asyan.org
добавить свой файл
1

Закон України «Про звернення громадян».

Робота з зверненнями громадян. їх реєстрація та розгляд”.



1. Поняття «звернення громадян» і вимоги, які пред'являються до них Відповідно до Конституції України громадянам надане право вносити в органи державної влади, об'єднання громадян, пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, розкривати недоліки в роботі, оскаржити дії посадових осіб, державних і суспільних органів. Закон забезпечує громадянам можливості для участі в управлінні державними і суспільними справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форм власності, підприємств для відстоювання своїх прав і законних інтересів і відновлення їх у випадку порушення.

Громадяни мають право звертатися в перераховані вище органи і організації, до посадових осіб із зауваженнями, скаргами і пропозиціями, що стосуються їхньої статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних і особистих прав і законних інтересів із скаргою про їхнє порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і служби безпеки мають право подавати звернення, що не відносяться до їх службової діяльності. Іноземці, які законно знаходяться на території України, мають таке ж право на подачу звернення, як і громадяни України.

Під зверненнями громадян варто розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, згідно Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріпит нппявг.твоіідїх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організа цій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Підставами для оскарження рішень, дій (бездіяльності) можуть бути такі, у наслідку яких:

1. порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

2. створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

3. незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення повинно адресуватися тим органам і посадовим особам, до повноважень яких, належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У ньому повинні бути зазначені: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладені суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, що оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові не пізніше чим через 10 днів із дня його надходження, з відповідними роз'ясненнями.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю і розглядові. Забороняється відмова у прийнятті і розгляді його, з посиланням на політичні погляди, партійну приналежність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в отриманому органом, посадовою особою звернені, не входять до його повноважень, воно в термін не більш як 5 днів пересилається або по приналежності, про що повідомляється громадянин, який подав звернення. У випадку якщо в звернені не дотримуються дані, необхідні для ухвалення обґрунтованого рішення органом або посадо­вою особою, вона в той же термін повертається громадянинові з відповідними роз'яснення­ми. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами) — визнається анонімним і розглядові не підлягає.

Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемляє права і законні інтереси громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, його прізвище, місце проживання та роботи не підлягає розголошенню.

2. Порядок прийому і терміни розгляду звернень громадян:

Органи державної влади і місцевого самоврядування, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, підприємства, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції(зауваження) і сповістити громадянина про результати розгляду.

Ці ж органи і посадові особи, до повноважень яких входить розгляд заяв (клопотань) зобов'язані об'єктивно і вчасно розглянути їх, перевірити викладені в них факти, прийняти рішення відповідно до діючого законодавства і забезпечити його виконання, повідомити громадянина про результати розгляду заяви (клопотання).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви.

Громадянин може оскаржити особисто або через уповноважене на це іншу особу.

Громадянин, який звернувся з заявою або скаргою в орган або до посадової особи має право:

1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

2) знайомитися з матеріалами перевірки;

3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

4) бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

5) користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

6) одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, установи, організації, незалежно від форм власності, об'єднання громадян, підприємства, засобу масової Інформації, їхні керівники й інші посадові особи в межах своїх повноважень, при розгляді заяв і скарг, зобов'язані:

1) об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

2) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

3) відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

4) забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

5) письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

6) вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

7) у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

8) не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

9) особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу.

Законодавством визначені також терміни розгляду звернення громадян. Так, звернення розглядаються і приймаються рішення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

3. Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян

Особи винні в порушенні Закону «Про звернення громадян», несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Витрати, зроблені органом або посадовою особою в зв'язку з перевіркою звернення, що містять свідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнені з громадянина за рішенням суду.

4. Порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду в органах, підрозділах і установах внутрішніх справ України, заяв, повідомлень і іншої інформації про злочини та пригоди.

Інформація про злочини і події, що надходить в ДПО, у залежності від форми надходження і порядку розгляду підрозділяється на 2 групи:

1. Інформація про злочини, що є приводом до порушення кримінальної справи.

2. Інша інформація про події.

Під іншою інформацією про події розуміються такі відомості, що надійшли з інших джерел і вимагають проведення негайної перевірки з метою встановлення ознак злочину або їхньої відсутності.

До такої інформації належать:

а) інформація громадян, представників громадськості і посадових осіб, що надійшла по телефону (телефаксові), телеграфові, радіо і телебаченню;

б) повідомлення;

в) листи страхових установ про звернення громадян по фактах правопорушень;

г) зведення про аварм на виробництві, епізоотіях, стихійних лихах, нещасних випадках з людьми й іншими надзвичайними обставинами;

д) інша інформація (комерційні акти і т.ін.).

При звернені громадян у чергову частину, з усною заявою про злочин, складається протокол-заява з дотриманням вимог УПК.

