asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6

Табачник: Проти колишнього прем’єра і колишнього президента. Я хотів би погодитися в самому головному – в сутнісному – з Віталієм Портниковим. У тому, що вищі посадові особи вимагають поваги до свого статусу. Інакше руйнується держава. Але якщо говорити про досвід Південної Кореї, то там за шахрайство сіли на лаву підсудних два президенти. На виборах переміг їх колишній опонент, дисидент. Але він зробив те, що мав зробити. Він прийшов і, користуючись конституційним правом президента, помилував одного від смертної кари, а другого звільнив з в’язниці. Але урок страшний і жорстокий корупціонерам був даний. І саме тому в Південній Кореї тепер люди не бояться говорити правду і не бояться за свою позицію. А у нас в країні, скажімо, за 20 тисяч чиновників, учителів, беззаконно у 2005-му році викинутих з роботи, ніхто – ні президент, ні прем’єр – не вибачився. Не сказали, що це було дикунство, жахіття... І вони продовжують морально "повчати" нас. І саме головне: у чому сутнісна різниця між Леонідом Кравчуком і Леонідом Кучмою... і нинішнім президентом? Тому що і перший президент, і другий – звичайно, з помилками – жили по закону і жили по Конституції. Вони жодного разу не розігнали парламент без будь-яких підстав. Вони жодного разу не потурали, скажімо, своєму найближчому оточенню. Вони, скажімо, не брали на роботу людей зі сфальшованими дипломами. І багато чого вони не робили. І саме тому оце той нездоланний рубікон, який відділяє перших двох від нинішнього. І ще одне дуже важливо... Жоден з них пропонував конструктивну програму... Він увесь час не говорив речі, які він не збирався виконувати. Він не хизувався своїми руками, він не розказував багато інших речей, які були і тоді неправдою, враховуючи історію банку "Україна", оборудки 2000-2001-го року... Оцей рубікон можна подолати хоча б вибачившись. А останнє ви, мабуть, помітили. Президент говорить, що він 1-го грудня закінчує ним проведене і ним оголошене всенародне обговорення. Ну хто в цій аудиторії знає, що ми всенародно обговорюємо його Конституцію? А далі говорить ще одне...

 

Куликов: Той, хто дивиться певні канали телебачення, той і знає.

 

Табачник: Пане Андрію, а далі говорить ще одне: що якщо впродовж 100-та днів Верховна Рада не ухвалить цієї Конституції, то він розжене знову Верховну Раду... Упродовж 100-та днів. Я беру календар, рахую по дням. Це буде 12-го березня. Це як? По-моєму, це вже тільки медицина.

 

Куликов: Микола Обиход, заступник генпрокурора 1998-2002-го року. І заступник голови СБУ 2003-2005-го.

 

Обиход: Шановний Дмитро Володимирович, я б хотів повернутися, якщо дозволите, до питання ролі українських військових у тій ситуації, яку ми спостерігаємо на сьогоднішній день. Оскільки наше обговорення ми розпочали з розгляду ініціативи, яку проявив Олександр Олександрович Скіпальський – генерал Скіпальський...

У мене питання до вас як до історика і як до політика: чи взагалі ви бачите якусь позитивну роль військових взагалі і наших українських військових уже в нашу новітню історію?.. Тобто у той період, який ми маємо з часу отримання незалежності. Я б хотів сказати, що серед військових думки, як діяти, теж, скажімо, неоднозначні. Ініціатива, яку проявив генерал Скіпальський, – вона схожа на наш погляд. А це погляд організації "Сила і честь", яку представляємо ми з Ігорем Петровичем Смешко... Ця ініціатива нагадує нам холостий постріл з великої гармати по маленьким горобцям. І вона не визначає позицію більшої частини генералітету і військових людей, правоохоронців, силовиків і так далі. Узагалі чи бачите ви, що військові можуть щось зробити для держави? Ви як цивільна людина, я думаю, можете на це подивитися таким, незацікавленим, поглядом, несуб’єктивним. І по-друге: які б ви могли дати рекомендації генералу Скіпальському стосовно реалізації тих пропозицій, які були ним висловлені на початку нашої зустрічі?

 

Куликов: І відповідь Дмитра Табачника після невеликої перерви.

