asyan.org
добавить свой файл
1
Загальний порядок прийому звернень громадян затверджено Наказом МВС України № 414вщ6 серпня 1998 року «Про затвердження інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрі­шніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України».

Усі звернення, що надійшли від громадян, працівників органів внутрішніх справ, ма­ють бути зареєстровані в управлінні справами (секретаріаті, канцелярії) удень їх надхо­дження. У зверненні вказуються прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання громадяни­на та викладається суть порушеного питання. Письмове звернення має бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями в термін не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

На вільному від тексту місці першої сторінки звернення ставиться відбиток штампа органу внутрішніх справ, на яі<ому вказуються дата надходження звернення та його реєстра­ційний номер, реєстраційний номер може бути доповнений іншими позначеннями, що за­безпечують систематизацію, пошук, аналіз та зберігання звернень, наприклад, початковою літерою прізвища автора листа.

Конверти, в яких надійшли звернення, зберігаються разом з матеріалами перевірки про­тягом усього періоду к розгляду, після чого знищуються.

Усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день'їх надходження на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах. Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за догюмогоюелеістронно-обчислювапьної'техніки.

Повторні звернення громадян реєструються так само, як і попередні. При цьому в право-му верхньому кутку картки (в журналі) робиться позначення «Повторно» і до картки долуча­ється все попереднє листування. Пропозиції, заяви і скарги одного й того ж громадянина з одного й того самого питання, ц^ надк^іані різним адресатам і надійшли на розгляд до однієї і тієї ж організації (дублетні), обліковуються за реєстраційним номером першої пропозиції', заявиіскарги з доданням гюрядіювого номера, що проставляеться через дріб, наприклад: Д-401/1, Д-401/2.Д-.401/3.

Звернення від громадян з одного і того ж питання, надіслані органами вищого рівня за належністю для їх вирішення до органів внутрішніх справ, повторними не вважаються. Повторними вважаються звернення, в яких:

— Оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що надійшло до органу внутрішніх справ.

—Повідомлення про несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з часу його надходження не минув установлений законодавством термін розгляду.

— Звертається увага на інші недоліки, допущені при вирішенні попереднього звернен­ня.

Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте однезтаких рішень:

— прийняти до свого провадження;

— передати на вирішення в підпорядкований чи інший орган внутрішніх справ;

— надіслати за належністю до іншого відомства, якщо питання порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ. Про пересилання звернення до іншого органу внутрішніх справ або іншого відомства обов'язково сповіщається заявник.

' Якщо у зверненні поряд з питаннями щодо компетенції органів внутрішніх справ пору­шуються питання, як! підлягають розв'язанню в інших центральних органах виконавчої влади, то не пізніше ніж у п'ятиденний термін до цього відомства надсилається копія звер­нення або витяг з нього, про що сповіщається заявнику.

Після закінчення перевірки і фактичного виконання прийнятого рішення звернення разом з матеріалами перевірки повертаються до секретаріату (канцелярії) органу внутряиніх справ з написом «До справи» і підписом посадової особи, яка прийняла рішення.

За результатами перевірки звернення (жлацається мотивований висновок, який має міс­тити в собі об'єктивний аналіз зібраних матеріалів. Якщо під час перевірки виявлені порушення прав громадян, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, зловживання посадових осіб владою або службовим становищем, то у висновку повинно бути зазначено, яких конкретно заходів вжито щодо усунення цих порушень і покарання винних. Висновок підписується особою, яка проводила перевірку, і затверджується керівником органу, гвдроз-ділу внутрішніх справ.

Звернення військовослужбовців, а також членів їхніх сімей вирішуються в МВС у термін до 15 днів від дня їх надходження, а в інших органах внутрішніх справ — невідкладно, але не пізніше ніж через 7 днів. У разі потреби строки к вирішення можуть бути продовжені, але не більш як відповідно ще до 15 або до 7 днів, про що сповіщається автор звернення.

Звернення народних депутатів України, а також депутатів сільських, селищних, міських рад вирішуються протягом не більше 10 днів, залити — не пізніш як у 15, а такі, що не потребують додаткової перевірки, — невідкладно.

Звернення громадян, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телебачення, розглядаються органами внутрішніх справ у порядку і терміни, передбачені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Термін розгляду заяв та повідомлень рахується вщ дня к надходження до органу внутрі­шніх справ до дня направлення заявнику повідомлення про результати к розгляду.

