asyan.org
добавить свой файл
1
Відкрита істина, мов зірка,

Впаде промінням на рядок.

По крихті – солодко і гірко

Збираю зоряний пилок.”

І. Дробний

З невеликого мальовничого села Богуславець, що на Золотоніщині, повела доля у світи Івана Дробного. За фахом Іван Семенович – учитель української мови і літератури, закінчив Черкаський педінститут. Такий вибір життєвого шляху був не випадковим, адже писати вірші він почав ще у школі, подобалось йому працювати зі словом, нести його дітям і дорослим.

“Добридень, люди”, привітався молодий поет назвою першої збірки. Було це 1962 року. За першою були інші – “Білий світ” (1976), “Троїсті музики” (1983), “Блакитне дерево Дніпра” (1988), “Груша серед поля” (1996). Остання збірка була відзначена обласною літературно-публіцистичною премією “Берег надії” імені Василя Симоненка.

Понад півстоліття кохається І.Дробний у чарах поезії, ставши ніжним ліриком, співцем рідного краю.
Село, село! Сказати мушу:

Через тривог і літ рої

Завжди витьохкують у душу

Твої травневі солов’ї.
Світити будуть мов кохання,

Мені до смертної пори

Твої трояндові світання,

Твої бузкові вечори.
Твори поета присвячені селу, долям людей села, пейзажним барвам рідного краю. “Його твори, – пише про І.Дробного письменник С.Носань, – навдивовижу ясні, прості і потрібні людям, як шматочок хліба, як ковток студеної криничної води, як чисте повітря... І все ж при зовнішній простоті й доступності поезії Дробного несуть у собі філософську глибину народної мудрості, іронію, часто зблискують так притаманним народу нашому гумором і лагідною веселістю...”
Вже за те лише дякую, доле,

Що дала ти пізнати мені

Це прозоре, осіннє це поле

В празниковій озимині!
У 2003 році вийшла перша прозова книжка І.Дробного “Хата з лободи”, до якої увійшли автобіографічна повість і літературні портрети краян. Книга присвячена поколінню, яке мужньо долало воєнне та повоєнне лихоліття. Заслуговують на увагу есе про Тараса Шевченка та Михайла Максимовича, а також про літераторів-побратимів В.Захарченка, Г.Білоуса, М.Пономаренка та інших. “Іван Дробний зміг написати таку книжку лише тому, - відзначив письменник Г.Білоус, - що сам став учителем, істориком, краєзнавцем, літературознавцем-есеїстом, вдячним онуком і сином, мудрим батьком і дідом, громадським діячем, об’єднавши всі грані непересічним поетичним талантом”.

“Добро робити треба, допоки день сія”, – цей рядок з поезії Івана Дробного став девізом його життя. Друзі поета відзначають його душевну щедрість і щирість, порядність і доброту, обов’язковість і вимогливість. А ще – скромність і талант. Талант людини і поета.

ЛІТЕРАТУРА

Твори І Дробного.


  1. Хата з лободи: Автобіогр. Повість. Літ. портрети краян. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003. – 591с.

  2. Груша серед поля: Поезії. – Черкаси: Сіяч, 1996. – 111с.

  3. Блакитне дерево Дніпра: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1988. – 119с.

  4. Троїсті музики: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1983. – 101с.

  5. Білий світ: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1976. – 79с.

  6. Добридень, люди: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1962. – 64с.


Про І.Дробного.


  1. Поліщук В.Т. Іван Дробний: [Про нього. Вірші для дітей] //Гілочка. – Черкаси, 2002. – С.88-95.

  2. Носань С. Івану Дробному – 60 //Молодь Черкащини. – 1991. – 7-13 січ. – С.6.

  3. Трохименко В. Першу книжку прози поета Івана Дробного «Хата з лободи» називають підручником з патріотизму //Нова Доба. – 2003. – 21 жовт. – С.14.

  4. Маренич А. Співець рідного краю //Нова Доба. – 2001. – 16 січ. – (Дод. «Літ. сторінки» - С.8).

  5. Осадча Н. Білий світ І.Дробного //Златокрай. – 1999. – 2 квіт.

  6. Дзюбан Г. Хліб насущний і хліб духовний: [Розмова з І.Дробним] //Холодний Яр. – 1997. - №6. – С.64-69.