asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5
БІЛЕТ №1

  1. Усі хребці, за винятком І та ІІ шийних, мають однакову будову, а саме: кожен хребець має тіло, яке спрямоване вперед, від якого відходить дуга. Тіло та дуга утворюють хребцевий отвір. При накладанні хребців один на другий, то ці отвори формують хребетний канал, в якому розташовується спинний мозок. Дуга кожного хребця за допомогою ніжок дуги хребця прикріплюється до тіла, де знаходиться верхні та нижні вирізки. Останні утворюють хребцеві отвори, через які проходять спинномозкові нерви. Від дуги кожного хребця відходять відростки: вгору і вниз – верхні та нижні суглобові(парні), назад – остистий(непарний), в сторони – поперечні(парні).

Хребетний стовп – виконує функцію опори тіла, тобто він витримує тягар голови, тулуба, верхніх кінцівок та переносить його на таз та нижні кінцівки. У людини хребетний стовп складається з 33 – 34 хребців. Останні 9 хребців зростаються і утворюють крижову та куприкову кістки. Розділяють такі відділи хребта: шийний (7хребців), грудний(12), поперековий(5),крижовий(5), куприковий( з 3-4 нерозвинених). Вигин хребтового стовпа вперед – лордоз, вигин назад – кіфоз, вигин в бік – сколіоз.

  1. Тонка кишка – починається від пілоричного відділу шлунка на рівні І поперекового хребця і закінчується в правій клубовій ямці, де переходить в сліпу кишку. Довжина тонкої кишки становить 2,7м і залежить від віку, статі, фізичного розвитку. Тонка кишка ділиться на 3 відділи: 1) 12типала кишка, 2) порожня кишка, 3) клубова кишка.

Травлення. У тонкій кишці під впливом кишкового соку відбувається остаточний гідроліз усіх харчових речовин до стадії мономерів і всмоктування їх у кров і лімфу. Травлення в тонкій кишці відбувається спочатку в її порожнині – порожнинне травлення, а потім в зоні кишкового епітелію за допомогою ферментів, які фіксуються на мікроворсинках кишкового епітелію – пристінкове або мембранне травлення.

  1. Еритроцити – червоні кров’яні тільця. Вони утворюються в червоному кістковому мозку. Функції еритроцитів здійснюються в судинному руслі. До них належать: * дихальна ф-ція, яку забезпечує гемоглобін; * транспортна ф-ція – переносять біологічно активні речовини(амінокислоти, деякі ліки, імунні комплекси). Норма еритроцитів:

* Ж. – 3,7 – 4,0 *1012на л.

*Ч. – 4,0 – 5,0 * 1012 на л.

  1. ….


БІЛЕТ №3

  1. Щитоподібна залоза - знаходиться в передній ділянці шиї на рівні 5 – 7 шийних хребців, попереду гортані та трахеї. У жінок вона більша ніж у чоловіків. Під час статевого дозрівання щитоподібна залоза росте досить швидко збільшуючись в 20 разів. Залоза складається з 2х часток – правої та лівої, які з’єднуються перешийкою. Залоза вкрита фіброзною залозою від якої йдуть відростки, що ділять її на часточки. Часточки складаються з численних міхурців – фолікулів,які заповненні в’язкою масою – колоїдом, що містить гормони.

Гормони: тироксин, три йоодтиронін, тирокальцитонін.

Гіперфункція: Базедова хвороба(тернотоксикоз, токсичний зоб).

  1. Між кардіоміоцитами розташована система клітин і відростків, які виконують функції генерації збудження і проведення його до кардіоміоцитів. Це є провідна система серця. Вона складається із синусного і передсердно – шлуночкового вузлів, синусно – перегородкового і передсердно – шлуночкового пучків та волокон Пуркін’є.

Синусний вузол міститься в правому пересерді між гирлами верхньої та нижньої порожнистих вен. Цей вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження в серці, яке є причиною серцевих скорочень з частотою в середньому 60-70/хв.. Збудження від синусного вузла передається до лівого передсердя і до передсердного - шлуночкового вузла.

Передсердно – шлуночків вузол розташований у товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь і шлуночків. Від цього вузла відходить передсердно – шлуночків пучок Гіса, що проходить через передсердно – шлуночкові перегородку і розгалужується на праву і ліву ніжки, які ідуть вздовж міжшлуночкової перегородки. В ділянці верхівки серця ніжки пучка Гіса завертають у гору і переходять у волокна Пуркін’є, що охоплюють робочі міокард шлуночків.

