asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ



МОСКАЛЕНКО НАТАЛіЯ ВАСИЛІВНА

УДК: 796.072.2+796.035

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ

ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук з фізичного виховання і спорту



Київ – 2009


Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано і Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.


Науковий консультант – доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Круцевич Тетяна Юріївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Вільчковський Едуард Станіславович, Свєнтокрижська академія в Кєльцах (філія у Пьоткові Трибунальському, Польща), завідувач кафедри валеології і фізичного виховання;
доктор педагогічних наук, професор Максименко Георгій Миколайович, Інститут фізичного виховання і спорту Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, завідувач кафедри спортивних дисциплін;
доктор педагогічних наук, професор Шиян Богдан Михайлович, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання.



Захист відбудеться “03лютого 2009 р. о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий “29” грудня 2009 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Аналіз розвитку сучасної системи шкільної освіти в Україні показує, що незважаючи на лавину новацій в системі навчання та виховання, галузі фізичного виховання вони мало стосуються. Навчально-виховний процес загальноосвітньої школи все більше перевантажується предметами, які розвивають тільки розумову діяльність, і при цьому зовсім не враховується зниження рівня фізичного розвитку сучасних дітей і погіршення стану їхнього здоров’я. У той же час відхилення в шкільній практиці від мети фізичного виховання і зведення його до суто нормативного підходу, що спостерігається в останні роки, не тільки суперечить ідеї формування гармонійно розвиненої особистості, але й підсилює і без того критичний стан здоров’я школярів (В.Н. Платонов, 2004).

Утвердження загальнолюдських цінностей, збереження здоров’я громадян України є виключно актуальною проблемою сьогодення. Нині до кола глобальних проблем світова спільнота відносить проблему здоров’я, вирішення якої обумовлює подальше існування людства (Г.Л. Апанасенко, 1992, В.В. Завацький, 1999, Є.С. Вільчковський, 2002).

Загальновідомо, що головний фактор ризику захворюваності – це спосіб життя людини, який на 51% визначає стан її здоров’я. Формування належного ставлення до свого здоров’я є необхідною умовою оздоровлення суспільства. Його здійснення важливо починати з дитячого садка та школи, адже це єдина структура, через яку “проходить” усе населення країни, а навчально-виховний процес є цілеспрямованим та систематизованим, за допомогою якого можливо створити умови для збереження і зміцнення здоров’я дитини (Г. Решетнева, 2004).

Визначальна роль у вирішенні даної проблеми належить сучасній системі фізичного виховання, яка поступово стає невід’ємною частиною способу життя, що суттєво впливає на освіту, виховання та здоров’я людини (М.В. Дутчак, 2009).

На жаль, ефективність фізичного виховання знаходиться на незадовільному рівні і не в змозі задовольнити інтереси і потреби населення. За останні п’ять років на 41% збільшилась кількість учнівської молоді, які віднесені до СМГ. Збільшилась група ризику серед найбільш активної частини молоді, що обумовило збільшення на 63% кількості неповносправних, які долучені до кримінальної відповідальності. На 60% збільшилась кількість неповноправних, які зловживають наркотиками (О.Т. Литвин, 2005).

Дослідження показують, що 36,4% учнів мають низький рівень здоров’я, 33,5% – нижче за середній, 22,6% – середній, 6,7% – вище середнього і лише 0,8% – високий (О.Т. Литвин, 2004).

У 2007-2008 роках виникло п’ять випадків смертності дітей на уроках фізкультури, що також свідчить про існування проблем в

організації системи фізичного виховання та низький рівень здоров’я дітей.

Наукові дослідження, які проведені Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології АМН України і Сумським педагогічним університетом визначили, що тільки 30% дітей можуть виконати нормативи фізичної підготовки на уроках фізичної культури. І тільки у 18-24% дітей процеси відновлення функціонального стану організму після виконання нормативів здійснюються без ушкодження для здоров’я (http://www.gov.ua/main.php).

Особливе місце в системі шкільного навчання займає молодший шкільний вік, тому що він виступає основним періодом набуття соціального досвіду, зокрема інтенсивно формуються інтереси, потреби, збільшуються пізнавальні здібності дитини (З.І. Істоміна, 1981, А.Л. Венгер, Г.А. Цукерман, 2001, О.Я. Кібальник, 2006, О.А. Томенко, 2006).

Спеціалісти звертають увагу на необхідність кардинальної перебудови навчально виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів, впровадження інноваційних підходів в систему навчання з урахуванням психофізіологічних закономірностей розвитку дитини.

Загальнотеоретичні основи інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів представлені в роботах В.С. Лазарева, 2002, Л. Ващенко , 2004, Л.І. Даниленко, 2004, Т. Сиротенко, 2005.

