asyan.org
добавить свой файл
1
Годлевська О. Ю.,вчитель географії та київщинознавства,

с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області

Святкова лінійка,

приурочена 90-ій річниці з часу утворення Рокитнянського району.

Мета: розширити й поглибити знання учнів про Рокитнянський район, виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю; формувати переконаність у нетлінності надбань і духовних скарбів народу й необхідності їх збереження.

Обладнання: центральна стіна сцени прикрашена плакатом з назвою тематичної лінійки, драпіровка із зображенням герба і прапора Рокитнянського району; біля сцени – композиції квітів з калиною, на стінах залу – вишиті рушники та стінгазети.

Учасники: учні 5 – 11 класів

Форма проведення: святкова лінійка.

Перебіг заходу.

Ведучий 1. Для кожної людини дорогоцінною скарбницею є рідний край. Адже тільки рідна земля володіє дивною силою окрилювати і надихати, зворушувати глибини пам’яті.

Ведучий 2. Рокитнянщина – мальовнича з прадавньою історією земля, справжня перлина Київщини.

Учень.

Чи знаєш ти, де народився?

Чи знаєш ти , що рідний край –

То Рокитнянщина , як мати .

А матір рідну пам’ятай!

Рокитне… То звучить , як пісня.

Як рання пісня солов’я …

Немає краю більш такого,

Бо тут живе моя сім’я .

Тут провела своє дитинство,

І хочу жити тут завжди.

Калина в нас найкраща в світі,

Нема й смачнішої води.

А рано вийдеш – чисті роси ,

Зелені луки, річка Рось,

А в річці верби миють коси

Й обгородив джерельце хтось.

Краси такої не забути,

А сумно стане – пам’ятай:

На світі матінка єдина,

Єдиний в тебе рідний край.

(Ю.Пономаренко)

Ведучий 1. У 2013 році Рокитнянський район відзначає 90 – річчя з часу утворення.

Рокитнянський район з адміністративним центром у смт. Рокитне був утворенний 7 березня 1923 року. У загальній території Київщини його площа становить 661,5 кв. км. Територією району протікають річка Рось та її притоки Гороховатка і Рокита. В районі 23 населених пункти. Кількість населення – 32 046 осіб.

Ведучий 2 . А зараз проведемо заочну екскурсію по населених пунктах Рокитнянщини для того , щоб ознайомитися з походженням їх назви.

Учень 1.

Зупинка № 1. Село Бирюки

Назва походить від татарського слова « вовк» у іншому тлумаченні глашатай або проповідник.

Учень 2.

Зупинка № 2. Село Бушеве

В давнину називалося Пруси, що означає «Перунові Руси». Друга назва походить від згаданої річечки Бушевої.

Учень 3.

Зупинка№ 3. Житні Гори

Назва села відповідає тому, що є в дійсності. Воно споконвіку хліборобське. Збереглися свідчення,що жито не раз рятувало селян від голоду.

Учень 4.

Зупинка № 4. Запруддя( Вінцентівка)

Назву Вінцентівка населений пункт одержав у 1752р. від імені Станіслава Вінцентія князя Яблоновського, який старостував. Назва « Запруддя «виникла від слів « за прудами», тобто за ставками , що знаходяться по річці.

Учень 5.

Зупинка № 5 . Луб’янка( колишня назва Оксентівка)

Луб’янці понад 300 років . Колись тут пролягав Чумацький шлях, обабіч якого у невеликій балці з криничкою, стояла вкрита лубом корчма. Звідси і назва Луб’янка.

Учень 6.

Зупинка № 6. Маківка

Її власником був К. Браницький , а дворяни Маковські багато років орендували землю. І село стало називатися їх прізвищем.

Учень 7.

Зупинка № 7. Насташка

Село назване у пам'ять про дівчину – красуню Настю ( Насташу) , яка втопилася в річці, тікаючи від татар, щоб не датись їм в руки.

Учень 8.

Зупинка № 8. Ольшаниця

Перша письмова згадка про село 1518 року . Сучасна Ольшаниця, ймовірно , виникла з хуторів у густих вільхових заростях.

Учень 9.

Зупинка № 9 . Острів

Одержало назву від свого місцерозташування, оточеного з усіх сторін водою. Річка Насташка впадає тут у Рось двома рукавами, утворюючи острів, на якому й знаходиться поселення.

Учень 10.

Зупинка№ 10. Довгалівське ( Троцьке)

Назва села, за одним переказом, пов’язується з іменем козака Троцька, який нібито перший оселився у цьому райському куточку, а за іншим нібито, був собі якийсь пан Троцький тут. У 1936 році село було перейменовано в Довгалівське за прізвищем революціонера Валеріана Довгалевського.

Учень 11.

Зупинка № 11. Ромашки

Назву місцеві жителі найчастіше пов’язують з однойменними квітами, які цвіли поблизу села, в гаю - ромашки. Інша версія, що село називається так за іменем першого поселенця Романа.

Учень 12.

Зупинка № 12. Савинці

Савинці виникли ще за часів Богдана Хмельницького, як спостережливий пункт козаків. Першим поселенцем тут був козак Сава – звідси і назва села.

