asyan.org
добавить свой файл
1
Донецька спеціалізована загальноосвітня

фізико-математична школа I – III ступенів № 35

Розробка позакласного заходу

Склала

Боровинська

Олена Вікторівна

(вчитель вищої категорії,

вчитель-методист )




Дiйовi особи :


Лентяйкін

Буквар

Підручники:

Математика

Читанка

Укрїнська мова

Звучить пісня “Крилатые качели".
Учні входять до класу.

1. Ось над містом тихим ранком

Зайнялась зоря.

В нашім класі славне свято –


Свято Букваря!

  1. Наш дзвінок веселий кличе

Друзів і батьків на свято:

-Не запізнюйтеся! Швидче!

Час з Буквариком прощатись!
3. В першім класі – урочистий

День прощання з Букварем”.

Пригодай – но, як колись ти

Був маленьким школярем.


  1. Любі гості, мами й тата,

В нас – Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

Ви усі у перший клас!
5. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо!


  1. Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними – й наше свято:

Вшанування Букваря.

  1. День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.


  1. Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих наче жар.

Але одна – книжкам усім начальник.

І зовуть її по-простому – Буквар.
9. Буквар взяли ми перший раз,

Коли зайшли у перший клас.

І як вам радісно сказати:

- Читати ми всі вміємо,

Навчились і писати!
10. Літера перша і перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка,

Успіхи перші, усмішки й сльозинки.


  1. Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі, -

Стільки книг на землі!


  1. Та одна серед них –

Перша книга із книг:

Ту, що звем Букварем,

Ми найперше берем.

  1. Від найпершого дня

Дуже любий нам він,

Бо веде до знання,

До вабливих таїн.

  1. Йде у школу школяр,

В зорі усміх сія…

Хай живе твій “Буквар”,

Перша книжка твоя!
Разом: “Навчився писати дружний наш клас.

Ви можете всі поздоровити нас!”
Пісня “Вчать у школі”:


  1. Букви в зошиті писать

Не абияк, а на “п’ять” –

Вчать у школі. (3р.)

Додавати і ділить,

Менших себе боронить –

Вчать у школі. (3р.)


  1. Від п’яти відняти два,

По складах читать слова –


Вчать у школі. (3р.)

Вміти книжку берегти,

Бути чемними завжди –

Вчать у школі. (3р.)


  1. Круг накреслити як слід,

Показати захід, схід –

Вчать у школі. (3р.)

Знати кожен материк


І не плутать міст і рік –

Вчать у школі. (3р.)


  1. Вірну відповідь знайти,

Нелегкий маршрут пройти –


Вчать у школі. (3р.)

Міцно змалечку дружить,

Все життя у дружбі жить –

Вчать у школі. (3р.)



Вчитель: Так, діти, у нас сьогодні свято. Свято “Прощання с Букварем”. Давайте запросимо до нас Буквар.

Діти: Буквар! Буквар! Буквар! Буквар!

(Входить Буквар)

Буквар: Добрий день діти та дорослі!

Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу,

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.
Що я скажу вам від душі,

Мої малі товариші?

Цілий рік я вас учив,

Ви тепер письменні.

Допомог я вам відкрити

Диво те чудове,

Як з маленьких зернят – літер

Виростає слово.

Літеру по літері

Вчили ви щодня.

Підійшли до світлого

Справжнього знання.

За науки перші дні,

Що ви скажете мені?
Діти: Спасибі!

Вчитель: Да, Букварику, всі ми сьогодні кажемо тобі “Спасибі”.

Ой, а хто ще до нас йде?

(Звучить музика: пiсня “С понедельника возмусь”,

заходить Лінтяйкін)
Вчитель: Добрий день! Ну і вигляд у тебе!

Ти ж прийшов у школу!

(Рос. мова:)Даже в песне говорится:

Школьные годы чудесные,

С книжкою, с дружбою, с песнею!

Как они быстро летят,

Их не воротишь назад!
Лентяйкін: Нет – нет,

Школьные годы ужасные…


Самые – самые страшные…

Тянутся, как поезда

И не пройдут никогда…



Вчитель: Ти не правий!

Ось подивись: у нас сьогодні чудове свято! До нас прийшов Буквар, наші батьки!

Всі діти нашого класу навчились читати, писати, рахувати, вони дуже полюбляють ходити у школу.
Буквар к Лентяйкіну: А що у тебе в торбинці?
Лентяйкін: Я приніс чудові букви, але не можу ні читати,

Ні скласти слова з цих букв. Будь ласка, допоможить мені.

