asyan.org
добавить свой файл
1



Класний керівний:

Чвіль Л.Ю.

Жидичин

Жовтень - 2010

На дошці тема: «Вода . Водні багатства нашого краю»

Вислови: «Криниці – очі Господні», «Хліб і вода – брат і сестра», «Без води - ні туди ні сюди»

Вчитель: Шановні гості, батики, діти! Я рада вітати вас у нашому шкільному домі на традиційному уроці до Дня вдячності Землі.

Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку Матері – Природи, і ім’я їй – Вода.

Чи має вода голос? (прослухати записи шуму моря, дощу).

Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері, автор «Маленького принца», так описав воду: «В тебе немає ні смаку, ні запаху, ні кольору. Тебе неможливо описати. Мало сказати, що ти потрібна для життя, ти – саме життя. Ти – найбільше багатство».

Така велика книга, як Біблія, теж присвячує воді свої сторінки: « Книга Буття. Створення світу

1 Напочатку Бої створив Небо та землю. 2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. З І сказав Бог: «Хай станеться світло!" І сталося світло. 4 І побачив Бог світло, що добре воно, — і Бог відділив світло від темряви. 5 І Бог назвав світло: „День", а темряву назвав „Ніч". І був вечір, і був ранок, — день перший. 6 І сказав Бог: „Нехай станеться твердь1 посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою." 7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. 8 І назвав Бог твердь „Небо". І був вечір, і був ранок — день другий. 9 І сказав Бог: „Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний". І сталося так. 10 І назвав Бог суходіл: „Земля", а місце зібрання води назвав: „Море". І Бог побачив, що добре воно. 11 І сказав Бог: „Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі". І сталося так. 12 І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його.І Бог побачив, що добре воно. 13 І був вечір, і був ранок, — день третій. 14 І сказав Бог: „Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. 15 І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею". І сталося так. 16 І вчинив Бог обидва світила великі, — світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі. 17 І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,18 і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.19 І був вечір, і був ранок, — день четвертий. 20 І сказав Бог: „Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю". 21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.

22 І поблагословив їх Бог, кажучи: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!" 23 І був вечір, і був ранок, — день п'ятий. 24 І сказав Бог: „Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її". І сталося так. 25 І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю. 5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини. Щоб порати землю.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.»

Без води життя на Землі неможливе: в'яне квітка, страждає звір, замовкає пташка. Усе живе потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним даром природи. Вона напуває землю, яка годує людину.

Люди здавна розуміли значення води, поклонялися їй та оспівували її. Існувало справжнє водопоклоніння. Особливо велику магічну силу мала так звана «непочата» вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися від пристріту, лихого ока.

Воду, освячену на Водохреще і Стрітення, тримали протягом року. Кропили в хаті від домовиків, освячували пасіку, коли вперше виносили із зимівника.

Люди найчастіше поселялися біля водойм. Коли довго не було дощу, то ходили по селу й освячували криниці. А дітки бігали і співали пісеньку «Іди, іди, дощику».

Сьогодні на уроці ми з'ясуємо, де можна зустріти краплинку води і чому потрібна вода землі. Наскільки багата на воду Україна і Волинь зокрема.
Під музику з'являється Капітошка і виконує пісеньку з однойменного мультфільму.
Капітошка.

Добрий день, друзі! А ви знаєте, хто я? (Капітошка.)

А хто такий Капітошка? (Краплинка води.)

Ви хочете зі мною погратися? (Так.)

Тоді я ховатимусь, а ви мене шукайте.

Капітошка.


Куди не помандруєш,

Куди ти не підеш,

Мене кругом і всюди,

Напевне, ти знайдеш.

В криниці і в ставочку,

В калюжі на лужку,

Коли сріблястим дощиком

Із неба я іду,

В краплиночці роси

Перлинкою лежу,

Легенькою краплинкою

В повітрі я лечу.

