asyan.org
добавить свой файл
1

«Космос – мрія людства»

У погоні за світлом і знаннями людство спочатку

боязко вигляне за атмосферу, а потім

завоює собі весь навколишні світ.

К.Е. Ціолковський

Мета: познайомити з історією святкування Всесвітнього дня авіації і космонавтики, ознайомити з біографіями винахідників космічних апаратів , першого космонавта у світі – Юрія Гагаріна, першого космонавта України – Леоніда Каденюка, космонавтами-українцями, розвивати творчі здібності, мислення, знання про космос, фізичні основи польоту, прививати цікавість до пізнання космічних просторів

На сцені плакати з висловами відомих людей, зображеннями зоряного неба, екран для мультимедійної презентації.

Вступ.

Дорога в космос!
О жага століть;
Ще з того дня,
Як напівдикий пращур
У небо кинув каменем із пращі,
Вона живе, і манить, і болить.
Дістати неба! О крамольна мисль,
Ти жевріла, хоч як Господь не стежив!
Тебе несли стріла і пружний спис,
І житня скирта, й вавілонська вежа.
І — сталося!


Ведучий 1

12 квітня все людство відмічає Всесвітній день авіації та космонавтики. Це свято з'явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань. Бажаю і Вам у цей день замислитись над своїм існуванням і від душі захотіти дізнатися про навколишній світ більше!

Ведучий 2

Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. У цей знаменний день варто пам'ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди.

Небо зорями рясніє,

Таємниче і глибоке,

Всесвіт нам бентежить мрії,

Спонукаючи до дії,

Розум радує і око.

Оксамитова безодня

Так притягує до себе!

Пригадаємо сьогодні

Тих, кому скорилось небо.
Романтичних, геніальних

Винахідників сміливих,

Завдяки яким реально

В кожній хаті маєм диво.
Про супутники космічні

Ми говоримо буденно.

Допомогою їх звично

Користуємось щоденно.
Інтернет, зв'язок мобільний,

Телебачення, прогноз,

Спілкування з світом вільне -

Змінює життя всерйоз! 
Пригадаймо відчайдуха,

Хлопця першого з Землі,

Всесвіт мовчазний він слухав,

Всміхнено епоху рухав

На космічнім кораблі.
Щира шана тим землянам,

Що на Місяці колись,

Прапори Землі на славу

Встановити спромоглись!
З космосу - Земля тендітна,

Невелика і блакитна,

І кордони непомітні -

Ніби спільно всі живуть...

Мабуть так колись і буде,

Бо як в космос вийшли люди,

Й на Землі лад наведуть!

Історія свята

Ведучий 3

В цей день, 12 квітня, у 1961 році громадянин СССР старший лейтенант Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі "Восток" вперше в світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши епоху пілотуємих космічних польотів. Він здійснив один виток довкола земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Ведучий 4

108 хвилин, які він провів у космосі відкрили дорогу іншим дослідникам космічного простору. За короткий час з моменту першого польоту в космос людина відвідала Місяць, дослідила майже всі планети Сонячної, але той перший політ був самим тяжким і небезпечним. Та впевненість і оптимізм, мрій про підкорення космосу зруйнували всі перешкоди.

«З висот, проклавши трасу невідому.

Оглянув землю-матір наш Антей

І повернувся до землі. Додому –

В обійми людства і дітей»

Василь Юхимович (про перший політ Ю.О.Гагаріна)
Ведучий 1

Звертаючись до всіх жителів Землі перед стартом 12 квітня 1961 року Юрий Олексійович сказав: "Дорогие друзья, близкие и незнакомые, соотечественники, люди всех стран и континентов! Через несколько минут могучий космический корабль унесет меня в далекие просторы Вселенной. Что можно "сказать вам в эти последние минуты перед стартом! Вся моя жизнь кажется мне сейчас одним прекрасным мгновением. Все, что прожито, что сделано прежде, было прожито и сделано ради этой минуты. Сами понимаете, трудно разобраться в чувствах сейчас, когда очень близко подошел час испытания, к которому мы готовились долго и страстно. Вряд ли стоит говорить о тех чувствах, которые я испытал, когда мне предложили совершить этот первый в истории полет. Радость! Нет, это была не только радость. Гордость! Нет, это была не только гордость. Я испытал большое счастье. Быть первым в космосе, вступить один на один в небывалый поединок с природой - можно ли мечтать о большем!