(Діти та дорослі складають слова.)
Вчитель: А ще всі діти нашого класу знають вірші про літери.
Буквар: От ми гуртом і розберем,

Як всі мене учили.

Чи ви зі мною, з Букварем,

Всі весело дружили!
Діти: Ми – букви, добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині,

Читає й пише нас

Чудово перший клас!

Ми, красиві та стрункі,

Прикрашаєм сторінки.


А: Цю букву знають всі на світі,

Вона найперша в алфавіті.

Весела, гарна і дзвінка,

І найскромніша буква А.
Автобус їде по алеї,

Акація цвіте в садку,

А ми, зібравшися під нею,

Абетку вивчимо легку.

Б: Будинок білий біля річки,

З балконами на кожен бік

Будують братик і сестричка,

Бо в них і тато – будівник.
В: Веселі вишні вкрили віти,

Виблискують з гущавини.

Василько воду ллє на квіти,

Щоб вищі виросли вони.
Г: Гелгочуть під горою гуси,

В город забігло гусеня.

  • Гиля, гиля! – гука Ганнуся,

Його з гороху виганя.
Г: Буква “Г” на ганку в Гандзі

Гульку так набила,

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.
Д: Дубові дрова дід рубає

В дворі під деревом старим.

А дітвора допомагає

Носити дрова з двору в дім.
Е: Елеектрику містам і селам

Електростанції дають.

Колгоспники гуртом веселим

На елеватор хліб везуть.
Є: Єнота вивели гуляти

Своє єдине дитинча.

За їх сім’єю вовк зубатий

Єхидно стежить з-за куща.
Ж: Жуки дзижчать в садочку літом,

По стежці жабка плиг та плиг!

Жоржини квітнуть жовтим цвітом,

Кружляють бджоли біля них.
З: Зима морозяна надворі,

Заметибілі на землі.

Зоріють в небі ясні зорі.

Заснули зайчики малі.
И: Дивись, який новий годинник

Висить на стінці нині в нас,

Усі години та хвилини

Ми вивчили, щоб знати час.
І: Івасик іграшками грався,

А по двору ішов індик.

Івась побачив – і злякався,

І від індика в дім утік.
Ї: Їжак покликав їсти й пити

Своїх маляток – їжачків.

Та не схотіли їсти діти, -

Він їхню їжу сам поїв.
Й: Ніякі риби, ні тварини, ні птахи

Не починаються у нашій мові з “и”

Але в кінці та в середині слова

Потрібна дуже “и” у нашій мові.
К: Качки край копанки клопочуть,

Качаток кличуть під комиш.

Кача впіймати кішка хоче,

Катруся каже киці:- Киш!
Л: Лелека ластівку питає:

  • Хто вище всіх птахів літає?

  • Літають люди вище всіх

На літаках своїх легких!
М: Морж у морі днями кисне,

Море для моржа корисне.

Морж на хвилях може спати,

Може глибоко пірнати.
Н: На довгу нитку намистини

Настуся хоче нанизать.

Вона, напевно, буде нині

На нашім святі виступать.
О: Ось гляньте: з оленятком олень

У зоопарку нашім є.

Окрайчик хліба тато Олин

З-за огорожі їм дає.
П: Похмуро плещуть хвилі в морі.

Пливе на північ пароплав.

В пургу і в шторм в морськім просторі

Він путь до пристані проклав.
Р: Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові.
С: Стоять під снігом сосни сонно,

Сидять на соснах снігурі.

Санчата на ставок з розгону

Скотились весело з гори.
Т: Тепер весна. Тарасів тато

На тракторі в степу весь час.

Як тато, трактористом стати

Також збирається Тарас.
У: Уранці йдуть учитись учні,

Учителька у школі жде.

?Улянці нашій аж незручно:

Чому ж вона туди не йде?..
Ф: Фурчить, блищить на різні фарби

Фонтан веселий у садку.

В нім водить флот, легкий та гарний,

Федорко в білім фартушку.
Х: Хоч хвилі ходять і хлопочуть,

Хоробрі наші хлопчаки

В човні хиткому їхать хочуть,-

Вони – хороші моряки!
Ц: Цапок водицю п’є з цеберка,

Скубе травицю у садку.

Солодкий цукор чи цукерка –

Це теж цапкові до смаку.
Ч: Чубата чапля чваньковита

Через болото йде одна.

Чомусь з журавликом дружити

Не хоче чапелька чудна!
Ш: Шматок сальця шукає мишка,

У нашій шафі шарудить.