Шукайте мене, друзі,

Де крапельки бринять

І між собою весело

І дзвінко гомонять.

(Капітошка вибігає геть.)

Велика хмара підвішена на мотузці до лампи.
Виходить хлопчик під парасолькою, звертається до глядачів.


Хлопчик. Як вам подобається ця погода? Набридли вже дощі, а в школі все вчать-вчать, не знають уже, чому і вчити. Теми чудернацькі вигадують. Ось сьогодні, наприклад, чи й не тема: «Вода». Теж мені дивина. Бачимо її кожного дня, що ж тут нового? Тільки час дарма гаємо.

З’являється Крапля.
Краплина. Який дивний хлопчик, і самовпевнений до того ж! Гей, хвалько!

Хлопчик. Хто це? (Роззирається на всі боки, натрапляє поглядом на Краплину, тре собі очі.) Не може бути!

Краплина. Так, це я, звичайна крапля води. Наслухалася твої мудрих речей і не витримала — вирішила перевірити: може, ти й насправді знаєш про воду все.

Хлопчик. Навіть не сумнівайся!

Краплина. І що ж ти знаєш про воду?

Хлопчик. Я ж кажу — все. (Задумався.) Ну, вода — це… вона… мокра. Та й про неї можна сказати! Вода — вона вода і є, просто вода.

Краплина. Так, дуже глибокі знання. Але я тобі доведу, що вода — це не так вже й просто. Світ звичайних речей приховує багато таємниць. Вода — одна з таких простих, усім доступних, але водночас цікавих і загадкових речовин. Для початку — відгадай-но мої загадки.


Біле, як сорочка.
Пухнасте, як квочка,
Крил не має,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (Сніг)

В нас зимою білим цвітом
Сад зацвів, неначе літом. (Іній)

Сильніша від сонця
Слабша від вітру.
Ніг не має, а йде.
Очей не має, а плаче. (Хмара)

Мене частенько просять, ждуть,
А тільки покажусь —
Ховатися почнуть. (Дощ)

З висоти великої зриваюсь,
Грізно я реву,
А коли об камені розбиваюсь,
Піною стаю. (Водоспад)

Без дощок і без топорів
Через річку міст хтось звів.
Міст цей — наче синє скло:
Слизько, міцно й весело. (Лід)

Широтою широке,
Глибиною глибоке,
День та ніч об берег б’ється,
Та вода з нього не п’ється.
Це тому, що не смачна,
Солона та гірка вона. (Море)

Я живу під самим дахом,
Страшно глянути униз.
А могла б я жити й вище,
Якби дахи там теж знайшлись. (Бурулька)

Він без рук і без ніг
Із землі пробиться зміг,
Влітку, в спеку найпалкішу
Воду дасть найхолоднішу. (Струмок)

Вранці срібнеє намисто
Вкрило всю траву і листя,
А коли їх вдень шукали,
Намистинок не застали. (Роса)

Відома звіку рідина,
Усяк її вживає,
Буває хмаркою вона,
Пушинкою буває,
Бува, як скло,
Крихка, тверда —
Звичайна, підкажіть… (Вода).


Хлопчик. Ну, відгадали загадки, а до чого тут вони?

Краплина. Ти, звичайно, здивуєшся, але всі ці загадки — про мене. Я можу виглядати дуже по-різному. Подивись на мої портрети. Незважаючи на відмінності, це все — я. Ось я — струмок, річки, озеро, океан, хмарка, іній, сніг, і навіть айсберг.

До речі, три чверті ваги людського тіла — це вода. За рік людина вживає води вдесятеро більше, аніж важить сама, а випиває за життя аж 25 тонн води. Залишити людину без води — то все одно, що позбавити її життя. Без їжі людина може прожити сорок днів, а без води — вмирає вже на восьму добу.

Хлопчик. Як дивно… Ну добре, вода в океанах дала життя, без питної води людина гине. А ось до чого тут ти — ти ж дощова краплина?