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, що виконують їх обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'яснен­ням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або

«закону України «і іри зверненим і ринкщнм» •

' Термінрозглядузаявтаїхівщомпеньрахуєтьсявщдня'їхнадходженнядоорганувнутрі-шніх справ до дня направлення заявнику гювйомлення про результати їх розгляду.

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, що виконують їх обов'язки. Рішення про віді^юву в задоволенні вимог, викладених у зверненй, доводиться до вщо»йгромацянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'яснен­ням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються вжиті заходи або наводиться причина відмови в задоволенні скарги. На прохання громадян їм роз'яснюється порядок оскарження прийнятого рішення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення. У картці обліку (журналі) фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено в особистій бесад

Особистий прийом громадян проводиться в усіх органах внутрішніх справ, вищих закладах освіти, на підприємствах, в установах і організаціях системи МВС України, а також за місцем роботи та проживання населення тими керівниками та посадовими особами орга­нів внутрішніх справ, які мають право приймати рішення з питань, що входять до їх компе­тенції^ Прийом проводиться регулярно в установлені дні та години в зручний для громадян час за місцем а роботи і проживання. При вирішенні питання про час прийому враховують­ся розпорядок роботи органів державної' влади, місцевого самоврядування, установ, об'єд-

нань громадян, підприємств, а також інші місцеві умови й можливості. Графіки прийому доводяться до відома громадян. В органах внутрішніх справ прийом провадиться у всі робочі дні тижня. Не менше двох разів на тиждень прийом громадян провадиться у вечірній час. У чергових частинах органів внутрішніх справ громадяни приймаються цілодобово.

Керівний склад МВС України, ГУМВС, УМВС у Криму, областях, у містах Києві та Севастополі, УМВСТ, міськрайлінорганів внутрішніх справ, науково-дослідних і вищих за­кладів освіти, організацій і підприємств системи МВС зобов'язаний провадити особистий прийом громадян не менш ніж два рази на місяць. Керівники структурних підрозділів цих органів, їхні заступники, керівники інших органів внутрішніх справ повинні приймати гро­мадян не рідше одного разу, а дільничні інспектори міліції - не рщше двох разів на тиждень.

Особистий прийом громадян у приймальні МВС України здійснюється щодня, крім ви­хідних та святкових днів, з 9 до 19 години. У суботу, неділю, свята та в робочі дні після 19-ї години прийом громадян провадиться вщповідальними черговими міністерства та праців­никами чергової частини МВС України. Для прийому громадян в органах внутрішніх справ відводяться спеціальні кімнати (приймальні), які обладнуються належним інвентарем і забезпечуються посібниками згідно з переліком. Вхіддо приймальні повинен бути вільний, без оформлення перепусток.

Особистий прийом громадян за місцем їх роботи і проживання провадиться у приміщен­нях, які надають керівники відповідних устайов. Дільничні інспектори міліції приймають громадян у службових приміщеннях на дільницях, які обслуговують. Прийом іноземних громадян та осіб без громадянства провадиться окремо від громадян України і не менш ніж двома працівниками органів внутрішніх справ, а при потребі — за участю перекладача.

Особа, яка веде прийом, керується законодавчими та іншими нормативними актами і в межах своєї компетенції має право прийняти одне з таких рішень:

— Задовольнити прохання і повідомити відвідувача про порядок і строк виконання прийнятого рішення.

— Відмовити в задоволенні прохання, повідомивши заявника про мотиви відмови і порядок оскарження прийнятого рішення.

—Прийняти письмову заяву (коли питання потребують додаткового вивчення і пере­вірки) і пояснити відвідувачеві причини неможливості розв'язання питань під час прийому, а також про порядок і строк розгляду скарги. Якщо громадянин з якихось причин не може самостійно написати заяву, слід надати йому в цьому допомогу.

Письмові та усні звернення громадян, а також критичні зауваження, які в них містяться, мають систематично, не менше одного разу на квартал аналізуватися й узагальнюватися. Це дасть змогу своєчасно виявляти причини, що призводять до порушення прав і інтересів громадян, вивчати громадську думку, вдосконалювати роботу органів внутрішніх справ. Особливу увагу слід звернути на усунення причин, які викликають повторні і колективні скарги, а також змушують громадян звертатися до центральних органів влади, редакцій газет і журналів з питань, які можуть і повинні розв'язуватись органами внутрішніх справ на місцях.