  1. Гени – це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, вони знаходяться в хромосомах і відповідають за певні ознаки. Термін «ген» запропонував Вільям Йогансен 1909р. гени кодують певні ознаки(форма плодів, ріст, колір т.д.). гени є:

  • Алельні – гени що займають однакові місця(локуси) в гомологічних хромосомах.

  • Неалельні – гени що займають різні місця в гомологічних хромосомах.

  1. …..


БІЛЕТ №2

  1. Грудна клітка – формується 12-ма парами ребер, непарною грудною кісткою, грудними хребцями. Грудна клітина обмежовує грудну порожнину, в якій знаходяться внутрішні органи: серце, легені, трахея, стравохід, судини та нерви. Форма грудної клітки залежить від статі, віку, будови тіла, фізичного розвитку. Вона може бути широкою і короткою, довгою і вузькою, але завжди передньо - задній розмір менший від поперечного розміру грудної клітки.

Ребра являють собою вузькі, довгі, вигнуті плоскі кістки. Розрізняють справжні ребра(верхніх 7), вони самостійно переднім кінцем прикріплюються до груднини; несправжні ребра(8-10), вони своїми хрящами з’єднуються з хрящем попереднього ребра і лише тоді досягають груднини; коливальні ребра(11-12) їх передні кінці вільно закінчуються в м’язах передньобічної стінки живота. Перше ребро, на відміну від усіх інших, має верхню та нижню поверхні, зовнішні та внутрішні краї.

Груднина – це плоска кістка, яка складається з 3х частин: ручки(верхня частина), тіла, мечоподібного відростка. Будова груднини відрізняться від інших кісток значним вмістом червоного кісткового мозку.

Грудні хребці – характерною ознакою грудних хребців є наявність суглобових ямок на бічних поверхнях тіла та поперечних відростках для з’єднання з головкою і горбиком ребра.

  1. Шлунок – розширена частина травного каналу. Він розташований у верхньому поверсі черевної порожнини – в надчеревній та лівій підреберній ділянках. Величина шлунка залежить від індивідуальних особливостей та його наповнення. В ньому розрізняють передню та задню стінки. Ввігнутий край, який спрямований вправо і вгору – мала кривизна, а опуклий край спрямований вниз і вліво – велика кривизна. Частина шлунка, яка прилягає до місця входження в нього стравоходу має назву кардіальної. Середня частина становить тіло органа, а ділянка шлунка, яка переходить у 12типалу кишку – його пілоричну(воротарну) частини. При рентгенологічному досліджені виявляють такі форми шлунка: форма гачка, рога, панчохи. Стінка шлунка має такі шари: слизова оболонка, підслизова основа, м’язова і серозна оболонки. Слизова оболонка має багато складок, які розташовані в різних напрямках. На малій і великій кривизнах ці складки повздовжні. Між складками знаходяться підвищення – шлункові поля в яких розташовані ямки. В ямки відкриваються вивідні протоки залоз шлунка, кінцевий секреторний відділ яких залягає у слизовій оболонці шлунка.

Склад шлункового соку. У людини шлунковий сік збирають шляхом введення в шлунок зонда через рот. Він виробляється залозами шлунка: головними, парієнтальними, додатковими. Чистий шлунковий сік – безколірна, прозоро рідина, яка містить соляну кислоту. Шлунковий сік містить ферменти. Пепсин – розщеплює білок, ліпаза – гідроліз жирів грудного молока, хімозин – викликає звурдження молока, желатиназа– розчеплю желатин,слиз – захищає слизову оболонку від хімічних і механічних подразнень, соляна кислота – надає слизу бактерицидні властивості.

  1. Лейкоцити - білі кров’яні тільця. Вони циркулюють формені елементи у кров і беруть участь у захисних реакціях організму. Лейкоцити поділяються на:

  • Гранулоцити – мають гранули;

  • Агранулоцити –відсутність гранул.

До гранулоцитів відносять:

Еозинофіли;

Базофіли;

Клейтрофіли: юні, паличкоядерні, сигментоядерні.

До агранулоцитів відносять:

Моноцити;

Лімфоцити.