Як шугане на мишку кішка!

А мишка – шусть у шпарку вмить.
Щ: Ще дощ іде, пеіщить злива,

Щенятко вимокло, як хлющ,

А щиглик, щебетун щасливий,

Щебече, пурхнувши на кущ.
Ь: Ось день скінчився. Закрию книжку,

Бо скрізь вже тінь, і лялька спить.

І я вкладусь в м’якеньке ліжко

І теж засну, як лялька, вмить!
Ю: Юрасик любить працювати,

Він – юний садівник, юннат.

З юрбою малюків завзятих

За школою він садить сад.
Я: Ялинка ясними вогнями

Яскраво світиться й сія.

Якраз до свят з приятелями

Усю абетку вивчив я.
Веселе місто Алфавіт

В нім кожне слово – цілий світ,

В нім кожна літера жива –

І з них складаються слова.

Ви розпізнати їх зуміли?

Тоді до зустрічі в книжках!

Бажає вам щасливих літ

В
еселе місто Алфавіт.


Вчитель: Спасибі, дуже гарно ви знаєте!

А ще для всіх дітей, їх батьків, Букварика у нас є подарунок.


Пiсня « Про Буквар»
Вчитель: Але не завжди було все гладенько. Щоб навчить вірно читати, красиво і грамотно писати, треба було додати багато зусиль. Ось послухайте:
Уперта буква.

Тимко не любить букву “К”.

Береться Клава за Тимка.

Сідає вдвох з Тимошею,

Пояснює, упрошує:
-Тимошенько, Тимошечко,

Давай попишем трошечки!

Ось тут натискуй до кінця…

А тут тягни мотузочку!

Ой, в тебе знову буква ця

Скидається на кузочку!
-Воно саме виходить так!-

Бурчить ображено хлопчак.

К” – буква вперта і складна,

Та Клава теж уперта.

Перегорта Тимку вона

Сторінку вже четверту…
Нарешті чути Клавин сміх!

Вся зірочка біжить до них,

Радіє, плеще і гука:

-Чудово вийшло “К” в Тимка.
Перша п’ятірка.

Недавно дуже дивно

Здавалося мені:

-І як писати рівно

Ці літери трудні?
І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками,

Ну, просто як на сміх.

А далі знов рядочок.

Мов бублик, кругле “О”.

Мені аж серед ночі

Приснилося воно.

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік.

А потім я, на диво,

Писав, писав – і звик.

Старався я не марно –

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Виписує сама.
Лентяйкін: А ви полюбляєте перерви? Друзі, що ви можете розповісти про перерву?


  1. Юра твердить, що перерва-

Втричі більша від уроку.

Бо встига Юрко за неї

Купу справ зробить нівроку.

  1. За перерву Юра встиг

Насмішити в класі всіх.

Ще й на Славі покататись,

Десь залізти встиг у фарбу,

Гулю встиг набить об парту.


  1. Ще Юрко – герой! – зумів

Поплювати в горобців.

В двір помчав – аж тут дзвінок:

Знову треба на урок!


  1. Та в Юрка спокійні нерви,

Бо урок мине за мить,

Ну, а потім знов перерва:

Встигне купу справ зробить!

А урок?

На ньому встигне

Тільки двійку він схопить…
Буквар: Діти, а хто допомагає вам вчитися?
Діти: Батьки!
Буквар: Так, ваші батьки! Давайте скажемо слова вдяки і їм.


  1. Гарна ти, матусю! Добра, люба,щира.

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш, як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну.


  1. Матусю рідненька, найкраща,єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Твої діти дарують тобі.
(Пiсня “Моя мама”)

3. Дорогий, хорошій, рідний тато,

кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хорошій, рідний тато,

Як чудово, що у нас є ти.


Вчитель: І вам, шановнії батьки,

Спасибі хочу я сказати

Із щирим вчительским теплом

За ночі ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали,

За вірність прикладів і вправ.

І за малюнки з малювання –

Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок,

Попереду ще 11 років,

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

(Далі - слова вдяки бабусям, дідусям.)

Буквар: Молодці, діти! Добре старалися, гарно вчилися. Та я пам’ятаю, що нам допомагав ще один підручник. Який?

(Заходить Математика.)
Математика: Так, я також працювала з першокласниками, а тепер хочу перевірити, чи добре ви засвоїли лічбу.
(Задачі в віршах.)
Буквар: Що ж, шановна Математико! Як бачимо, діти добре навчилися читати, писати і лічити.

