asyan.org
добавить свой файл
1
Донецька спеціалізована загальноосвітня фізико-математична

школа I – III ступенів № 35

Розробка позакласного заходу

«СВЯТО ОСЕНІ»

( 1-2 класи)
Склала

Боровинська

Олена Вікторівна

(вчитель вищої категорії,

вчитель-методист )



Вчитель:

Cонце низько чи високо


Посила землі уклін,

З ним приходять пори року

І приносять безліч змін.

1 учень:

Осінь – багряна. Літо – барвисте.

Весна – це красуня в зеленім вбранні.

Зима – синьо-біла, морозно-срібляста,

Та кожна із них до вподоби мені.
2 учень:

Відкриваємо ж завісу, ненароком

Зазирнемо у чотири пори року.

Почнемо з Осені. Вона

Тоді буває чарівна,

Коли стає золотокоса.

Отож заглянемо ми в Осінь!
Вчитель: Давайте сьогодні завітаємо до чарівниці, чаклунки

Осені…

3 учень:

Як швидко літо проминуло!

Прийшла осінняя пора.

Немов на крилах пролинуло

Кохане літечко з двора!..

Садок марніє потихеньку

Пожовклі падають листки,

Вітрець не віє вже тепленько, —

Жене понурії хмарки.

Посох горошок на городі,

Мачок вже цвіт давно згубив,

Високий соняшник на грядці

Журливо голову схилив.

О. Пчілка.
4 учень:

Усміх пославши

В осіннім промінні

Згинуло радісне літо,

Дощик їдливий,

Дощик осінній

Сіється наче крізь сито.



5учень:
Дні коротшають потроху,

Відцвіта міжхмарна просінь

В край наш з дальньої дороги

Завітала рання осінь.

6 учень:

Осінь!

Осінь! Осінь! Осінь!

Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

Не дзвенять в садочку

Птичі голосочки.

Сняться зораному полю

Квіти й колосочки.
7 учень:

В лузі при долині

Плаче тополина

Загорілась над рікою

Червона калина.

Тьмяно сонце світить

А на голих вітах

В’яже осінь рукавички

З бабиного літа.




8 учень:

Подивись на видноколі

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто прикрасив?

Ось край річки — жовті клени

І берези золоті.

Ялинки лише зелені

Залишились в самоті.
9 учень:

Хто вона , ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля и без барв

Скрізь малює листя.

На деревах листя те

Так блищить, мов золоте.
Вчитель: — Хто ця красуня?

  • Так, це Осінь!

  • А ось і вона:чудова, гарна, цариця Осінь.



(Під музику входить і танцює Осінь)

Осінь:

Добрий день! Добрий час!

Рада, друзі, бачить вас.

Не сама до вас прийшла

А й синочків привела.

Я осінь — трудівниця!

А ще я — Витівниця.

Погляньте як навколо.

Все розфарбовано мною.

Вчитель:

Тишком-нишком, (чи здалося?)

Завітала в гості Осінь.

Чують голос ії скрізь

Поле, річка, луг і ліс.

Нумо, нині святкувати,

Осінь золоту вітати!

Є у Осені сини,

Що вродились восени.
Люба Осінь! Будь ласка, познайом нас зі своїми

синочками.
Осінь: Так. Але ви спочатку відгадайте мої загадки.
У південний край землі

Відлітають журавлі.

І лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати.

(Вересень).
(Виходить хлопець — Вересень).
Вересень:

Я добрий місяць Вересень

Тепло вам дарував.

Відкрив я школу вам!

Гостинці припасав.

Кавуни і помідори, спілих яблук,

Груш і слив, цілі гори натрусив.
Я звуся Вереснем,

Бо квітую вересом.

Ваші прадіди бувало,

Мене й «Сивнєм» називали.

Маю друзів я багато,

І сьогодні всі вони

Будуть нам допомагати

Мандрувати восени.
Вчитель: Вересень! Будь ласка, залишайся на нашому святі.
Осінь:

Кличуть нас ліси, поля, сади,

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте

То землею ходить місяць…

(Жовтень).

(Заходить Жовтень).
Жовтень:

Жовтень, так мене назвали,

Бо кругом все жовтим стало.

Маю пензель чарівний,

Маю пензель золотий.

Розфарбую все навкруг –

Золотіє ліс та луг!
Вчитель: Любий Жовтень! Залишайся і ти у нашому класі!
Осінь: Але у мене є ще один синочок!

Краплі з неба, дахів, стріх,

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів від листя сад.

Що за місяць?

(Листопад).

Листопад:

А я холодний листопад!

