asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
Сценарій свята

Україно, ти моя молитва!
Боже Великий, Єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.
Світом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до Краю

Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!
Виходять дівчинка і хлопчик в українських костюмах з хлібом на рушнику.

(Тихо звучить музика).

Хлопчик:

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Дівчинка: Хлібом-сіллю вас вітаєм

І здоров'я вам бажаєм.

Під веселий рідний спів

Посилаєм вам уклін.

(Хліб на рушникові кладуть на стіл прикрашений вишитими рушниками, колосками пшениці та калиною).

Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

(Звучить пісня про Україну)
Знов сонце ласкаве

Промінь свій посилає

І степам, і долинам,

І потокам гірським.

Це моя Україна

День новий зустрічає,

Моя лагідна мати

Усміхається всім.
Там, де Січ Запорозька

Духом вільно сивіє,

Де козацькії чайки

В чисте море пливуть.

А на Київських кручах

Сяє злото Софії

І на гору Чернечу

нас дороги ведуть.

Знову сонцю радіє

Буковина й Полісся

І над краєм Донецьким

В небі жайвір співа.

А з Карпатського світа

Лине голос трембіти -

Це тобі, Україно, наша пісня жива.
Це моя Україна

День новий зустрічає,

Величава Княгиня

Усміхається всім.

І гостинно і радо,

Щиро всіх привітає.

Закарпаття частує

Хмелем чистих медів.
А у древньому Львові

Пані всі гонорові.

Полтавчанок, киянок,

Як побачиш умреш.

Синьоокі красуні -

Молоді волинянки -

Як подивляться в душу -

Очі не відведеш.
Бо козацького роду

Та й нема переводу,

І у чистому небі

Наші зорі горять.

Це моя Україна

День новий зустрічає,

Величава Княгиня

Погляд ясних очей.

І гостинно і радо,

Щиро вас привітає

І запросить у хату,

Як поважних гостей.

Лунає музика (соловей, шум річки, вітру). Виходять Повітруля та Іванко.

Повітруля: Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний краю, земленька рідненька,

І вас люблю гори, ліси та гайочки,

І вас ріки повноводні, маленькі струмочки

Бо в тих річках та струмочках -

в чистій тій водиці,

Бачу тебе, рідний краю, дорога землице!

Ти мене годуєш як свою дитину,

Тому люблю тебе, земле, люблю Україну!

Іванко: Я згоден з тобою, моя добра подруго.

Немає в світі кращої землі, ніж наша Україна.

Ми любимо її родючу землю, води Чорного моря,

зелені верховини Карпат, розлогі ниви, тихі озера,

бистрі річки, темні діброви.

Люблю тебе Україно, наш тихий зелений рай.

(Музика стає голоснішою, звучить доки Повітруля й Іванко не сядуть, потім звук музики поступово приглушується).

І сторінка «Державні символи»

Народе мій, уярмлений народе,

В душі твоїй гудуть бурани волі,

Твоє ім'я благословенне й горде,

Твій синьо-жовтий стяг на видноколі.

І тризуб-герб - усе тобі від Бога,

Не знаєш гасла - боронись!

Освячений держу я спис.

Я потім бороню батьків,

Героїв славу, честь борців

Зухвальче, чолом, оком зіниць!

Тут недоторканість гробниць,

Багаття, і священний дуб,

І Володимирів тризуб.
Тризуб (як сокола, що йде в піке)

Облюбував собі на лавах Рюрик.

І віщий князь Олег на вежах бурих

Лишав його зображення стрімке.

На печенігів, половців у шкурах

Цей герб наводив жах - було й таке! –

І дерево життя змогло гінке

Не вимерзти в холодних кучугурах.

Сам Олександр здіймав тризуб увись,

Як з півночі підсунули колись

Навала шведів і тевтонів сила...

Дівчина

У 1918 році на засіданні Центральної Ради її голова Михайло Грушевський висунув пропозицію затвердити державним гербом Української Народної Республіки тризуб, знак княжої влади часів Київської Русі. Роком пізніше після об'єднання УНР і Західної Української Народної Республіки державним гербом соборної України стає золотий тризуб.
Юнак

Нове народження тризуба відбулося 19 лютого 1992 року, коли було прийнято Постанову про герб України. Так цей символ, зазнавши протягом своєї тисячолітньої історії стрімких злетів і падінь, великої любові й ненависті, знову посів гідне місце в символіці нашої держави.
Читець

Захвилювалися народи,

І захитався третій Рим!

Війнуло подихом свободи

Над рабством довговіковим.

Пора відродження, - доволі

В покорі жити і ганьбі.

Цвітуть, неначе квіти волі,

Знамена жовто-голубі.