Математика: Авжеж, Букварю, початкову грамоту першокласники засвоїли добре. Та їм треба вчитися далі і поглиблювати свої знання.

Вчитель: Я хочу познайомити вас з сестрами Букваря – це Читанка та Українська мова.
Читанка: Я – ваша перша читанка-

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки,

Є вірші та казки.

Покажу вам сто земель

Ще й космічний корабель!

Даруватиму щодня

І забави, і знання.

Вчитель: Наша гостя – Українська мова – хоче зробити для вас подарунок – чудову пісню про наш гарний, багатий край – Донеччину.
(Укр. мова співає пісню “Моя Донеччина”.)
Вчитель: Але діти нашого класу знають не тілько укр. мову, але й гарно володіють і російською мовою.Давайте послухаємо вірші на російськой мові:


  1. Как хорошо уметь читать!

Не надо к маме приставать,

Не надо бабушку трясти:

«Прочти, пожалуйста, прочти».

Не надо умалять сестрицу:

«Ну, прочитай ещё страницу!»

Не надо звать, не надо ждать,

А можно взять и прочитать.


  1. Ты идёшь в библиотеку,

Чтоб побольше прочитать.

Настоящим человеком

Помогают книги стать.


  1. Новых книг живые строки

Открывают путь широкий.

Жить без книг мы не могли бы,

Дорог нам их вечный свет.

  1. Книг заветные страницы

Помогают людям жить –

И работать, и учиться,

И Отчизной дорожить.

  1. Наша книга детская,

Красивая, разноцветная,

Смелая и честная –

Верный друг ребят.

Книгу вам понятную,

Умную, занятную,

Мальчики и девочки

Все читать хотят.

  1. Даже маленький ребёнок,

Не умеющий читать,

Только вырастет с пелёнок,

Просит книжку показать.


  1. В каждом доме, в каждой хате –

Начинающий читатель

Держит книгу на столе.

Мы дружны с печатным словом,

Если б не было его

Ни о старом, ни о новом

Мы не знали б ничего

.

Вчитель: А зараз слово нашим батькам:


1-а мама:

Любі наші донечки,

Стали ви дорослі,

Вже тепер школярочки –

Бантики у косах.
2-а мама:

Ми радіємо із вами,

Успіху бажаємо.

Горді та щасливі ми,

Бо гарних дочок маємо.
3-я мама:

Будьте ви привітні,

Добрі та ласкаві,

Щоб раділо серце,

Посміхались мами.
1-й тато:

Дорогі синочки, з святом вас вітаємо.

Гарних вам оцінок отримати бажаємо!
2-й тато:

Ви, сини, немов орли,

Крила розправляйте.

Та до знань, наук вершин

Разом всі злітайте.
3-й тато:

Будьте ви розумні,

Дружні та слухняні,

Щоб не мала вчителька

Клопоту із вами.


(Звучить пiсня “Про папу”.)
Буквар: Я мандруватиму далі, мої маленькі друзі, а замість себе залишаю інші підручники, які поведуть вас у прекрасний світ знань, навчатимуть великої любові до країни, де ви народилися й живете, де вперше сказали слово “мама”.
Буквар (книгам): Цих діток я прошу навчати

Того, що знаєте самі.
Буквар (до дітей):А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони.
Читанка: Я – читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас,

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова.

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

Читанка (до Букваря): А ти спочить до вересня,

Чи просто погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!
Математика: Допитливим, цікавим будь,

Не споглядай байдуже,

В країну знань велику путь

Долай уперто, друже!
Усе, що пізнане колись,

Завчи, збагни глибоко.

Країна знань, як неба вись

Красою вабить око.
Вчитель: Діти, наш Лентяйкін хоче теж навчатися, йому дуже подобається у школі.

Але спочатку, давайте розповімо йому які правила є в школі, що повинен робити і вміти кожен учень.
(Діти відповідають.)
Вчитель: А ще, давайте розповімо і Лентяйкіну і батькам , чому буква Я – остання буква алфавіту.

Сценка




Всем известно:

Буква “Я”

В азбуке

Последняя.

А известно ли кому,

Отчего и почему?

- Неизвестно?

  • Неизвестно.

  • Интересно?

  • Интересно! –

Ну, так слушайте рассказ.

Жили в азбуке у нас

Буквы.

Жили, не тужили,

Потому что все дружили.

Где никто не ссорится,

Там и дело спорится.

Только раз

Всё дело

Стало

Из-за страшного скандала:

Буква “Я”

В строку не встала,

Взбунтовалась

Буква “Я”!

