asyan.org
добавить свой файл
1


СВІДОМИЙ ВИБІР
ПРАВА

СПОЖИВАЧІВ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК

Київ 2007
Для підготовки пам’ятки були використані джерела:

  • Конституція України;

  • Закон України “Про захист прав споживачів”;

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 №172 “Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”;

  • Матеріали спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН “Спільнота споживачів та громадські об’єднання”;

  • Андрущенко В.А. Самозахист споживачів. – К.: Спільнота споживачів та громадські об’єднання, 2007. – 64 с.


ЗМІСТ


Права споживачів

3

Історія споживчого руху

3

Захист прав споживачів у світі

4

Захист прав споживачів в Україні

5

Право споживача на інформацію про продукцію

6

Права споживачів у випадку придбання товару неналежної якості

8

Права споживачів у випадку придбання товару належної якості

10

Корисні поради

12



ПРАВА СПОЖИВАЧІВ
Розвиток цивілізованої ринкової економіки неможливий без цивілізованого споживача. Ні економічні реформи, ні грамотно сформована стратегія не досягнуть бажаного результату, якщо їх результатами не зможе скористатися безпосередньо споживач, бо саме він впливає на державу, виробника товарів, продавця та виконавця послуг.

А тому інтереси і права споживачів товарів і послуг у зв’язку з вищеозначеним мають характер універсальних загальнолюдських цінностей.

Захист прав споживачів – це законодавча, адміністративна і судова охорона інтересів споживачів товарів та послуг, головним чином, від порушення цих прав виробниками продукції (виконавцями робіт, послуг) і продавцями.
ІСТОРІЯ СПОЖИВЧОГО РУХУ
Вперше до проблем захисту прав споживачів звернувся у 1962 році президент США Джон Кеннеді. “Споживачі, за визначенням, це всі ми, – сказав Кеннеді. – Споживачі – це найбільший економічний прошарок, який впли­ває майже на будь яке приватне чи державне рішення. Але це єдиний голос, який найчастіше не чутно”.

Він виголосив так званий “Біль про права споживачів”, в якому виклав чотири основні права споживача:

  • право на безпеку і якість товарів і послуг;

  • право на достовірну інформацію про них;

  • право бути почутим у разі пред’явлення споживчих претензій;

  • право відстоювати свої споживчі інтереси у суді.

Пізніше до цих базових прав були додані ще чотири:

    • право на відшкодування збитків;

    • право на споживчу освіту;

    • право на задоволення базових потреб;

    • право на здорове навколишнє середовище.

У 1985 році Генеральна Асамблея ООН затвердила Декларацію “Керівні принципи захисту інтересів споживачів”. Головні цілі цього документу: не допускати недоброякісні товари і послуги до споживача, надавати правдиву інформацію про них, а також давати можливість створювати організації споживачів для відстоювання ними своїх інтересів.
ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ У СВІТІ
Сьогодні в багатьох країнах світу існують урядові установи, які займаються захистом прав споживачів: наприклад, у Франції – це Міністерство у справах споживачів, у Великобританії – Відомство генерального директора з питань приватної торгівлі, у США – Федеральна комісія з торгівлі.

Існують і неурядові національні організації, які опікуються захистом прав споживачів. Так, наприклад, у 1936 році з’явилася Національна асоціація споживачів у США, у 1951 році – у Франції і Німеччині, у 1957 році – у Великобританії, у 1960 році – в Канаді.

Крім того, створюються асоціації, різні інституції та професійні організації споживачів, які, у свою чергу, створюють міжнародні об’єднання.

Видаються спеціальні журнали, бюлетені та інші друковані засоби масової інформації, що інформують своїх читачів про товари (послуги) і права споживачів.

Захист прав споживачів все більше стає справою не тільки окремих держав, а і всієї міжнародної спільноти в цілому.

Глобальною спілкою, що об’єднує понад 220 національних споживчих установ та організацій зі 115 країн світу, є “Консьюмерз Інтернешнл” (Consumers International, СI), створена в повоєнні роки. Основною метою “Консьюмерз Інтернешнл” є побудова потужного інтернаціонального споживчого руху задля відстоювання і захисту прав споживачів по всьому світові.

15 березня кожного року світова спільнота відмічає Всесвітній день прав споживачів.
ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ В УКРАЇНІ
В Конституції України, стаття 42, проголошено: “Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів”.

У статті 50 головного закону України встановлено: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена”.

Право кожного на задоволення базових потреб – на житло, на достатній життєвий рівень, на охорону здоров’я та медичну допомогу – також гарантується Конституцією України.

Захист прав споживачів забезпечується Законом України “Про захист прав споживачів” у редакції від 01.12.2005. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) та виробниками, виконавцями, продавцями різних форма власності, а також встановлює права споживачів.