Краплина. Так уся ж волога на Землі взаємопов’язана. Я зараз розповім тобі, як дощ утворюється. Вода здатна випаровуватися під час нагрівання. Ти ж, мабуть, не один раз бачив, як парує чайник. Такий же процес відбувається і за впливу сонячного проміння. Випаровують воду земля, дерева, річки, озера. Найбільше води випаровує тропічне сонце — з морів та океанів.

І ось десь над горою, степом чи лісом хмара зустрічається з холодним повітрям. Пара, що утворила хмаринку, охолоджується, перетворюється знову на крапельки. Вони дрібнесенькі і легкі, як пушинки. Коли їх стає дуже багато, вони зливаються одна з одною. Більшають, важчають, уже не можуть втриматися в повітрі і падають на землю — дощем, а коли холодно  — снігом. Саме так я прилетіла до тебе в гості з он тієї хмари.

Хлопчик. Про тебе я вже знаю — ти сюди потрапила, щоб мене уму-розуму навчати. А де ж твої сестрички — інші краплини?

Краплина. Подивись на малюнок уважно. Частина моїх сестричок-крапельок, проникнувши в ґрунт, напуває різні рослини. Ті, що не потрапили до коріння дерев та трав, проникають все глибше і глибше, аж поки не доберуться до підземних вод. А там у них різні шляхи-дороги. Одні потрапляють до криниць і напувають людей. Інші пробиваються на поверхню прохолодним кришталевим джерельцем. Деякі помандрують джерелами до річок, а річками — до морів та океанів. А потім ми знову будемо випаровуватися і все почнеться спочатку.

Хлопчик. Ви робите ще щось корисне для людей?

Краплина. Аякже! Подорожуючи річками, ми несемо на собі кораблі та баржі, легко обертаємо турбіни електростанцій, і завдяки цьому виробляється електричний струм. А який важливий струм у житті і роботі людини, ти й сам знаєш.

Хлопчик. Та знаю, вчителька нам уже розповідала. А може, ви ще щось умієте?

Краплина. Звичайно! Дуже цінно, що вода вбирає в себе багато тепла і вміє віддавати його. Завдяки цьому вода бере участь у перерозподілі тепла на земній кулі, переносить його з північних районів на північ. Тому в тропіках життя не гине від спеки, а в полярних районах — від холоду.

Хлопчик. А яке значення має, наприклад, лід?

Краплина. Лід, що утворюється на поверхні річок, озер та морів, ніби ковдрою, вкриває воду і не дає їй промерзнути наскрізь: підводні мешканці непогано почуваються під крижаною подушкою.

Хлопчик. А чи ти, бува, не вихваляєшся?

Краплина. Ні, все, що я сказала — чистісінька правда. І я розказала тобі не все. Навіть «суха» їжа на 50–60 % складається з води. Наприклад, у каші міститься до 80 % води, в хлібі — близько 50 %, у м’ясі — 58–67 %, рибі — майже 70 %, в овочах і фруктах — до 90% води.

Зменшення кількості води в організмі всього лише на 1,5 % спричиняє сильну спрагу, погане самопочуття, сонливість, уповільнення рухів, нудоту, інколи почервоніння шкіри. А за втрати 25 % води настає смерть.

Слід пам’ятати: вода є найпростішим і найприроднішим способом очищення організму. Спробуйте, наприклад, уранці натщесерце випивати склянку чистої прохолодної води — і вже через місяць-два ви відчуєте позитивний результат.

А ось, наприклад, ти вранці п’єш чай…

Хлопчик. П’ю. У чашку з окропом увіллю заварки, вкину цукор і п’ю… Що тут дивного?

Краплина. До речі, існує простий спосіб визначити чистоту води в крані. Заповніть невелику ємкість водою і помістіть її в морозильник. Після того як вода замерзла, уважно придивіться до шматочка криги, що утворився. Якщо Ви бачите прозорий, іскристий, рівний лід — це чиста вода, її можна пити, не боятися. Якщо лід горбистий, молочно-каламутний (або інших кольорових відтінків), то ця вода недостатньо чиста.