Створення нових освітніх технологій в початковій школі відображені в працях Л.В. Занкова, 1975, Ш.А. Амонашвілі, 1982, В.В. Давидова, 1986, Д.Б. Ельконіна, 1996, В.Ф. Шаповалової, 2008.

Методологія та конкретні шляхи підвищення ефективності системи фізичного виховання молодших школярів здійснюється у наступних напрямках – вдосконалення нормативної бази (І. Бакіко, 2002, М.М. Булатова, А.Т. Литвин, 2003, Т.Ю. Круцевич, 2006); перегляд критеріїв ефективності системи фізичного виховання (О.С. Куц, 2002, В.М. Платонов, 2006, М.М. Булатова, 2007); розробка концепції системи фізичного виховання (Ю.А. Копилов, Т.Б. Мейсон, 1990, М.Л. Бокарєв, 1991, О.Д. Дубогай, 2005, В.К. Бальсевич, 2006, Л.І. Лубишева, 2007, В.П. Лук’яненко, 2007); вдосконалення системи оцінки фізичної підготовленості (Т.Ю. Круцевич, 2006, О.В. Давиденко, 2007, В.В. Білецька, 2008, І.О. Тюх, 2008); обґрунтування змісту фізкультурно-оздоровчих занять (О. Кругляк, 2000, А.В. Віндюк, 2002, І.І. Вовченко, 2003, О.В. Шиян, 2004, О.Д. Дубогай, 2005, В.П. Семененко, 2005, О.О. Власюк, 2006, Н. Карачевська, 2007); організаційно-методичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих занять (І.О. Когут, 2003, В. Кашуба, 2006, Н.М. Гончарова, 2008).

Одним з пріоритетних завдань системи фізичного виховання є впровадження особистісно-орієнтованої моделі формування у дітей знань та навичок здорового способу життя, усвідомленого відношення до збереження здоров’я. Дана проблема розкрита в роботах Т. Круцевич, 1999, О. Коломієць, 2002, А. Кучерова, 2002, Д. Солопчука, 2003, М. Зубаль, 2004, О.Д. Дубогай, 2005.

Існуючі підходи формування теоретичних знань з основ здорового способу життя не завжди враховують психофізіологічні особливості розвитку і інтереси дітей молодшого шкільного віку. Тому пошук сучасних інноваційних підходів до процесу формування теоретичних знань є необхідною складовою фізкультурної освіти (Л.І. Лубишева, 2002), яка значною мірою впливає на залучення дітей до занять фізичною культурою.

Аналіз наукових досліджень з проблеми вдосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи показало відсутність комплексного підходу до розробки інноваційних підходів та сучасних педагогічних технологій організації системи фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, що і обумовило актуальність дисертаційного дослідження. Вирішення даної проблеми представляє теоретичне і практичне значення для вдосконалення системи фізичного виховання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботи виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України у межах теми 2.1.6. “Науково-методичні підходи до побудови системи фізичного виховання дітей шкільного віку”, номер державної реєстрації 0101U001887 та згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у межах теми 3.1.3. “Організаційно-педагогічні умови оптимізації системи фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах”, номер державної реєстрації 0106U011724. Роль автора полягає у керівництві даними темами, науковому обґрунтуванні науково-методичних підходів до побудови системи фізичного виховання дітей шкільного віку, розробки сучасних інноваційних технологій фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, узагальнені результатів досліджень виконавців.

Мета дослідження – розробка концепції проектування інноваційних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах для формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, свідомого ставлення до індивідуального здоров’я, підвищення рівня фізичного стану дітей молодшого шкільного віку.

Завдання:

1. Дослідити стан проблеми організації фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку по збереженню і зміцненню здоров’я.

2. Визначити ефективність функціонування системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, щодо вирішення оздоровчих, освітніх та виховних завдань.

3. Визначити науково-педагогічні засади удосконалення системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку у сучасних умовах, на основі аналізу фізичного стану та мотивації дітей до занять фізичною культурою та спортом.

4. Обґрунтувати теоретико-методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

5. Розробити варіанти моделей інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи для дітей молодшого шкільного віку.

6. Розробити концепцію втілення інноваційних технологій у фізкультурно-оздоровчу роботу з молодшими школярами в загальноосвітніх навчальних закладах.

Об’єкт дослідження – система фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – структура та зміст інноваційних технологій у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку.