Посадова особа, що одержала усну заяву, зобов'язана по можливості уточнити особу заявника, попередити його про кримінальну відповідальність за неправдивий донос і відібрати в нього відповідний підпис у протоколі.

Інформація про злочини і події реєструється в чергових частинах черговими або їхніми помічниками відразу ж після її надходження в Книзі обліку інформаціїпро злочини і пригоди . Отриману інформацію черговий реєструє самостійно, без узгодження з керівництвом . КОЗП є документом суворої звітності і зберігається в черговій частині. У КОЗП записи по кожній інформації повинні містити короткі і разом з тим повні дані про те, що і коли скоїлося, хто, коли і у якій формі повідомив про діяння, які вказівки отримані про порядок розгляду, які заходи прийняті для її перевірки, хто брав участь у розгляді, які рішення, коли і ким прийняті й інші відомості відповідно до реквізитів Книги.

При реєстрації заяви, яка надійшла в письмовій формі, наїї лицьовій стороні проставляється спеціальний штамп, що вказує: назву органу, дату його реєстрації, порядковий номер реєстраційного запису і прізвище чергового.

Інформація про злочини і події, що надійшла в канцелярію поштою, телеграфом, телефоном і т.д., реєструється як вхідна кореспонденція і доповідається начальникові або особі виконуючого його обов'язки. Анонімні повідомлення, що містять відомості про вчинений злочин, підготовку або замах на вчинення злочину, не реєструються, а передаються у відповідні служби для використання при розкритті злочинів або їхнього попередження.

За заявою або повідомленням про злочин у термін не більш 3-х діб, а при необхідності проведення додаткової перевірки в термін не більш 10 діб з дня надходження, повинно бути прийнято одне з наступних рішень:

про порушення кримінальної справи або оформлення протокольного провадження;

про відмовлення в порушенні кримінальної справи;

про передачу заяви або повідомлення за належністю.

Особа прийнявши одне з названих рішень, письмово повідомляє заявника.

У випадку одержання іншої інформації про події, черговий вживає заходів по її терміновій перевірці. Зазначена інформація може бути основою для виїзду на місце події, вирішення заходів по збереженню слідів, кінофотозйомки і відеозйомки; проведення оперативно-розшукових заходів; призначення ревізій або контрольних вимірів; добір пояснень або проведення інших перевірочних заходів. За результатами перевірок у встановленому порядку досудове слідство або дізнання приймають обґрунтоване по її матеріалах рішення.

Якщо під час виконання службових обов'язків працівником виявлені ознаки злочину, він зобов'язаний доповісти про це начальникові рапортом, що відповідно до УПК, є приводом для рішення питання про порушення кримінальної справи.

Терміни розгляду інформаціїпро злочини і події, зареєстрованої в КОЗП, контролюються черговим . Щодоби він складає рапорт із вказівкою про нерозглянуту в термін інформацію про злочини і пригоди, що при здачі чергування доповідає начальникові органа, для вирішення відповідних заходів.

Про результати роботи з розгляду інформації про злочини і події інспектор облікової групи складає за півріччя і рік, єдиний систематичний звіт. Основою для його складання є КОЗП. У звіт включаються заяви й інша інформація про злочини і пригоди, по яких порушені кримінальні справи, оформлене протокольне провадження, винесено постанову про відмовлення в порушенні кримінальної справи, спрямована по територіальності або підслідності, а також залишилася не розглянутої на кінець звітного періоду.

Матеріали про відмовлення в порушенні кримінальної справи реєструються в журналі обліку матеріалів, що ведеться в ДПО, інспектором облікової групи. Матеріалам надається порядковий номер. У випадку відмовлення в порушенні кримінальної справи, матеріали перевірки обгрунтованості прийнятого рішення, працівником по обліках, у 10-денний термін, посилаються відповідному прокуророві.

Під термінами «прийом», «реєстрація», «облік», «розгляд» інформаціїпро злочини і події розуміється:

1. ПРИЙОМ — дії посадових осіб ДПО при одержанні інформації про злочини і події.

2. РЕЄСТРАЦІЯ — фіксація в облікових документах (КОЗП) коротких даних про заяви, повідомлення й іншу інформацію про злочини, події і присвоєння кожному з них відповідного порядкового номера.

3. ОБЛІК — відображення у встановленій формі статистичного звіту кількості і характеру інформації, що надійшла і зареєстрованої в КОЗП і результатів її виконання.

4. РОЗГЛЯД — здійснення дій по перевірці відомостей про злочини та пригоди, про які повідомляється в заяві, повідомленні або в іншій інформації, і прийняття у визначений законом термін рішення відповідно до вимог УПК України.

Загальний порядок прийому звернень громадян затверджено Наказом МВС України № 414 від 6 серпня 1998 року «Про затвердження інструкції про порядок розгляду , заяв, скарг і організації' особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України».

