asyan.org
добавить свой файл
1
Реалізація плану допрофільної підготовки та профільного навчання
Профільна школа спрямовує профільне навчання на задоволення освітніх потреб і розвитку здібностей учнів, зорієнтованих на продовження освіти.
Профільне навчання реалізується через:

  • Програми, розроблені з метою завершення базової загальноосвітньої підготовки учнів

  • Програми підвищеного рівня, які визначають спрямованість кожного конкретного профілю навчання

  • Програми додаткової освіти, взаємопов’язані з навчальними програмами

  • Програми, які забезпечують підготовку учнів до успішного освоєння програм професійної освіти

  • Дослідницьку (творчу) діяльність учнів у системі галузевих знань з обраного профілю


Окрема школа може бути однопрофільною (реалізувати тільки один з обраних профілів) або організовувати на старшому ступені декілька профілів, тобто бути багатопрофільною.
Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене й професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання в старшій школі здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарним, технологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним.


Динаміка розвитку профілів


2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

Таблиця № 1
Динаміка росту профілів представлена на схемі. Можна побачити, що з 2002 по 2011 рік школа працює за технологічним профілем, а з 2004 по 2010 рік за суспільно-гуманітарним. Протягом 10 років впроваджувались також математичний, природничий, філологічний профілі.

Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів і їхніх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти й життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ре­сурсів школи; соціокультурної й виробничої інфраструктури району, регіону.

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах із профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге, — підготовку до май­бутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання й вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання й зміст кожного кон­кретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено Й передбачають більш повне опанування по­нять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організацію дослідницької, проектної діяльності, профільної навчальної практики учнів тощо.

Наприклад фізика, хімія, біологія – профільні курси в природничому профілі, література, українська та іноземна мови – у філологічному профілі, право, історія – у суспільно-гуманітарному.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання й застосування їх у різних сферах діяльності, у тому числі й професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різ­них рівнях:

1. Рівень стандарту обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подаль­шого їх вивчення (наприклад, математика — у філологічному профілі; історія — у фізико-математичному).

2. Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчаль­них закладах — визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних.

Зміст навчання на першому й другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки зміст навчальних предметів поглиблений (наприклад, курси фізики й математики фізико-математичному профілі або курси біології та хімії в хіміко-біологічному профілі) — передбачає орієнтацію на майбутню професію. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей . Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися.

Педагогічний колектив школи плідно працює над розв’язанням проблем профільної освіти у старшій школі. Завдання профільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації діяльності школи. З цією метою створено нормативно-правову базу розвитку профільного навчання.

Підготовлені нормативні документи, концепції, розроблено інструментарій моніторингових досліджень з проблеми профільного навчання в старшій школі. Якщо поглянути на наші робочі навчальні плани, то в них (згідно з типовими навчальними планами) закладено додатковий час на факультативне вивчення предметів. Зрозуміло, що це зроблено спеціально для того, аби дитина могла випробувати себе в поглибленому навчанні з різних циклів і була готова до свідомого обрання майбутнього профілю навчання.

Отже, введення профільного навчання в школі відбувається в два етапи: допрофільна підготовка (5-9-ті класи) і профільне навчання (10-11-ті класи).

Нові реалії суспільної дійсності, її розвиток об’єктивно створюють передумови для вдосконалення навчально-виховного процесу у початкових класах, оволодіння молодшими школярами системою профорієнтаційних знань, умінь і навиків, які є необхідною та важливою базою для подальшого успішного профільного навчання. Робота здійснюється через класні години, уроки, проекти, екскурсії.

Ранню допрофільну підготовку учнів 5-7 класів нашої школи забезпечено через мережу гуртків:

    • „Краєзнавство”

    • „Юний еколог”

    • „Юний математик”

    • „Юний художник”

    • „Юний технік”

    • „Пошук”

та систему виховних годин:

  • „Цікавий світ професій”

  • „Значення професії еколога для Донецького регіону”

  • „Сучасний хімік”

  • „Досягнення сучасного біолога”

  • «Все профессии прекрасны, все работы хороши»

  • „Наука і труд поряд живуть”

  • „Справа мого життя” та інші


Допрофільна підготовка 8-9 класів

Допрофільна підготовка здійснюється у 8—9-х класах із метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму про­фільного навчання в старшій школі.

