asyan.org
добавить свой файл
1
Кушнір В. Л.
Запитання – як інтелектуально-мовна одиниця
Добре поставлене запитання це запитання, на яке учень захоче відповісти, зможе відповісти або над яким він схоче задуматись, і він буде зацікавлений у співпраці. Уміння ставити запитання є необхідною ознакою фахової та педагогічної майстерності.

Запитання і відповіді. З цього складається навчально-виховний процес. Педагог задає запитання, щоб почути відповідь.

Методом запитань і відповідей віртуозно володів Сократ. Ще у Древній Греції були зроблені і спроби визначити правила постановки запитань.

Якщо прибрати з нашої мови всі запитання, люди просто не зможуть спілкуватися, кожен буде говорити і стверджувати своє, не знаючи і не розуміючи, що ж потрібно співрозмовникові. Це вже буде навіть не розмова, а два окремих монологи. Значить запитання відіграють величезну роль у спілкуванні людей, дозволяють дізнаватися нове про людей, про навколишній світ, дають можливість отримувати нові знання в розмовах з іншими людьми. У той же час запитанням можна поставити в глухий кут, привести в замішання, можна образити і навіть «вбити».

Питально-відповідний прийом дуже широко застосовується викладачами як на етапі контролю знань, так і в ході викладення нового матеріалу. Викладач вголос роздумує над поставленою проблемою. Він ставить перед аудиторією запитання і сам на них відповідає, висуває можливі сумніви, з'ясовує їх і доходить певних висновків. Цей прийом загострює увагу слухачів, змушує вникнути в суть даної теми. Виступ перетворюється на своєрідний діалог зі слухачем, мимоволі змушуючи його включитися в активне обговорення теми.

Оратор (викладач) задає запитання учням, собі і відразу ж на них відповідає, і процес навчання перетворюється на живу бесіду з аудиторією.

Здатність викладачів правильно формулювати запитання, і вміло відповідати на них, багато в чому визначає ефективність навчально-виховного процесу. Вірно поставлене запитання дає можливість уточнити точку зору опонента, одержати від нього додаткові відомості, зрозуміти його ставлення до обговорюваної проблеми. Вдала відповідь зміцнює власну позицію викладача, посилює аргументацію запропонованого напрямку навчання.

Запитання є однією з логічних форм. Спирається воно, як правило, на певну систему знань. Всяке запитання включає в себе, перш за все, вихідну інформацію. Питання не є судженням, тому воно не буває істинним або хибним. Щоб поставити запитання, необхідно мати вже якесь уявлення про предмет обговорення. Щоб відповісти на запитання, теж потрібні знання, здатність правильно оцінити зміст і характер запитання. Постановка запитань вимагає не тільки їх ретельної підготовки, але й розробки їх системи, обдумування формулювань.

Таким чином, питально-відповідний прийом є невід'ємною частиною не тільки навчально-виховного процесу, а і всього нашого життя, і кожній людині просто необхідно володіти умінням правильно ставити запитання і відповідати на них з найбільшою користю для себе і з найменшими непорозуміннями з оточуючими.

Запитання - це підструктурний елемент навчального процесу, за допомогою якого здійснюється зворотний зв'язок (тобто безпосередній контакт, справжнє інтелектуальне спілкування між учнями та педагогом) і визначається ступінь підготовленості учня до заняття, рівень засвоєння ним навчального матеріалу.

Викладачеві необхідно оволодіти питальною формою мислення, адже запитання активізують пізнавальний процес, звертають увагу на важливі сторони досліджуваних об'єктів, пробуджують свідомість необхідності осмислення матеріалу.

Для педагога вміння ставити запитання - це міра його професіоналізму, показник його мистецтва, істотний показник його предметної кваліфікації. Запитання постає як інтелектуально - мовна одиниця.

С
труктура запитання представлена на рис.1.

Зупинимося детальніше па понятті «оператор». Оператори – це:

  • питальні слова («що», «як», «чому», «чи можна»);

  • ключові слова (про що йде мова);

  • навідні вимоги (вимоги, які допоможуть учню зорієнтуватися у виборі точної відповіді на поставлене запитання).

Складові частини операторів необхідні для аналізу явищ. Структуру операторів представлено на рис. 2.

У
лівій частині схеми наводяться питальні слова, у правій - ключові. Сполучення лівої і правої частин схеми складає нескінченне різноманіття запитань. Навідні ж вимоги допомагають учням не тільки збагнути зміст запитання, а й алгоритмізувати свою відповідь, чітко обмежити її рамки, сама ж відповідь на запитання містить ключове слово або об'єкт.

Таким чином, запитання - це форма мислення, в якій виражено вимогу інформації про об'єкт за умови наявних відомостей про нього в передумовах.

Класифікацію запитань можна проводити за різними ознакам (рис.3).

Аналіз інформаційних джерел дозволяє виділити 6 первинних ознак, за якими можна згрупувати навчальні запитання:

детальніше розкриє Голуб О. П.

  • запитання як міра виявлення знань;

  • по функції запитання в навчальному процесі;

розповість Євтушик А. Л

  • за структурою побудови запитання і відповіді;

  • за логічною формою вираження запитання.

Готував Вареник І. М.