asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 2 3 4

Поблажливий стиль

Поблажливий стиль батьківства – це пряма протилежність владному стилю. Батьки всіляко підтримують своїх дітей, але майже не здійснюють контроль. Як наслідок, вони мають теплі стосунки з дітьми, але не скеровують їхній вибір цінностей або поведінки. Цей стиль є "теплим" і "вседозволяючим". Діти таких батьків мають нестійку волю. Вони часто почуваються незахищеними, незважаючи на любов, яку отримують, адже вони не мають меж, за якими б почувалися у безпеці. Вони завжди намагаються знайти межі і стикаються з проблемами, пов’язаними з відповідальністю й пристосуванням до встановлених правил. Замість того, щоб дотримуватися цих стандартів, часто намагаються їх обійти. Саме тому, таким дітям притаманні проблеми з поведінкою та успішністю в школі.

Уникаючий стиль

Цьому стилю не притаманні ні контроль, ні підтримка. Батьки, що виховують дитину у такому стилі не беруть участі у житті своїх дітей: іноді через фізичну відсутність (зайнятість на роботі), але найчастіше через егоїстичну байдужість. Такі батьки ігнорують своїх дітей заради своїх бажань. Досить часто вони висловлюють невдоволення дітьми, якщо ті намагаються втрутитись в їхнє життя. Діти з таких сімей мають слабку волю, оскільки не отримали належної підтримки та скерування. Цей стиль характеризується словами "віддалений" і "відсутній".

Дітям, яких виховували в уникаючому стилі батьківства, як правило, бракує самоповаги, оскільки їх не цінували вдома. Їм притаманна низька мотивація, вони майже не довіряють іншим. Також, їм бракує самоконтролю та впевненості. Як наслідок, такі діти мають проблеми з поведінкою та успішністю в школі.


Додаток 2

Анкета «Стилі батьківського виховання»

Інструкція. Анкета складається з 20 пунктів. Батьки мають прочитати кожен пункт та оцінити від 1 до 5, тобто 1– "зовсім не погоджуюсь". На цьому занятті кожен з батьків має провести таке оцінювання двічі: спочатку для визначення стилю виховання, в якому зростали вони, будучи дітьми, а потім визначити стиль виховання своїх дітей. Для цього батькам роздається 2 анкети: додаток 1А для визначення стилю, в якому зростали батьки, коли були дітьми, та додаток 1В – для визначення власного стилю виховання.

Після того, як батьки проставили оцінки у кожному пункті анкети, вони мають додати окремо результати парних і непарних пунктів. Додаток 1Б є ключем до обробки першої анкети, а додаток 1Г – до визначення власного стилю батьківства. Цей ключ зображений у вигляді вісі координат: вісь Х відображає рівень батьківського контролю, а вісь У – рівень підтримки притаманної певному стилю. Чим вищий арифметичний показник, тим вища цінність, притаманна певному стилю. Для визначення стилю, за яким виховували їх та свого власного стилю, батьки самостійно виконують цю вправу.

Покажіть на прикладі, як обробляти результати. Попросіть батьків відмітити результати першої анкети "Батьківський стиль виховання" (Б) на першому графіку (додаток 1Б), повторіть те саме з анкетою "Власний стиль батьківського виховання" (М), та попросіть відмітити результати на другому графіку (додаток 1Г).


Додаток 1А

Анкета "Батьківський стиль виховання"

"Як вас виховували ваші батьки?"

Дайте відповіді, як вас виховували батьки


Оцініть кожне твердження за шкалою балів:

1 = абсолютно не згоден, 2 = не згоден,

3 = не можу вирішити, 4 = згоден 5 = повністю погоджуюсь

Оцінка

1

Мої батьки вважали, що за дітьми треба доглядати, а не слухати їх.

1 2 3 4 5

2

Мої батьки заспокоювали мене, коли я був засмучений.

1 2 3 4 5

3

Мої батьки карали мене фізично за мої провини.

1 2 3 4 5

4

Мої батьки рідко виправляли мене, даючи мені можливість навчатися на помилках.

1 2 3 4 5

5

Мої батьки робили все можливе, щоб я досяг успіху.

1 2 3 4 5

6

Я міг про все розповісти батькам, не побоюючись покарання.

1 2 3 4 5

7

Мої батьки навчили мене поважати їх і інших людей.

1 2 3 4 5

8

Мої батьки не звертали увагу на мою неслухняність, якщо вона не переходила межі.

1 2 3 4 5

9

Мої батьки навчили мене правильно поводитися майже у всіх ситуаціях.

1 2 3 4 5

10

Мої батьки вибачалися перед дорослими, яких я скривдив.

1 2 3 4 5

11

Моя миттєва покірність була дуже важливою для батьків.

1 2 3 4 5

12

Мої батьки завжди виявляли любов до мене.

1 2 3 4 5

13

Мої батьки завжди перевіряли, чи зробив я важливі речі першими.

1 2 3 4 5

14

Мої батьки ніколи не цікавилися з ким я дружу.

1 2 3 4 5

15

Мої батьки сприймали лише мої найкращі спроби і намагання.

1 2 3 4 5

16

Мої батьки дозволяли мені висловлювати емоції, навіть коли я їх бентежив.

1 2 3 4 5

17

Мої батьки навчили мене цінувати самоконтроль.

1 2 3 4 5

18

Мої батьки сприймали мій гнів і дозволяли його висловлювати без страху.

1 2 3 4 5

19

Мої батьки навчили мене цінностям і традиціям нашої культури.

1 2 3 4 5

20

Мої батьки із задоволенням надали мені можливість вибору кар’єри і стилю життя.

1 2 3 4 5

Додаток 1-Б
Підрахунок результатів анкетування"Як вас виховували батьки?"


