asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4

Заняття 7

Тема: «Знаходимо вихід»

Мета: - подальше усвідомлення власних очікувань стосовно дитини і реальних

можливостей дитини;

- знайомство з технікою конструктивного вирішення конфліктних ситуацій.

Обладнання: аркуші паперу, ручки

Тривалість: 1 год.

Хід заняття:

I. Розминка (15 хв.)

1. Привітання - передача уявних: квітки, кошеняти, свічки по колу.

2. Вправа "Я хочу сьогодні: дізнатися…, почути…, навчитися ..."

Проводиться в колі в три етапи.

II. Основна частина (30 хв.)

  1. Робота з переконаннями батьків

Мета: порівнювати власні очікування з можливостями дитини.

Завдання: дописати два списки:

1 - ий - "Кожна дитина повинна і зобов'язана ..."

2 - й - "Будь-який батько повинен і зобов'язаний ..."

Після виконання батьки пишуть у кожному списку джерела, тобто, як вони про це дізналися. Потім робиться висновок про те, що деякі переконання і очікування шкодять, заважають, ламають батьків і дитину. Щоб уникнути зайвих проблем і конфліктів, необхідно порівнювати власні очікування з можливостями дитини.

  1. Гра «Виграє тільки батько» і «Виграє тільки дитина»

Мета: розвиток взаємодії.

Розігрування конфліктних ситуацій за способами "Виграє тільки батько" і "Виграє тільки дитина". Аналіз ситуацій подібної взаємодії і висновок про те, що

практика першого способу формує агресивність або пасивність у дитини, а другий - призводить до накопичення невдоволення власною дитиною і своєю долею, а у дітей формується завищений рівень домагань в спілкуванні з оточуючими.

3. Знайомство з п'ятикроковою моделлю конструктивного вирішення конфлікту на прикладі конкретної ситуації.

4. Розігрування ситуації.

Мета: знаходження конструктивних способів вирішення конфлікту.

Ситуація: «Батько приходить утомлений з роботи, заходить і бачить жахливий безлад. При зверненні до дочок (дочки і сина) він спостерігає їх сперечання один на одного...». Батьки повинні продовжити цю ситуацію, використовуючи конструктивний спосіб вирішення конфлікту.

III. Заключна частина (15 хв.)

1. Рефлексія

Обмін почуттями; запитання батьків.

2. Домашнє завдання: застосувати даний спосіб в спілкуванні з дітьми та

запам'ятати їх реакції на вашу поведінку.

3. Ритуал прощання.
21

Заняття 8

Тема: «Формуємо позитивний настрій»

Мета: - діагностика спілкування батьків з дітьми;

- усвідомлення власних установок у розвитку дитини;

- прийняття реального образу своєї дитини і формування позитивного

настрою у вихованні дитини (узагальнення сформульованих на

попередньому етапі адекватних способів комунікації).

Обладнання: аркуші паперу, ручки, музичний супровід

Тривалість: 1 год.

Хід заняття:

I. Розминка (15 хв.)

1. Привітання.

"Я радий (а), що сьогодні ..."

2. Заповнення "шкали спілкування батьків з дитиною".

Аналіз результатів.

Висновок: якщо заборон занадто багато, то дитина починає робити "все на

зло" , тобто погіршується поведінка підлітка.

II . Основна частина (45 хв.)

1. Дискусія: методи і правила дисципліни, авторитетність і авторитарність батьків; якими за формою мають бути правила дисципліни.

Висновок: правила ( обмеження, вимоги, заборони) обов'язково повинні бути в житті кожної дитини. Але їх не повинно бути занадто багато і вони повинні бути гнучкими.

1. Складання списку правил дисципліни з чотирьох колонок:

а) що дозволено робити дитині за власним бажанням;

б) власний вибір дитини в межах визначених кордонів, умов;

в) виключення з правил (що може робити дитина при деяких обставинах);

г) категоричне "не можна".

