asyan.org
добавить свой файл
1
Сцена 1

(Закінчується коляда „Добрий вечір тобі...”

колядники стоять півмісяцем. Звіздар робить крок уперед.)

Звіздар (легко кланяється)

Мир вам, люди!

Мир цій хаті!

Будьте щасливі та багаті.

Веселу новину несемо ми в дім,

Щоб зірка Христова засяяла в нім.

Розкажем історій веселих, сумних,

Людей ми покажем добрих та злих.

Сталося це у краях Ізраїля:

Породила Пречиста Діва Господнього Сина.

На небі зоря спалахнула,

Теплом цілий світ огорнула.

(заходять два пастушки)

1-й пастушок

Поглянь-но на небо, що це за диво?

2-й пастушок

Я бачу, це нова зоря засвітила.

1-й пастушок

Та як спалахнула яскраво!

Неначе народження сонця настало.

2-й пастушок

І зразу ж так легко і ясно мені на душі,

Неначе весь світ став ясним у ночі.

1-й пастушок

І диво яке, ти поглянь, навкруги:

Згадай-но, як було нам лячно іти.

2-й пастушок

Дерева здавались нам велетнем сильним,

Кущі підступали нам ворогом спритним.

(заходить Ангел)

Ангел

О, не лякайтесь. Я – ваш Ангел.

Завжди я в допомозі справам славним.

Я бачу, ваші душі чисті,

Вони, як ця зоря іскристі.

1-й пастушок

А що то за зоря так ніжно сяє?

2-й пастушок

Немов би світлом землю огортає.

Ангел

Радійте, люди! Щаслива новина:

Господь нам на землю послав свого Сина.

Це зоря ясно сяє,

Всім людям новину сповіщає.

1-й пастушок

Куди іти, та як Його шукати?

2-й пастушок

Щоб ми могли поклін Йому віддати.

Ангел

За зорею шлях вам ляже.

Де іти – вона вам вкаже.

Сцена 2

(1 куплет „Нова радість стала”. Входять три царі.)

1-й цар

Ох, тяжко стало у наших краях:

Тут злоба, ненависть, всюди править страх.

2-й цар

Скупі, недобрі стали люди.

Якщо не схаменуться, що ж то далі буде?

3-й цар

В державі справи стало важко вести.

І як нам ту недолю знести?

Ангел

О, не журіться, браття милі.

З молитвою на небо гляньте, то прибуде сила.

3-й цар

О, хто ти, та з яких сторін?

2-й цар

Як пропустила тебе варта в дім?

Ангел

Слуга Господній, Ангел я.

Я там, де згадують Його ім’я.

Я – Божий Лицар неба та землі,

А мої вороги – це сили злі.

Хто на добро свій меч здіймає,

З моїм вогненним в бій вступає.

Сьогодні посланий я Богом,

Щоб ви позбулись всього злого.

2-й цар

Воістину Господь між нами.

До нас Він мовить Ангела вустами.

1-й цар

Милий Ангеле, скажи,

Що нам робити,

Щоб в мирі й злагоді усім зажити.

Ангел

Ви гляньте в небо - зоря сяє,

Всім добрим людям сповіщає

Незвичну, радісну новину,

Що Господь Бог послав на землю свого Сина.

Йдіть до нього та вклоніться,

За свій нарід помоліться.

За зорею шлях вам ляже.

Де іти – вона вам вкаже.

Сцена 3

Чорт (з шумом влітає)

Що за гамір? Що за спів?

Хто радіє в домі цім?

Лиш на хвильку забарився,

Як цілий світ перемінився.

У царстві тьми засяяла зоря.

Її згасити мушу я.

І хай у цій долині сліз

Знову панує плач, горе й злість.

Ха-ха-ха.

Якісь царі пустились за зіркою в дорогу.

Не залишити ж їх без жодної пригоди. Ха.

(вибігає.

Колядують „За світлом зірки”. Входить жид. Несе торбу. Щось під ніс бурмоче.)