Загальна кількість балів непарних тверджень




Загальна кількість балів парних тверджень






  1. На нижній горизонтальній лінії вищенаведеного графіку (вісь X) поставте позначку "Б" відповідно до кількості балів ваших непарних відповідей.

  2. На лівій вертикальній лінії графіку (вісь Y) поставте позначку "Б" відповідно до кількості ваших парних відповідей.

  3. Проведіть лінію вгору від вашої першої позначки "Б" і вправо від вашої другої позначки "Б". Місце, де вони перетинаються (у певному квадраті) і вказує на стиль виховання ваших батьків.


Додаток 1В

Анкета "Ваш стиль батьківського виховання"

Дайте відповіді стосовно того, як ви виховуєте свою дитину


з/п

Оцініть кожне твердження за шкалою балів:

1 = абсолютно не згоден, 2 = не згоден,

3 = не можу вирішити, 4 = згоден, 5 = повністю погоджуюсь

Оцінка




Я вважаю, що за дітьми треба доглядати, а не слухати їх

1 2 3 4 5




Я заспокоюю свою дитину, коли вона засмучена.

1 2 3 4 5




Я караю дитину фізично за її провини.

1 2 3 4 5




Я рідко виправляю дитину, даючи їй можливість навчатися на помилках.

1 2 3 4 5




Я роблю все можливе, щоб моя дитина досягла успіху.

1 2 3 4 5




Моя дитина може про все розповісти мені, не боячись покарання.

1 2 3 4 5




Я вчу дитину поважати батьків та інших людей.

1 2 3 4 5




Я не звертаю увагу на неслухняність своєї дитини, якщо вона не переходить межі.

1 2 3 4 5




Я вчу дитину як правильно поводитися майже у всіх ситуаціях.

1 2 3 4 5




Я вибачаюся перед дорослими, яких скривдила моя дитина.

1 2 3 4 5




Миттєва покірність дитини є дуже важливою для мене.

1 2 3 4 5




Я завжди виявляю любов до своєї дитини.

1 2 3 4 5




Я завжди перевіряю, чи зробила моя дитина важливі речі першими.

1 2 3 4 5




Я ніколи не цікавлюся, з ким дружить моя дитина.

1 2 3 4 5




Я сприймаю лише мої найкращі спроби і намагання своєї дитини.

1 2 3 4 5




Я дозволяю дитині висловлювати емоції, навіть коли це мене бентежить.

1 2 3 4 5




Я вчу дитину цінувати самоконтроль.

1 2 3 4 5




Я сприймаю гнів дитини і дозволяю його висловлювати без страху.

1 2 3 4 5




Я вчу дитину цінностям і традиціям нашої культури.

1 2 3 4 5




Я з задоволенням надам дитині можливість вибору кар’єри і стилю життя.

1 2 3 4 5

Додаток 1Г

Підрахунок результатів анкетування"Як ви виховуєте свою дитину?"

Загальна кількість балів непарних тверджень




Загальна кількість балів парних тверджень






  1. На нижній горизонтальній лінії вищенаведеного графіку (вісь X) поставте позначку "М" відповідно до кількості балів ваших непарних відповідей.

  2. На лівій вертикальній лінії графіку (вісь Y) поставте позначку "М" відповідно до кількості ваших парних відповідей.

  3. Зараз проведіть тоненьку лінію вгору від вашої першої позначки "М" і вправо від вашої другої позначки "м". Місце, де вони перетинаються (у певному квадраті), вказує на ваш стиль батьківського виховання.


Додаток 3
«Принцип «безумовного прийняття». Що він означає?»
Безумовно приймати дитину - значить, любити її не за те, що вона гарна, розумна і так далі, а просто так, просто за те, що вона є! Нерідко можна чути від батьків таке звернення до дитини: "Якщо ти будеш гарним (ою), то я буду тебе любити". Або: "Не чекай від мене доброго, поки ти не перестанеш ... (лінуватися, битися, грубити)". У цих фразах дитині прямо повідомляють, що її сприймають умовно, що її люблять (або будуть любити), "тільки якщо ...". Таке ставлення впроваджується і в свідомість дітей.

Доведено, що потреба в любові, в потрібності іншому, одна з важливих людських потреб. Її задоволення - необхідна умова нормального розвитку дитини. Ця потреба задовольняється не тільки за допомогою слів, такі повідомлення містяться в привітних поглядах, ласкавих дотиках, прямих словах: "Я рада тебе бачити", "Ти мені подобаєшся", "Я люблю, коли ти вдома" і т.п.

Сімейний терапевт В. Сатир рекомендувала обіймати дитину кілька разів на день, кажучи, що чотири обійми необхідні кожному просто для виживання, а для гарного самопочуття - не менше восьми обіймів на день! І не тільки дитині, але і дорослому.

Дитині подібні знаки безумовного прийняття особливо потрібні, Вони її живлять емоційно, допомагаючи психологічно розвиватися. Якщо ж вона їх не отримує, то з'являються емоційні проблеми, відхилення в поведінці, а то й нервово-психічні захворювання.

У що розвивається "комплекс неприйняття" у міру дорослішання дітей? Ось уривок з листа 14-тирічної дівчинки: "Я не вірю, що з матір'ю можуть бути дружні стосунки. Я не люблю суботу і неділю. Мама в ці дні мене лає. Її теж можна зрозуміти, вона хоче зробити з мене хорошу людину, а отримує нещасну. Мені набридло так жити. Прошу у вас допомоги!"

Образа, самотність, розпач. Можна висловлювати невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною в цілому. Можна засуджувати дії дитини, але не її

почуття, якими б небажаними чи "недозволеними" вони не були.




<< предыдущая страница