asyan.org
добавить свой файл
1
Захарова Т.П., учитель біології

Зеленодольської ЗШ №1

Апостолівського району

Дніпропетровської області

Система тестів на відтворення знань
Тестовий контроль має такі переваги перед іншими способами перевірки знань, зокрема:

  • Упродовж досить обмеженого часу може бути перевірена якість знань значної кількості учнів;

  • можливий контроль знань, умінь, на­вичок на необхідному рівні;

  • на підготовчому етапі впровадження тестового контролю реальним є самоконтроль;

  • знання оцінюються більш об'єктивно;

  • створюються умови для постійного зворотного зв'язку між учнем і педагогом.

Проте тестовий контроль має суттєві недоліки, які можна поділити на три групи:

1) недоліки, які лежать в основі сутності контролю:

  • ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадування про неї;

  • можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінити тільки кінцевий результат, у той час як сам процес, що привів до нього, не розкривається;

  • тести не дають можливості повною мірою перевірити розумовий розвиток учня, його усне мовлення;

  1. недоліки психологічного характеру стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості; кілька відповідей, серед яких слід вибрати одну, є не що інше, як навідні запитання, що полегшують і роблять одноманітними інтелектуальні зусилля тих, хто тестується;

  2. недоліки, що ґрунтуються на організа­ційно-методичних показниках:

  • велике витрачання часу на складання необхідного «банку» тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу;

  • необхідність високої кваліфікації осіб, які розробляють тестові завдання;

  • неможливість перевірки засобами тесту всього навчального матеріалу, особливо перевірки практичних умінь. Різ­ні дисципліни неоднаково піддаються формалізації і тому погано вкладаються у систему тестових завдань.

Можна запропонувати шляхи усунення цих недоліків. Наприклад, доведено, що оптимальна кількість варіантів закритого типу — 4—5. Чим більше їх, тим менша вірогідність вгадування. При цьому треба мати на увазі, що витрачання часу на розробку тесту з п'ятьма відповідями приблизно удвічі більше, ніж з чотирма. Вірогідність вгадування при трьох відповідях порівняно з двома дорівнює 17%. При чотирьох порівняно з трьома — 8%; перехід від чотирьох варіантів відповідей до п'яти дає зниження вірогідності вгадування лише на 5%, а від п'яти до шести — 3,4%.

Виокремлюють три головних критерії якості тестів: надійність, валідність, об'єктивність.

Під надійністю розуміють відносну свободу від похибок під час вимірювання. Надійним тест можна назвати тоді, коли при його повторному проведенні через певний час отримують ті самі результати.

Валідність — це відповідність змісту, форм і методів педагогічного контролю його меті. Тест валідний, якщо за його допомогою можна перевірити те, що потрібно перевірити. Підвищенню валідності педагогічного контролю сприяють експертні оцінки всього контрольного матеріалу, приведення його у відповідність до вимог навчальних програм, розроблених на основі галузевих стандартів.

Об'єктивність педагогічного контролю стосується двох принципових напрямів. Перший — досягнення об'єктивності шляхом формування колегіальної оцінки, що виставляється спеціально створеною комісією, другий—використання стандартних тестових програм, технічних засобів контролю.

Для того щоб тестовий контроль знань був результативним, необхідно дотримуватись таких психолого-педагогічних вимог щодо його застосування:

  1. Поступове впровадження тестового контролю та ускладнення завдань.

  2. Завдання повинні мати комплексний характер.

  3. Тестовий контроль має гарантувати об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок слухачів.

  4. Важливим є дотримання організаційної чіткості у проведенні тестового контролю, яка передбачає: наявність оргмоменту, під час якого викладач пояснює тестові завдання, дає відповіді на запитання, обов'язково визначає час, необхідний для виконання роботи; забезпечення кожного учня бланком відповідей стандартного зразка.

  5. Тестові завдання дають змогу значно скоротити час очікування оцінки після виконання завдання, що є дуже суттєвим фактором — як психологічним, так і виховним.

  6. Обов'язково слід робити аналіз результатів тестування.