Но вслед за этим я подумал о той колоссальной ответственности, которая легла на меня. Первым совершить то, о чем мечтали поколения людей, первым проложить дорогу человечеству в космос. Счастлив ли я, отправляясь в космический полет! Конечно, счастлив. Ведь во все времена и эпохи для людей было высшим счастьем участвовать в новых открытиях..."

Ведучий 2

За трохи більше ніж півтори години він став самою відомою людиною Землі, але перший виток навколо Землі космічного корабля з людиною на борту був заслугою багатьох людей і в першу чергу геніального конструктора космічних апаратів Сергія Павловича Корольова.

Ведучий 3

Зазирнемо в історію та побачимо, як підкорювався людині космос.

Учень 1

Космос… який же він? Хто з вас, друзі, не думав про це, розглядаючи небо, його яскраві зорі, його безмежний Чумацький Шлях? Ще з сивої давнини люди подумки линули у цю незвідану далечінь. У своїх мріях, легендах і міфах вони завойовували небо. Так, саме люди, а не боги. І протягом тисячоліть вони жили в серці кожного, хто прагнув заглянути в майбутнє.

Учень 2
Проте в історії людства не завжди підтримувався злет сміливої думки. Завойовники вбили Архімеда. Релігійні догматики переслідували Коперніка. Середньовічні інквізитори спалили Джордано Бруно. У казематі Петропавлівської фортеці перед своєю стратою мріяв про політ до зірок народоволець Микола Кибальчич.

Учень 1

За стенами тюрьмы белым-бело,
Как лист бумаги,
и на сердце праздник —
То вдохновенье в камеру вошло
В минуты ожиданья
смертной казни.
Царю надменному
лютейший враг
К свободе путь хотел
найти в терроре.
В последний миг
он к солнцу сделал шаг,
Мечтая о космическом просторе.
Не потолок тюремный — небеса
Он видел и в цепях свою планету,
И слушал звёзд далёких голоса,
Рисуя на сырой стене ракету.
Рассвет забрезжил.
Барабанщик бьёт —
Склоняются к ногам
скупые травы.
Взошёл Кибальчич
не на эшафот —
На пьедестал бессмертия
и славы.


Учень 2

Кибальчич Микола Іванович (народився 31 жовтня 1853 р. ) —революціонер-народник, винахідник. Народився в місті Коропі Кролівецького повіту Чернігівської губернії (тепер районний центр Чернігівської області) в сім’ї священика. Дитинство та юність Кибальчича пройшли на Україні. Ще юнаком Кибальчич познайомився з творами О. Герцена, М.Чернишевського, Т. Шевченка. У 1871–1875 роках Кибальчич навчався в інституті шляхів і медико-хірургічній академії в Петербурзі. Вів пропаганду серед селян і розповсюджував нелегальну літературу. Був заарештований і близько трьох років перебував у тюрмі. Під керівництвом Кибальчича виготовлялися металеві снаряди, одним з яких був убитий Олександр II. Кибальчича було заарештовано 17 березня 1881 року. У в’язниці він склав першу схему реактивного літального апарата. Був страчений разом з іншими учасниками замаху на царя.

Учень 3

Строил на бумаге физик гениальный
Первые ракеты, первый космодром.
В старенькой Калуге мир провинциальный
Окрестил учёного старым чудаком.
Под окошком шли вьюжные метели,
А мудрец фантазии разжигал костёр.
Человек не будет вечно в колыбели,
Выйдет он на солнечный голубой простор.
Быстро пролетели голубые вёсны,
Шел провидец к цели и не знал о том,
Что Колумб Вселенной по тропинке росной
Выбежал навстречу Солнцу босиком.