БІЛЕТ №4

  1. Підшлункова залоза - це залоза внутрішньої та зовнішньої секреції, розташована позаду шлунка, цілком ним вкрита спереду, складається з частини(головки), тіла, хвоста. Це змішана залоза, яка виробляє як травний сік(екзокринна ф – ція) і гормони(ендокринна ф- ція). Вона виділяє всі ферменти, потрібні для процесу травлення. Протягом доби вона виділяє понад 800мл соку. Підшлункова залоза має вигляд видовженої пірамідки і розташована за шлунком(якщо людина стоїть), або під шлунком( якщо лежить на спині).

Гормони: інсулін, глюкагон, соматостатин, панкреатичний поліпептид, ліпокаїн, глюкон.

  1. Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка і закінчується правим передсердям. Скорочуючись лівий шлуночок викидає артеріальну кров в аорту, а потім проходячи через артерії, артеріоли, капіляри всього тіла, вона надходить у венули. Венули спочатку збираються в дрібні, а потім зливаються у великі вени і впадають у нижню та верхню порожнисті вени, які несуть венозну кров у праве передсердя. Велике коло кровообігу є обмінним, чи метаболічним, тому що кров, циркулюючи по ньому несе поживні речовини до клітини і забирає продукти метаболізму.

Мале коло кровообігу починається від правого шлуночка і закінчується лівим передсердям. Від правого шлуночка венозна кров по легеневій артерії надходить у капіляри легень, а звідти артеріальна кров через легеневі вени повертається в ліве передсердя. Це коло кровообігу є газообмінним, тому що при проходженні через легеневі капіляри кров віддає вуглекислий газ і насичується киснем.

Вінцеве коло кровообігу починається правим і лівим вінцевими артеріями. Від висхідної частини аорти вище пів місяцевого клапана і закінчується вінцевим синусом в правому передсерді. Живить міокард.

  1. Тромбоцити – білі кров’яні тільця, без’ядерні, овальні, веретеноподібної форми. Найменші формені елементи крові, які виконують ф-ції як всередині судинного русла, так і поза них. Тромбоцити беруть участь у згортанні крові, утворюють тромб при пошкоджені судини.

Норма: 180 - 320 *109 на л.

  1. ….


БІЛЕТ №5

  1. Серце - це непарний порожнистий м’язовий орган, що розташований у лівій половині грудної порожнини в передньому середостінні. За формою серце нагадує конус. Його звужена частина – верхівка – спрямована вниз, вперед і вліво, а розширена – основа – спрямована вгору і назад. На поверхні серця розрізняють вінцеву борозну, яка розміщується поперечно і є межею між пересердям та шлуночками. На передній поверхні серця проходить передня міжшлуночкова борозна. а на нижній – задня міжшлуночкова борозна. Ці борозни з’єднуються між собою в ділянці верхівки серця.

Міокард складається із особливої серцевої посмугованої м’язової тканини. Розрізняють міокард передсердь і міокард шлуночків, м’язові пучки яких між собою не сполучаються.

Серце людини чотирикамерне, воно поздовжньою міжпересердною та міжшлуночковою перегородкою розділене на дві половини – ліву і праву, які між собою в нормі не сполучаються. У верхній частині обох половин знаходяться пересердя – праве і ліве,а в нижній – правий та лівий шлуночки.

Із лівого шлуночка виходить аорта, яка несе артеріальну кров через велике коло кровообігу до всіх органів і тканин.

Із правого шлуночка виходить легеневий стовбур, яким починається мале коло кровообігу. Він несе венозну кров до легень.

В правій половині серця знаходиться венозна кров, у лівій - артеріальна.

Вінцеве коло кровообігу починається правим і лівим вінцевими артеріями. Від висхідної частини аорти вище пів місяцевого клапана і закінчується вінцевим синусом в правому передсерді. Живить міокард.

  1. Спинний мозок - лежить у хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41-45см. Вгорі він безпосередньо через великий потиличний отвір переходити у головний мозок, а внизу на рівні ІІго поперекового хребця закінчується звуженням, що має назву мозкового конуса.

Зовнішня будова. Спинний мозок має 2а потовщення: шийне і поперекове, де відходять нерви до нижніх та верхніх кінцівок. По передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина, а по задній – задня серединна борозна, яка ділить спинний мозок на 2і симетричні частини. Між борозною і щілиною з кожного боку знаходяться передня і задня бічні борозни, з яких відходять корінці, що формують спинномозкові нерви. Їх 31 пара.