За результатами аналізу і узагальнення, складається довідка, огляд або інформаційний лист з конкретними пропозиціями керівництву про подальше вдосконалення організації' робспи з листами і прийому громадян. Результати аналізу використовуються при перевірках роботи підлеглих органів внутрішніх справ, розробці заходів щодо поліпшення охорони правопорядку, вдосконалення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ. і^аріян^у «іргяиу внутрішн^сдеа^здіиснює контроль за роботою з.питань звернень та прийому громадян особисто, через своїх заступників, керівники структурний Підрозділів і секретаріат (канцелярію).

Тема її:

«Професійна етиНа працівників органів внутрішніх справ»

План-конспект лекці

1. Теоретичні основи професійної етики.

2. Професійний обов'язок, честь і совість - основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС.

3. Етичні норми правоохоронної'діяльності.

4. Етичний кодекс працівника ОВС України: зміст і значення.

1. Професійна етика - розділ етики / складова частина етичного знання, що вивчає походження, сутність, специфіку І функції професійної моралі. Предметом

11 дослідження професійної етики е професійна мораль.

Професійна мораль - це сукупність норм, що регулюють поведінку професіоналів при виконанні ними фахових обов'язків. Джерелом цих норм є громадська думка та особисті переконання професіоналів.

Виділяються такі різновиди професійна етики:

а) медична;

б) педагогічна;

в) юридична, в якій виокремлюють етику суддів, етику працівників органів внутрішніх справ, етику адвокатів та ін.;

г) журналістська.

Етика працівників органів внутрішніх справ постає особливе місце, бо суспільство зав­жди висувало найбільш високі моральні вимоги до людей такої професії', як поліцейський, мілУонер, слідчий, оперативний працівник, тобто до тих, хто безпосередньо захищає права і свободи людини, чия поведінка сприймається як прояв державної'влади.

Суспільство надає працівникам органи внутрішніх справ право здійснювати правоохо-ронну діяльність з використанням владних повноважень, і це покладає на них високу відпо-вздальність за точне і неухильне дсггримання законності і встановлених і^ждог^тимос^

пов'язаних з виконанням службових обов'язків. Служба в органах внутрішніх справ України грунтується на принципах законності, гуманізму, поваги до особистості, соціальної'справед­ливості, взаємодії з громадськими організаціями і населенням (ст.З Закону «Про міліцію»). Міліція виконує свої завдання неупереджено, в суворій відповідності до закону. Ніякі винят­кові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких неза­конних дій або бездіяльності міліції (ст.5 Закону «Про міліцію»). Оскільки предметом праці правоохоронних органів е або сама людська скздбистють або певні соціальні гру^

тати діяльності представників цієі'професж мають великий вплив на життєдіяльність і на д^ багатьох людей. Через ценаявність високорозвинених моральних якостей представника за-

значеної' професії розглядається суспільством як найважливіша сторона його професійна' при­датності. В профес» правоохоронцю моральне обличчя гтосЦ^ головну роль у вирішенні професійних задач.

Зрозуміло, що в основі конкретних обов'язків представників тієї чи іншої' професії лежать одні й ті ж вимоги загальної моралі, але все ж існують специфічні вимоги професійної моралі, . які виступають ключовими поняттями того чи іншого виду професійної етики.

2. Катепір^ обов'язку - сдна з найважливіших » етиці взагалі та серед категорій професійної епіки зокрема. Обов'язок - це суспільна необхідність, відображена в моральних вимогах до особистості.

Бути людиною^обов'язку - це не тільки знати його суть та вимоги, й виконувати ці вимоги на практиці.

Службовий обов'язок працівника міліції є моральним в його об'єктивному та суб'єктив­ному проявах. Моральна цінність об'єктивного змісту обов'язку виражається в тому, що він підпорядкований рішенню найвищої та найсправедливішої задачі - захисту прав та свобод особистості, інтересів держави, зміцненню правопорядку. Але об'єктивні потенції службового обов'язку можуть проявитись тільки в тому випадку, коли вони доповнюються відповідним суб'єктивним ставленням до нього, коли суспільні обов'язки розуміються та усвідомлюються особистістю як глибока потреба, що ґрунтується на переконанні у справедливості та правоті справи, котрій служиш.

