asyan.org
добавить свой файл
1
Тема: «Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ!»

Мета:

  • навчальна – закріпити знання учнів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;

  • розвивальна – розвивати українське мовлення студентів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності;

  • виховна – виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини - України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої особистості.

Епіграф: Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, тільки той віддав всю душу, все, що зміг, народу.

Хід уроку.

    1. Організаційний момент.

Викладач. Доброго дня шановні учні та гості! Сьогодні у нас відкрита виховна година гра на тему:”Я люблю Україну!”

Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю. Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини.

Перш ніж розпочати нашу гру, я хочу представити Вам шановне журі.

Запрошую на сцену наших ведучих.

/На сцену виходять ведучі в національних костюмах./

Ведуча. Україна - рідний край, золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди , щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий  народ, про її лани широкії, гаї зелені, про тихі ріки та озера.

Ведучий. Хай сьогоднішня гра відкриває перед вами розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу. Розпочинаємо нашу гру і запрошуємо команди.

/заходять команди/

Слово надається капітану першої команди.

/звучить пісня «Родина, родина, від батька й до сина…»/

Капітан команди «Родина»

Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.

1-й студент.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

2-й студент.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу і нову,

І мову її солов’їну.

3-й студент.

Між братніх народів, мов садом рясним,

Сіяє вона над віками

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами.

Ведучий. Дякую команді «Родина»

Ведуча. Слово надається капітану другої команди.

Капітан команди «Батьківщина»

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

1-й студент.

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,
2-й студент.

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.
3-й студент.

Серед лугу лелека

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

Ведуча. Дякую команді «Батьківщина».

Ведучий. Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.

Ведуча. Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смаковими та поживними якостями. Більшість страв української кухні відзначається складною рецептурою і складними комбінованими способами їх готування (так, під час варіння борщу використовується до 20 складників).

Ведучий. Тож давайте розпочнемо перший конкурс.

Запрошуємо капітанів команд до нашого харчового полотна, щоб обрати собі бонусні бали.

/капітани знімають з дошки картки з балами/

Ведуча. Перше завдання. Командам необхідно скласти меню українського застілля, але всі страви повинні починатися на одну й ту саму літеру. А от яку, кожна команда обере собі самостійно. На виконання завдання дається 1,5 хвилини. Час пішов!

/лунає весела українська пісня/

Ведучий. Час вичерпано.

Ведуча. Запрошуємо представників команд зачитати меню святкового українського народного застілля!

/команди зачитують/

Ведучий. Значною мірою на характер кухні впливає основний спосіб термічної обробки продуктів, який багато в чому залежить від конструкції домашнього вогнища. На Україні це було вогнище закритого типу — вариста піч. Тому на Україні переважно готували варену, тушковану й печену їжу.

Ведуча. Таким чином, виробилися своєрідні смакові стереотипи й звичка до вареної, тушкованої та печеної їжі. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.

Ведучий. До сьогодні їжа, яка готується у печі вважається корисною їжею. Більшість страв, що готуються шляхом випікання, вважаються основою правильного харчування, а правильне харчування – це запорука міцного здоров’я.

Ведуча. Здоров’я – це сила, а який же козак без сили! Існує народне прислів’я «Як є хліб і вода – козаку не біда». Проте хлібом і водою годувати вас ми не будемо. Тож розпочнемо наступний конкурс.

Ведучий. Капітанів команд просимо обрати бонуси.

/капітани обирають на дошці картки/

Ведуча. По одному з учасників команд запрошуємо до столу. Завдання полягає у наступному: з заплющеними очима спробувати страву та вгадати її інгредієнти.

/проводиться конкурс/

Ведучий. До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків.

Ведуча. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

Ведучий. Настав час наступного конкурсу. Запрошуємо капітанів до нашого конусного поля.

/капітани вибирають картки на дошці/
Ведуча. Правила конкурсу прості й цікаві. Потрібно пригадати українські народні прислів’я та приказки про їжу. Але ми вам у цьому допоможемо. Для кожної команди буде запропоновано 5 фраз, які потрібно закінчити. 1 прислів’я – 1 учасник. Часу на роздуми немає. Є лише ваша кмітливість та ерудованість.

Ведучий. Тож розпочнем з команди «Родина»

Ведуча.

  1. Без солі, без хліба — … (немає обіда).

  2. Не гарна хата вуглами, … (а гарна пирогами).

  3. Де сало шкварчить, … (там людей кишить).

  4. Звабиш калачем, … (не відженеш і бичем).

  5. Сита кішка, … (коли сала не їсть).

Ведучий. А тепер запитання для команди Батьківщина.

Ведуча.

  1. Нагодують калачем … (та й у спину рогачем).

  2. Яка пшениця, … (така й паляниця).