(РЕКЛАМА).

 

Куликов: У прямому ефірі "Свобода слова". При центральному мікрофоні народний депутат Дмитро Табачник із фракції Партії регіонів. Запитання від генерала Обихода до нього було таке: "Чи ви взагалі вбачаєте позитивну роль українських військових за ті роки незалежності України?"

 

Табачник: Дякую. Микола Сергійович, спробую дуже коротко. Тому що ваше питання складалося з двох частин: чи вбачає позитивну роль військових і як оцінюю заклики генерала Скіпальського до створення паралельних структур. Військові – це насамперед громадяни, громадяни високоосвічені. І тому серед них, як серед будь-якого соціального прошарку: киян, львів’ян, дніпропетровців – є порядні розумні люди. І саме головне, що позитивне силовики військові зробили, – вони не дали на жодному дуже важкому – поворотному – етапі розвитку України – ані коли смєшковщина була в Криму, ані коли були проблеми 2004-го року – вони не дали на вулицях пролитися крові. Вони стабілізували суспільство. А величезний досвід військових може бути витребуваний як менеджерів в будь-якій сфері управління. Як я ставлюсь – друге – до закликів генералів створювати паралельні структури, які чомусь дивовижно збігаються за такими закликами високооплачуваних чиновників Ющенко? Ви знаєте, з гумором. В гарній комедії старій "Пригоди принца Флорізеля" – там генерал, якого грав артист Борис Новіков – комедійний актор, – він погрожував поліції, якщо вона не знайде вкрадений в нього найбільший в Англії діамант, підняти під рушницю армію. На що поліцейський інспектор, знявши окуляри, двічі його перепитав: "Армію?" І той змушений був сказати: "Ну, допустим, бригаду". Вот именно к призыву генерала Скипальского я отношусь саме так: з гумором. Дякую.

 

Куликов: Олександр Скіпальський.

Скіпальський: Дякую друже, пане Табачник. Дійсно, так склалось, що я вас пам’ятаю як студента ще Київського університету.

 

Табачник: Не пам’ятаєте, тому що ви переїхали і почали працювати в Україні після того, як я закінчив і університет, і аспірантуру і захистив вже дисертацію. В мене до біса вчителів. Так от я хочу сказати, що ви мене не пам’ятаєте, бо ви служили на Далекому Сході в той час.

 

Скіпальський: Дійсно. Але так склалося, що деякі матеріали я пам’ятаю.

 

Табачник: Матеріали? Да, КГБ любило читати про інших матеріали стукачів. Це правда.

 

Куликов: Пане Табачник, дослухайте Олександра Скіпальського.

 

Скіпальський: Не реагуйте… я не про це хотів сказати. Я хотів сказати, що на сьогодні ви вчений-історик і у мене до вас запитання як до вченого історика. Чому ви дозуєте інформацію про роль військових? В тому числі і тих, які дійсно зробили військовий переворот, до якого я не закликаю. Ататюрк… Туреччина до сих пір живе заслугами Ататюрка. В кінці кінців, Каддафі… навіть ваш уряд – Януковича – їхав… вивчав досвід і хотів налагодити співробітництво з паном Каддафі. Це було? І це є. Це два приклади. Я вже не кажу… я вже не кажу про трагічну, але позитивну роль генерала Ярузельського, який в складний час вибору перед польською нацією, чи вводити надзвичайний стан – тобто окупацію… і чи окупації Польщею радянськими військами, – він ввів надзвичайний стан. Але, бачите, поляки все-таки розібралися і, будучи патріотично налаштованою нацією, і тут його пробачили.

 

Куликов: Тобто надзвичайний стан може бути кращим за щось…

 

Скіпальський: Дайте, будь ласка…

 

Табачник: Дуже коротко відповідаю.