Хлопчик. Не знав…

Краплина. А потім так відразу і п’єш?

Хлопчик. Ні, чекаю, доки розтане цукор…

Краплина. Отож, вода має ще одну чудову властивість — розчиняти в собі різні речовини, правда, з різною швидкістю. Одні  — за декілька секунд, інші — за десятки років. Та все ж немає на світі кращого розчинника, ніж вода. Вчені дослідили морську воду і виявили в ній залізо, мідь, цинк, золото. Навіть така звичайна й така необхідна сіль добувається саме з морської води.

Також дощова вода чи сніг  — це фільтр атмосфери.

Хлопчик. Так, ти мене переконала. Вода — це велика сила! Тепер я зрозумів слова старої пісні «Без води — і ні туди, і ні сюди».

Краплина. Про мене й пісні є, і прислів’я. Діти, ви напевне їх знаєте. (Відповіді дітей.)

Так, так, дякую, це все і справді — про мене. Маю надію, тебе не дуже втомила моя розповідь. Перш ніж ми розпрощаємося, дозвольте звернутися до вас із великим проханням. Якщо ви зрозуміли і відчули значущість води у вашому житті, ви повинні зрозуміти й те, що до води треба ставитися з повагою і берегти її.

Хлопчик. Як берегти? Адже води дуже багато?

Краплина. Це лише на перший погляд. Використовуючи запаси прісної води бездумно, люди не піклуються про завтрашній день — адже ці записи відновлюються значно повільніше, ніж витрачаються. Ми користуємося пральними порошками, спеціальними рідинами для миття посуду, спускаємо в каналізацію дезінфікуючі засоби. Дощ та природні стоки промивають ґрунт, зносять бруд до Світового Океану. Всесвітню фільтруючу систему необачне людство перетворює на помийницю, створюючи загрозу для власного майбутнього. Нафта потрапляє до океану під час добування її з морського дна, промивання нафтоналивних суден, їх завантаження та розвантаження, унаслідок аварій танкерів. Плівка нафти вкриває воду і призводить до загибелі планктону, риби, водоплавних птахів, китів. Страшними для всього живого є радіоактивні речовини, відходи роботи атомних реакторів, які захоронюють в океані. Буває, що смітник на березі або бочка мазуту, перекинута в болітце, призводять до загибелі всього живого в річці чи озері. Будь-яке порушення умов існування малих річок згубно відбивається на водному режимі великих річок, які живляться ними. Згубно діє на річки розорювання їх схилів, балок, бо частина ґрунту зноситься в річку і замулює її. На берегах річок не можна вирубувати ліси, чагарники. Отже, зробіть для себе певні висновки. Не забувайте: заощаджуйте питну воду, не забруднюйте водойм. Ми повинні берегти природу і вчитися в неї. Без води життя, яким ми його собі уявляємо, виникнути не могло б. Це має стати правилом, щоб ми могли бути впевненими у завтрашньому дні.

Фізкульт хвилинка «Вода – не вода»

Вчитель: Правила: Якщо назване слово позначає те, що містить воду (наприклад, калюжа) – встати. Якщо предмет або явище стосується води – плеснути в долоні. Якщо предмет або явище не мають зв’язку з водою(наприклад, камінь) – сісти.

Хмара, кораблик, камінь, дельфін, калюжа, вогонь, море, рак, вулкан град, книга, притока, жаба, русло, склянка, глобус.
Ведуча : Карта України рясно вкрита блакитним мереживом. Це вибагливими лініями лягає малюнок її малих річок. Таких річок в Україні понад 63тисячі. Із них 95% мені ніж 10км завдовжки. Лише 125 з них мають довжину 100км.