Внутрішня будова. Спинний мозок побудований із білої та сірої речовини. Сіра речовина представлена тілами нервових клітин і знаходиться в середині. По периферії сірої речовини знаходиться біла – це відростки нервових клітин. У сірій речовині розрізняють бічні, середні і задні роги. В них знаходяться асоціативно – чутливі, вегетативні, рухові ядра. Біла речовина має вигляд канатиків.

Функції:

*рефлекторна діяльність спинного мозку зв’язана з рефлекторними дугами, які залишаються на рівні нервових центрів;

*провідникова ф-ціяпов’язана з проходженням через спинний мозок провідних шляхів.

  1. Усі хребці, за винятком І та ІІ шийних, мають однакову будову, а саме: кожен хребець має тіло, яке спрямоване вперед, від якого відходить дуга. Тіло та дуга утворюють хребцевий отвір. При накладанні хребців один на другий, то ці отвори формують хребетний канал, в якому розташовується спинний мозок. Дуга кожного хребця за допомогою ніжок дуги хребця прикріплюється до тіла, де знаходиться верхні та нижні вирізки. Останні утворюють хребцеві отвори, через які проходять спинномозкові нерви. Від дуги кожного хребця відходять відростки: вгору і вниз – верхні та нижні суглобові(парні), назад – остистий(непарний), в сторони – поперечні(парні).

Шийні хребці – характерною ознакою шийних хребців є наявність отвору в поперечних відростках , а остистий відросток розщеплений. І шийний – атлант, не має тіла і остистого відростка. ІІ шийний (осьовий) має тіло і зуб. VII шийний (виступний) має довгий не розщеплений відросток.

Грудні хребці – характерною ознакою грудних хребців є наявність суглобових ямок на бічних поверхнях тіла та поперечних відростках для з’єднання з головкою і горбиком ребра.

Поперекові хребці. Мають масивне тіло, тому що несуть велике навантаження і мають додаткові відростки.

Крижові хребці. Отримали назву несправжні, бо зрослися в одну крижову кістку. На ній розрізняють: передню і задню поверхні, основу, верхівку.

Куприкові хребці. Куприковій відділ хребта людини відповідає хвосту хребетних тварин. Куприкові хребці зростають в одну кістку – куприк.

БІЛЕТ №6

  1. Серцева діяльність супроводжується характерними звуками –тонами серця. Розрізняють:

  • Систолічний – виникає під час систоли шлуночків і обумовлений закриттям стулкових каналів. Його звук протяжливий, глухий і низький. Вислуховується на верхівці серця у V міжребер’ї зліва.

  • Діастолічний – виникає на початку діастоли. Він утворюються при закриванні пів місяцевих клапанів, а також вібрації аорти і легеневої артерії. Вислуховується у ІІ міжребер’ї вліво від грудини.

В нормі серце скорочується 60 – 70 разі за хв.. Частота серцевих скорочень залежить від багатьох чинників: фізичне навантаження, емоції, стрес. Крім того залежить від віку. Збільшення серцевих скорочень – тахікардія, зменшення – брадикардія.

  1. Рефлекс – це реакція – відповідь організму на зміни зовнішнього або внутрішнього середовища при обов’язковій участі центральної нервової системи. Шлях, по якому проходить збудження при здійсненні рефлексів називається рефлекторною дугою. До складу рефлекторної дуги входять: рецептор, аферентний шлях, нервовий центр, еферентний шлях, ефектор, зворотній зв’язок. Рецептори – це чутливі структури, які реагують на зміни зовнішнього або внутрішнього середовища. Аферентний шлях – формується чутливими нервами, які приносять збудження від рецепторів у центральну нервову систему. Нервовий центр рефлекторної дуги являє собою скупчення нейроцитів на певному рівні центральної нервової системи. Еферентний шлях являє собою рухові або вегетативні нерви. Ефектор, або робочий орган, отримує збудження – наказ, що надійшов із центру, і здійснює або, навпаки, припиняє виконання роботи. У будь – якій рефлекторній дузі розрізняють зворотній зв’язок. По зворотному зв’язку ефектор повідомляє центр, чи виконаний наказ, що прийшов із центру.

Безумовні рефлекси – природжені. Відносно постійні, стереотипні реакції організму на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища, які здійснюються за допомогою ЦНС, передаються спадково.

