asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ


Проект

члена-кореспондента НААН Третяка А.М.


КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Київ - 2014

ЗМІСТ



1.Проблеми, на розв’язання яких спрямована концептуальні засади 3

2.Аналіз основних причин виникнення проблеми 4

3. Мета, орієнтації і завдання нинішнього етапу розвитку сільськогосподарського землекористування сільських територій 4

4. Принципи, концептуально-методологічні положення стратегії розвитку багатофункціонального сільськогосподарського землекористування сільських територій 13

5. Етапи реалізації заходів Концепції. 23

6. Наукові основи забезпечення антикризової програми розвитку сільськогосподарського землекористування сільських територій 23

7. Очікувані результати 24



  1. Проблеми, на розв’язання яких спрямована концептуальні засади



Ситуація в земельних відносинах і системі землекористування сільських територій залишається складною і неврегульованою. Найгострішими проблемами є незавершеність економічних та правових відносин власності між власниками земельних часток (паїв) та юридичними особами (сільськогосподарськими агроструктурами і фермерськими господарствами), а також територіальними громадами; зволікання щодо розробки та прийняття нормативно-правових актів, передбачених Земельним Кодексом України та вимогами подальшого реформування земельних відносин; неврегульованість проблем щодо не витребуваних земельних часток (паїв), відмерлої спадщини, черезсмужжя, дрібноконтурності, вкраплення контурів земельних ділянок, управління землями сільськогосподарського призначення державної форми власності; недосконалість державного регулювання (адміністрування) розвитку сільськогосподарського та іншого землекористування, земельного оподаткування; незавершеність земельного законодавства, системи гарантування прав на землю (особливо системи державного земельного кадастру) та інфраструктури обігу сільськогосподарських земель, в тому числі іпотеки землі; відсутність землеустрою, спрямованого на вирішення питань планування розвитку землекористування, перерозподілу земель, повсюдне припинення робіт щодо охорони земель із-за по суті знищення системи плати за землю , і як результат відсутність коштів (щорічно бюджети недоодержують понад 600 млн. грн. земельного податку в секторі сільськогосподарських товаровиробників) на землеустрій, облаштування інженерної інфраструктури землекористування, землеохоронні та меліоративні заходи.

Низькою залишається ефективність використання земель у сільському господарстві, зокрема, станом на 2013 р. більше 40% земель сільськогосподарських товаровиробників використовувалась на досить низькому рівні (коефіцієнт рівня використання земель від 0,11 до 0,35, що відповідає урожайності зернових та зернобобових від 10 до 22 ц/га). Найнижчий рівень та ефективність використання земель спостерігається у господарствах державної форми господарювання. Продовжується негативна тенденція різкого зниження рівня гумусу в ґрунтах України (щорічне зниження на 0,3-0,6 тонни з 1 га). Така ситуація в системі землекористування також пов’язана із не запровадженням сівозмін. Зокрема, станом на 01.01.2014 р. із 18650 господарств, які використовують земельні ділянки площею понад 100 га мають проекти землеустрою з еколого-економічного обґрунтування сівозмін тільки 649 або 3,5%, в тому числі освоїли сівозміни тільки - 60.

Гострота і актуальність даної проблеми диктується суттю і змістом незавершеності правового та економічного регулювання земельних відносин та відсутності державного регулювання і адміністрування розвитку землекористування, а також відстороненням місцевого самоврядування від вирішення питань у сфері земельних відносин на селі (особливо у сільськогосподарському виробництві), як унікального зрізу суспільних відносин і особливої соціально-економічної категорії, включеної у суспільний відтворювальний процес як його системоутворююча основа.



следующая страница >>