Ведуча : Неначе кровоносні судини несуть вони життєдайну вологу всьому живому, даючи на своїх берегах та в тихих водах притулок безлічі живих істот. Більшість річок впадає в Чорне та Азовське моря.

Ведуча : Однією з найбільших водних артерій, що протікають територією України, є Дніпро з такими великими притоками, як Прип’ять, Десна, Сула, Ворскла, Самара.

Довжина Дніпра майже 2200км, з яких 980км припадає на Україну. Далі за розмірами йдуть Дністер, Південний Буг, Дунай.

Ведуча : Озер в Україні близько 20тис., є 800 водосховищ, понад 20тис. ставків.

До водних багатств належить два моря - Чорне та Азовське. Чорне море (420тис. кв.км) має глибину від 80 до 200м . У морі є майже 180 видів риб, цінні водорості. Азовське море невелике – 40тис.кв.км, середня глибина – 8м. Море населяє майже 350 видів тварин.


Учні інсценують діалог.

Діти.

Розкажи, водичко мила,

Де була ти, що робила?

Вода.

Я водички з джерела

Двом горобчикам дала,

Напоїла в лузі стадо,

Полила усю розсаду,

Пригостила ціле місто —

Пийте всі водицю чисту!


Учень.

Що це з водичкою?

Вона непривітна і сумна.

Діти.

Ти ж була колись глибока,

Швидкоплинна, світлоока.

Чом же стала каламутна,

Чом хлюпочуть хвилі смутно?


Вода.

Як мені не сумувати!

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами,

Заросла очеретами,

Зникла риба, зникли раки,

Поховались, небораки.

Діти.

Ой, водичко синьоока,

Ти ж була колись глибока,

І сумуєм ми з тобою

Під плакучою вербою.


Ведуча :


Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і спека, спека, спека,

І озерявин проблиски скупі,

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річечко? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвисток лук не знають твої весни

І світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів.

Л.Костенко


Вчитель Кожна з водойм відіграє совю неповторну роль в екологічному середовищі. Вболіваючи за найпотужніші водні артерії, ми мусимо дбати про здоров’я малих річок. Саме вони, мов тоненькі капіляри, постійно живлять могутні річки. Нині річки, ставки, джерела в Україні потребують допомоги. Їх береги часто захаращені, перетворені на звалища. Зникають джерела, малі річки. І найчастіше причиною цього є діяльність людини.

Економічна казка (господарське використання водойм).

В одному селі жив чоловік. Був у нього шматочок поля, ділянка лісу і велике болото. Занедужав чоловік, відчув — близько смерть.

Покликав він тоді синів і розділив своє багатство. Старшому віддав поле, середньому — ліс, а найменшому дісталось велике болото, що межувало з лісом і полем братів. Побачив батько, що найменший син зажурився, одержавши такий спадок, і сказав:

— Коли будеш мати мудру голову і працьовиті руки, то й болото зробить тебе багатим.

Як би ви порадили найменшому синові розпорядитися спадком?

(можливі відповіді дітей : «Продати болото.» « Осушити болото.» «Розчистити болото, зробити став, розводити рибу.»)
Вчитель: Які рослини ростуть біля водойми? Як їх використовують? (Відповіді дітей.)

Із верби виготовляють аспірин, а можна заварювати кору і пити від температури. Вербові гілочки святять за тиждень до Великодня.

Ряска — лікарська рослина. Вживають від ракових захворювань.

— Які тварини живуть у ставку і біля ставка? (Відповіді дітей.)

Живуть ондатри, бувають дикі качки, раніше було багато п'явок, але вони люблять чисту воду, тому тепер їх немає. Це ознака забрудненої води.
В глибині тин з лози, біля нього криниця,прикрашена зеленню, квітами.

Виходить дівчина. Милуючись красою навколишньої природи, говорить:


Чом, земле моя,

Так люба ти мені.

Чом, земле моя,

Чарує так мене

Краса твоя?

