоматизації оперативних обліків та створенню перших автоматизованих інформаційно-пошукових систем (ІПС) оперативно-розшукового призначення. У ті роки це були такі ІПС як «Облік», «Розшук» тощо.

Не можемо не погодитися з Гуцалюком М.В., який з цього приводу зауважує: уперше важливість впровадження нових методів боротьби зі злочинністю, заснованих на досягненні науково-технічного прогресу, було зазначено на V Конгресі ООН із запобігання злочинності. На VІ Конгресі 1980 року рекомендовано всім державам активізувати свої зусилля щодо удосконалення систем збору інформації, у тому числі статистичної, з метою вивчення проблеми злочинності та функціонування системи правосуддя.

Успішна боротьба зі злочинністю потребує, щоб правоохоронні органи мали вірогідну інформацію про об’єкти, які потрапили у сферу кримінально-процесуальної та оперативної діяльності. Чим більше інформації мають у своєму розпорядженні оперативні працівники податкової міліції про особу, об’єкти й обставини вчиненого злочину, тим швидше його можна розкрити. Від якісної та своєчасної інформації залежить і точність оцінки оперативної обстановки, і добротність управлінських рішень, і спрямованість планування оперативно-розшукових заходів, і чіткість постановки завдань виконавцям.

В той же час історія розвитку обчислюваної техніки, як і історія інформатизації діяльності правоохоронних органів, має немало драматичних сторінок. Так, створена дуже ефективна інформаційно-аналітична система «Паспорт», що дозволяла фіксувати та накопичувати інформацію про усі переміщення громадян через кордони Радянського Союзу, система за допомогою якої були розкриті крупні махінації з незаконного вивезення антикваріату та ювелірних виробів з країни, а також попереджені злочини, поєднані з контрабандою та міжнародною злочинністю у великих розмірах, була знята з озброєння та ліквідована по вказівці вищого керівництва країни як порушення прав людини.

Основи існуючого інформаційного забезпечення правоохоронних органів України були закладені у 70-х роках та орієнтовані на інформаційну підтримку оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю.

Інформатизація у правоохоронних органах України у тому числі і у оперативних підрозділах податкової міліції ДПС має певну практику. За допомогою комп’ютерів швидко опрацьовуються, передаються і зберігаються великі обсяги інформації, значно покращується якість управління, а головне, більш раціонально використовується час, оперативні працівники податкової міліції вивільняються від рутинних операцій, уможливлюється виконання творчої роботи.


  1. Сутність та поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»

В сучасних умовах суттєвого значення набуває удосконалення інформаційного забезпечення процесу попередження розкриття та розслідування злочинів з використанням в оперативно-службовій діяльності оперативних підрозділів податкової міліції інформаційних технологій. У даному аспекті дуже тяжко не погодитись з точкою зору А.Ю. Шумилова, який визначає, що розширення застосування інформаційних технологій в ОРД вимагає подальшого розвитку теоретичних уявлень про оперативно-розшукову інформацію.

З метою осмислення понять «інформація» та «інформаційне забезпечення» необхідно перш за все звернутися до довідкової літератури.

Інформація – відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність і таке інше, повідомлення про щось. Відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (листування, схеми, фотографії, відеофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Згідно юридичної енциклопедії, інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві й державі та навколишньому природному середовищі.

Інформація – многозначне поняття, що характеризує суму визначених відомостей, даних, знань. В списку – відомості про осіб, предмети, факти, обставини, явища та процеси (незалежно від форми їх подання).

Інформація є найціннішим глобальним ресурсом усього людства. Інформація постійно ускладнюється, змінюється якісно, зростає кількість її джерел і споживачів. Економічний потенціал суспільства значною мірою визначається обсягом інформаційних ресурсів та рівнем розвитку інформаційної інфраструктури. Водночас зростає уразливість сучасного інформаційного суспільства від недостовірної (а іноді і шкідливої) інформації, її несвоєчасного надходження, промислового шпигунства, комп'ютерної злочинності тощо. Тому забезпечення інформаційної безпеки Конституцією України віднесено до найважливіших функцій держави.

В усі часи інформація відігравала значну роль в будь-якому суспільстві, але вивчати поняття «інформація» почали лише в 20-х роках нашого століття, при чому спочатку в межах гуманітарних наук, що досліджували масові та індивідуальні комунікації. Теорія та практика журналістики були тією першою сферою, де почався пошук підходів, що вплинули потім не лише на теорію масових комунікацій, але й на теоретико-інформаційні уявлення в межах кібернетики.