М.Луків
Дівчина

Повернувся із забуття ще один символ української державності - жовто-блакитний прапор, немало топтаний ворогами.

Читець

Здійнявся вперше він над Галицько-Волинським князівством, що відтак об'єднує під ним ще й землю київську наперекір дрібним сваркам і всупереч загарбникам чужим.

Із воєводою Дмитром як побратим боровся мужньо він під натиском ординським.
Данило Галицький над орденом Добжинським

Під стягом переміг небесно-степовим.

У синім кольорі була ознака миру,

А в жовтому народ плекав велику віру

На власний розвиток, просвіту міст і сіл.

Блакитне - виднокрай безмежний, небо чисте,

А жовте - це степів роздолля золотисте,

В яке вкраїнський люд уклав багато сил.

В.Ткаченко

Юнак

Історія появи прапорів сягає сивої давнини. В античні часи і пізніше за язичництва і введення християнства вони освячувались образом животворного хреста. У воєнний час, як згадує відомий історик і письменник XIX століття М.Карамзін, слов'яни обожнювали свої знамена і вважали їх святішими від усіх ідолів. Без них військо не відправлялось у похід і не вступало в бій.
Юнак

Пісня — душа народу, а національні гімни - найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно патріотичних устремлінь.
Дівчина

Гімн у Стародавній Греції - це урочиста хвалебна пісня на честь богів і героїв. Гімн - це й музичний твір, що виражає піднесений стан. Гімн державний - офіційна урочиста пісня, що прославляє і вшановує народ, державу, високу ідею.
Юнак

Волелюбність українців живе в історичних піснях і думах, творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Вороного, Олександра Олеся, діячів "Руської Трійці", зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, молодого покоління борців за волю України -Миколи Міхновського, Юрія Липи, Олени Теліги...
Дівчина

Переважна більшість пісень-гімнів народилася в Західній Україні, на Галичині, коли під впливом революції 1848 року в Європі піднялися на маніфестації жителі цього краю. Першим українським гімном став твір І.Гушалевича на мелодію Д.Січинського "Мир вам, браття...".
Юнак

І.Франко писав: "Постала ся пісня, що сталася 1848 року, немов девізом русинів, їх національним гімном, здобула собі відразу широку популярність, була навіть окремою карткою видана і роздана в Празі руською делегацією на Слов'янський з'їзд іншим представникам слов'янства".
Дівчина

Хто не знає чудової української пісні "Реве та стогне Дніпр широкий", яка увійшла в історію культури нашого народу як дорогоцінний духовний скарб. Здобула вона і всесвітнє визнання. (Звучить пісня)
Юнак

Ще один неофіційний гімн українського народу - пісня "Ой у лузі червона калина" полонить серця людей щемливою любов'ю до рідної землі, вселяє незламну віру в те, що, об'єднавшись, відродимо Україну.
Дівчина

Виникла ця пісня в період зародження січового стрілецького руху і була для його учасників своєрідним національним гімном. І слова, й мелодія її в своїй основі наскрізь народні, бо для українців червона калина - символ рідного краю, дівочої чистоти, вірності й краси.
Юнак

Ось і підійшли ми до пісні пісень української нації, тієї, що викликала за всю історію найбільше нападок багатостраждальної пісні-гімну "Ще не вмерла Україна".

(Тихо звучить пісня)

Дівчина

Перш ніж стати соборним, всеукраїнським твором, музичним гербом духовного відродження нації, урочистою патріотичною присягою, ця пісня пройшла довгий тернистий шлях. Жодному іншому творові української культури не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо втілено споконвічну мрію народу стати суверенним, здобути волю, виражено віру у відродження України. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, забороняли, вбивали...
Юнак

Один рядок цієї пісні, що дав назву віршеві, понад 150 років викликав страх кількох режимів - царського, польсько-шляхетського, румунсько-боярського. У недалекому минулому за виконання цієї пісні та поширення її тексту можна було жорстоко поплатитися. Вірш був заборонений, не входив до жодних видань.
Дівчина

Створив цю пісню Павло Чубинський - відомий український фольклорист, етнограф, поет.
Юнак

І ось настала довгождана мить, коли 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною державою. І по-новому, гордо зазвучав безсмертний національний гімн-пісня "Ще не вмерла Україна".
Ведучий

Гімн, створений двома синами розділеної України, повернувся до пісенної скарбниці народу. То ж прилучимося до її мелодії, передамо в спадок іншим, щоб могли сказати світові: "Ми - український народ!".