Ведучий 1

Костянтин Едуардович Ціолковський — творець теоретичної космонавтики, ви­датний науковець українського походження. Прадіди К. Е. Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі гетьмана Северина Наливайка. До­слідник пишався своїм походженням.

Глухий юнак Костянтин Ціолковський писав у Калузі сміливі статті про ракетоконструювання та завоювання космосу,але його думки не цікавили царських чиновників, з нього глузували.

Ведучий 2
Ціолковський Костянтин Едуардович — відкривач законів з аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки — ракетодинаміки. Великий вчений на багато десятиліть передбачив шляхи розвитку космічних апаратів і, зокрема, штучного супутника Землі; він мріяв про космічні поселення, які б літали з величезною швидкістю навколо нашої планети; науково обґрунтував можливість виходу людини у космос, заселення міжпланетних просторів, використання енергії Сонця. Видатний учений виклав у своїй праці «Вивчення світових просторів реактивними приладами» основи теорії ракетного польоту, описав принципи будови ракети і ракетного двигуна на рідинному паливі. Його ідеї й досі використовуються під час вирішення багатьох теоретичних і практичних питань польоту в космосі літальних апаратів. Обґрунтовуючи необхідність і можливість по­льоту в космос, К. Е. Ціолковський проголосив: «Тільки ракета!» — і розрахував та сконструював космічну ракету.

Учень 4

Его манили дальние планеты,
Был в небо по-мальчишески влюблён,
И формулы движения ракеты
В гимназии, в Полтаве, вывел он.
Мечтатель, страстный, одержимый, скромный,
Как ювелир, те формулы гранил.
Узнали после мы, как без диплома
Вселенной лоцман век опередил.
А жизнь идёт, и вертится планета,
И катит волны времени река —
Над ней горит своим особым светом
Счастливая звезда Кондратюка.


Ведучий 2

Кондратюк Юрій Васильович — український радянський учений-винахідник, один з перших творців і дослідників ракетної техніки. Народився 21 червня 1897 року в м. Луцьку в сім’ї вчителя. У 1918 році закінчив Колегію Павла Галагана в Києві. Кондратюк розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, багато працював над проблемою польотів у космосі. Це саме він, український нау­ковець, ще в далекі 1930-ті роки запропонував, щоб основна ракета, яка повинна повернутися на Землю, лише облетіла Місяць кілька разів, а не­велика ракета злетіла з основного модуля, опус­тилася на Місяць і після завершення робіт на його поверхні піднялася на орбіту основного моду­ля й стикувалася з ним. Після цього космонавти на основній ракеті повертаються на Землю. Таку схему, яка потім отримала назву «траса Кондратюка», Юрій Васильович описав у своїй брошурі «Завоювання міжпланетних просторів». Саме цю брошуру й вивчали американські науковці в Ял­тинській бібліотеці. Саме Юрію Кондратюку на­лежить ідея космічних кораблів багаторазового використання — майбутніх «шатлів» і «буранів».

Ведучий 3

Роботи Кондратюка Юрія Васильовича дістали схвалення одного з основоположників теорії міжпланетних сполучень К. Е. Ціолковського. Проводив велику роботу в Українському народному інституті промислової енергетики. Перед Великою Вітчизняною війною працював над створенням найбільшої у світі Кримської вітроелектростанції.

Американський астрофізик, який готував політ американців на Місяць, отримав догану від свого керівництва. Він зізнався, що схему польоту американців на Місяць розроблили не американські науковці, а українець Юрій Кондратюк.

Учень 5

Літаки давно літали,

Стратосфери досягали,

Хто б куди б не підіймався,

На орбіті не лишався.

Та настав відомий час,

Дуже пам'ятний для нас,

Люди в час такий змогли

Відірватись від Землі.