Внутрішній позитивний мотив органічно входить до самого осердя обов'язку кожного працівника міліції як джерело його моральних сил, В силу специфіки діяльності органів внутрішніх справ, моральні відносини в них регламентовані більш детально, ніж в інших сферах громадського життя, тобто, в значній мірі носять деонтологічний характер.

Моральний зміст обов'язку доповнюється та підкріплюється правовими вимогами, які мають силу закону. Через моральну основу обов'язку розвиваються високі якості - виконавча дисципліна та ініціатива, самовідданість та мужність, чесність, гідність. Важливою складо­вою морального обов'язку є самодисципліна. Ані сила правового примусу, ані вплив колекти­ву самі по собі, якщо вони не співпадали з внутрішніми особистими спонуканнями, совістю, ще не можуть бути міцною гарантією того, що в процесі службової діяльності працівник збереже твердість характеру і не буде деморалізований. !

Внутрішня готовність слідувати вимогам Присяги, статутів та своїх керівників, усвідом­лена необхідність, — це найвища міра відповідальності, готовності виконати професійний і обов'язок не з примусу, а по совісті.

До найважливіших категорій професійної етики належать категорія честі.

Професійна честь працівника міліції - це визнання суспільною думкою та усвідомлення самими працівниками високої суспільної важливості виконання свого обов'язку, і

Честь працівника міліції невіддільна від честі колективу, підрозділу, в якому він несе службу. Честь колективу - це його честь. Зміст честі як категорії значною мірою залежитьвід „, рівня загальної культури працівника міліції, його духовного та фізичного розвитку. ЇЇ

Категорія честі тісно пов'язана з категорією гідності. Оцінка честі - це оцінка суспільноЕ.- ^ думки, а оцінка гідності-це насамперед справа самої'особистості. "!' 1.

В почутті власної гідності важливу роль відіграє професійна гордість, що грунтується на ,'^ розумінні працівником міліції складності, тяжкості, але великої соціальної важливості для $ суспільства його професії. "Ц

Категорії честі та гідності споріднені з категорією совісті. Совість -це усвідомлення ^ моральної відповідальності людини за свою поведінку, за здійснену або намічену дію щодв»"^

ІНШИХ.

Совість виступає як величезна спонукальна сила. Совість людини - це імунітет проти - -багатьох моральних хвороб. Вона не дозволяє працівнику міліції' безвідповідально ставитись '"- / до довіреної справи, брехати, грубити, лицемірити. ,а

Але такою вона може бути лише в тому випадку, якщо базується на нормах справжньої моральності: добра, справедливості, чуйного ставлення до людей. Працівники міліцї повинні" , г пишатися тим, що покликання їх професії глибоко моральне та благородне. • -у є

. •' • '"Ї6 3. Моральні вимоги, які пред'являє суспільство до працівників органів виутрі-- •• т

шніх справ, проявляються в конкретних етичних нормах. І хоча ці етичні норми? У- с відомі всім працівникам міліції, рівень їх культури при спілкуванні з населенням все iv ж не задовольняє значну частину населення. Найбільш гостра проблемна ситуація о полягає не стільки в тому, що міліція не завжди ефективно виконує свою функцію л захисника прав людини, скільки в тому, що окремі Ппрацівники самі порушують ці д права (образлимзяертж^ься до лісшвй,безп<дставнаяастосовують фізичний

ральиий примус, допускають свавілля, вимагають хабара 1 т.Ін.). с

Прийняття важливих державних рішень далеко не за^Ци залежить від працівника мі-. н ліції, проте питання честі і гідності, совісті ЇобОв'язку знаходяться в його повній волі. При-_? н ймаючи присягу, працівник міліції бере на себе зобов'язаннявиконувати свою роботу гідно,. зі додержуючи високий рівень етичних норм. с

Працівники ОВС, виконуючи свої функції і застосовуючи ту або іншу правову норму,. _с повинні вміти робити вибір найбільш прийнятного в моральному відношенні варіанта своїх о дій.