Найбільш значного розвитку проблема визначення поняття «інформація» набула в межах теорії інформації та кібернетики. Ці наукові галузі уточнили, визначили кількісні методи вимірювання інформації, поглибили, збагатили її зміст.

Теорія інформації, що розвинулася в межах кібернетики, почалася з робіт К. Шеннона (1948 р.), в яких під інформацією розумілися не будь-які відомості, а лише ті, які зменшують невизначеність у користувача інформації. Невизначеність же, згідно із Шенноном, є лише тоді, коли відбувається вибір однієї із кількох можливостей.

Завдяки своєму загальному характеру, праці Шеннона суттєво стимулювали всі дослідження, суть яких полягала в передаванні та зберіганні будь-якої інформації в природі чи техніці. Не визначивши сам термін «інформація», Шеннон зосередив увагу на визначенні «кількість інформації». Першопочатковий шенноновський варіант теорії інформації був у подальшому суттєво змінений.

У такому ж руслі дає своє визначення і французький вчений Буаде. Під інформацією він розуміє «все те, що зменшує ступінь невизначеності нашого знання про даний предмет». Інший французький вчений, І. Ложе, визначає таку дефініцію як всеохоплюючу, тому що, на його думку, вона охоплює всі рівні, на яких інформація присутня – чи-то кількість градусів, що характеризують температуру, чи то акт податкової перевірки. Всюди помітне одне й те ж спрямування – зменшити рівень невизначеності.

За радянських часів інформацію визначали як відомості, що передаються людьми усно, письмово або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і тощо); з середини 20 століття «інформація» - загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом; одне з основних понять кібернетики.

Інформація в управлінні соціальними системами як відповідним чином документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі, і які використовуються в управлінській діяльності (управлінському процесі, управлінських відносинах). Інформація як категорія існує в іншому змісті – як діяльність дії щодо одержання, використання, поширення (розповсюдження) інформації у певному соціальному середовищі.

Мороз Д.О. та Розум О.М. спираючись на Макаревича А.А. пишуть, ми поділяємо погляди академіка Макаревича А.А., який під інформацією виділяє «відомості, що є об’єктом певних організацій: передачі, розподілу, зберігання та безпосереднього використання з метою задоволення певних потреб».

З метою встановлення визначення поняття «інформація» на законодавчому рівні звернемося до Законів України з цього питання.

Згідно Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміється документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що публічна інформація – відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень, своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Але нас більш цікавить оперативно-розшукова інформація, як основа інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики.

Оперативно-розшукова інформація є особливим видом інформації. Вона не тільки вказує на відповідні факти, а й поглиблює процес пізнання до виявлення слідів злочинів, конкретних обставин у сфері оподаткування, що можуть бути використані під час досудового слідства та судового розгляду.

Оперативно-розшукова інформація може міститись у заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, ЗМІ, в оперативно-слідчих матеріалах. Згідно Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» способи одержання такої інформації: опитування осіб за їх згодою, використання їх добровільної допомоги, зняття інформації з каналів зв’язку, застосування технічних засобів отримання інформації, встановлення конфіденційного співробітництва з особами на засадах добровільності, створення і застосування автоматизованих інформаційних систем тощо.

Інформація оперативно-розшукова: відомості про що-небудь, які одержані найбільш швидко (у конкретних обставинах) оперативним працівником, дані здобуті у ході здійснення ОРД.

Розглянемо точки зору вчених щодо визначення та значення оперативно-розшукової інформації.

Історія дослідження сутності та змісту поняття оперативно-розшукова інформація дуже цікава та повчальна. У теорії оперативно-розшукової діяльності спочатку звернулися до терміна «інформація» рахуючи її синомитичним. Розуміючи під інформацією «дані», «факти», «події», «обставини», які виникають у практиці боротьби зі злочинністю, у самому визначенні інформації використовували методи їх перерахування.

Наприклад, Д.В. Гребельський розглядав оперативно-розшукову інформацію як сукупність первинних та висновкових даних про осіб, які причетні до підготовки та вчинення злочинів, фактах злочинних проявів, стану оперативно-розшукових сил та засобів, а також умов, в яких проходить діяльність – боротьба зі злочинністю.