З чарівної тої миті

Пролетіло півстоліття.
Ведучий 1

Протягом 1950-х років особливо уважно в космос вдивлялися двоє науковців: американець німець­кого походження Еернер фон Браун та наш зем­ляк, академік Сергій Павлович Корольов. Обидва зуміли переконати уряди своїх країн у необхід­ності запустити штучний супутник Землі — надзадача для того часу. Ще не було жодного випад­ку, щоб тіло, кинуте із Землі в небо, не впало зно­ву на Землю.

Корольов Сергій Павлович - генеральний конструктор перших космічних ракет, штучних супутників Землі та Місяця. Під його керівництвом запущено ракети на Місяць, Марс, Венеру; доставлено станції на Венеру й Мі­сяць, сфотографовано зворотній бік Місяця; скон­струйовано й запущено перший місяцехід.

Народився С. П. Корольов у Житомирі, але ди­тинство та юнацькі роки провів в Одесі.

Ведучий 2

Родился в стране моей

Сам конструктор кораблей.

Хоть родился он в Полесье,

Но учился он в Одессе.

Там мечтал о поднебесьи

Или даже занебесьи,

Там, на нашем Черном море,

Думал о большом просторе,

Планерами увлекался,

На большой прсстор поднялся,

Средь каштанов й платанов

Он работал неустанно.

Й пришел он в размышлении

К реактивному движению.

А талант, уменье, труд

Всходы добрые дают.

Наша Южная Пальмира

Подарила всему миру

Все идеи молодого,

Озорного Королева.

С юношеского таланта

Получили мы гиганта.

Люди наконец смогли

Оторваться от Земли,

Стали ныне, несомненно,

Гражданами всей Вселенной.

Ведучий 3

Саме С. П. Корольов організував і провів політ людини навколо Землі, політ першої жінки-космонавта, груповий політ космічних кораблів. Він також розробив схему м'якої посадки космічних кораблів із людиною на борту. Ідеї С. П. Корольова і нині служать людям.

Ведучий 4

Ще Михайло Ломоносов припустив, що тілу можна надати таку велику швидкість, що воно вже не повернеться на Землю. Це пояснює про­стий дослід: обертання кульки на нитці з великою швидкістю за допомогою відцентрової машини.

Сергій Павлович Корольов наполягав на тому, щоб штучний місяць нагадував Місяць природний і мав круглу форму.

Корпус супутника складався з двох півоболонок діаметром 58 см з алюмінієвого сплаву, які були з'єднані 36 болтами. У верхній пів оболонці було розташовано 2 антени, які складалися з двох штирів — 2,4 м та 2,9 м завдовжки. Маса супут­ника з апаратурою — 83,6 кг. Коли хтось сказав на супутник «С. П.», Сергій Павлович виправив: «С. П. — це я, а супутник — ПС>>.

Ведучий 1

Перший супутник Землі було запущено з кос­модрому Тюра-Там (зараз він має назву Байконур) 4 жовтня 1957 р., о 19 год 28 хв 34 с за світовим часом, за Гринвічем (або о 22 год 28 хв 34 с за мос­ковським часом).

Через 295 с ракета вийшла на орбіту, а через 314,5 с супутник відокремився від орбіти й люд­ство почуло переможне «біп-біп-біп». Час обертання першого у світі штучного супут­ника Землі — 96,7 хв.

А американці ще в 1948 р. заявили про намір вивести свій супутник на орбіту, у 1955 р. під­твердили його й лише в лютому 1958 р. запусти­ли «Беббі-супутник», називаний так за надто малі розміри.

Ведучий 3

Можна сказати, що перші ракети з’явилися одночасно з цивілізацією. Є припущення, що спалення княгинею Ольгою в 946 р. Коростеня відбулося не завдяки голубам і горобцям, а за допомогою ракет з Візантії. В Європі ракети набули поширення в кінці XVIII ст., після того, як були застосовані проти англійців у війні з Індією. В Російській імперії ракети використовувались в російсько-турецькій війні 1828–1829 рр.