Обговорення цього списку і висновок: правила (вимоги, заборони) повинні бути узгоджені дорослими між собою. Тон, яким повідомлена вимога, заборона

повинна бути роз'яснювальною, дружньою, ніж наказовою.

2. Вправа "Сильні сторони моєї дитини"

Інструкція. Батьки грають роль своєї дитини і від його імені говорять про його сильні сторони (3-4 хвилини). Потім у парах або трійках йде обговорення про те, як можна використовувати ці якості. Після всі встають в коло, закривають очі і говорять по черзі про те, що вважають цінним у своїй дитині, що хотіли б змінити, прибрати. Ті, хто не хоче, говорити вголос, можуть промовляти про себе, передавши наступному учаснику сигнал - жим рукою.

  1. Вправа "Коли мені легко і складно спілкуватися з дитиною, то я ...".

Інструкція. Учасники по черзі називають свої проблеми, труднощі в спілкуванні з дитиною та можливі способи їх дозволу. Якщо виникає заминка, то група пропонує свої варіанти вирішення проблемних ситуацій.

III. Заключна частина (15 хв.)

1. Рефлексія

Обмін враженнями про хід заняття невербальним і вербальним способами.

22

2. Вправа "Внутрішній промінь"

Мета: зняття стомлення та внутрішніх «утисків», знаходження внутрішньої стабільності

Процедура проведення (під музичний супровід):

Необхідно зайняти зручну позу сидячи чи стоячи, в залежності від того, в якій конкретній ситуації вправа буде виконуватись.

Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, що повільно й послідовно рухається зверху вниз, освітлюючи зсередини теплим, рівним і розслаблюючим світлом усі частини обличчя, шию, плечі, руки тощо. У міру руху променя зникає напруга в ділянці потилиці, розгладжуються зморшки на обличчі, краще бачать очі, опускаються плечі. «Внутрішній промінь» як би формує нову зовнішність спокійної людини, задоволеної собою та своїм життям.

Уявний рух «внутрішнього променя» зверху вниз, а потім знизу нагору необхідно здійснювати кілька разів. Від виконання вправи важливо одержувати

внутрішнє задоволення, навіть насолоду. Закінчується вправа словами: «Я стала новою людиною! Я стала молодою та сильною, спокійною та стабільною! Я все тепер буду робити добре!»

3. Вправа «Мій Всесвіт»

Мета: пізнання себе, свого внутрішнього світу.

Процедура проведення:

Учасникам роздають аркуші з малюнком Всесвіту, сонце з великою літерою «Я» всередині, від нього лінії до зірок (мої досягнення), хмаринок (риси мого характеру) та сердець (мої захоплення). Після заповнення кожен учасник зачитує свої записи.

  • Що було легше написати?

  • Що нового дізнались про себе й інших учасників?

  • Психолог говорить про те, що у нас багато відмінностей, але є щось спільне, схоже для всіх.

  1. Ритуал прощання.


23

Заняття 9

Тема: Підсумкове заняття

Мета: спільне обговорення результатів тренінгу; одержання зворотного

зв'язку від групи; підбиття підсумків, прощання з учасниками тренінгу.

Обладнання: аркуші паперу, фломастери.

Тривалість: 1 год.

Хід заняття:

1. Вправа "Валіза" (15 хв.)

Мета: повторення й узагальнення пройденого.

Один із учасників-батьків зі своєю дитиною виходить із приміщення, інші починають "збирати їм в дорогу валізу", в яку складають позитивні якості, які група особливо цінує в людях; те, що допоможе їм під час спілкування один з одним.

Але учасникам, які "від'їжджають," обов'язково нагадують, що буде "заважати їм в дорозі": ті негативні якості, яких їм треба позбутися, аби життя їхнє покращилося. Потім тим, хто "від'їжджає" і хто весь цей час знаходився поза приміщенням, в якому відбувається тренінг, зачитують і передають увесь список корисних порад. Далі процедура повторюється за участю наступних членів групи доти, поки всі учасники не отримають свою "валізу".

2. Вправа «Коло «зворотного зв'язку» (10 хв.)

