asyan.org
добавить свой файл
1
УДК 657 Ю.П. Майданевич

к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту

ТНУ імені В.І. Вернадського
Внутрішній аудит в Україні
В сучасних умовах розвитку економічних відносин в Україні обовязковим елементом практичної діяльності є наявність відповідних структур, які здійснюють контрольні процедури з метою підвищення ступеня надійності інформації. Особливе місце серед інститутів контролю достовірності та повноти економічної інформації займають органи внутрішньогосподарського контролю, до яких звичайно відносять контрольно-ревізійні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю, підрозділи внутрішнього аудиту [2].

Під внутрішнім аудитом розуміється регламентована внутрішніми документами компанії діяльність щодо контролю елементів управління і різних аспектів її функціонування, що здійснюється представниками спеціального контрольного органу в рамках допомоги органам управління компанії [1].

Потреба у внутрішньому аудиті проявляється в тому, що при відсутності контролю і оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ. Тому консультативні послуги щодо бухгалтерського обліку і оподаткування, а також у питаннях права є важливими напрямками внутрішньої аудиторської служби для своєчасного виявлення й усунення недоліків.

В Україні внутрішній аудит не набув поширення, оскільки відсутня у достатньому обсягу необхідна інформація про методику створення, роль, функції, об'єкти, прийоми та способи внутрішнього аудиту.

Внутрішнім аудитом є діяльність з надання незалежних та об’єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення діяльності компанії. Внутрішній аудит дає змогу компанії досягти поставлених ціле, використовуючи систематизовані підходи до оцінки підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління. Внутрішні аудитори мають забезпечити управлінців будь-якою інформацією, що стосується питань ефективного управління підприємством [3].

Крім того, внутрішні аудитори можуть залучатися як експерт при виникненні розбіжностей між головною компанією та підприємствами, що входять до її складу. Об’єктивність внутрішнього аудиту забезпечується ступенем його незалежності в організаційній структурі управління підприємством. Ця вимога до внутрішнього аудиту забезпечується тим, що він підпорядкований і зобов’язаний подавати звіти тільки керівництву, яке призначило його. Зарубіжний досвід свідчить, чим вищий рівень керівництва, перед яким має звітувати внутрішня аудиторська група, тим ефективнішою є її діяльність [4].

Український внутрішній аудит значно відрізняється від іноземного внутрішнього аудиту. По-перше, незалежність внутрішнього аудиту умовна. Відсутні як законодавчі так і етичні норми, які визначають незалежність внутрішніх аудиторів від впливу керівництва і його структурних підрозділів. По-друге, відсутні професійні стандарти діяльності внутрішніх аудиторів. По-третє, відсутні єдині вимоги до професійного та освітнього рівня внутрішніх аудиторів. Також слід зазначити про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту на підприємстві.

Отже, першочерговим завданнями є:

- удосконалення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту в Україні;

- визначення на методичному рівні принципів внутрішнього аудиту;

- подальша розробка і впровадження нормативів внутрішнього аудиту;

- поліпшення методики та організації внутрішнього аудиту, його якості та розробка оптимальної методики, питання аудиторської етики та інші.

Вирішення таких проблем спрямоване на укріплення позицій та авторитету аудиту в цілому та внутрішнього аудиту в Україні зокрема.
Література:

  1. Бурцев В. Організація внутрішнього аудиту в компанії / В. Бурцев // Фінансовий ринок України. – 2007. - №2 (40). – С.25-30

  2. Каменська Т.О. Внутрішній аудит. Сучасний погляд: [моногр.] / Т.О. Каменська: Нац. Акад. статистики, обліку та аудиту. – К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2010. – 499 с.

  3. Ризик-орієнтований характер сучасного внутрішнього аудиту / Т.Каменська  //Бухгалтерський облік і аудит. –  2010.  – №6. – с .49–53.

  4. Теорія фінансово – господарського контролю і аудиту: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – 364 C.