-Я, -

Сказала буква “Я”,-

Главная-заглавная!

Я хочу,

Чтобы повсюду

Впереди

Стояла

Я!

Не хочу стоять в ряду.

Быть желаю

На виду!-

Говорят ей:

-Встань на место! –

Отвечает: -Не пойду!

Я ведь вам не просто буква,

Я – местоимение.

Вы

В сравнении со мною –

Недоразумение!

Недоразумение –

Не более не менее!-

Тут вся азбука пришла

В страшное волнение.

- Фу-ты ну-ты!-

Фыркнул Ф,

От обиды покраснев.

- Срам! –

Сердито С сказало.

В – кричит:

- Воображала!

Это всякий так бы мог!

Может, я и сам - предлог! –

Проворчало П:

  • Попробуй,

Потолкуй с такой особой!

- Нужен к ней подход

особый,-

Вдруг промямлил Мягкий Знак.

А сердитый Твёрдый знак

Молча показал кулак.

- Ти-и-ше, буквы! Стыдно,

знаки!-

Закричали Гласные.-

Не хватало только драки!

А ещё Согласные!

Надо раньше разобраться,

А потом уже и драться!

Мы же грамотный народ!

Буква “Я”

Сама поймёт:

Разве мыслимое дело

Всюду

Я

Совать вперёд?

Ведь никто в таком письме

Не поймёт ни бе ни ме!-

Я

Затопало ногами:

- Не хочу водиться с вами!

Буду делать всё сама!

Хватит у меня ума!-

Буквы тут переглянулись,

Все – буквально! – улыбнулись,

И ответил дружный хор:

- Хорошо,

Идём на спор:

Если сможешь

В одиночку

Написать

Хотя бы строчку,-

Правда,

Стало быть,

Твоя!

- Чтобы я

Да не сумела,

Я ж не кто – нибудь,

А Я! –

Буква “Я” взялась за дело:

Целый час она

Пыхтела,

И кряхтела,

И потела,-

Написать она сумела

Только

“…яяяяяяя!”

как зальётся буква “Х”:

- Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха! -

О

От смеха покатилось!

А

За голову схватилось.

Б

Схватилось за живот…

Буква “Я”

Сперва крепилась,

А потом как заревёт:

- Я, ребята, виновата!

Признаю

Вину свою!

Я согласна встать, ребята,

Даже сзади

Буквы “Ю”!
- Что ж, - решил весь алфавит,-

если хочет – пусть стоит!

Дело ведь совсем не в месте.

Дело в том, что все мы – вместе!

В том, чтоб все –

От А до Я –

Жили, как одна семья!
***

Буква “Я”

Всегда была

Всем и каждому мила,

Но советуем, друзья,

Помнить место

Буквы “Я”!
Лентяйкін: Ребята, я обещаю хорошо учиться, слушать учителя и родителей, никогда никого не обижать и быть опрятным.
Вчитель: Давайте поверим Лентяйкину, подарим ему Букварь.


  1. В навчанні, спорті, грі –

Завжди ми поспіваєм,

Й багато цікавих книг

Ми в школі прочитаєм.

  1. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від “А” до “Я”.

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря!

  1. Ой, книжко гарна та нова,

Які ти скажеш нам слова?

З чим новим до нас ідеш?

Що цікаве нам несеш?

4. Гарна, читанка, нова,

Золоті твої слова!

З тобою ми подружимо,

Дари твої заслужимо.

Ти руку нам подай –

Про все розповідай.

  1. Гарну казку розкажи,

Світ широкий покажи.

Веди, веди щодня

Сходинками знання!

6. І я учитимусь, як слід,

І буду вірним сином

Милішої за цілий світ

Моєї Батьківщини.

7. Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо.

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

Дякуєм, Букварику,

Що навчив нас!

  1. Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.
(Звучит песня на русс. языке “До свидания, Букварь”.)




Слова: Л. Дымовой Муз.: И.Арсеева


  1. В день осенний, в день чудесный

Мы в поход ушли не зря.

Было очень интересно

На страницах букваря.
2. Вдоль картинок мы шагали,

По ступенькам – строчкам шли.

Ах, как много мы узнали!

Ах, как много мы прочли!
3. Был наш путь не очень долгим -

незаметно дни бегут.

А теперь на книжной полке

Нас другие книжки ждут.
4. Тем, кто любит приключенья,

Мы откроем свой секрет:

Увлекательнее чтенья

Ничего на свете нет!