asyan.org
добавить свой файл
1
Задачі для ЗНО

Форма і розміри Землі

1.Місто Євпаторія лежить на 45° пн..ш. До чого воно лежить ближче – до екватора, чи до північного полюса.

Розв’язок:Земля сплюснута біля полюсів. Це означає, що довжина градусів меридіана повинна поступово зростати від екватора до полюсів. Відстань від Євпаторії до екватора буде меншою відстані від Євпаторії до північного полюса. Довжина 1° меридіана у високих широтах (80°-90°)складає в середньому 111,7 км, а в при екваторіальних (0°-10°)-110,6 км. Тому місто Євпаторія знаходиться ближче до екватора приблизно на 36 км.
2. Яка з відстаней у градусній мірі більша: від екватора до південного полярного кола, чи від Північного полюса до Північного тропіка?

Розв’язок:: Відстані однакові. Відстань від екватора до південного полярного кола =66,5° (0°-66,5°), так само відстань від Північного полюса до Південного тропіка = (90°-23,5°) = 66,5°
3.Уявіть, що ви житель міста М (66°30' пн..ш. ). Визначте особливість положення Сонця 22 червня і 22 грудня та тривалість дня 21 березня, 23 вересня.

Розв’язок: 22 червня – день літнього сонцестояння, Сонце в зеніті над північним тропіком, на широті 66°30' пн..ш.(північне полярне коло) – полярний день (сонце не заходить за горизонт).

22 грудня – день зимового сонцестояння, Сонце в зеніті над південним тропіком, на широті 66°30'пн..ш. – полярна ніч ( сонце не з’являється над горизонтом.

21 березня – день весняного рівнодення, на всіх широтах день рівний ночі;

23 вересня – день осіннього рівнодення, на всіх широтах день рівний ночі.
4. Визначте положення Сонця 22 червня і 22 грудня та тривалість дня 21 березня і 23 вересня в пункті, що розташований на 23°30''3''. Визначте різницю між кутами падіння сонячних променів у м. Києві опівдні в дні зимового і літнього сонцестояння.

Розв’язок:Пункт з координатами 23 °30 'пн.ш. знаходиться на північному тропіку.

22червня – сонце знаходиться в зеніті.

22 грудня- опівдні диск сонця знаходиться під кутом 43*;

23 вересня і 21 березня – день рівний ночі.

Земля в космічному просторі

5. Через скільки часу досягнуть поверхні Землі потужні спалахи на Сонці?

Розв’язок::Відстань від Землі до Сонця 149600000км. Швидкість світла – 300000км/с. Час, за який світло досягне Землі – 149600000:300000км/с= 498,66с=8хв.18с.

6. За який час штучний супутник , запущений із поверхні Землі, досягне поверхні Місяця (384 тис. км), якщо рухається він з першою космічною швидкістю (8 км/с).

Розв’язок: Відстань від Землі до Місяця = 384 тис. км, перша космічна швидкість – 8км/с. Час =384000:8км/с= 48000с=13 год 20 хв.

Задачі на визначення місцевого і поясного часу

7.В яких місцях Землі не існує ні місцевого, ні поясного часу часу?

Розв’язок:В точці сходження всіх меридіанів, а це полюси. Дослідники Арктики та Антарктиди, перебуваючи на полюсах, живуть за часом своєї країни.
8.Який час в Нью-Йорку (75°зх..д.), якщо в Києві 15 год.

Розв’язок:Київ і Нью-Йорк знаходяться по різні сторони нульового меридіану, тому різниця в часі між ними складає 75°+30°=105°

105:15=7год. Оскільки Нью-Йорк розташований на зх. від Києва, тому 15 год-7 год=8год.
9. На скільки і куди потрібно перевести стрілку годинника, щоб вилетівши із Києва о 7 год. ранку і приземлившись у Владивостоці (ІХ пояс) через 10 год. польоту годинник показував місцевий час. Визначити місцевий час.

Розв’язок:Різниця в часі між Києвом і Владивостоком є різницею їх поясів: ІХ – ІІ=7 год.

Час у Владивостоці в момент вильоту літака із Києва: 7 год. +7 год. = 14 год.

Через 10 год. У Владивостоці буде 14+10 = 24 год., а у Києві 7 год+10 =17 год.
10. О 12 год 5 березня за київським часом літак перетинає 180-й меридіан, рухаючись на схід і через годину приземляється. Визначте місцевий час і дату приземлення.

Розв’язок:Визначаємо різницю в часі між Києвом і 180 меридіаном. Вона складає: 180-30=150; 150:15=10год або 12пояс-2 пояс=10год.