 

Скіпальський: Даже і цю… ні, чужа окупація… оцей наказ…

 

Табачник: Пане Олександр, у нас всі фахівці в футболі, в погоді і в історії. І це трагедія. Тому що треба читати. Пана Ярузельського затвердив законно обраний парламент. Це по-перше. Пана Ататюрка затвердив на той час парламент Туреччини. Найбільшим другом Каддафі – єдиним прем’єром, який двічі в нього побував, – була Юлія Тимошенко. Янукович жодного разу в Лівії не був. Тому всі ваші приклади, на жаль, розраховані на те, що практично ні в кого немає зараз під рукою ані "Гугла", ані довідника для того, щоб перевірити, що ні Ататюрк, ні Ярузельський до перевороту не мають ніякого відношення. Стосовно Каддафі, то еволюція за три десятки років його режиму – вона відбулася дуже значна. Але я жодному з присутніх в цій аудиторії не побажав би жити ані до еволюції, ані після еволюції в країні, яку створив Каддафі. І собі, і вам, і своїм самим запеклим опонентам я б цього не побажав.

 

Куликов: Олександр Ільченко.

 

Ільченко: Я не про Ататюрка і не про Каддафі, і не про Піночета. Ми багато сьогодні говоримо про якісь паралелі. Сьогодні було оголошено надзвичайний стан в маленькій країні Сальвадорі. Там населення – 6.5 мільйонів. 122 людини загинуло через повінь і 60 зникло безвісти. Україна в 8 разів більше має населення. Уже загиблих 155 на сьогодні було. І скільки вмре за цю ніч – ми не знаємо. Це буде 10 чи 15, чи 20 чоловік. Ці тенденції загрозливі дуже. Скажіть, будь ласка: можливо, все ж таки нам у Сальвадора повчитися реакції на такі лиха, які спіткали нас сьогодні?

 

Табачник: Дякую. Дуже проста відповідь. Згідно чинного законодавства України, існує два закони: "Про охорону здоров’я" і "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення". Обидва закони легітимні і діють не перший рік. Там чітко прописані величезні повноваження уряду, який може ввести надзвичайну епідемічну ситуацію. Вона нічого спільного з обмеженням громадянських прав, з відтермінуванням виборів не має. Вона передбачає захист населення від епідемії, згортання масових заходів, згортання пересування від регіонів і багато чого іншого. В цьому треба повчитися в першу чергу чинній владі. Хоча б для того, щоб керувати згаданим генералом армії Смешко державним автомобілем, треба прочитати його прості інструкції. Треба прочитати… треба прочитати закони, які надають уряду всі повноваження. Можливо, тоді уряд не буде видавати марлю, яка розсипається, імітуючи на телеекранах боротьбу з грипом. Дякую.

 

Куликов: І все. Я дякую Дмитру Табачнику – народному депутату з фракції Партії регіонів. А тепер активними учасниками "Свободи слова" стають її глядачі у студії. Називайтеся і висловлюйтесь по суті обговорення.

 

Глядач у студії: Добрий вечір, шановні присутні в цій залі, а також ті люди, які нас слухають. Ви знаєте, я кадровик. Взагалі… Я Наталія Олександрівна з Києва. Якщо спеціалісти не справляються на своїх посадах, то їм пропонують або зайняти іншу посаду, або взагалі не займатися тою справою, якою вони займаються. Мені здається, якщо ця влада не справилася зовсім зі своїми обов’язками: країна доведена до повного безладу, – то треба вийти на той самий Майдан – ми їх запрошуємо, бо ми їх найняли на цю роботу: хай вийдуть перед народом України, попросять вибачення і підуть, мабуть, на відпочинок. А треба вибрати тих людей, які… Все.

 

Глядач у студії: Я хочу попросить всех кандидатов в президенты, чтобы они не пользовались двойными стандартами. А именно что я имею в виду: по многочисленным звонкам моих знакомых из Крыма… госпожа Богословская в поездках по Крыму призывает крымчан провести референдум за отделение Крыма от Украины. Но при этом на разных ток-шоу в Киеве утверждает, что она за территориальную целостность. Прошу не пользоваться двойными стандартами.

 

Глядач у студії: Таранушенко Виктор. В отличие от Шустера, где заставляли одевать повязки, спасибо организаторам, что здесь этого не делают, не создают накалённой обстановки в стране. И спасибо Богословской за живую нотку в этой программе. Здесь есть свобода слова.

 

Глядач у студії: Я б хотіла сказати, що Леонід Макарович у нас дуже добрий вчитель. По його правилам, так же само Юлія Тимошенко заморозила всі вклади. Так було в 91-м году. На даний момент от я б хотіла такому правітельству – як сійчас і як тоді було – об’явити просто ганьбу.