Форми реалізації допрофільної підготовки:

  • Поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі;

  • Введення курсів за вибором;

  • Профільна орієнтація;

  • Інформаційна робота тощо.

  • Поглиблене вивчення предметів, крім розширення й поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність із використанням одержаних знань. Поглиблене вивчення здійснюється за спеціальними програмами й підручниками.

  • Курси за вибором – це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети й входять до складу до профільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок профільного компоненту змісту освіти.


Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є

  • Формування в школярів правильного вибору профілю навчання

  • Визначення сфери майбутньої професійної діяльності

  • Усвідомлення учнями своїх переваг із позицій майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів.

За змістовним наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки

  • Ознайомлюють учнів зі світом сучасних професій

  • Розширюють знання учнів зі шкільних предметів

  • Учать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності




  • Профільна орієнтація зорієнтована на надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рі­шення щодо вибору профілю навчання й створення умов для готовності підлітків до соціального, професійно­го й культурного самовизначення в цілому.

Організаційно-професійний зміст профільного навчання (таблиця №2) виглядає наступним чином.

Організаційно-професійний зміст допрофільного навчання




Таблиця № 2

Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.

Перші кроки на шляху профілізації нашої школи виявили, що перехід до профільної школи потребує системного опрацювання моніторингових операцій діагностико-прогностичного характеру, які необхідно виконувати з учнями 8-9 класів. Так, необхідно:

  • Сформувати базу даних про учнів за рівнем освітньої підготовки, за інтересами, нахилами та здібностями

  • Визначити можливості заходу щодо організації допрофільної підготовки

Підготовка учня до вибору профілю – це фактично перший серйозний етап вибору професії. Тому на цьому етапі слід активізувати профорієнтаційні заходи, передусім психологічні. Діагностичний етап цієї роботи передбачає використання психологічного інструменту, а саме:

  • Психологічна готовність – виявлення та врахування важливих для профільного навчання рис темпераменту

  • Інтелектуальна готовність – визначення рівня розвитку пізнавальних процесів учнів (уваги, пам’яті, мислення, інтелекту)

  • Рефлексивна готовність – виявлення в підлітків здатності до самоконтролю, самооцінки

  • Характерологічна готовність – визначення рис характеру

  • Мотиваційна готовність (профільні та професійні інтереси, нахили)

  • Комунікаційна готовність – діагностика комунікативних та організаторських здібностей, вивчення стилю спілкування учня.

Зокрема у межах факультативного курсу „Психологія спілкування та основи ділового етикету” для учнів на заняттях висвітлено актуальні тенденції розвитку суспільства, його потреби у фахівцях вищого ґатунку. Доводили, що нині важливим є оптимальне поєднання потреб суспільства („треба”) з учнівськими бажаннями („хочу”), враховуючи психофізичні можливості („можу”).

Досвід роботи школи виявив: цю роботу треба починати на етапі до профільної підготовки у 8-9 класах основної школи, тому що до профільна підготовка є важливою умовою раціональної та успішної реалізації профільного навчання.
Створення умов для самовизначення випускників основної школи

  • Визначення в навчальному плані предметно-орієнтованих курсів за вибором

  • Поділ класу на підгрупи під час вивчення профільних предметів

  • Моделювання освітніх ситуацій, у яких створюються умови для виконання практичних проб, наближених до професійних

  • Використання інформаційних і комунікаційних технологій (Інтернет, СD-диски, дистанційні форми)

  • Залучення учнів до проектної і дослідницької діяльності

  • Використання ресурсів системи додаткової освіти ЗНЗ

  • Використання можливостей додаткових платних послуг

  • Організація профорієнтаційних класних годин .

  • Залучення до участі у виборі майбутнього профілю навчання батьків

  • Організація екскурсій у різні організації та на підприємства




  • Інформаційна робота

Інформаційно-комунікативна діяльність:

  • Пошук потрібної інформації на задану тему в джерелах різного типу

  • Виокремлення основної інформації від другорядної

  • Критичне оцінювання достовірності отриманої інформації

  • Адекватна передача змісту інформації відповідально до поставленої мети

  • Вільна робота з текстами художнього, публіцистичного та офіційно-ділового стилів, розуміння їх специфіки

  • Використання мультимедійних ресурсів і комп’ютерних технологій для опрацювання, передачі, систематизації інформації

  • Створення баз даних, презентації результатів пізнавальної й практичної діяльності

  • Оволодіння основними видами публічних виступів, етичних прийомів і правилами ведення діалогу


Профільна школа потребує особливих підходів. Учитель профільної школи має бути на просто фахівцем високого рівня, а й має забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу із введенням інтерактивних компонентів.