Не усі вчені та практичні працівники, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю з цим погодились. Непогодженість виникла із-за меж розуміння терміну «сукупність даних». При такому підході оперативно-розшукова інформація неминуче охоплює відомості про економічні, демографічні та інші умови, які враховуються при вивченні оперативної обстановки та організації боротьби зі злочинністю.

У кінцевому рахунку, специфіка методів та тактичних прийомів отримання інформації відрізняє оперативно-розшукову інформацію від інших видів соціальної інформації.

Зміст оперативно-розшукової інформації відрізняється широкою різноманітністю відомостей, які відносяться також до характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил ОРД, до оцінки результатів їх використання. Оперативно-розшукова інформація відбиває не тільки ті явища, події, обставини, зміни у середовищі, які виникають у результаті вчинення злочинів, але й широке коло явищ, обставин, подій, які впливають на злочинну поведінку окремих осіб.

Маючи об’єктивний характер, оперативно-розшукова інформація виникає у результаті дій (злочинних, до злочинних, антисоціальних, у тому числі висловлювання (наприклад, аморального змісту)) виявлення умов, що об’єктивно склалися, або навмисно створених, які можуть бути використані в злочинних цілях.

Посилаючись на дослідження вчених з цього питання, можна зробити висновок, що оперативно-розшукова інформація являється різновидом соціальної інформації, специфічної за цілями отримання (боротьба зі злочинністю), методом отримання та режиму використання, який забезпечує конспірацію, надійну зашифровку джерел, можливість перевірки відомостей, які повідомляються та їх застосування тільки зацікавленими працівниками оперативних підрозділів податкової міліції.

З метою більш глибокого осмислення поняття «інформаційне забезпечення оперативно-розшукової тактики», розглянемо сутність «інформаційного забезпечення» з точки зору довідкової літератури та науковців, фахівців в даній галузі.

Інформаційне забезпечення – забезпечення необхідною інформацією, організація банку даних.

Для того щоб розкрити сутність та поняття «інформаційне забезпечення» необхідно перш за все визначитись з категорією «забезпечення». Вчені пишуть: для цього визначаємось в категорії «забезпечення». Слово «забезпечення» означає дію, а також зберігання, виконання чогось, править за гарантією здійснення того чи іншого процесу. Таким чином, коли говорять про якесь часткове забезпечення управління, вказуючи на його конкретний якісний аспект (інформаційний), то мають на увазі передусім комплекс засобів, умов і дій, що гарантують нормальне проходження управлінських процесів.

З метою з’ясування поняття інформаційного забезпечення, треба знати, що саме мусить бути забезпечене. Якщо йдеться про забезпеченість системи управління множинною інформацією, тобто її наявність, тобто воно вичерпується, завершується, стає реальним з її появою. Якщо ж йдеться про забезпечення організованості системи управління, упорядкованості взаємодії, функціонування її складових компонентів, то під забезпеченням слід розуміти діяльність.

На нашу думку, в це поняття повинні включатися комплекс взаємопов’язаних методів, заходів і засобів (науково-методичного, соціально-політичного, техніко-економічного й організаційно-правового характеру тощо), які реалізують створення і функціонування інформаційних технологій – процесів збору, передачі, переробки, зберігання та видачі (відображення), а також використання інформації з метою здійснення ефективної діяльності органів управління соціальними системами.

Інформаційне забезпечення системи управління – це поєднання усієї інформації, що використовується, специфічних засобів і методів її обробки, а також діяльності фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань у організації управління конкретної соціальною системою.

Інформаційне забезпечення можна визначити як комплекс організаційних, правових, технічних і технологічних заходів, засобів та методів, котрі забезпечують в процесі управління і функціонування системи інформаційні зв’язки елементів (суб’єктів і об’єктів) шляхом оптимальної організації інформаційних масивів баз даних і знань.

Інформаційне забезпечення – це загальний метод організації тієї чи іншої діяльності. Водночас цей процес пов'язаний з отриманням (збиранням), переробкою, використанням та збереженням інформації, яка відображає реальні явища, події, факти тощо.

Раніше ми вже не одноразово підкреслювали, що ОРД вийшла з такої науки як криміналістика, тому розглянемо визначення інформаційного забезпечення з точки зору вчених-криміналістів.

Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів – це окреме криміналістичне вчення, предметом якого є знання про організацію та функціонування інформаційних систем незалежно від їх основного призначення, від відомчої належності, порядок отримання облікової інформації та особливості її використання в розслідуванні.



следующая страница >>