1-й учень. Ознайоммося з хронологією по­дій в освоєнні космосу.

4 жовтня 1957 р. — запуск першого штучного супутника Землі. Зародження космічної ери, ери освоєння навколоземного космічного простору.

2-й учень. З листопада 1957 р. на борту пер­шого штучного супутника злетіла в космос жива

істота — собака Лайка. Супутник літав на орбіті 5 місяців і 11 днів.

1-й учень. 1 лютого 1958 р. було запущено перший у СІЛА ШСЗ із першою експерименталь­ною сонячною батареєю. Він понад 10000 разів облетів навколо Землі й проіснував до 6 квітня 1960р.

2-й учень. 1 січня 1959 р.— старт першо­го космічного апарата з автоматичною станцією «Луна-1» на борту в напрямку Місяця. Станція пройшла біля Місяця і стала ІПС Сонця.

1-й учень. 14 вересня 1959 р. — станція «Луна-2» досягла поверхні Місяця.

7 жовтня 1959 р.— станція «Луна-3» вперше сфотографувала зворотній бік Місяця.

2-й учень. 20 серпня 1960 р. — запущено перший ШСЗ «Корабель-супутник 2» із тваринами (собаки Стрілка й Білка) та рослинами на борту.

1-й учень. 12 квітня 1961 р. о 9 год 7 хв за московським часом відбувся перший в історії по­літ людини в космос. Юрій Олексійович Гагарін зробив виток навколо Землі на кораблі «Восток».

2-й учень.

Юрій Гагарін уперше у світі:

  • за 108 хв облетів Землю на кораблі-сателіті;

1-й учень.

  • підкорив неймовірну на той час висоту — 327 км;

2 учень.

  • здійснив політ у ракеті;

1-й учень.

  • приземлився на спеціальному апараті;

2 учень.

  • випробував можливість жити й працювати в умовах невагомості;

1 учень.

  • випробував апаратуру космічного корабля;

2 учень.

  • випробував можливість харчуватися в кораб­лі — супутнику Землі;

1 учень.

  • випробував можливість зв'язку в космічному кораблі;

2 учень.

  • провів ряд важливих і цікавих спостережень.

Ведучий 2

Валентин Глушко (1908–1989) — друга після Корольова постать у космонавтиці — народився в Одесі. Зі шкільних років почав цікавитися космонавтикою і присвятив їй все життя. Головний конструктор рідинних реактивних дви­гунів. Конструктор першого у світі електротермічного двигуна. Під його керівництвом було виготовлено понад 50 найдосконаліших на той час реактивних двигу­нів на рідкому паливі, які працюють на різних ракетах-носіях, починаючи із першого супутника Землі і закінчуючи сьогоднішніми потужними ракетами. Саме такі двигуни вста­новлені на всіх російських та українських космічних ракетах.

Учень 6

Долго к звездам хотели слетать

И назад возвратиться домой

Люди, нашей природе под стать

Покорять, вечно спорить с судьбой.

На пути у таких храбрецов

Ни преград, ни ловушек не счесть,

Но во имя детей и отцов

Во главу ставят Родины честь.

В темном мрачном пространстве одни,

Дом – скорлупка, в окошке Земля,

С высоты наблюдают они

Как прекрасны снега и моря,

Возвратятся, а может и нет,-

И посадка играет тут роль,

Но на жалобы есть тут запрет,

На усталость, на страх и на боль.

Добровольский, Пацаев, МакКул,

Слава Волков, добряк Комаров,

Космос их не простил, не вернул,

Он порой безгранично суров.

Кто-то может подумать, что зря

Жизнь отдали они за мечту,

Но в их честь каждым утром заря

Заливает огнем высоту.