Впроваджуючи технологію особистісно-зорієнтованого навчання, вчителі школи намагаються вивчити, розкрити та розвинути особистість кожного учня. Однією з форм роботи є система індивідуальних занять за такими основними напрямками:

  • Підготовка до учнівських олімпіад

  • Написання учнями науково-дослідницьких робіт

  • Участь у предметних конкурсах


Підвищення рівня інтересу школярів до різних форм самовираження особистості можна від слідкувати за таблицею № 3



Таблиця № 3
У своїй роботі вчителі школи запроваджують різні методи навчання

(таблиця № 4):

  • Традиційні – зорієнтовані на засвоєння та відтворення навчального матеріалу: лекції, пояснення, опитування

  • Активні – активна пізнавальна позиція учнів – діалог, самостійна робота, проблемні завдання, творчі завдання

  • Інтерактивні – активна взаємодія в процесі пізнання – моделювання ситуації, рольові ігри, робота в групах, робота в парах


Методи навчання

Методи навчання






Традиційні

Активні

Інтерактивні

Лекція

Рольові ігри

Діалог


Самостійна робота


Пояснення

Робота в парах


Опитування

Робота в групах


Творчі завдання

Таблиця 4
Організаційно-професійний зміст профільного навчання виглядає таким чином (Таблиця 5):

Організаційно-професійний зміст профільного навчання





Суспільно-гуманітарний

Технологічний



Художньо-естетичний

Природничий






Нові економічні теорії, права людини, маркетинг, менеджмент, ділове мовлення

Креслення, деревообробка, Технології ЦТНПП, основи сучасного виробництва




Етика, художня культура, естетика, права людини, світова література, основи підприємницької діяльності

Основи прикладної хімії, психологія спілкування та основи ділового етикету, методи розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем














Продовження навчання у Вищих навчальних закладах І-IV рівнях акредитації



Таблиця 5


У старшій профільній школі курси за вибором

  • Сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів

  • Орієнтують на усвідомлений і відповідальний вибір майбутньої професії

  • Забезпечують поглиблене й розширене вивчення профільних предметів.


Науково-дослідницькій діяльності учнів ми приділяємо належну увагу. І не тільки тому, що учні самостійно опрацьовують багато додаткової літератури, спілкуються з людьми різних професій. Насамперед старшокласники досліджують визначне питання науково-дослідницької роботи, порівнюють результати, роблять висновки та пропозиції щодо поліпшення стану вивчення цієї проблеми. Така робота під силу тільки творчій особистості, яка вміє жити в умовах часу.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі за рахунок комбінації базових, профільних предметів та курсів за вибором

Робочий навчальний план

для профільного навчання 11-А класу суспільно-гуманітарного та природничого профілю

(з російською мовою навчання)



Філологічний

профіль

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень за профілем

Усім класам

В групах додатково

Суспільно-гуманітарний

Природничий

1. Українська мова, література

3

0,5



2. Російська мова, література

3

1



3. Іноземна мова

2

1



4. Математика

3



1

5. Інформатика

1



1

6. Історія України, Всесвітня історія

3

1



7. Людина і суспільство



1



8. Основи економіки



1



9. Біологія

2



1

10. Фізика

2



1

11. Астрономія

1





12. Хімія

2



1

13. Фізична культура

2





14. Захист Вітчизни/МСП

0,5

0,5



15. ОБЖ

0,5





16. Трудове навчання

2





Разом

27

6

5

Варіативна складова

Гранично допустиме учбове навантаження



33

32

Додатковий час на вивчення предметів (спецкурси)

1. Основи прикладної хімії





0,75

2. Психологія спілкування та основи ділового етикету



0,75



3. ПДР



0,25

0,25

4. Методи розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем





1

5. Українська література



1



Вакансія ШОР



1

1

Разом



3

3

Всього фінансується позакласно

39






Робочий навчальний план

для профільного навчання 10-Б класу технологічного профілю

(з російською мовою навчання)