На особливу увагу заслуговує розгляд етичних засад невідкладних слідчих дій. к<

До невідкладних слідчих дій по виявленню і закріпленню слідів злочину відносяться: ці огляд, виїмка речових доказів, обшук, допити віч-на-віч, затримка і допити підозрюваних, ге свідків. . а

Необхідність дослідження етичного аспекту невідкладних слідчих дій обумовлена, перш за все тим, що вони проводяїь^ по гарячих слідах дуже динамічно, а це часом призводить до поспішності у діях працівників міліції', нерозбірливості у засобах, зневаги до деяких процесу­альних, а також моральних норм. ^ .}»-„. Гс

Отвзд місця подн

Підчас огляду місця подн працівник ОВС повинен бути об'єктивним, виявляти чуйність і увагу до потерпілих, а такоу інших осіб, які беруть учасіьд огляді. Недбале ставлення до

на особливу увагу заслуговує розгляд етичних засад невідкладних слідчих дій.

До невідкладних слідчих дій по виявленню і закріпленню слідів злочину відносяться:

огляд, виїмка речових доказів, обшук, допити віч-на-віч, затримка і допити підозрюваних, свідків.

Необхідність дослідженняетичного аспекту невідкладних слідчихдій обумовлена, перш за все там, що вони проводяться гю гарячих слідах дуже динамічно, а це часом призводить до поспішності у діях працівників міліції, нерозбірливості у засобах, зневаги до деяких процесу­альних, а також моральних норм. ._ ,:._^_.

Оґлвдмісиялкад» •-• -•

Під час огляду місця події' працівник ОВС повинен бути об'єктивним, виявляти чуйність і увагу до потерпілих, а також інших осіб, які беруть учасіьд. огляді. Недбале ставлення до речей 1 подій, які мають певну цінність для потерпілих,'дзДВИшає негативневраження про міліцію. Неприпустимим є розголошення деяких обставйнжиття. людей, яких торкнувся огляд.

Обшук , . . : -та"?

Можлива моральна шкода від обшуку повинна зводитися до мінімуму. У процесі обшуку досить часто виникають різного роду конфлікти, які провокують ті, кого обшукують, для досягнення своєї' мети. У подібних випадках особливо зростає роль морально-вольових якос­тей працівника ОВС. Справжній міліціонер ловинен^дйшатися хазяїном своїх почуттів, зберігати вірність моральним принципам, нввтрачаючїг гідності, переборювати спроби схилити його до дій, що суперечать власній совісті і е

Допит

Особливе місце в процесі невідкладних слідчих дій посідає допит, який є слідчою-дією щодо одержання органами розслідування показань від допитуваного про відомі йому факт. Законність і моральність допиту-взаємозалежні категорії. ^ - •'

У повсякденному житті людина може не вступати в контакт з антипатичними Ві людьми. У працівника міліції при виконанні ними службових функцій такої можливості немає, а тому значну увагу він повинен приділити тому.^коб не піддаватися негативним емоціям і почут­тям. Ні в якому разі не можна допускати, щоб емоції визначали позиціїоІйужбовця, призво­дили до необ'єктивносгі його рішень. У процесі допиту працівник ОВС за будь-яких обставин зобов'язаний виявляти тактовність, толерантність, спокій, бездоганну зовнішню культуру. Разом з тим, проведення будь-якоі'слідчоГдії неприпустиме з проявами панібратства, допд-ництва, загравання з особами, викликаними на допит. . я-'^и,

4. Підсумком розг/ищу теми повинен стати «Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України» (від, 05.10.2000р.) - стисла система найважливіших ети­чних норм. Кожен працівник ОВС зо/Пов'язаний знати їх і скеровуватися ними у службовій діяльності та повсякденному жиггі. -•

Основний зміст цих етичних вимог такий:

1. Безперечно і неухильно поважати та захищати права і свободи людини і громадянина.

2. Виховувати в собі почуття гордості за свою країну та народ, його історію та культу­ру,.. .утверджувати принципи законності, справедливості та гуманізму.

3. У свсти роботі неухильно скеровуватись законодавством України. Виконувати норми Дисциплінарного статуту. ' "<&

4. При виконанні своїх функціональних обов'язків ставитися до громадян справедливо, уважно, дс^Ібзичливо, неупереджено, з почуттям поваго до вс людсьі^^

5. Не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до'лМІдей... Використо-вуватисилутиіькияккрсійнїйзахіддлядосягненнязакомноі'мети.