Ведучий 4

Наша розповідь була б неповною, якби ми не згадали про космонавтів-українців. Зібрати відомості про українських космонавтів — справа нелегка. Досі мало відомі або зовсім невідомі імена деяких космонавтів, котрі загинули, виконуючи службові обов’язки на землі і в космосі. Так, один з них — Валентин Бондаренко — згорів у ракеті на землі 23 березня 1962 р., коли йому було всього 24 роки.

Українські космонавти

Ведучий 3

Павло Попович — перший український космонавт— двічі побував у космосі загальною тривалістю 18 діб 16 годин 27 хвилин 28 секунд і входить до десятки перших космонавтів (космонавт № 4 в Радянському Союзі і восьмий у світі). Народився 1930 року в селищі міського типу Узин поблизу Білої Церкви. Депутат Верховної Ради Української РСР з 6-го по 11е скликання. Живе в Москві. Павло Попович, як і більшість українців, закоханий у пісню. Він гарно співав, а ще й писав вірші. Ось його рядки:

Ведучий 1

Чув не раз я про любов до моря
І до неба в серці ніс любов.
Під високим голубим простором
Безліч кілометрів сам пройшов.
Я іду, Галактико! Завія
На шляху не спинить мій приліт.
Зрозумійте, зорі, син Землі я,
Це від неї вам несу привіт!
А якщо ж десь в зоряному небі
Під сліпим дощем я упаду,—
Земле, буду линути до тебе —
І в тобі продовження знайду.
Чи золою в степ, металом в гори,
Чи дощем над дорогим Дніпром,—
Поверни життя мені в просторах,
Щоб зійшов я золотим зерном.


1 - й учень.

Георгій Береговий. Народився 15 квітня 1915 року в селі Федорівка Карлівського району Полтавської області. 26–30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на космічному кораблі «Союз–3».

2 - й учень.

Олександр Волков. Народився 27 травня 1948 року в місті Горлівка Донецької області. Три польоти в космос, провів на орбіті 391 день 9 годин 51 хвилину.
1 - й учень.

Леонід Кизим. Народився 5 серпня 1941 року в місті Червоний Лиман Донецької області. Три польоти в космос загальною довжиною 374 дні 17 годин 57 хвилин 38 секунд.

2 - й учень.

Володимир Ляхов. Народився 20 липня 1941 року в місті Антрацит Ворошиловградської (зараз— Луганської) області. За три рейси в космос налітав 333 дні 7 годин 17 хвилин 37 секунд.

1 – й учень .

Георгій Гречко. Народився 25 травня 1931 року в Ленінграді, батьки — вихідці з України. Здійснив три польоти в космос з 1975 по 1985 роки.

2 – й учень .

Леонід Попов. Народився 31 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області. За три рейси в космос налітав 200 днів 14 годин 45 хвилин 51 секунду.

1 - й учень .

Георгій Шонін. Народився 3 серпня 1935 року в місті Ровеньки Луганської області. Політ у космос здійснив з 11 по 16 жовтня 1969 року як командир космічного корабля «Союз–6».

2 – й учень.

Георгій Добровольський. Народився 1 червня 1928 року в Одесі. 6–29 червня 1971 року здійснив космічний політ як командир космічного корабля «Салют–1». При поверненні на Землю через порушення герметичності літального апарата екіпаж космічного корабля «Союз–11» загинув.

1 - й учень.

Віталій Жолобов. Народився 18 червня 1937 року в селі Збур’ївка Голопристанського району Херсонської області. З 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос як бортінженер космічного корабля «Союз–21». У 1981 році покинув загін космонавтів і вийшов у запас. Після розпаду СРСР працював деякий час главою адміністрації Херсонської області.

2 - й учень.

Володимир Васютін. Народився 8 березня 1952 року в Харкові. Свій політ в космос почав 17 вересня 1985 року. Під час польоту захворів, і політ був достроково припинений. Повернувся на Землю 12 листопада 1985 року.

1 - й учень.