Основні галузі

Навчальні предмети

Технологічний профіль

Мови і літератури

Українська мова

1

Українська література

2

Російська мова

1

Іноземна мова

3

Інтегрований курс «Література»

2

Суспільство- знавство

Історія України

1

Всесвітня історія

1

Громадянська освіта: правознавство

1

Естетична культура

Художня культура

0,5

Математика

Математика

3

Природознавство

Біологія

1,5

Географія

1,5

Фізика

2

Хімія

1

Технології

Інформатика

1

Технології

ЦТНПП 6

Здоров’я і фізична культура

Фізична культура

2

Захист Вітчизни

1

Разом

31,5
Варіативна складова




Додатковий час на профільне вивчення навчальних предметів

Інформатика

1

Курс за вибором

Креслення

2

Гранично допустиме навантаження на учня:

32,5 + 2

Курс за вибором

Технології «Деревообробка»

2

ШОР




1,5

Всього




6,5

Всього (без урахування поділу класу на групи)

38



Робочий навчальний план

для профільного навчання 10-А класу

художньо-естетичного профілю

(з російською мовою навчання)


Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класі

Українська мова

2

Українська література

2

Іноземна мова

3

Світова література

2

Історія України

1,5

Всесвітня історія

1

Громадянська освіта: правознавство

1

Художня культура

4

Математика

3

Біологія, екологія

1,5

Географія

1,5

Фізика

2

Хімія

1

Інформатика

1

Технології

1

Фізична культура

2

Захист Вітчизни

1

Разом


30,5

Варіативна складова

Додатковий час на профільне вивчення навчальних предметів

Російська мова

1

Математика

1

Історія України

1

Основи підприємницької діяльності

1

Гранично допустиме навантаження на учня:

32,5 + 2

Факультатив

Українознавство

1

Курс за вибором

Технології

1

ШОР

1,5

Разом

7,5

Всього

38



Наявний навчальний план 11-А створює умови для інтенсивного та якісного навчання учнів понад державний стандарт з обраного профілю. У інваріантній частині цілком збережено перелік освітніх галузей та обсяг годин на кожну з них. В суспільно-гуманітарному профілі додатково відведено години на вивчення історії, людини і суспільства, основ економіки, в природничому профілі на математику, біологію, хімію. У варіативній частині, у зв’язку з профілем, відведено години на українську літературу, психологію спілкування і основ ділового етикету, основи прикладної хімії, математику.

Робочий навчальний план 10-Б класу технологічного профілю забезпечує соціально необхідний для кожного школяра обсяг знань на рівні державних стандартів. Освітня галузь – технології (6 год) вивчається в ЦТНПП. У варіативній частині відведено години на інформатику, креслення, деревообробку.

Години варіативної складової в 10-А класі художньо-естетичного профілю передбачені на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріатної складової:

    • російська мова (у зв’язку з тим, що в інваріатній частині не передбачено російської мови)

    • математика (з метою оволодіння навчальним матеріалом з алгебри і геометрії, участі випускників у зовнішньому тестуванні за бажанням)

У 10 класі вивчається українська художня культура. Взаємозв’язок художніх цінностей і внутрішнього духовного світу людини відбувається шляхом діалогу культур: „суспільне - особистісне”, „минуле - сучасне”, „національне - загальнолюдське”. В межах даного підходу введено додатковий час на історію України, факультатив „Українознавство”. Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок сфер людського буття.

На уроках художньої культури учні вчаться спостерігати за розвитком української художньої культури минулого і сучасного, пояснювати зв’язок художньої культури з соціально-історичним контекстом її розвитку, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури і захищають їх наприкінці викладу змісту тем (виступ учня з презентацією).

Цікавими є курси за вибором „Методи наукових досліджень”, „Ділова активність”, „Основи підприємницької діяльності”, які стимулюють інтерес до знань, розвивають загальну культуру учня, дають можливість для пошуку та розвитку здібностей дитини, а згодом - обґрунтування вибору спеціалізації та виду творчої діяльності в структурі профільного навчання. Вибір спецкурсів, участь у науково-дослідницькій роботі допомагає учням поглибити свої знання та реально оцінити їх рівень.

Таким чином, кожен навчальний заклад формує власну модель профільного навчання. При цьому дуже важливо враховувати, що профільне навчання – це вид диференційованого навчання, який передбачає

  • врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів

  • створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення

  • забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки

  • неперервної освіти впродовж усього життя.