Умовні рефлекси – індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Бувають: природні – реакції на зміни в природі і призводять до безумовних; штучні – умовні рефлекси, що реагують на подразнення які не мають ніякого відношення до безумовно рефлекторної реакції.

  1. Орган зору – око, парний орган, який знаходиться в глазниці. Для людини найважливіший орган чуття, який займає 92%. Для людини найважливіший бінокулярний зір – це бачити 2а очами. Око складається з 3х оболонок: * фіброзна оболонка (склера) – передня частина оболонки – називається рогівка. В рогівці судин немає, але на багато більше нервових закінчень.

*судинна оболонка. До неї відносять: райдужку, в якій є отвір, який називається зіниця; війчасте тіло – з циновими зв’язками. *сітківка – на її поверхні є фоторецептори і поділяються: палички – забезпечують сутінковий зір; колбочки – кольоровий зір.

Дальтонізм – це порушення кольорового зору. Крім паличок і колбочок є біла пляма – це місце виходу зорового нерва і жовта пляма – це місце найкращого зоре бачення. Між кришталиком і сітківкою знаходиться скловидне тіло. Забезпечує форму очного яблука. Між рогівкою і райдужкою є простір – це передня камера ока. Між кришталиком і райдужкою – задня камера. Вони заповнені внутрішньо очною рідиною. Око має світлоприломлююче середовище, це: рогівка, рідина передньої та задньої камери, кришталик, скловидне тіло, після цього попадає на фоторецептори. Слізний апарат ока:

*слізна залоза – знаходиться в латеральному куті ока,

*руховий апарат ока : 4 прямих м’яза, 2 косих.

Близькозорість – міопія. Далекозорість – гіперметропія.

Астигматизм – кривизна рогівки або кришталика ока.

Акомодація – це пристосування ока на різній відстані.

БІЛЕТ №7

  1. Нирки – це парний орган, який має бубоподібну форму, червоно – бурого забарвлення, розташовується на рівні І – ІІ поперекового хребця і ХІ – ХІІ грудного. Права – розташована нижче, ліва – вище. Нирки знаходяться поза очеревиною. Нирка має 2і поверхні:

*верхня – опукла;

*задня – плоска.

Є ввігнутий край – ворота, і є опуклий край – зовнішній. Розрізняють верхні та нижній полюса. Над верхнім полюсом нирки розташовані наднирники, через ворота нирки проходять: сечовід, ниркова артерія, вена, лімфатичні судини. Структурна одиниця нирки – нефрон, який складається з капілярного клубочка, капсула Шумлянсько - Боувмена, покручені канальці Іго порядку(проксимальні), петля Генлі, покручений каналець ІІго порядку(дистальний), закінчується збірною трубочкою. Рідина, яка фільтрується в капсулу Шумлянського-Боумена називається первинна. Після реабілітації утворюється 1-2л. вторинної сечі. Ренін – забарвлює в жовтий колір.

  1. М’язи грудей:

  • Поверхневі м’язи: великий грудний

Малий грудний,

Підключичний,

Передній зубчастий.

  • Глибокі: зовнішній міжреберний

Внутрішні міжреберні,

М’язи піднімаючі ребра,

Діафрагма.

  1. Орган слуху . Будова вуха. Зовнішнє вухо: вушна раковини, зовнішній слуховий прохід, барабанна перетинка. Середнє вухо: барабанна порожнина, молоточок, стремінце, ковадильце, слухова труба. Внутрішнє вухо: кістковий лабіринт, кісткова завитка, кісткові напівокруглі канальці,кісткове переддвір’я, перетинчастий лабіринт: перетинчаста завитка, перетинчасті напівкруглі канальці, перетинчасте переддвір’я. Передача слухових коливань: при кістковій провідності звукових коливань передається по кістках черепа, а при повітряній – через барабанну перетинку та систему слухових кісточок передається ендолімфі завиткової протоки, внаслідок чого коливна основна пластинка і волоскові чутливі клітинки. Від цих клітин імпульси надходять по периферичних відростках, біполярних нервових клітин у спіральний вузол завитки. Центральні відростки цих клітин утворюють завиткову частину переддвірно - завиткового нерва і підходить до завиткових ядер що лежать у спинній частині мозку. Від цих ядер волокна у складі бічної петлі йдуть до нижніх горбиків покришки середнього мозку, а від них до різних відділів головного мозку. До кори вискової частини великого мозку де розміщується кірковий кінець слухового аналізатора.