Анатолій Левченко. Народився 21 травня 1941 року в місті Краснокутську Харківської області. 2 1–29 грудня 1987 року здійснив космічний політ як космонавт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ–4». Тривалість польоту становила 7 діб 21 годину 58 хвилин.

2 - й учень.

Анатолій Арцебарський. Народився 9 вересня 1956 року в селищі Просяна Покровського району Дніпропетровської області. 18 травня 1991 року стартував у космос як командир космічного корабля «Союз ТМ–12».

1 - й учень.

Василь Циблієв. Народився 20 лютого 1954 року в селі Орехівка Кіровського району Кримської області. Два польоти в космос здійснив за період 3 1993 по 1996 роки.

2 - й учень.

Юрій Гидзенко. Народився 26 березня 1962 року в селі Єланець Єланецького району Миколаївської області. Космічний політ здійснив з 3 вересня 1995 року по 29 лютого 1996 року у складі двадцятої основної експедиції на орбітальному комплексі «МИР».

1 - й учень.

Юрій Онуфрієнко. Народився 6 лютого 1961 року в селі Рясне Золочевського району Харківської області. У 2002 році провів 196 днів у космосі як командир Міжнародної космічної станції.

2 - й учень.

Юрій Маленченко. Народився 22 грудня 1961 року в місті Світлогорськ Кіровоградської області. Свій перший політ здійснив у 2003 році як командир Міжнародної космічної станції.

1 – й учень.

Побували в космічних польотах ще такі українські космонавти, як А. В. Філіпченко, Ю. В. Романенко, В. В. Горбатко, В. П. Савіних та О. Ю. Атьков.

Космічне сьогодення

Ведучий 3

За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Сьогодні ми випускаємо найрізноманітніші ракетоносії. Від "космічної малолітражки” - типу "Циклон-3” (супутники до 600 кг), до важкої "космічної фури” "Зеніт-2 SLВ”, здатної вивести на орбіту до 14 тонн. На базі балістичної ракети SS-18 "Сатана” створено мирні космічні носії серії "Дніпро”. Усього на трьох закордонних космодромах - Байконур, Плесецьк і "Сі Ленч” - експлуатуються п’ять українських ракетно-космічних комплексів: "Циклон-2”, "Циклон-3”, "Зеніт-2”, "Зеніт-3SL”, "Дніпро”, якими, з 1991 року здійснено майже вісім десятків пусків, та виведено на орбіту понад півтори сотні супутників. На сьогодні Україна контролює 10% ринку космічних послуг.

Ведучий 4

Чудовим вираженням міжнародного співробітництва в освоєнні Всесвіту, пізнанні його таємниць став політ українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського корабля «Шаттл», я кий стартував 19 листопада 1997 року. Цей політ тривав 16 діб.

Ведучий 2

Перший космонавт незалеж­ної України Леонід Каденюк народився 28 січня1951 р. у Чернігівській області. У 1971 р. піс­ля складного відбору потрапив до загону радян­ських космонавтів. У червні 1995 р. узяв участь у відбірковому конкурсі на спільний українсько-американський політ і переміг.

З 19 листопада до 4 грудня 1997 р. у складі міжнародного екіпажу здійснив політ на кораблі багаторазового використання «Колумбія».

Леонід Каденюк — людина суворої дисци­пліни, військової витримки. Герой України, льотчик-космонавт — один із символів нашої дер­жави в усьому світі. Побувавши в космосі один раз, мріє побачити його ще.

Ведучий 1

Проте космос усе ще приховує від нас безліч невідомого. Та немає такої таємни­ці, яку б не подолали людський розум і людська праця. Настане час — і земляни освоюватимуть інші планети

Ведучий 3

Помчать нас ракети в космічні світи,

До подвигів серце лиш прагне.

Хто хоче крилатую мрію знайти,

Той цілі своєї досягне.

Ведучий 4

Прокладемо шлях до космічних висот,

Щоб з Марсу ракети злітали.

Можливо, і там проживає народ,

Якого ми досі не знали.

Дякуємо за увагу.