Мета: одержання зворотного зв'язку від групи, обмін почуттями і враженнями.

Процедура проведення: ведучий пропонує учасникам по колу висловити свої думки з наступних тем:

• Що найбільше запам'яталося, сподобалося в тренінгу?

• Яка тема була особливо актуальною, цікавою?

• Чи потрібні, на ваш погляд, подібні тренінги для батьків?

• Які питання щодо обговорення теми «Батьки - діти» було б цікаво обговорити в подібному циклі занять?

• Як ви збираєтеся використовувати те, чого навчилися у групі?

3. Вправа «Поема про культуру батьківського спілкування» (5 хв.)

Мета: узагальнення отриманого досвіду, зворотний зв'язок про тренінг.

Процедура проведення.

Перший варіант – діти. Усі учасники одержують по аркушу і фломастеру. Кожен учасник пише на своєму аркуші короткий рядок, яким починатиметься поема. (Наприклад: «Я хочу, щоб мої батьки…», «Я мрію про те…» і т.п.) Ведучий збирає в учасників їхні аркуші та зачитує їх один за одним як поему.

Другий варіант – батьки. Кожен учасник пише свій рядок, потім передає аркуш сусідові ліворуч і той дописує свій рядок, що продовжує поему тощо. Після того, як кожний напише по одному рядку на аркуші, закінчена поема повертається ведучому.

Поему можна розмножити й роздати всім учасникам тренінгу.

  1. Вправа "Фотографія на пам'ять" (5 хв.)

Тренер ("фотограф") розставляє підлітків-учасників разом з батьками на близькій відстані один від одного, при цьому кожен повинен займати певне місце.

24

Ведучий пояснює, чому він розставив учасників саме таким чином, розказує

історію удаваної фотографії. Після цього "фотограф" займає заздалегідь

підготовлене місце серед інших учасників. "Фотографія на пам'ять" готова.

  1. Вправа «Реалізація сподівань» (10 хв.)

Тренер пропонує учасникам дати відповіді на запитання:

  • Чого ти чекав (ла) від тренінгу?

  • Чи відповідало те, що відбувалося під час проведення тренінгу, твоїм очікуванням?

  • Яка вправа, інформація найбільше сподобалися, запам’ятались?

  • Чи змінився (лась) ти як людина і особистість протягом проведення тренінгу? Якщо змінився (лась), то як саме?

  • Чи бувало тобі нецікаво на заняттях? коли?

  • Що з того, що ти отримав (ла) у групі під час занять, ти можеш використати у своєму повсякденному житті сьогодні?

  • Що ти хотів (ла) би побажати собі? іншим учасникам тренінгу? тренеру?

На завершення тренінгового заняття влаштовується чаювання.

До уваги тренера!

Після завершення заняття тренер узагальнює та аналізує результати учнівських та батьківських відповідей, враховує результати опитування для організації подальшої роботи.

25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Берн З. Игры, в которые играют люди: Психология взаимоотношений:

Психология человеческой судьбы. -М., 1988. – 407 с.

2. Бородкин В.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - 1989. – 184 с.

3. Громова Ю.М. Конфликтология. - К., 1987.

4. Дементієвська Н., Карамушна Л. Як провести семінар за програмою "Конфлікти і спілкування". - К., 1998.

5. Кемпбел Р. Як по-справжньому любити свого підлітка / Р. Кемпбел. – Ч. : "СМІРНА", 2005. – 156 с.

6. Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М., 1989.

7.Тур Р. В. За мир і злагоду – тренінг і спілкування. - К: Редакції загальнопедагогічних газет, 2004. — (Бібліотека "Шкільного світу").

8. Чепмен. Г. П’ять мов любові до підлітків / Г. Чемпен, Р. Кемпбел. – Л. : "Свічадо", 2006. – 223 с.

26

МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ

ПРОГРАМИ
На початку і в кінці циклу занять проводяться спільні заняття батьків з дітьми ( або спільні консультації).

З метою діагностики та корекції проблем порушень дитячо - батьківських взаємин між батьком і дитиною використовують:

* Вправа "Спільне малювання".