Різницю додаємо до київського часу, бо 180 меридіан знаходиться на схід від Києва: 12год+10год=22год.. 5 березня. (час перетину меридіану), Перетнувши меридіан у західному напрямку повертаємося у день вчорашній, тобто 4 березня і через годину польоту маємо 23 год. 4 березня.
11. О 23 год 45 хв 5 березня літак перетинає меридіан 180*, рухаючись на схід і через півгодини приземляється. Який час і дата приземлення літака.

Розв’язок:Час приземлення літака 23год45 хв +30 хв.=0 год.15 хв. Дата вчорашня – 5 березня.
12. На скільки часу пізніше настає світанок у Чопі, порівняно із світанком у Червоній Зірці Луганської обл..?

Розв’язок:Чоп – крайня зх. точка , 22°08 'сх.д. Червона Зірка – крайня сх. точка – 40°13'сх..д.

Різниця в часі 40°13' - 22°08'=18° 05' 18° х 4хв+05' х 4 сек= 72хв+20сек=1год 12хв 20 сек.

Світанок у Чопі настає на 1год 12 хв 20 сек пізніше.
13. Світанок в Одесі (46°30' пн..ш.; 30°36 'сх..д.) настає о 6 год.40 хв. Обрахуйте початок світанку в Ужгороді (48°34 'пн.ш; 22°18' сх..д.)

Розв’язок:Різниця довгот між Одесою і Ужгородом:

30°36'-22°18'=8°18'

Різниця в часі: 8° х 4хв +18 'х 4 сек=32хв+72сек= 33хв 12сек.

Час світанку в Ужгороді: 6год30хв +33хв 12 сек= 7 год 13 хв 12 сек.
14. Світанок в Одесі (46°30' пн..ш.; 30°36'сх..д.) настає о 6 год.40 хв. Обрахуйте початок світанку в Луганську (48°32 ' пн.ш.; 39°31'сх..д.)
А) 6 год.40 хв; Б) 6 год. В) 6 год. 4 хв. 20с; Г) 6 год.24 хв. 08с
Розв’язок:Різниця довгот між Одесою і Луганськом: 39°31'-30°36'=8°55'

Різниця в часі: 8х4ха+55х4с=35хв40с

Час світанку в Луганську: 6 год.40хв-35хв 40с=6год 4хв 20 с.

15. Між Гонолулу(158° зх..д) і Токіо (140°сх.д) – п’ять годинних поясів. Відстань між цими містами літак долає за 7 год.30хв. Літак вилітає з Гонолулу до Токіо 5 лютого о 730за гавайським часом. Назвіть дату й час його прильоту до Токіо (за токійським часом):
А) 10 год. 5 лютого; Б) 10 год. 6 лютого;

В) 22 год. 5 лютого; Г) 22 год. 6 лютого.

Розв’язок:На момент вильоту з Гонолулу в Токіо було 7год.30хв – 5 год= 2год 30хв. 6 лютого. Отже, літак прилетів в Токіо о 2 год 30 хв + 7 год.30 хв.= 10 год. 6 лютого.

Задачі на визначення масштабу

15. Визначте масштаби карт, на яких відстань у 4 км між пунктами становить а) 5 см;

б)8 см; 10 см.

А) в 5 см – 4 км, відповідно в 1см=4км:5=0,8км або 800м; Визначаємо масштаб карти 1см-800м або 1:80000;

Б) в 8см -4 км; в 1см=4 км:8= 0,5 км; або 500м; М в1см – 500м або 1:50000.

В) в 10 см-4км; в 1см=4 км:10=0,4км або 400м; М і 1см-400м або 1: 400000.

16. Фруктовий сад на плані масштабу 1: 25000має форму квадрата і площу 16кв см. Обчисліть площу саду на місцевості.

Розв’язок:М 1:25000=в1см-250м. Площа квадрата = а х а= а2, сторона квадрата це = =4, на місцевості площа саду становить = 4 см х 0,25 км х 4 см х 0,25 км = 1км, відповідно площа саду на місцевості буде 1 км2.
17. Визначте площу лісу, якщо на топографічній карті М1:25000 він зображений прямокутником із сторонами 8 см і 2 см.

Розв’язок: М1:25000 або в 1см-250м. Площа в 1см на карті=0,25км х 0,25км=0,0625км2 на місцевості.

Визначаємо площу лісу як площу прямокутника =а х в=2см х 8см = 16 см2

Площа лісу на місцевості = 16 см2 х 0, 0625 = 1 км2 .
Задачі на визначення прямокутних координат

18. На якій відстані від екватора та осьового меридіана знаходиться точка з прямокутними координатами: Х=6050520; У= 4290155.

Розв’язок: Відстань від екватора на топографічних картах визначають за координатою Х. Останні три цифри означають відстань в метрах, чотири – п’ять – відстань в км від екватора. Відстань від екватора до точки – 6050 км 520 м.