Усі звернення, що надійшли від громадян, працівників органів внутрішніх справ, мають бути зареєстровані в управлінні справами (секретаріаті, канцелярії) у день їх надходження. У зверненні вказуються прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання. Письмове звернення має бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями в термін не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

На вільному від тексту місці першої сторінки звернення ставиться відбиток штампа органу внутрішніх справ, на якому вказуються дата надходження звернення та його реєстраційний номер, реєстраційний номер може бути доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію, пошук, аналіз та зберігання звернень, наприклад, початковою літерою прізвища автора листа.

Конверти, в яких надійшли звернення, зберігаються разом з матеріалами перевірки протягом усього періоду їх розгляду, після чого знищуються.

Усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися .

— Оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що надійшло до органу внутрішніх справ.

— Повідомлення про несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з часу його надходження не минув установлений законодавством термін розгляду.

— Звертається увага на інші недоліки, допущені при вирішенні попереднього звернення.

Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

— прийняти до свого провадження;

— передати на вирішення в підпорядкований чи інший орган внутрішніх справ;

— надіслати за належністю до іншого відомства, якщо питання порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ. Про пересилання звернення до іншого органу внутрішніх справ або іншого відомства обов'язково сповіщається заявник.

Якщо у зверненні поряд з питаннями щодо компетенції органів внутрішніх справ порушуються питання, які підлягають розв'язанню в інших центральних органах виконавчої влади, то не пізніше ніж у п'ятиденний термін до цього відомства надсилається копія звернення або витяг з нього, про що сповіщається заявнику.

Після закінчення перевірки і фактичного виконання прийнятого рішення звернення разом з матеріалами перевірки повертаються до секретаріату (канцелярії) органу внутрішніх справ з написом «До справи» і підписом посадової особи, яка прийняла рішення.

За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок, який має містити в собі об'єктивний аналіз зібраних матеріалів. Якщо під час перевірки виявлені порушення прав громадян, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, зловживання посадових осіб владою або службовим становищем, то у висновку повинно бути зазначено, яких конкретно заходів вжито щодо усунення цих порушень і покарання винних. Висновок підписується особою, яка проводила перевірку, і затверджується керівником органу, підрозділу внутрішніх справ.

Термін розгляду заяв та повідомлень рахується від дня їх надходження до органу .

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, що виконують їх обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або наводиться причина відмови в задоволенні скарги. На прохання громадян їм роз'яснюється порядок оскарження прийнятого рішення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення. У картці обліку (журналі) фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено в особистій бесіді.

Особистий прийом громадян проводиться в усіх органах ДПО. Прийом проводиться регулярно в установлені дні та години. Особа, яка веде прийом, керується законодавчими та іншими нормативними актами і в межах своєї компетенції має право прийняти одне з таких рішень:

— Задовольнити прохання і повідомити відвідувача про порядок і строк виконання прийнятого рішення.

— Відмовити в задоволенні прохання, повідомивши заявника про мотиви відмови і порядок оскарження прийнятого рішення.

— Прийняти письмову заяву (коли питання потребують додаткового вивчення і перевірки) і пояснити відвідувачеві причини неможливості розв'язання питань під час прийому, а також про порядок і строк розгляду скарги. Якщо громадянин з якихось причин не може самостійно написати заяву, слід надати йому в цьому допомогу.

Письмові та усні звернення громадян, а також критичні зауваження, які в них містяться, мають систематично, не менше одного разу на квартал аналізуватися й узагальнюватися.

Витяг із Закону України про звернення громадян

Даний закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити пропозиції про поліпшення діяльності органів влади, вікривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Він складається з трьох розділів: 1 розділ – загальні положення, розділ 2 – порядок розгляду звернень громадян, розділ 3 – відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.

Стаття 1. Громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб із зауваженнями, скаргами та пропозиціями...

Стаття 5. Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати.

Стаття 7. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов”язковому прийняттю та розгляду.

Стаття 8. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором... визначається анонімним і розгляду не підлягає.

Стаття 14. Органи державної влади, підприємства, установи, організації, посадові особи зобов”язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянину про результати розгляду.

Стаття 17. Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовой особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням, скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Стаття 18. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою... має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряли заяву чи скаргу та брати участь у перевірці поданої скарги; знайомитись з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватись послугами адвоката або представника трудового колективу; одержати письмову відповідь про результати розгляду; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду; вимагати відшкодування збитків.

Стаття 20. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п”ятнадцати днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити питання неможливо..., то термін може бути продовженний, але не може перевищувати сорока п”яти днів.

Стаття 22. Прийом громадян керівниками та іншими посадовими особами проводиться регулярно у встановлені дні та години... Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Стаття 26. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями... Розмір відшкодування визначається судом.