Методологічною основою даної роботи є ідея створення концепції проектування інноваційних технологій фізкультурно-оздоровчої роботи, яка спрямована на формування у дитини мотивації до занять фізичною культурою і спортом, свідомого ставлення до індивідуального здоров’я, підвищення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку. Сама особистість розглядається як складний біосоціальний феномен, який проявляється в її духовної сутності, що пов’язана з розвитком особистісних якостей, які можуть бути реалізовані через усвідомлену рухову діяльність, побудовану згідно з закономірностями розвитку фізичних (Л.В. Волков, 1988, А.А. Гужаловський, 1988 В.К. Бальсевич, 2006) і духовних (пізнавальних, комунікативних, естетичних) якостей (Б.Г. Ананьєв, 1968, Д.А. Леонтьєв, 1997, С.Л. Рубінштейн, 1999).

Теоретичну основу роботи складають концепції про потребностно-мотиваційну структуру особистості (Р.С. Немов, 1997, А.І. Леонтьєв, 1999, Т.Ю. Круцевич, 2004), про вікові психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку (А. Валлон, 1967, І.А. Аршавський, 1982, А.В. Петровський, 1990), про адаптацію дітей до фізичних навантажень (С.М. Громбах, 1987, І.В. Муравов, 1989, Д.А. Фарбер, 1990, А.Г. Хріпкова, 1990), про педагогічні системи фізичного виховання (Ю.А. Копилов, Г.Б. Мейсон , 1990, Ю.Ю. Бокарев, 1990, О.Д. Дубогай, 2005, В.К. Бальсевич, 2006, Л.І. Лубишева, 2007, Г.Б. Кряж, 2007, В.П. Лук’яненко, 2009), про інноваційну діяльність загальноосвітніх навчальних закладів (В.С. Лазарев, 2002, Л.І. Лубишева, 2002, Л.І. Даниленко, 2004, Г. Сиротенко, 2005, Л. Ващенко, 2009).

Основою інтегративного пізнання нами обраний системний підхід, методологічною основою якого є категорія “цілого”. Це дає можливість розглядати фізичне виховання як цілісну систему, яка має властивості, які відсутні у окремих її компонентах.

Методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел та документальних матеріалів; анкетування; педагогічне спостереження; хронометраж; соматометричні, соматоскопічні, функціональні методи дослідження; педагогічне тестування; експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я; педагогічний експеримент; психодіагностичні методи; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

- обґрунтована та розроблена концепція проектування інноваційних технологій у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку, структурними елементами якої є мета, завдання, засоби, стратегія її реалізації та кадрове забезпечення навчально-виховного процесу;

- формування теоретичних знань здійснюється у поєднанні з руховою діяльністю в системі інтеґрованих уроків фізичної культури на основі розвитку творчої активності особистості, прагнення до активної участі дитини у навчальному процесі з використанням принципу розвиваючого навчання;

- науково обґрунтовані організаційно-методичні підходи та технологія сюжетних уроків фізичної культури, які спрямовані на підвищення емоційної насиченості, індивідуальне сприйняття навчального матеріалу, підвищення рівня загальних знань, максимальну різноманітність форм, методів та засобів фізичного виховання, створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу учнів;

- розроблена програма реалізації міжпредметних зв’язків, яка дає можливість засобами фізичної культури знайомити дітей з довкіллям, набувати життєво необхідних навичок, вирішувати ситуаційні і творчі завдання, пізнавати нові сфери діяльності людини;

- представлена інноваційна програма самостійних занять фізичними вправами у вигляді казкових подорожей у зошиті “Вперед до джерела здоров’я”, яка створена на основі оздоровчої педагогіки пізнавально-рухового навчання;

- розроблена інноваційна програма щодо взаємодії сім’ї і школи для залучення батьків до співпраці, що сприяє фізичному вихованню дітей молодшого шкільного віку.

Доповнено дані про вікові особливості, мотивацію дітей до занять фізичною культурою і спортом, стану рухової активності, рівень фізичного розвитку, соматичного здоров’я, взаємозв’язку між рівнем соматичного здоров’я і фізичною підготовленістю та рівнем пізнавальних процесів.

Розширено дані про функціонування системи організації фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Практична значущість роботи полягає у втіленні інноваційної програми фізкультурно-оздоровчої роботи, сучасних педагогічних технологій в систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів, які сприятимуть підвищенню ефективності системи фізичного виховання.

Результати досліджень впроваджені у навчальний процес з фізичного виховання 523 загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської області.

Всі основні положення дисертації покладені в основу вдосконалення навчальних дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання”, “Сучасні педагогічні технології”, “Інноваційні технології фізичного виховання”, навчальних програм з “Теорії і методики фізичного виховання” для аспірантів, програм навчально-методичних семінарів для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та вчителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів, про що є акти впровадження.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, Львівського державного університету фізичної культури, Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.



следующая страница >>