Чим манить мене

Пташні твоєї спів,

Пахучий цвіт лісів?

Чим манить мене

Вода річок твоїх,

Що тут пливе?

Тим, дитино, знай,

Що тут ти вперше світ

Уздріла в цвіті літ.

Тим, дитино, знай,

Що води ці й ліси –

Твій рідний край

Тут діди твої

Пролили кров свою

За віру й свободу!

Тут усі твої

Найближчі серденьку дорогі



Виходять ведучі.

Ведуча : Велика і красива земля України – неозорі степи і поліські пущі, зелені Карпати і широкополі лани Подніпров’я, вільні причорноморські простори і задумливі береги зачарованої Десни. Але для кожної людини наймилішим куточком на землі є рідна батьківська хата, садок біля неї і криниця, стежка від якої веде нас до рідних вікон, до найтеплішого тепла. "Об’їздив світ, - каже один літній чоловік, стоячи біля своєї криниці, - а солодшої води від нашої не зустрічав ”. Його криницю викопав дід, вимостив стіни круглим камінням – вічна.

Ведуча : Шукали люди здавна, яке слово може вмістити в собі глибини мудрості, добра, знань, і спинились на слові "криниця”. Отак і чуємо: Омиймо душі свої з криниць первородних і чистих, черпаймо з криниць народного розуму, невичерпна криниця слави нашої, криниця Слова, що єднає народ...

Ведуча : З давніх-давен люди бережно ставились до криниці, оспівували в піснях, складали легенди. ...Била з-під землі криниця. П’єм воду – не нап’єшся. Вмиє, було, дівчина в ній своє лице – красунею стане. Парубки пірнали – дна не досягали. Сили їм молодечої додавала чарівна криниця. Коли на землю нашу ступили завойовники, їм також закортіло напитися води зачерпнути – пішла криниця глибоко в землю, не дала сили ворогам лютим.

Ведуча : Криниць в селі було 2-3. Підземну частину криниці мурували з каміння, зверху ставили кадіб, або влаштовували зручне цямриння. Воду з неглибоких криниць витягували дерев’яною палицею, глибокі криниці мали журавля та вали. Біля криниць клали один-два видовбані з колод жолоби, щоб поїти худобу. Тричі на день біля сільських криниць вирує життя. Парубки напувають худобу, дівчата й молодиці носять воду, і разом з тим тут можна почути всі сільські новини.

Ведуча : Біля криниці найчастіше садили калину. Це не випадково, адже корінь калини, як і виноградна лоза, пронесений чутливою рукою над землею, вклоняється глибинному джерелу. Чує калина воду через земні глибини, як голос життя, і горнеться до затаєного джерела. У народі кажуть: де калина, там і вода. Це допомагало козакам під час походів знаходити в полі воду.

Ведуча : У народі говорять: Хто п’є воду з доброї криниці, той добра людина. А маленьким дітям наказують: не кидай нічого в криницю, не плюй в неї – це гріх!

Батьки кожного з дитинства навчали: замулити, забруднити джерело — то великий гріх, розчистити ж — навпаки — благо і добро.

Буває в дорозі мучить спрага, покидають сили. Аж ось біля дороги криниця. Підходить подорожній до криниці, нап’ється студеної іскристої води і помолиться Богу за того, хто її викопав.

Ведуча :

/Уривок із поеми Т.Г.Шевченка "Москалева криниця ”/


Взяв якось

Заступ і лопату

Та й пішов собі у поле

криницю копати.

"Нехай, - каже. – Колись люди

Будуть воду пити

Та за мою грішну душу

Господа молити”.

Вийшов в поле геть од шляху

У балку спустився

Та й викопав при долині

Глибоку криницю.

/Не сам-один: толокою

Йому помагали

Й добрі люди приходили

Криницю копати/.

І виложити цямриною,

І над шляхом в полі

Височенний хрест поставив...

Зо всього роздолля

Широкого було видно.