Жид

Яке то нині життє...

(Зітхаючи розкладає товар. Входять три царі дивлячись вверх або на зірку, що тримає звіздар.)

1-й цар

Це вже має бути земля Юдейська.

2-й цар

Щось небо хмариться, і світло зірки пропада.

(звіздар виходить)

3-й цар

Вже скоро стрінем ми Небесного Царя.

(царі наступають на товар жида)

Жид

Вай-вай! Та чи ви повар’ювали?!

Чого ви так в небо вирячились?

Жидові чуть бізнес не завалили.

О, я бачу, ви не тутешні.

Може гендель якийсь вчинити?

Щось продати, щось купити?

Долари, євро, валюта всіляка,

Жид поміняє за найкращим курсом.

1-й цар

Та звідки оцей на нашу голову взявся?

Жид

Вай-вай! Не гарно так говорити за жида.

Самі стоптали мій товар.

Хто збитки буде платити?

Е-е-е, не гарно. Мусите вже щось купити.

Горілочки на дорогу... (розхвалює товар)

2-й цар

Та, жиде, годі! Ми йдем з далекої дороги

Вклонитися Небесному Цареві.

3-й цар

Бо світло зірки нам сіяє,

І де родивсь Месія, туди нам шлях встеляє.

Жид

Хто-хто? Вай-вай! Яка подія –

Родився нам якийсь Месія.

І задля цього пускатися в таку дорогу?

Месія зачекає. (жид знову торгується)

1-й цар (грізно)

Ти, жиде, нам голову не крути,

А де Син Божий народивсь кажи!

Жид

Та кажу вже, кажу! Ось там. (вказує рукою)

А, зачекайте, я помилився. Там. (показує в другу сторону).

Та ні, ви йдіть туди. (показує ще в іншому напрямку).

А, може, все-таки сюди... (показує).

1-й цар (грізно)

Та скільки вже цей крутій буде милити нам очі?

2-й цар

Жиде, ану побережись.

Поки не пізно – вгомонись.

(заходить звіздар із зорею)

3-й цар

Ось бачу я – зоря сія.

В дорогу кличе нас вона.

(йдуть)

Жид (збирає товар, бурмоче)

Вай-вай! Я вам цього не подарую.

Будете ще знати, як з жидами справу мати.

Сцена 4

(Колядують „Шедше тріє царі”

Входить Ірод, сідає на троні, який вносить воїн. Вбігає жид. Воїн його не впускає).

Жид

Пустіте! (проривається повз воїна, падає на коліна)

Біда, біда, царю, в твоєму царстві. Зрада!

Ірод

Зрада? Що я чую? (здивовано)

Жид

Так-так, так-так.

Якісь пройдисвіти зі Сходу підбурюють народ.

Кажуть, що ти не цар,

А народився якийсь новий Владар.

Ірод

Що? Я не цар? Ти що верзеш?

У мене гроші, влада, військо.

Я не Владар?

Воїн

Царю Іроде, три царі зі Сходу

Просяться до прийому.

Жид

Вай-вай, вже тут. (ховається за трон)

Ірод

Хай ввійдуть.

Зараз я взнаю кого в моєму царстві

вони шукають.

(входять царі)

Ірод (сидячи на троні)

Вітаю вас в моєму царстві.

Бачу, з далекої дороги.

Які привели вас тривоги?

1-й цар

З далекого Сходу пустились ми в тяжку дорогу.

Світло зірки нам сія

І веде нас до Небесного Царя.

2-й цар

Спаситель світу народився,

І ми прийшли вклонитися Йому.

3-й цар

Дари несемо від серця щиро:

Золото, ладан і миро.

Ірод

Що за чудасія?

В моєму царстві народивсь Месія?

Жид (вискакує з-за трону і шепоче на вухо Іроду)

Вай, хотів провадити їх не в ту дорогу,

Та клята зоря веде їх аж зі Сходу.

Ірод

Ану, жиде, розкажи, що написано про це.