Споживачі, що знаходяться на території України (не лише громадяни України, а й інших країн), під час придбання, замовлення чи використання товарів (робіт, послуг) мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) здобуття знань;

3) належну якість продукції та обслуговування;

4) безпеку продукції;

5) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її якість, асортимент, а також: про її виробника (виконавця, продавця);

6) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

7) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

8) обє’днання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Вітчизняне законодавство щодо захисту прав та інтересів споживачів включає також й інші законодавчі та підзаконні акти, серед яких Закони України “Про рекламу”, “Про інформацію”, “Про освіту”, “Про безпечність та якість харчових продуктів”, “Про транспорт”, “Про телекомунікації”, “Про поштовий зв’язок”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Правила роздрібної торгівлі”, “Правила торгівлі на ринках”, “Правила торгівлі у розстрочку”, “Правила торгівлі лікарськими засобами”, “Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами”, “Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами” тощо.

В Україні діють також певні європейські директиви в рамках міжнародних угод, підписаних нашою країною, які доповнюють вітчизняне законодавство на захист прав та інтересів споживачів нормами, визнаними у світовій та європейській спільноті, зокрема, звернення до Стразбургського суду.
ПРАВО СПОЖИВАЧА НА ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПРОДУКЦІЮ
У відповідності до ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибору.

Інформація про товари (роботи, послуги) повинна бути надана споживачу до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) і повинна містити:

1) назву товару, найменування і зображення знаку товарів чи послуг, під якими вони реалізуються;

2) назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари (роботи, послуги).

Для товарів вітчизняного виробництва це, перш за все, номер стандарту (ДСТУ, ГОСТ) чи ТУ (технічні умови). Якщо вони не вказані, то цілком імовірно, що продукція вироблена за неперевіреною технологією та має сумнівну якість, а, можливо, є небезпечною для здоров’я.

На товари, які ввозяться на територію України, повинен бути документ, що підтверджує їхню належну якість;

3) перелік основних споживних властивостей товару, а стосовно харчових продуктів – склад, калорійність, вміст шкідливих для здоров’я речовин у порівнянні з обов’язковими вимогами нормативних документів і протипоказання до їх застосування;

4) відомості про склад шкідливих для здоров’я речовин та обмеження стосовно застосування окремої продукції, якщо такі обмеження встановлені нормативно-правовими актами;

5) відмітку про наявність в їх складі генетично модифікованих компо­нентів;

6) ціну та умови придбання товарів (робіт, послуг);

На товарах обов’язково повинен міститися цінник. При цьому, ціна може бути вказана безпосередньо на упаковці (етикетці).

  1. дату виготовлення;

Дуже часто на харчових продуктах замість дати виготовлення вказують дату, до якої їх “бажано використати”. Це є прямим порушенням закону і прав споживачів.

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні обов’язки виробника (виконавця);

10) правила і умови ефективного використання товарів (робіт, послуг) Це, зокрема, умови зберігання, попередження стосовно впливу високих чи низьких температур, води, світла і т.п.

11) строк служби (придатності) товарів (результатів робіт), відомості про необхідні дії споживачів по його закінченні, а також можливі наслідки у випадку недотримання цих дій;

12) найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції стосовно прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Харчові продукти, упаковані і розфасовані на території України, повинні містити інформацію про місце їх походження.
ПРАВА СПОЖИВАЧА У ВИПАДКУ ПРИДБАННЯ ТОВАРУ НЕНАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ
У випадку виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач, в порядку та в строки, встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни,

2) безкоштовного усунення недоліків товару,

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У випадку виявлення протягом встановленого гарантійного строку суттєвих недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), чи фальсифікації товару, підтверджених при необхідності висновками експертизи, споживач в порядку та у строки, встановлені законодавством, і на основі обовязкового для сторін виконання правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця чи виробника:

1) розірвання договору і повернення сплаченої за товар грошової суми,

2) заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний, з числа тих, що є в наявності у продавця (виробника). Вимоги споживача задовольняються відносно товарів, строк гарантії на які не закінчився.

Продавець та виробник під час продажу (реалізації) товару повинні інформувати споживача про підприємства, які розглядають претензії споживачів. У разі ненадання такої інформації вони несуть відповідальність, встановлену Законом України “Про захист прав споживачів”

При заміні товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не проводиться.

У випадку придбання споживачем харчових продуктів неналежної якості продавець зобовязаний замінити їх на якісний товар чи повернути споживачу сплачені ним гроші, якщо вказані недоліки виявлені у рамках строку придатності. При цьому розрахунки із споживачем проводяться в такому ж порядку, як і за непродовольчі товари.