(Звучить гімн "Ще не вмерла Україна", всі встають)Дівчина

З історичних джерел дійшли до нас скуті відомості про кольори прапорів Київської Русі. Однак наш народ віддавав перевагу синьо-жовтим кольорам: синє небо, синій камінь, синя хмара, золота роса, золота зброя, золоті стріли...

Юнак

У цьому можна пересвідчитись, побувавши в столиці нашої держави Києві. На брамі Володимирського собору - фігури святих Ольги і Володимира, які зображені саме на жовто-блакитному тлі.

Цими ж барвами насичені й інтер'єри Софіївського та Володимирського соборів.

Читець

Чи не такі ще в нації другої

Теплом благословенні кольори?

Де синє небо - з мрії золотої –

Несе до Бога наші прапори.

І колискове материнське слово

З молитвою всесвітнього вітця...

О, як тобі, містечко світанкове,

Ці синьо-жовті барви до лиця!

Юнак

З виникненням Запорізької Січі найважливішого розвитку набуває прапорництво. Кожен полк, кожна сотня мали окремий стяг. На Січі особливо популярним був малиновий.

Гей там, на горі, Січ іде,

Малиновий стяг несе.

Цими рядками з народної пісні навічно вкарбовано в історичну пам'ять символ війська запорозького, символ української державності за часів гетьманщини. Найбільшою святинею запорожців була червона корогва із зображенням білого Архистратига Михаїла - покровителя козацтва. За цим прапором несли ще один - червоний, із зображенням герба того чи іншого гетьмана.

Починаючи з XVIII ст., все більше козацьких прапорів виготовляється з блакитного полотна, на 'якому золотою фарбою зображуються хрести, небесні світила, зброя, постаті святих, на лицьовому боці полкових і сотенних стягів - козак у золотому чи жовтому шитті.

В останній період існування Запорізької Січі виготовляються знамена з поєднанням жовто-блакитних кольорів.

Дівчина

Уважно придивіться до репродукції картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану". З-поміж інших прапорів бачимо жовто-блакитний. В описі видатного російського філолога, знавця давніх пам'яток України Федора Корша, про картину сказано: "Знамёна козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своєму цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличия в Южной России (Малороссии) ещё со времен великих князей киевских, вплоть до роспуска запорожской вольницы, согласно повелению императрицы Екатерины Великой...".

Юнак

Пізніше в Києві та інших містах України швидко розповсюджувались жовто-блакитні знамена. І в березні пам'ятного 1918 року Центральна Рада затвердила прапор в такому поєднанні кольорів символом УНР. Головним ініціатором вибору прапора був М.Грушевський, котрий добре знав традиції української символіки.

Дівчина

Павло Тичина так описав проголошення УНР.

Читець

Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли,

Не білі голуби - ангели в небі полетіли,

Ой, там зібралися під прапори,

Під сонячні ще й сині.

Віднині не буде більше пана

У вільній Україні.

Юнак

За гетьмана Павла Скоропадського прапор замінили на жовто-блакитний, що символізує небо України над її золотими пшеничними полями. У такому поєднанні він 28 січня 1992 року затверджений Верховною Радою України як державний прапор.


I-й учень: Рідний край - це наша Україна,

Найкраща в світі, дорога земля.

Для нас вона, як матінка - єдина.

Її ліси, озера і поля,

Степи і гори, ріки і долини

Відчути прагнуть теплоту долонь...

Я все віддам для блага України -

Тепло душі і серденька вогонь.
II-й учень: Я буду вчитись, щоб знання здобути,

Нові зробити в світі відкриття.

Щоб корисним своїй державі бути,

І щоб прекрасним в нас було життя.
III-й учень: Тепло долонь і розуму, і серцю

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою!

ІІ сторінка «Рослинні символи»

Дівчина: Кожен народ має свої святині, свої символи - споетизовані образи дерев, квітів, птахів, тварин. Є вони і в нашого народу. Тополя, дуб, чорнобривці, барвінок, волошки... Та без верби і калини немає України!
Хлопець: Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.
Дівчина:
Ой на горі калина,
Там дівчина ходила.
Калиноньку ламала,
На козака кидала.

Виконується танець "Ой на горі калина".
Хлопець: В народі кажуть: "Червона калина - від 100 хвороб лікує". Калина така цілюща тому, що. виросла з вели-кої дівочої любові. А було це так...
Дівчина: Один парубок покохав вродливу дівчину Калину. Але батько не дозволив її брати, а посватав синові багачку Ганну. На весілля прийшла і Калина. Запросила коханого до танцю і непомітно завела його в сад, а тоді - до річки. Тут і застала їх Ганна. .Калина вигукнула: "Нехай же не буде і тобі життя з моїм коханим!" - і потягнула Ганну у воду...


следующая страница >>