 

Глядач у студії: Олег Примак. Здравствуйте. Очень было приятно присутствовать на этой передаче… что "Свобода слова" даёт возможность послушать таких политиков и понять их мнение. И, конечно, в данной ситуации… и как хочется узнать ещё что-то. И в дальнейшем чтобы выборы были честные и демократичные. Спасибо.

 

Куликов: Нагадаю, що глядачі у студії "Свободи слова" сьогодні поділилися за відповіддю на запитання: "Чи повинен наступний президент України отримати надзвичайні повноваження для стабілізації політичної та економічної ситуації?" 65 відсотків глядачів у студії вважали "так, повинен". Це зелена крива під час ефіру. 35 – "ні". Це червона крива під час ефіру. Зараз дізнаємося, які висловлювання в дискусії об’єднали людей із протилежними поглядами.

 

Кравчук: Я не вірю, що українська еліта і всі, хто при владі, живуть на одну зарплату. Але я хочу сказати про одне... Я також не вірю, що спровокували, скажімо, і роздули грип... уряд. Аби це було так, то сигнали пішли б не з Західної України і зокрема не зі Львова. Тому що там немає бази, скажімо, у Юлії Володимирівни Тимошенко.

 

Куликов: Слова Леоніда Кравчука об’єднали аудиторію. І ще об’єднання.

 

Смешко: Поки ще ми не об’єдналися в єдину націю, яка б мала абсолютно ідентичні зовнішньополітичні, внутрішньополітичні вподобання. Будь-які спроби силового варіанту одної половинки вирішити проблеми за рахунок другої – це кінець України. Кінець територіальної цілісності і майбутнього нашої держави.

 

Куликов: Об’єдналася аудиторія на слова Ігоря Смешка. І ще об’єднання.

 

Табачник: Якщо чвара проходить між членами однієї владної команди – президентом і урядом – і вони весь час намагаються поставити один одному ніжки, підніжки... то це говорить про те, що не виконуються закони. І тому в країні виникає хвиля бажаючих поставити на тверду руку.

 

Куликов: Дмитро Табачник також об’єднав аудиторію. І сьогодні це всі об’єднання. І на цьому програма "Свобода слова" добігає кінця. Я дякую її учасникам, дякую глядачам у студії і при телевізорах. Наступна зустріч в ефірі 16-го листопада о 23:00. На все добре.

http://svobodaslova.ictv.ua/ukr/catalog/2009-11-09/print354.html
ххххххххххххххх


«Cвободу слова» на ICTV 9 ноября смотрело 2,6 млн зрителей, - «МедиаБизнес»



«Cвобода слова» с Андреем Куликовым в понедельник, 9 ноября, собрала у экранов 2,6 млн зрителей. Показатели телесмотрения программы были такими: доля – 11,63%, рейтинг – 2,22% (аудитория 18+, города 50 тыс+).

В программе говорили превращении Украины в страну перманентного ЧП, о виновниках такого состояния и о том, будет ли следующее украинское правительство военным.

Среди гостей были Леонид Кравчук, Инна Богословская, Александр Скипальский, Игорь Смешко.

Напомним, показатели последних политических шоу на других каналах были следующими: «Большая политика с Евгением Киселевым» на телеканале «Интер» в пятницу, 6 ноября, собрала у экранов 6,4 млн зрителей (аудитория 18+, города 50 тыс +).

Программу Шустер LIVE от 6 ноября на телеканале Украина смотрело 5,2 млн зрителей (аудитория 18+, города 50 тыс +).

ICTV (International Commercial Television) – национальный телеканал. Основан в 1992 году. Вещает в 93 городах Украины с населением 50 тыс.+, покрытие – 95%. Генеральный директор –Александр Богуцкий. Целевая аудитория ICTV – мужчины возрастом 25-45 лет. Средняя доля по аудитории 18+  в I полугодии 2009 года составила 7.97 %, рейтинг – 1.26; по аудитории 14-49 города 50тыс+ – доля  – 9.13%, рейтинг – 1.22 %.

http://www.mediabusiness.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=16782&Itemid=59






<< предыдущая страница