Система тестів на відтворення знань

Завдання на відтворення знань перевіряють рівень сформованості умінь відтворювати факти, користуватись науковою термінологією, формулювати поняття, принципи, закони, умінь розрізняти основні ідеї даного розділу, які викладені по-іншому або видозмінені. Як правило, для виконання таких завдань необхідно зробити один крок пізнавальної діяльності.

Приклад 1. Тварина, що має хітин, шість кінцівок, три відділи тіла, дві пари крил:

а) птах;

б) кажан;

в) метелик;

г) муха.

Приклад 2. Рослини відділу Покритонасінні є:

а) автотрофами;

б) травами;

в) кущами;

г) деревами;

д) аеробами.

Приклад 3. Знайди «зайвий» термін: шлунок, муцин, лізоцим, пепсин, хлоридна кислота.

Приклад 4. Закінчити речення: здатність рослин до проростання називається... (Ріст, розвиток, схожість)

Приклад 5. Знайди помилку.

  1. Онтогенез — індивідуальний розвиток.

  2. Онтогенез — розвиток одного зародка.

  3. Онтогенез — історичний розвиток. .



СИСТЕМА ТЕСТІВ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЇ

10 клас (І, II рівень) по 0,5 бала
Розділ 1. Єдність хімічного складу організмів

1. Хімічні елементи С, Н, N. О є:

а) органогенними;

б) мікроелементами;

в) макроелементами.

2. Диполярною є молекула:

а) Н20;

в) NaCl

3. Будівельну функцію виконують:

а) вуглеводи;

б) білки;

в) ліпіди.

4. Функції білків:

а) сигнальна;

б) захисна;

в) енергетична;

г) депонуюча.

5. Вторинна структура білків:

а) ланцюг;

б) спіраль;

в) глобула;

г) спірила.

6.Роль ферментів у біохімічному процесі:

а) активатори;

б) регулятори;

в) каталізатори.

7.Антибіотиком є:

а) лізоцим;

б) муцин;

в) пепсин;

д) пеніцилін.

8.Основою хромосом є:

а) ДНК;

б) РНК.

Амінокислоту кодує:

а) ген;

б) триплет;

в) нуклеотид.

10. Принцип комплементарності використовується у процесі:

а) редуплікації;

б) транскрипції;

в) синтезу АТФ.
Розділ II. Структурність і впорядкованість організмів

І. 1. Клітина є:

а) структурною і функціональною одиницею живого;

б) структурною і генетичною одиницею живого;

в) структурною, функціональною, генетичною одиницею життя.

2.Імперія Клітинні об'єднує:

а) прокаріотів і еукаріотів;

б) прокаріотів, вірусів, еукаріотів;

в) прокаріотів, еукаріотів, одноклітинних.

3.Прокаріотична клітина — це:

а) вірус;

б) амеба;

в) бактерія;

г) хламідомонада.

4.Мембрани складаються:

а) із білків і амінокислот;

б) із білків і ліпідів;

в) із білків і вуглеводів;

г) із ліпідів і вуглеводів.

5.Глікокалікс виконує функцію:

а) сигнальну;

б) захисну;

в) структурну.

6.Одномембранними є:

а) мітохондрія;

б) рибосома;

в) ЕПС;

г) вакуоля.

7.Комплекс Гольджи:

а) бере участь у формуванні лізосом;

б) депонує клітинний сік;

в) є субстратом для рибосом.

8.Відносно автономними є:

а) хлоропласти;

б) пластиди;

в) мітохондрії.

9.Гаплоїдним є ядро клітини:

а) епітелію;

б) яйцеклітини;

в) гамети.

10.Каріотип людини:

а) 48 хромосом;

б) 46 хромосом;

в) 23 хромосоми.

11.1. Інтерфаза— це:

а) поділ ядра;

б) поділ протопласту;

в) фаза спокою.

2.Клітинний цикл складається:

а) із мітозу та інтерфази;

б) із мітозу та каріокінезу;

в) із каріокінезу та цитокінезу.

3.Мітоз складається:

а) із каріокінезу та цитокінезу;

б) із каріокінезу та телофази;

в) із чотирьох фаз (про-, мета-, ана-, тело-).