  3. Добра паска, … (як є ковбаска).

  4. Де хліб-сіль-каша, … (там домівка наша).

  5. Люди — не татари, … (дадуть хліба і сметани).


Ведучий. Звичайно, українці кмітливі, працьовиті та хазяйновиті.

Ведуча. Перш ніж розпочати наступний конкурс запрошуємо наших капітанів до конусного поля.

/капітани обирають картки/

/звучить пісня «Чи я не хазяйка…»/
Ведучий. Нарешті настав час, коли ми можемо побачити , які ж наші україночки-господарочки.
Ведуча. Запрошуємо по 2 учасниці від команд. І за визначений час ми хочемо перевірити, як наші красуні-україночки вміють готувати найсмачнішу, найкориснішу та найпопулярнішу українську страву – вареники. Хто ж більше зліпить!

Ведучий. Тож час пішов!

/починають ліпити вареники/

Ведуча. А поки наші учасниці змагаються ми проведемо невеличкий екскурс у історію цієї страви.

Ведучий. Вареники — одна із найбільш специфічних українських національних страв.

Невеликі, трикутні чи заокруглені у формі півмісяця вироби з пшеничного (в основному), житнього, гречаного або ячмінного бездріжджового тіста, в яке загортається найрізноманітніша начинка: варена картопля, тушкована свіжа чи квашена капуста, відварені гриби, вурда, квасоля, домашній солодкий чи солоний сир, пшоняна чи гречана каша, шпинат, цибуля, мак (насіння), ревінь, ягоди (яблука, чорнослив, свіжі сливи, вишня, черешня, чорниця, суниця, полуниця, малина), повидло, риба чи м'ясо, шкварки, лівер; печінка, легені, серце; а також з комбінаціями: печінки й сала, картоплі й грибів, капусти й грибів, квасолі й грибів; у гірських селах — бринза, змішана з картоплею, а на Поліссі — з товченою квасолею. Ведуча. Суто українські начинки для вареників — вишні, сир, цибуля, вишкварки тощо. Як начинку використовували також капусту, картоплю, гречану кашу, мак, варені і дроблені сухофрукти, а на Полтавщині — навіть варений горох, розтертий з калиною.

Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею. Вареники з вишнями, маком, яблуками і сливами і ін., - посипають цукром, або подають в ягідних сиропах, або в меді, або сметану подають окремо. Подають вареники гарячими.

Ведучий. Українці вважали, що вареники мають магічне значення. Їх обов'язково готували у день, коли в господарстві селянина телилася корова або ягнилася вівця. Це повинно було забезпечити тварині міцне здоров'я та плодючість. Дівчата ворожать на варениках на Андрія, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів.

Символом молодого Місяця та продовження роду є вареник на різдвяному столі.

Ведуча.

Сидить москаль на прилавку,

Прищурює очі…

Так і знати: москалина

Вареників хоче.

Хоче бідний вареників,

То й ніщо питати!

Та тільки їх по-нашому

Не вміє назвати.

«Хазяюшка, галубушка! —

Став він говорити. —

Свари-ка мне вот энтаво!..»

«Та чого зварити?..»

«Да энтаво… как, бишь, ево

У вас называют?..

Вот, что, знаешь… берут тесто,

Сыром накладают…»

«Та бог його святий знає,

Що вам, служба, гоже!..

Тісто сиром накладають…

То галушки, може?..»

«Не галушки, не галушки,

Я галушки знаю…

Свари-ка мне, галубушка…

Все, бишь, забываю…

Уж с глаз долой, так с памяти!..

Вот энтакой бес-то!..

Да знаешь ли, энтак сыр-то,

А на сыре тесто!..»

«Та бог його святий знає

І добрії люди!..

Сир у тісті?.. Хіба, може,

Чи не пиріг буде?»

«Да не пирог, голубушка…

Экая досада!..

Да знаешь ли, туда масла

Да сметаны надо!..»

А вона-то добре знає,

Чого москаль хоче…

Та чекає барабана,

Заким затуркоче.

Як почула барабана…

Слава тобі, боже!

Та й говорить москалеві:

«Вареників, може?..»

Аж підскочив москалина…

Та ніколи ждати.

«Вареники-вареники!»

Та й пішов із хати.

/пісня «Вареники»/

Ведучий. Підведемо підсумки роботи наших господарочок.

Ведуча. Дякуємо командам за активну участь у конкурсах.

Ведучий. Надаємо слово для підсумків шановному журі.

/підсумки журі/

Ведуча. Смачне, корисне та здорове харчування — один із фундаментальних факторів, що підтримують здоров’я і настрій людини протягом усього життя.

Ведучий. У зв’язку з цим бажаємо: правильно харчуйтеся і будьте здорові!