В разі предявлення споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, вони мають бути усунені протягом 14 днів чи, за згодою сторін, в інший строк.

На письмову вимогу споживача, на час ремонту йому надається (з доставкою) аналогічний товар незалежно від моделі. Для цього продавець та виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача) повинен мати (створювати) обмінний фонд товарів.

Перелік товарів, з яких формується обмінний фонд, затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 № 172 і включає в себе:

    • телевізори,

    • магнітоли,

    • магнітофони,

    • радіоприймачі,

    • холодильники,

    • морозильники,

    • пральні машини,

    • мікрохвильові печі,

    • кухонні машини,

    • вязальні машини,

    • пилососи,

    • електропраски,

    • електроміксер,

    • електросокоробки,

    • телефонні апарати, в тому числі мобільного зв’язку,

    • персональні комп’ютери та комплектуючі до них,

    • апаратуру для відеозапису і відтворювання зображення та звуку,

    • електрочайники,

    • електрофени,

    • електрокавоварки.

За кожен день затримки виконання вимоги про надання аналогічного товару і за кожний день затримки усунення недоліків вищезазначеного строку (14 днів) споживачеві сплачується неустойка у розмірі 1% вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.
ПРАВА СПОЖИВАЧА ПРИ ПРИДБАННІ ТОВАРУ НАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ
При придбанні непродовольчих товарів належної якості споживач має право обміняти його на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний. Однак, слід мати на увазі, що не всі товари дозволяється обмінювати.

Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 №172 та включає в себе продовольчі товари, лікарські препарати і засоби, предмети гігієни, а також наступні непродовольчі товари:

  • фотоплівки, фотопластинки, фотопапір,

  • корсетні товари,

  • вироби з пір’я та пуху,

  • дитячі іграшки м’які,

  • дитячі іграшки резинові надувні,

  • зубні щітки,

  • мундштуки,

  • апарати для гоління,

  • помазки для гоління,

  • розчіски, гребінці і щітки масажні,

  • рукавички,

  • тканини тюлегардинні та мереживні полотна,

  • білизна натільна,

  • білизна постільна,

  • шкарпетно-носочні вироби,

  • товари в аерозольній упаковці,

  • друковані видання,

  • лінійний та листовий металопрокат, трубну продукцію, пиломатеріали, погонні (плінтус, наличник), плиткові матеріали і скло, нарізане під розмір, визначений покупцем (замовником),

  • аудіо-та відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом,

  • вироби з натурального та штучного волосся (перуки),

  • товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування і т.п.),

  • інструменти для манікюру, педикюру,

  • ювелірні вироби із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння ор­ганічного походження і напівдорогоцінного каміння.

Якщо на момент обміну аналогічного товару нема у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари із перерахунком вартості, або отримати назад гроші у вартості поверненого товару, чи здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару у продаж.

Продавець зобов’язаний у день надходження товару у продаж повідо­мити про це споживача, який вимагає обмін товару.


КОРИСНІ ПОРАДИ
У кожному магазині повинні обов’язково міститися:

– “Куточок споживача”, де повинні бути відображені права і обов’язки продавця і покупця, відомості про продавця (адреса, телефон, ПІБ директора), адреса і телефони контролюючих органів;

– Закон України “Про захист прав споживачів”, відповідні правила торгівлі тощо;

  • “Книга відгуків і пропозицій” у доступному місці.

Продавці і касири мусять мати значки (“беджики”), на яких вказані їх по­сади та імена.

Перш ніж оплачувати обраний товар чи послугу, перевірте:

  • відповідність названої продавцем ціни тій, яка вказана у ціннику;

  • якщо товар штучний – чи не пошкоджена упаковка і чи дійсно в ній той товар, за який ви сплачуєте гроші; комплектність товару; наявність супроводжувальної документації. При цьому попросіть у продавця продемонструвати, як працює товар і як ним користуватися;

  • якщо товар ваговий – чи правильно працюють ваги;

  • наявність необхідної інформації на упаковці та у супроводжувальній документації. Слід детально ознайомитися з цією інформацією, перш за все – зі строком придатності, гарантійними зобов’язаннями виробника тощо.

Під час покупки товару (оплати послуги, роботи ) прослідкуйте:

–щоб вам видали касовий чек (якщо товар тривалого зберігання, попросіть також виписати товарний чек), і щоб на чеку було видно сплачену суму;

  • щоб у паспорті виробу було точно вказано дату покупки і назву магазину-продавця.




Кафедра підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

м. Дніпропетровськ

вул. Набережна Леніна, 18

ауд. 3121

Тел. 778-13-50