asyan.org
добавить свой файл
1
Есе на тему: «Хто з відомих особистостей минулого чи сучасної України близький до християнського ідеалу?».

Тільки Біблія. Тиша в світлиці,

І вікно, що задивлене в сад.

Сяє сонцем душа, як жар-птиця,

На небесний настроєна лад.

Тут вона, освятившись любов'ю,

Одягнула смирення хітон.

Йде в нетління до вічного Бога,

За розп'ятим на древі Христом.

Зачитаюся... Ніч, як цунамі...

Посвітлішало враз за вікном.

І здалось: не в світлиці я — в храмі,

Обійняв мене ангел крилом.

Стало раптом врочисто на подив...

Все ж збагнув я для себе, чому:

Дух мій живиться Словом Господнім,

І молитва є хлібом йому.



Ось живиться словом Господнім, тим небесним хлібом сучасний український християнський поет Сергій Рачинець.

Сергій Порфирович Рачинець народився 1 січня 1948 року в селі Іванне Дубенського району на Рівненщині в селянській родині.

Творчість Сергія Рачинця широко відома за межами України, зокрема в Канаді і США. Двічі він ставав лауреатом Всеамериканського фестивалю української пісні, нагороджений Грамотою Слав'янського центру штату Каліфорнія, США.

На батьківщині нагороджений Кришталевим жолудем і Дипломом у номінації "За самобутність у мистецтві", лауреат міжнародної літературної премії імені Авеніра Коломийця в місцевій Спілці письменників України.

Народився С. Рачинець у родині де особливої ревності до церкви та до Бога, за його словами, не було. Це були ті часи, коли вели жорстоку атеїстичну боротьбу проти Бога.

«Я теж не був, винятком,- пише Рачинець – І не раз в своїх статтях та радіопередачах намагався доводити своїм читачам і слухачам те, що Бога немає, а Біблія є ніщо іншим як фольклорний збірник який відповідає запитам малограмотних людей…»

Але у Бога для нього був зовсім інший план.

І подібно апостолові Павлу (саме з цим християнським ідеалом мені хочеться порівняти Сергія Рачинця) Господь міняє його задуми, його плани, надії, перевертає все його життя. Цей чоловік має стати слугою Божим! Він має своє життя присвятити Йому, Творцю неба і землі, і кожної людини.

Рачинець перестає доводити відсутність Бога, а навпаки, стає його дитям та учнем, Його служитилем.

Подібно апостолові Павлу Сергій Рачинець втрачає зір, стає незрячим, але знаходить набагато більше: знаходить Бога, Вічність, віру, народження згори, прощення гріхів.

Почалась боротьба, велике випробування в його житті, але Той, що ніколи не покидає, Той що нічого не робить наполовину, «Він втрутився і навів порядок у тому, що стосувалося мого попереднього життя, то незаперечно, що Він не міг залишити мене на півдорозі. Бог незмінний, Він Господь, який має владу над часом, минулим, теперішнім і майбутнім. Він – Альфа і Омега, початок і кінець. Він своїми руками облаштовує наше суще і грядуще. Так сталося і зі мною. Господь не залишив мене, а заспокоїв. Дав нових друзів, нові сили у моїй творчості».

На початку 90-х років, коли Сергій Рачинець остаточно прийняв рішення служити Богу і став Його дитям, почав знову писати вірші, правда, вже християнського змісту.

Відтоді одна за одною з'являються нові книги для дорослих і дітей, такі, як «Пробудження», «Будую храм», «Храм любові», роман про нашого земляка Олексу Гарбузюка, повість «Благослови душу», збірник інтимної лірики «Спалах на серці», поезія для дітей «Сонячна повінь». Десятки його творів вміщені у підручниках з християнської етики.

На його слова написані різними композиторами та виконавцями понад 200 пісень, які звучать не тільки в Україні, а й на інших континентах.

«І це ще раз свідчить про те, що я на правильному шляху, що Бог не залишив мене у важкий час, сприяє моєму духовному і творчому зростанню…, - каже відомий поет. – Господь покликав мене на дивовижне служіння – нести для людей вістку про Ісуса Христа і прославляти Його. У силу своїх можливостей я роблю це. Що може бути більш дорогоцінним, як у такий безпросвітний час дарувати людям надію?»

Дай мені Боже, Духа, що в Тебе,

Щоби душа моя прагнула неба,

Щоб від гріха вона вільною стала

В вірі до Тебе щоденно зростала

І не томилась в темряві ночі…

Дай мені Духа Святого, мій Отче!

Яке бачення сьогодення у відомого слуги Божого?

«У людських душах немає спокою. Пристрасті розпалюються щораз більше і більше, але всі говорять про соборність, про єдність. Чому так?!

На мою думку, через те що це питання, насамперед, нашої духовності. Без внутрішнього очищення, а точніше відродження наших душ, неможливі зовнішні зміни, але це можна зробити тільки за допомогою Слова Божого, науки Ісуса Христа. Інакше Україна ніколи не стане справді єдиною державою».

В цьому світі, де Істину б'ють,

Будуть клопоти, будуть тривоги,

Буде праця важка до знемоги,

Все одно ти Христа не забудь.

Ісус Христос, наш християнський ідеал, закликає сьогодні людство: «Поправді, поправді кажу вам: Хто Слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!» (Єв. Від Івана 8:51)