(жид шукає в торбі книжку)

Воїн

Ану, жиде, рухом!

Жид (бурмоче)

Рухом, рухом... Є...

(витягає книжку, повільно листає)

пише.. пише... ага... пише...

Воїн

Читай, жиде, цареві, що пише!

Жид

Написано: „І ти, Вифлеєме, земле Юдина...”

Ірод

То, кажеш, написано, що у Вифлеєме народився...

(до царів)

Ну що ж. Прямуйте в Вифлеєме.

А як поклонитесь Йому, вертаючись назад,

Мені ви сповістіть, де Цар родився.

(зловіще)

Я теж тоді піду, щоб поклонитися Йому.

(жид виходить. Воїн виводить царів)

Ірод (розмірковуючи)

Я тут цар... Тільки б знайти...

Й цьому Дитяті скоро позбутись голови...

Що за часи...

Гей, чорте-брате, йди сюди,

Та що робити підкажи.

Як своє царство зберегти.

(вбігає чорт)

Чорт

Потрібна знов тобі моя порада

Як царство зберегти і владу?

Пораду дам тобі, та ти за це

Ось цей папірчик підпиши.

Ірод

Що це?

Чорт

Угода. Мені – душа, тобі – порада.

Ірод (вголос розмірковує)

Та що мені душа,

Коли серце точить думка про Царя.

Згода. (підписує)

Чорт

Ха-ха. (ховає папір)

А порада моя буде проста.

Пошли у Вифлеєм війська,

Та накажи усіх дітей убити.

Й царю твоєму смерті не минути.

Ха-ха-ха. (вибігає)

Ірод

Воїне! (входить воїн)

Слухай наказ!

Ідіть у Вифлеєм, та вбийте всіх дітей ураз.

Всі до єдиного повинні вмерти,

І цар оцей також зазнає смерті.

Воїн

Слухаю, мій царю! (виходить)

Ірод

Тепер спокійно можна царювати,

Аж до самої смерті горя не знати.

( входить смерть)

Смерть

Чую, чую, хтось мене кличе.

Хто питає тут за мною?

Ось витаю я з косою.

Ірод

Я, цар Ірод, смерте мила,

Ти мені завжди служила.

Всіх косила ворогів,

Всіх, кого я повелів.

А тепер у Вифлеємі всіх дітей скоси вже нині.

А між ними це Дитя, що на моє царство зазіха.

Смерть

Всіх дітей я вже скосила,

Та Дитя убить – безсила.

Бо Дитятко, що в яскині

Має владу в світі нині.

Мушу я Йому служити,

А тебе я маю вбити.

(замахується косою)

Ірод (перелякано)

О, смерте мила, я – цар!

(вбігає чорт)

Чорт

Ха-ха-ха.

Усе отримав ти з моїх рук:

Царство, владу, гроші, славу.

Та вже прийшла твоя пора

За все це розплатитися сповна.

(витягає папірець, показує Іроду. Смерть скошує косою корону, чорт її хапає і втікають)

коляда:

Сцена 5

Діва Марія

Яка велична й таїнственна ніч,

І зорі в небі сяють, як ніколи...

Усе принишкло в смиренній тиші,

Усе немов би голову схиляє,

Щоб привітати новонароджене Дитя.

Як дивно і велично все.

Природа Сина Божого вита,

Ягнята зігрівають від холоду мале Дитя...

А разом й сумно, бо Владику неба і землі

Вітають нерозумнії звірята,

А в людських серцях

Місця для Нього не знайшлось.

Це місце зайняте розвагами,

Бажанням грошей, влади, слави.

Шукають безтурботного життя,

Засліплені власною гордістю,

Забули шлях до Бога

І не впізнали Сина Божого.

Відкинули Небесного Царя.

Дитятко моє!

Ангели небесні співають Тобі славу.

Земна природа схиляється перед Тобою.

А людство встелятиме Твій шлях терням.

Як сумно думати про це у цей величний день.

(стривожено)