БІЛЕТ № 8



  1. Слинні залози. У порожнину рота відкривається і виділяються слинні залози. Вони діляться на 2і групи:

  • дрібні залози, які закладенні в товщі слизової оболонки порожнини рота і по своєму розташуванню називаються: піднебінними, щічними, губними, мовними та зубними.

  • Великі залози, які розташовані за межами слизової оболонки.

слина представляє собою в’язку, безбарвну рідину. Вона на 95-99% складається з води і на 1-1,5% з органічних і неорганічних речовин.

До органічних речовин відносяться: білок муцин, деяка кількість глобулінів, амінокислоти, сечовини та інших неорганічних речовин(солей,кальцію, калію) у 2-3рази менше ніж органічних. Реакція слини – слабо лужна. У слині містяться 2 ферменти: амілазе і мальтазе, викликають гідролітичне розчеплення вуглеводів до глюкози і немає ферментів розщеплювати білки і жири. За допомогою слини харчова грудка зволожується, стає слизьким і легко проходить по ковтку і стравоходу. А також завдяки ферментам слини в ротовій порожнині починається розщеплення вуглеводів.

  1. Трахеяце трубка, яка має 16-20 хрящових кілець. Кільця не замкнуті, задня частина закрита перетинчастою тканиною. На рівні ІІІ - ІVгрудних хребців трахея ділиться на 2і головні бронхи. Головні бронхи діляться на: дольові, сегментарні, долькові. Цей розподіл закінчується на рівні альвеол, які представляють собою пухирці. Розподіл головних бронх на менші на рівні альвеол називаються бронхіальним деревом. На рівні альвеол відбувається газообмін.

Відмінності правого бронха від лівого:

  • Правий – короткий, широкий, входить до місця біфуркації під тупим кутом;

  • Лівий – довгий, вузький, входить до місця біфуркації під гострим кутом.


БІЛЕТ №9

  1. Діяльність кори зумовлена динамікою і мозаїкою в процесі збудження та гальмування. Складний рух кіркових процесів пов’язаний з явищем іррадіації, концентрації та індукції. Іррадіація збудження – це поширення збудження з ділянки виникнення на сусідні ділянки кори. Протилежне явище концентрація, тобто зосередження фізіологічного процесу у вогнищі його виникнення. Індукція полягає в тому, що концентроване збудження призводить у сусідніх ділянках кори до протилежного процесу – гальмування. Це негативна індукція. Наведення гальмування на прилеглі ділянки збудження називається позитивною індукцією. Найважливішими ф-ціями кори є аналіз ісинтез тих подразнень, що до неї надходять. Аналіз подразнень – це диференціювання різноманітних впливів на організм. Синтез подразнень – це узагальнення, об’єднання тих збуджень, що виникають у різних ділянках кори.

Павлов виділив 4 види:

  • Сильний неврівноважений

  • Сильний урівноважений, рухливий

  • Сильний, урівноважений, інертний

  • Слабкий.

  1. Гортань - має вигляд пісочного годинника. *Верхня розширена частина – переддвір’я гортані. *Середня частина – вузька – власноголосова щілина(тут знаходяться голосові зв’язки). При коливанні утворюються звуки(при видосі). *Нижня розширена частина – підголосовий простір. Гортань складається з парних хрящів: черпаковаті, ріжковаті, клиноподібні; і з непарних: щитоподібний, перснеподібний, надгортанний.

Основна ф-ція: проведення повітря, голосоутворення.

БІЛЕТ №10

  1. Легені – парний орган. Відмінності:

  • Права: коротша, ширша, 3 долі, 2 щілини.

  • Ліва: вузька, довша, 2 долі, 1 щілина.

У легенях розрізняють: передню поверхню, діафрагментальну, медіастінальну. А також відділи: верхівку, основу, ворота. Проходить: легенева артерія, вена, головний бронх та лімфатичні судини. Ще ділиться на сегменти: 10 -9, 10-10, 11-10.

Сегмент – це ділянка легеневої тканини, яка має свою систему кровопостачання і свою дихальну бронху та відділена сполучною тканиною.

  1. Артеріальна система починається з найбільшої артерії – аорти, яка виходить з лівого шлуночка.

Аорта має:

  • Висхідну артерію



следующая страница >>