asyan.org
добавить свой файл
1
Апеляційний суд Луганської області

Позивач: Мельничука Сергія Андрійовича,

який мешкає за адресою: вул. Лянгузова 2,

к.70, м. Луганськ, 91005. тел..: 050 258 00 19

Відповідач: Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля, кв. Молодіжний, 20-а,

м. Луганськ, 91034
Апеляційна скарга на рішення судді Жовтневого районного суду

м. Луганська Дідоренко А.Е. від 07.02.2012 року
Судом неповно з’ясовано обставини на підставі яких, відповідач не визнає вимоги позову, що мають значення для справи. Зокрема: у судовому засіданні відповідач визнав, що викладач дисципліни «Правознавство» Таликін Є.А. 21.03.2010 року лекцію читав неукраїнською мовою, у зв’язку з чим я покинув аудиторію. Крім усних заяв у суді представників відповідача, що зафіксовано технічними засобами аудіо-фіксації судового процесу, ці обставини відображено у письмовому запереченні відповідача (аркуш справи 40, абзац – 3-й): «Таликін у своєму поясненні (копія додається) зазначив, що згідно з індивідуальним навчальним планом 21.03.2010 року він проводив лекцію з дисципліни «правознавство» для 1-го курсу 4-х груп заочного відділення. На вимогу всіх без винятку студентів (у зв’язку з їхнім недостатнім розумінням української мови) він почав проводити лекцію російською мовою, хоча вільно володіє українською мовою. На початку лекції до аудиторії зайшов студент Мельничук С. А. і почав вимагати щоб Таликін Є.А. пояснив йому причину, згідно якою читання лекції здійснюється російською мовою. У зв’язку з тим, що Мельничук С.А. висловив своє бажання слухати лекцію українською мовою, Таликін Є. А. запропонував провести для нього додаткову лекцію українською мовою, але від такої пропозиції Мельничук відмовився і покинув аудиторію.». Це свідчить про те, що висновки суду: «Судом встановлено, що позивач навчається в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля на кафедрі політології, навчання студентів проводиться державною українською мовою, у тому числі і на кафедрі політології. Доказів протилежного протягом розгляду справи суду надано не було. Клопотань про витребування додаткових доказів суду не заявлялося.» - не відповідають фактичним обставинам справи.

Наприкінці свого позову від 05.10.2010 року я зазначив: «Заява про витребування доказів: Для уточнення та підтвердження обставин вчинення протиправних дій Таликіним Є.А., прошу в порядку ст. 137 ЦПК України витребувати з прокуратури Жовтневого району м. Луганська матеріали перевірки, на підставі яких прокуратурою Жовтневого району м. Луганська надана мені відповідь від 25.06.2010 року» (арк. 1).

Згідно ЦПК України ст.. 61 ч. 1: «Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню». Ознайомившись із запереченням відповідача, у мене відпала необхідність нагадувати суду про обов’язковість задоволення вище процитованої заяви про витребування доказів.

Порушення судом части 1 статті 61 КПК України призвело до неправильного вирішення справи.

Основні обставини, якими представники відповідача аргументують свою позицію, зазначені у запереченні відповідача: «На вимогу всіх без винятку студентів він (Таликін Є.А) почав проводити лекцію російською мовою»; «На початку лекції до аудиторії зайшов студент Мельничук С. А. і почав вимагати щоб Таликін Є.А. пояснив йому причину, згідно якої читання лекції здійснюється російською мовою»; «…Таликін Є.А. запропонував провести для нього додаткову лекцію українською мовою, але від такої пропозиції Мельничук С.А. відмовився і покинув аудиторію.» - не відповідають дійсності, мною в суді не визнавалися, представники відповідача не надали суду ніяких доказів зазначених обставин, і клопотань про витребування додаткових доказів суду представниками відповідача не заявлялося. При цьому хочу зауважити - Конституцією України ч. 5 ст. 10 встановлено: «Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.», а не побажаннями студентів чи викладачів.

У своєму письмовому поясненні від 12.12.2011 року, доданого мною до позову (арк.. 44), я зазначив: «Конституцією України ч. 5 ст. 10 встановлено: «Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.».

Законом України «Про вищу освіту» статтею 5 встановлено: «Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та закону України про мови.».

Законом України «Про мови в Українській СРС» статтею 28 встановлено: «В Українській РСР навчальна і виховна робота в професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах ведеться українською мовою, а у випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 3 цього Закону, поряд з українською - і національною мовою більшості населення.