Все, бачиш, для того,

Щоб знать було, що криниця

есть коло дороги,

Щоб заходили з криниці

Люди воду пити

Та за того, що викопав,

Богу помолитись.



Вчитель: Ви почули статистичні і наукові дані про українські водні багатства. А зараз ми перенесемося на нашу малу батьківщину - рідну Волинь.

З давніх-давен її називають «синьоокою», і не даремно. По її території протікає 70 річок, є 235 озер.

Найбільшим за площею є озеро Світязь. З яких віків і яку загадку несе величне величне українське озеро? Яка одвічна таємниця криється у йог імені? Дехто з вчених стверджує, що в перекладі з давньоісландської означає «біле озеро», «світло», «ранок».

Хто бував на озері, той помітив, що вода в озері дуже чиста, ясна і прозора. У тиху погоду озеро спокійне, має синій колір, під час бурі – робиться чорним. Старожили кажуть, що колись тут знайшли роги оленя і великий череп звіра, мабуть мамонта

На Світязі є острів, площею більше 7га.

Про озеро та острів існує багато легенд. Ось одна із них.

Ведуча :...Там, де тепер озеро, гомоніло колись пишне місто, владарював у якому Туган. Далекі і непевні були ті часи, частими були побоїща і набіги. І ось — прокотилася нова тривога. На землі сусіда — князя Мендога—рушило чуже військо. Просить Мендог допомоги у славного Тугана, і князь, вірний бойовій присязі, зібравши хоробрих воїнів, вирушає в далеку дорогу. Та вже за ворітьми князя спиняє думка, що залишає рідне місто без охорони. Сумний повертається він додому й оповідає про свою тривогу дочці. Дівчина заспокоює батька: вона бачила дивний сон, у якому з'явився їй ангел і пообіцяв надійну оборону місту. Послухався батько дочки.
Опустилася темна ніч па опустіле місто, і під її покривом ворог підступив до міських мурів. Гримить таран, Завалюються брами. Охоплені жахом, жителі кидаються до князівського замку. У відчаї звертає благальний погляд до неба княжна:
Як не втекти нам від лютої кари, Нас захисти перед нею, Громом убий із високої хмари, Чи заховай під землею!
По цих словах місто запалося під землю, а на його місці утворилося озеро. Купавами зійшла на ньому непорочна краса. Чужі воїни, розпалившись у битві, заходились маїти тим цвітом бойові доспіхи. Та всяк, хто сягав у воду за чарівною квіткою, падав, убитий страшною хворобою.

Вчитель: Так говорить про наше озеро народ. Не обминули увагою його і українські письменники, наприклад , Л.Костенко
Ведуча :

Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне.
— Я Світязь, я Світязь, я Світязь!
Невже ти не чуєш мене?!

Вчитель: Не повною була б наша розповідь про водні багатства, коли не згадали б нашу річку Стир.

Серед мальовничих лісових пагорбів Верхньобузького пасма, що на Львівщині, на дні глибокого яру, вибивається на світ цівка джерельної води. Тут народжується річка Стир. І протікає через Волинську, Рівненську, Брестську області, і поблизу білоруського міста Пінськ впадає у Прип’ять.

У кожного своя річка дитинства. В одних широка, як Дніпро, а в інших – вузенька, як долоня, струмок.

Річка Стир – це берег нашого дитинства. На її берегах розкинулися села Липляни, Жидичин, Кульчин. А як багато назв має Стир у нашій місцевості відповідно до якостей річки: Бистрий Стир, Бистряк – течія стрімка; Кип’ячий Рів – бурхлива течія; Тихий Стир – спокійна; Тама – місце відпочинку жителів навколишніх сіл, колись тут насипали дамбу, як будували дорогу на Ковель.

Лучка, Лоза, Грива – місця сіножатей, колись тут були заплави річки Стир.

По сусідству з нашим селом є також озерце. Воно не має назви, але дало назву селу. Для багатьох воно є місцем відпочинку.