Батько та дитина отримують чистий аркуш паперу і по олівцю різного кольору. Дається завдання намалювати щось. Якщо взаєморозуміння порушено, то кожен член сім'ї створить на листку свій самостійний спосіб, при тому, що початок малюнка може бути загальним.

* Вправи для досягнення розуміння на різних рівнях взаємодії: зоровому, тактильному, слуховому.

№ 1 . Вправа "Злови дитину": виконується в парах. Батько повинен зловити дитину, падаючу до нього на руки спиною.

№ 2. Вправа "Знайди шпильку ": на одязі дитини ховається шпилька і батько повинен її знайти, обмацуючи дитини з закритими очима.

№ 3. Вправа " Холодно - гаряче": у кімнаті ховається предмет. Батько повинен знайти його, слідуючи вказівкам дитини.

№ 4. Вправа " Що змінилося": учасники по черзі змінюють щось у своєму зовнішньому вигляді і по черзі вгадують ці зміни.

№ 5. Вправа "Дзеркало": учасники в парах повторюють рухи, міміку, позу і т.п. свого партнера.

№ 6. Вправа "Зміна ролей ": батько вмощується на підлогу біля стільця, на якому стоїть дитина. Учасники дивляться один на одного і розмовляють 2-3 хвилини. Потім йде обмін відчуттями.

№ 7. Вправа "Архітектор і будівельник": будівельник (дорослий) з зав'язаним очима під керівництвом архітектора, якому заборонені будь-які дії

руками, повинні розставити в певному порядку картинки на підлозі. Батько та

дитина повинні побувати в різних ролях і потім обмінятися враженнями.

Додаток 1
«Стилі батьківського виховання»
Батьківське виховання є найпершим і найвпливовішим у житті дитини. Характеристику стилів батьківського виховання визначають за двома аспектами: контроль і підтримка. Контроль – це аспект батьківства, в якому батьки намагаються сформувати поведінку своєї дитини. Підтримка – це усвідомлення потреб дітей та відповідь на них зі сторони батьків. Комбінація цих двох аспектів зумовлює чотири стилі батьківського виховання.

Скеровуючий стиль

Це – найкращий стиль виховання, оскільки рівень контролю і підтримки є однаково високим. Батьки встановлюють прийнятні межі у взаємостосунках з дітьми та наполегливо їх дотримуються. Належний прояв любові, двостороннє спілкування, моделювання сприйнятливих цінностей і поведінки також визначають цей стиль. Добре сформована воля і сильний характер – це те, що прагнуть бачити батьки в своїх дітях. Даний стиль характеризують наступні два слова: "люблячий" і "постійний". Діти з таких сімей мають високу успішність у школі, тому що почуваються впевнено у батьківській любові і тих межах, які їм встановили батьки. Ці діти вміють контролювати себе та долати перешкоди. Вони знають, як поважати інших людей.

Владний стиль

Батьки з владним стилем виховання виявляють високий рівень контролю і низький рівень підтримки. Вони встановлюють жорсткі, часто необґрунтовані стандарти, які вони не бажають пристосовувати до потреб та здібностей дитини. Вони вимагають бездоганного виконання і повної покори, не демонструють любові й змушують дітей відчувати себе винними, сором’язливими, якщо вони зробили щось не так. Така поведінка батьків не сприяє двосторонньому спілкуванню. У цьому стилі переважає контроль, він руйнує як волю, так і характер дитини.

Діти з таких сімей мають найнижчий рівень самоповаги, хоча у них досить непогані успіхи в школі. Зазвичай, вони добре поводяться у підлітковому віці, але мають слабкі соціальні та комунікативні навички. Такі діти більш схильні до депресії, ніж інші. Вони не готові до самостійності, у них не розвинені навички самоконтролю і вміння приймати рішення. Ці діти схильні до хибного вибору у життєвих ситуаціях, оскільки батьки не пояснювали причини, а лише встановлювали правила.



<< предыдущая страница   следующая страница >>