Для підготовки національних кадрів в цих закладах можуть
створюватись групи з навчанням у них відповідною національною
мовою.

У цих навчальних закладах можуть створюватись групи і з
російською мовою навчання для громадян Української РСР, які поряд
з українською і російською мовами вивчали в загальноосвітніх
школах і національну мову, для громадян з інших союзних республік
та іноземних громадян, а також у випадках, визначених відповідними
органами державного управління. Цими ж органами визначаються й
навчальні заклади з російською мовою навчання.

В усіх групах з російською мовою навчання та неукраїномовних
навчальних закладах, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, забезпечується вивчення української мови.».

Я навчаюся на загальних умовах у державному вищому навчальному закладі, якому присвоєно статус національного, а не в університеті чи групі для російської національної меншини. Тому читаючи мені лекції неукраїнською мовою, порушується моє конституційне право на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (ч. 2 ст. 10 Конституції України), та конституційне право на освіту (ст.. 53 Конституції України).

Для задоволення бажань представників національних меншин отримати освіту рідною мовою, що встановлено нормативними актами, процитованими в рішенні суду першої інстанції, Законом України «Про мови в Українській СРС» статтею 28 частиною 2 (вище процитованого закону) вищим навчальним закладам надано право створювати у своїх закладах групи з навчанням у них відповідною національною мовою, не порушуючи і не обмежуючи при цьому конституційного права інших громадян на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, та отримання освіти державною мовою.

Унаслідок порушення працівниками СНУ ім.. В. Даля мого конституційного права у сфері застосування мов, я зазнав втрат немайнового характеру у вигляді наступних негативних явищ:

Я змушений звертатися до суду за захистом свого конституційного права у результаті чого, відриватися від вирішення повсякденних проблем облаштування свого особистого життя та реалізації своїх особистих здібностей, відриватися від навчання в університеті тощо, що є негативним явищем, яке спричинене протиправними діями відповідача. Факт мого звернення до суду, що супроводжувалося витратою свого особистого часу та відповідної енергії для оформлення документів і відстоювання свого права в судовому процесі, підтверджується моїм позовом, письмовими поясненнями до позову, апеляційною скаргою, фіксацією судового процесу технічними засобами та іншими матеріалами даної справи. Складність процесу, небажання відповідача визнати свою провину і вибачитись, що створило б умови для примирення, тривалість врегулювання даного конфлікту між мною і відповідачем по справі, - це фактори, які збільшують моральну шкоду.

Чим триваліше конфлікт - тим більшою є моральна та матеріальна шкода від цього конфлікту, оскільки приходиться більше відриватися від вирішення повсякденних проблем облаштування свого особистого життя та реалізації своїх особистих здібностей, відриватися від навчання в університеті тощо.

Статтею 23 ч.3 ЦК України встановлено: «Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості».

Відповідно до ст.. 1172 ЦК України: «Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків».

Оскільки в суді першої інстанції: неповно з’ясовані обставини справи, які мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, - відповідно до статті 309 КПК України - рішення судді Жовтневого районного суду м. Луганська Дідоренко А.Е. від 07.02.2012 року має бути скасоване та ухвалено нове рішення або змінено дане рішення.

Керуючись: ст.ст.8, 10, 19, 24, 53, 55, 56 Конституції України, ст..6, 13, 14 Європейської Конвенції з прав та основних свобод людини; Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.. 28 Закону України «Про мови в Українській СРС»; ст.. 5 Закону України «Про вищу освіту»; ст.ст. 23, 1172 ЦК України, ст.ст. 61, 294, 307, 309 ЦПК України

Прошу:

І. Скасувати рішення судді Жовтневого районного суду м. Луганська Дідоренко А.Е. від 07.02.2012 року;

ІІ. Ухвалити нове рішення в якому:

1. Визнати викладання викладачем Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Таликіним Є.А. мені лекції неукраїнською мовою – протиправним;

2. Зобов’язати адміністрацію СНУ ім. В.Даля, в якості одного зі способів відшкодування моральної шкоди, офіційно вибачитись у письмовій формі за порушення мого конституційного права на всебічний розвиток і функціонування української мови;

3. Стягнути з СНУ ім. В.Даля 2000 (дві тисячі) гривень на мою користь в якості компенсації матеріальної і моральної шкоди.


Докладається: копія апеляційної скарги на 2- х арк..
:
13.02.2012р. С.А. Мельничук