4.Результатом мітозу є утворення клітин:

а) диплоїдних;

б) гаплоїдних;

в) поліплоїдних.

5.Редукційний поділ ядра:

а) каріокінез;

б) мітоз;

в) мейоз.

6.Гомологічними є хромосоми пари:

а) однієї;

б) першої;

в) кожної.

7.Кросинговер відбувається:

а) у першому мейотичному поділі;

б) у профазі першого мейотичного поділу;

в) у профазі другого мейотичного поділу.

8.Кросинговер є джерелом мінливості:

а) спадкової комбінативної;

б) неспадкової.

9.Мейоз забезпечує відновлення:

а) диплоїдного набору хромосом;

б) гаплоїдного набору хромосом;

в) каріотипу.

10.Мейоз відбуваються:

а) у гаметофітів;

б) у спорофітів.
Розділ III. Обмін речовин і перетворення

енергії в організмі

1.Метаболізм складається:

а) з анаболізму та катаболізму;

б) із синтезу та дисоціації;

в) із дисиміляції та катаболізму.

2.Підготовчий етап обміну енергії відбувається:

а) у травній системі;

б) у цитоплазмі;

в) у мітохондріях.

3.У міофібрілах глюкоза розщеплюється до речовини:

а) С3Н603;

б) С3Н403;

в) С2Н5ОН.

4. 38 молекул АТФ синтезуються внаслідок:

а) гліколізу і бродіння;

б) бродіння і клітинного дихання;

в) клітинного дихання і гліколізу.

5.Генетичний код є:

а) універсальним;

б) унікальним;

в) пластичним.

6.Кодон — це триплет:

а) ДНК;

б) І-РНК; в)т-РНК.

7.На полісомах синтезуються:

а) поліпептиди;

б) білки вторинної структури;

в) і-РНК.

8.Біосинтез ДНК є:

а) транскрипцією;

б) редуплікацією;

в) трансляцією.

9.Хемосинтез — приклад:

а) автотрофності;

б) фототрофності;

в) гетеротрофності.

10.Фотосинтез притаманний: а)рослинам;

б) міксотрофам;

в) тваринам.
Розділ IV. Багатоклітинний організм — інтегрована система

1.Тканини вивчає:

а) цитологія;

б) гістологія;

в) анатомія.

2.Видів тканин більше:

а) у рослин;

б) у тварин.

3.Ріст рослин здійснюється за рахунок:

а) твірних тканин;

б) меристем;

в) камбію.

4. Мінеральні розчини рухаються:

а) камбієм;

б) ксилемою;

в) флоемою.

5. Продихи є апаратом: .

а) дихання;

б) фотосинтезу;

в) транспірації.

6. Швидше регенерує тканина:

а) м'язова;

б) сполучна;

в) епітеліальна.

7. Залози складаються:

а) з епітелію;

б) із кутикули;

в) зі ретикулуму.

8. Актин і міозин забезпечують:

а) скорочення міофібріл;

б) м'язовий тип руху;

в) автоматію.

9. Внутрішнє середовище складається:

а) із крові, лімфи, плазми;

б) із крові, лімфи, міжклітинної речовини;

в) із крові, плазми, тканинної речовини.

10.Рецептори — це:

а) нейрони;

б) дендрити;

в) аксони.

11.Імунна система є:

а) фізіологічною;

б) функціональною.

12.. Кількість фізіологічних систем у людини:

а) п'ять;

б) вісім;

в) сім.

13. Гуморальну регуляцію забезпечують:

а) ендокринні залози;

б) гормони;

в) екзокринні залози.

14. Організм —- система:

а) відкрита;

б) відкрита, цілісна, інтегрована;

в) дискретна, відкрита, цілісна, інтегрована.

15. Процеси життєдіяльності регулюються:

а) гормонами;

б) ферментами;

в) вітамінами.

16. Квітка — орган:

а) генеративний;

б) вегетативний.

17. Фотосинтез відбувається:

а) у листку;

б) у стеблі;

в) у шкірочці.

18. Гомеостаз підтримують:

а) внутрішнє середовище;

б) гормони;

в) нервова система.

19. Похідні протопласту:

а) бурштин;

б) нектар;

в) молочники.