6. Повсякчас бути готовим до надання людям допомоги і захисту жмежах службових повноважень та виходячи із загальнолюдських морально-етичних норм*

7. Услужбовйх та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, та|дрвності, зовнішньої'охайності, культури спілкування, в тому числі мовної.

8. Виявляти стійкість, принциповість, непримиренність у боротьбгзгалочинністю, муж­ність, готовність до дій у складних нестандартних ситуаціях.

9. Критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працюва­ти над самовдосконаленням.

10. Стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця, всіляко сприяти пщви-щенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення.

..11. У разі недотримання взятих зобов'язань бути готовим понести відповідальність.

;. "••:—-'^' Методичні вказівки до семінару

Питання для обговорення

1. Предмет професійної етики. ЇЇ різновиди і значення.

2. Ключові поняття професійної етики працівників ОВС.

З-Аііст і значення «Етичного кодексу працівників ОВСУіфаИИі».-^,,. ,^-———-- -


ї. Змісті
Г Методичні рекомендації.

Готуючисьдр першого питання, слід усвідомити і засвоїти визначення професійної'моралі - системи норм, санкціонованих не державою, а громадою і внутрішнім відчуттям справед-

- лмвості, що регламентують поведінку професіоналів при виконанні ними службових обов'я-, зків. Професійна дтика - наука про професійну мораль. Отже, співвідношення професійної етики та професійної моралі - це співвідношення науки і предметуїї дослідження. Щодо [ .питання різновидів професійної'етики, то тут головне усвідомити, що різновиди професійної' у етики обумовлені різноманітністю професій: лікар - медична етика; вчитель - педагогічна ^ етика; міліціонер - етика працівників органів внутрішніх справ. Іншим важливим момен-

•ї том, на якому слід зосередитись, є питання: чому мова йде про етику педагога, лікаря, міліці-^онера і не йде про етику слюсаря, прибиральниці, будівельника та ін.? Необхідність виокре­млення вищенаведених видів професійної етики пов'язана з тим, що саме в них безпосереднім об'єктом діяльності є людина або громада. В ході правоохоронних дій життя, здоров'я, честь людини великою мірою залежить від моральності професіонала, тому суспільство і пред'являє до них відносно високі моральні вимоги, закладаючи основи етичних норм цих професій.

Готуючи друге питання, слщ усвідомити і засвоїти визначення основних категорій профе­сійної'етики працівників ОВС. До них, перш за все, належать: службовий обов'язок, професій­на честь працівника міліції, совість та гідність. Розглядаючи службовий обов'язок, слід звер­нути увагу на два аспекти його морального прояву: об'єктивний та суб'єктивний. Вивчаючи зміст категорій честі та гідності, зверніть увагу на їх відмінність, а саме на честь як оцінку суспільної думки, зовнішню оцінку, гідність як самооцінку, тобто внутрішню оцінку особи­стості. Розмірковуючи над категорією «совість», дайте відповідь на питання: «Чому про совість говорять як про імунітет від багатьох моральних хвороб?».

Підготовка до третього питання вимагає детального знайомства зі змістом «Етичного кодексу працівника ОВС», основні положення якого наведено в тексті лекції. Зміст і значення цього документу передаються такими ключовими поняттями: права і свободи людини, пова­га до лісщі^о гідності, гюиродне право людини, захист законних прав та інтересів громада а також, стійкість, принциповість, мужність, сміливість.

Література:

1. Бандурка ОМ Профеййнавпжа працівників ОВС.- Харків, 200Ї.

2 Булденко К.А. Профессиональная з-тка й зстетическая культура сотрудников ор-гановвнуїреннихдел.—Хабаровск, У9ЙЗ.'

3. Закон України «Про міліцію». -К., 1999.

4. КукушкинВ.М. Твояпрофессиональнаязтка.-М., 1994.

5 Зтикетитактсоїрудникамилиции. -М., 1987.

6 Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України. Схвалений Колегією МВС України 5 жовтня 2000р. //Збірник нормативних актів по роботі з персоналом НУВС. -Харків, 2003.

Матеріал підготували

підполковник міліції П.В. ЦИМБАЛ, доцент кафедри філософії та політології Національного університету внутрішніх справ та підполковник міліції Л.А. ШАПОВАЛ, доцент кафедри філософі! та політології Національного університету внутрішніх справ.