Відстань від осьового меридіана визначають за координатою У. Перша цифра показує номер зони, шість наступних – відстань від осьового меридіана три в км, три в м. У точки знаходиться у 4 зоні на захід на 209, 845 км (500- 290,155).
19. Визначте, яка з точок лежить найближче до полюса, а яка до Грінвицького меридіану:

А ( Х= 5865799; У=4500041); В (Х= 3211986; У= 4324980); С (Х=4900999; У= 4425000).

Розв’язок: Відстань від точки до екватора визначається координатою Х. Найближче наближена до полюса та точка, яка найбільш віддалена від екватора, тобто з найбільшим числом у координаті Х. Це точка А

Відстань від Грінвицького меридіану до точки визначається за координатою У . Всі точки лежать у 4 зоні. Найбільш наближеною до початкового меридіану є точка, яка лежить більш на захід, тобто має найменше число після зони. Це точка В.

20. Яку величину в градусах складає осьовий меридіан зони, де знаходиться пункт з прямокутними координатами: Х= 6715500; У= 4312780.

Розв’язок:: Перша цифра координати У вказує номер шестиградусної зони, за якими ведуть відлік прямокутних координат на топокартах. В даному випадку це цифра 4.

Відлік зон починається з точки перетину осьового меридіану з екватором. Оскільки зона шестиградусна, то осьовий меридіан її складає 3*.

Осьовий меридіан можна визначити помноживши номер зони на цифру 6 і віднявши цифру 3.

Відповідь: Осьовий меридіан 4зони= 4 х 6 – 3 = 21.
Задачі на визначення висоти Сонця над горизонтом опівдні

У дні весняного і осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли Сонце знаходиться в зеніті над екватором, полуденну висоту Сонця вираховують за формулою:

h= 90° - φ, де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом місця спостереження.

Наприклад, у Києві вона буде становити: 90° - 52°30'= 37°30'; на екваторі:

90° - 0 °= 90°; на полюсах: 90°-90°=0°

Улітку (22 червня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком, полуденна висота його для Північної півкулі збільшується на 23°30', оскільки географічна широта Північного тропіка становить 23°30 'пн. ш., тобто

δ = 23°30', звідси h = 90° -φ +δ і для Києва вона становитиме h = 90° - 52°30' + 23°30', h = 61°'. Це максимальна висота Сонця над горизонтом для Києва.

Взимку (22 грудня), коли Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком, полуденна висота його для Північної півкулі зменшується на

23 °30 ',тобто δ= -23°30 ', звідси

h = 90° -φ - δ і для Києва вона становитиме h = 90° - 52°30' - 23°30', h = 14°. Це мінімальна висота Сонця над горизонтом для Києва.

В інші дні полуденна висота визначається за формулою: h=90°- φ ± δ, де δ - схилення Сонця. (Величину схилення для кожного дня визначають багато років і заносять до астрономічних щорічників).

1.Визначте полуденну висоту Сонця над горизонтом у Полтаві 23 вересня.

Для розв’язання даної задачі потрібно знати географічну широту м. Полтави (49°30' пн..ш.). 23 вересня – день осіннього рівнодення, коли Сонце знаходиться опівдні в зеніті над екватором, тобто δ = 0 °, тому використовується формула: h= 90° - φ, звідки h =90 °- 49°30', h = 40°30'

Відповідь: Полуденна висота Сонця над горизонтом у м. Полтава буде становити40°30 '
2. Визначте висоту полуденного Сонця в м. Одеса 22 грудня.

Географічна широта Одеси - 46°30' пн..ш.

22 грудня – день зимового сонцестояння, полуденна висота його для Північної півкулі зменшується

на 23°30', тобто δ = -23°30 'Ці значення підставляємо у формулу

h=90°- φ ± δ, звідки h = 90° – 46°30'– 23°30', h = 20 °

Відповідь: Полуденна висота Сонця 22 грудня в м. Одесі становитиме 20°.

3. Визначте різницю між кутами падіння сонячних променів у м. Києві опівдні в дні зимового і літнього сонцестояння.

Географічна широта Києва 52°30'пн.ш.

22 червня висота Сонця над горизонтом становитиме: h = 90° 52°30' + 23°30'=61 °

22 грудня висота Сонця над горизонтом становитиме: h = 90° 52°30' 23°30' = 14°.

Відповідь: Різниця між кутами падіння сонячних променів: 61 ° - 14 °= 47 °

4.
Задачі на визначення тривалості дня та часу сходу і заходу Сонця

Для визначення часу сходу і заходу Сонця та тривалості дня , потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло Сонце. Горизонтальний кут визначають за допомогою компаса або інших кутомірних приладів.