Учень 13.

Зупинка № 13. Синява

Назва походить від міста Синелець, що було тут у давнину. Інша версія це від слова « стринява» - тихоплинна вода.

Учень 14.

Зупинка № 14. Телешівка

За легендою колись у цій місцевості поселилися два брати – Телеш і Роман. Від імені одного з них Телеша – хутір і одержав назву. Інша версія, що в давнину село називалося Шелестівка та набуло видозміни.

Учень 15.

Зупинка № 15. Шарки

Ще в ХІ столітті заснував тут містечко Райгород Ярослав Мудрий, яке пізніше назвали Шаргород. Від назви міста і походить сучасна назва.

Ведучий 1 . А зараз ми хочемо ще раз познайомити Вас із видатними людьми, що народилися в селі Ольшаниця та Рокитнянському районі.

Учень 1. У 1885 році в селі Ольшаниця народився відомий радянський діяч і дипломат, революціонер Валеріан Савелійович Довгалевський . Під час першої російської революції всі свої сили і здібності він віддав організації ольшаницьких селян до активної боротьби проти поміщиків. У 1907 році Довгалевського царський уряд вислав на заслання, де він працював з Володимиром Іллічем Леніним. З 1921 року , повернувшись, - народний комісар, з 1924 року дипломат у Франції, Швеції, Японії. Помер у 1934 році на дипломатичному посту у Франції. Похоронений у Москві у Кремлівській стіні.

Учень 2. Павло Іванович Комендант ( псевдонім Павло Вірин). У 1892 році народився в селі Ольшаниця. Видавець, письменник член товариства українських письменників і митців.

Учень 3 3.Іван Логвиненко відомий український письменник.

Логвиненко Іван Михайлович (* 25 червня 1922, народився в селі Ольшаниця Рокитнянського району, Київськоїобласті) — українськийписьменник, кандидат юридичних наук, полковник міліції, член Спілки письменниківУкраїни. Нагороджений медаллю ім. Макаренка. Кавалер двох орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня. Нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною», українським орденом Богдана Хмельницького 3 ступеню, медаллю «Захисник Вітчизни», почесний працівник МВС.

Учень 4. Родом з Рокитнянського району Катерина Григоренко

Ім’я Катерини Григоренко відоме далеко за межами України. Вона видатна спортсменка – лижниця , переможниця багатьох престижних міжнародних змагань. Народилася Катерина в селі Острові Рокитнянського району. Катерина Григоренко – майстер спорту України міжнародного класу з лижних гонок, член збірної команди України, чемпіонка України 2004 –го, 2005 –го, 2006 –го років серед молоді, чемпіонка України 2008 року, Посіла 5-те місце на Всесвітній універсіаді 2005 року у Фінляндії, учасниця чемпіонатів світу 2007 –го, 2008 –го, 2011 –го років , завоювала 8 місце в естафеті на ХХ зимових Олімпійських іграх 2006 року у Турині, учасниця ХХІ зимових Олімпійських ігор 2010 року у Замкурі. Катерина Григоренко у складі збірної команди представляла Україну на ХХV Всесвітніх зимових студентських іграх 2011 та завоювала там 5 медалей; дві срібні і три бронзові.

Учень 5. Ганна Іванівна Олімпієва народилася в селі Ольшаниця. Передова доярка, нагородженна орденами Трудового Червоного Прапора( 1971 року) та орденом Леніна( 1973 року).

Учень 6. Столяренко Григорій Хомович – перший, хто боровся за втілення ленінських ідей в Ольшаниці, голова сільської ради, відбудовував рідне село після війни.

Учень 7. Яременко Олексій Олексійович – перший цілинник , освоював цілинні землі Казахстану де дуже суворі кліматичні умови: вітри та мороз до 50 С. На цілині пробув 11 років, має урядові нагороди.

Учень 8. Кривенко Микола Васильович – ( 1936 – 1983) перший в Ольшаниці Герой соціалістичної праці, тракторист – механізатор. З 14 років домігся найвищого виробітку на 15- сильному тракторі, піднявши за місяць 220 гектарів зябу.

1966 року – нагороджений медаллю « За Трудову доблесть»

1970 року – медаль « За доблесну працю»

1971 року – орден Трудового Червоного Прапора

1973 року – орден Леніна

1975 року – нагороджений знаком « Переможець соціалістичного змагання» .

Хочемо розповісти про деякі цікаві факти із його життя. Микола Васильович перший із Харківського заводу пригнав трактор « Т- 150» і впевнено на ньому працював. Але побачивши шо трактор буксує в низинних місцях – зрозумів недостатнє зчеплення ведучих коліс з ґрунтом. Щоб уникнути цього виготовив залізобетонну плиту вагою близько тонни і укріпив її над заднім листом трактора. Винахід наслідували інші. Також для удосконалення причіпного плуга припасував до плуга колеса на пневматичних шинах.

Ведучий 2. От такі видатні люди прославили наш край та є його гордістю. А отже нам є сьогодні з кого брати приклад. Зростаймо ж такими працьовитими, старанними, мужніми та самовідданими, як наші земляки !