Багато можна було б говорити про Волинські джерела, але ця тема невичерпна. Сьогодні відомі на всю Україну Оконські джерела, що знаходяться в Маневицькому районі. Щомиті ці джерела виплескують 200л кришталево чистої і в будь-яку пору однаково прохолодної води.саме тут в Оконських джерелах розводять рідкісну рибу – форель.

А який справжній чоловік не любить порибалити, особливо коли так багато води навколо. Ось подивіться, як це відбувається.
Сценка «Рибалки» (за М.Рильським)


  1. Ще , як то кажуть, і треті півні не співали, ще мерехтять на сіріючому небосхилі свічки тьмяніючи зір, а ми вже вмостилися у занімілому човні.

  2. А як хочеться, щоб клюнуло, сіпнуло, повело, поклало, втопило, потягнуло. Бо так хочеться хутчіш довідатись, яка ж то штука царює в отих таємничих глибинах. Та де там! Не бере… Тільки серце тьохкає.

  3. Стримуємось. Мобілізуємось. Змінюємо тактику, а нерідко і місце ловлі. Перелаштовуємо «зброю». Ось нарешті! Узяло! Короп! Стис удилище, підсік. Ого-го, нівроку! Немов струна, співає волосінь, і короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку.

  4. А у мене на гачку – щука. Щука – риба поширена. На Волині вона водиться в річках, озерах, ставках, навіть деяких болотах. Надає перевагу мілким місцям, веде осілий спосіб життя.

  5. А мені колись трапився сом – найбільша удача. У світі налічується понад 1200 видів сомів. В Україні трапляється тільки один – сом звичайний, або європейський.у давні часи сома ловили довжиною більше 5м і вагою понад 300кг. Тільки уважне спостереження дає змогу точно визначити зону володінь сома: характерний плескіт води і порпання.

  6. Ну й щастить тобі! На яку наживку ти ловиш?

  7. На черв’яка, фаршированого печінкою тріски.

  8. Така гарна пора, а риба зовсім не клює…

  9. Що не кажи, а рибальство – і дотепна, і приємна справа. Для душі неабияка насолода.


Гра «Рибалки»: зловити цукерку на вудочці рибалки губами, руки за спиною.

Конкурси пісень про воду, костюмів водяної тематики.

Гра «На той берег»

Вчитель: Ніжна і велична у красі своїй земля Волинська. Ласкаво вітає вона всіх своєю чарівною неповторністю лісів і лук, унікальним рослинним і тваринним світом, задумливими озерами, тихими і лагідними річками.

Сягнеш своєю думкою до неба

І усвідомиш, що Волинь – це рай.

Вона мов створена для тебе,

Волинь моя, краса моя, мій край.

Наш урок підходить до закінчення. То що ж ми сьогодні обговорили?

Бліц – запитання:

  1. Що садили біля криниці?

  2. Як журавлі пов’язані з криницями?

  3. Яка довжина найбільшої річки України?

  4. Скільки озер нараховується в Україні?

  5. Які моря є на території України?

  6. Які великі річки течуть по території України, Волині?

  7. Де бере початок річка Стир?

  8. Назвіть озера Волині.

  9. Яке озеро надихнуло Лесю Українку до написання «Лісової пісні»?

  10. Як називаються відомі на всю Україну джерела у Маневицькому районі? Яку рибу там розводять?

  11. Якими рибами багаті річки Волині?

  12. Чи знаєте ви…

  1. У кого два ока на одному боці?

  2. У кого одна нога будинок перевозить?

  3. Якого птаха вода відучила літати?

  4. Що таке «морська капуста»?

  5. Для чого потрібна вода?

Діти.

—  Щоб полився дощик з неба.

—    Щоб росли увись дерева.

—    Щоб пливли всі кораблі.

— Щоб варились киселі.

—    Щоб не було в нас біди,

Усі.

— Жить не можна без води!