Всіх у хату заганяю,

Птахів в дорогу відправляю,

Зриваю листя із дерев

З зимою вас вітаю.
Листопадом мене називають,

Бо листочки з дерев опадають.

Всі дерева стоять уже голі —

Нашумілись до літа доволі.

Червячки і комашки поснули,

Жабенята сховались у мулі.

Темні хмари по небу повзуть

І осінні дощі нам везуть.
Вчитель:

Ось і вони — осінні місяці.

Кожен із них гарний, чарівний, красивий по-своєму.

Давайте, діти, подаруємо нашій гості Осені та

Місяцям веселу пісеньку!
(«Осінь», співають дівчата).

Вчитель: Цей подарунок був від дівчат, а зараз давайте

послухаємо хлопців 1-А класу.
10 учень:

ВЕРЕСЕНЬ

Звозить вересень в комори


Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажать габузи

На машини і вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт ––

Сто турбот і сто робіт.

М. Сингаївський
11 учень:

У вересня щедра рука.

  • Заходьте!, - він з двору гука.

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок.

Солодкий зрива виноград ––

І кожен з нас вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

У вересня –– садівника.
12 учень:

У серпанку павутини

Білі ниточки снуються.

Вже тумани по долині

У ранкову пору вються.

В лісі верес розкриває

Свої келишки бузкові.

І багрянець покриває

Пишні грона калинові.

І сади ще пахнуть літом,

В палісаднику жоржини

Розгорілись дивоцвітом.

13 учень:

Кличуть нас ліси, поля, сади,

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте

То землею ходить місяць жовтень.
14 учень:

Осінь на узліссі фарби розбавляла,

Пензликом легенько листя малювала.

Все руда ліщина, пожовтіли клени,

У красі осінній тільки дуб зелений!

Утішає ясень: Не сумуй за літом!

Глянь, усі дерева в золото одіто!
15 учень:

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням:

–– Це якийсь маляр, напевно,

Догодити хоче нам.

А маляр цей місяць жовтень.

У відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

16 учень:

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик, на долоні

З тихим шелестом сідає.

Пахне свіжістю й морозом

Килим з листя осокорів,

А на річці верболози

Зустрічають ранні зорі.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь,

Журавлиний клин мережить

Висоти прокладну просинь.

17 учень:
Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стеле сад,

За моря, в краї далекі,

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори.

Осінь, осінь, листопад!

Жовте листя стеле сад.

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві, іще зеленій,

Листопад по парку йде.
18 учень:
Зникли біленькі хмаринки,

Небо не сине, свинцеве,

Зрідка снують сніжинки

В це переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах,

Лиш молода горобина

Світиться в гронах червоних.
Осень: Спасибі. Ви дуже порадували мене.

А зараз відгадайте мої загадки!

(Батьки читають загадки,

діти відгадують їх).
Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)
Летить орлиця по синьому небу,

Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)
Рукавом махнув –– дерево зігнув. (Вітер)
Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає. (Осінь)
Коли нема –– чекають,

Коли прийду –– тікають. (Дощ)
Мене смажать, мене варять,

Хоч отрутою і кроплять,

Всі мене їдять і хвалять.

Звати як мене? (Картопля)
Не стелюсь я спати долі,

Деруся вгору. Я .... (Квасоля)
Повз, мов танк, я на городі.

Повз на гудині й загруз.

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк. А як? (Гарбуз)
Ми зеленої всі масті,

Всі довгасті, всі смугасті.

Привязали нас на ланцюжках.

Гарбуза ми сини і дочки.

Звати як нас? (Огірочки)
В темній я живу коморі,

А коса моя надворі.

Гарбузова я сестриця.

Мене звати? (Морковиця)
Ми цукрові, ми кормові,

Є брати у нас столові.

Учні всі у вашій школі

Виривали нас у полі.

Ми зростали там рядками.

Люди звуть нас ... (Буряками).
Учитель: Молодці! Ви дуже гарно відгадали загадки!


Осінь:

Я Осінь! Славна, мила, золота!

Я в лісі побувала, на городах все зібрала.

А тепер прийшла до вас, щоб порадувати вас!

Ось такий врожай зібрала,

Вистачить для всіх малят.
Учитель: Давайте розповімо, що ми знаємо про овочі та

фрукти.
Парад овочів та фруктів.




Морква:

Колись давним-давним-давно,

Коли вас всіх ще не було,

Вважали ласощами гномів

Моркву, що росла у полі,

Де її було доволі.
Я –– морква, під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою мене напувала

Тому-то морквина така соковита

Морквяного соку вам треба попити.

Їжте моркву неодмінно,

В ній не тільки, що краса.

Багатющі вітаміни

Творять справжні чудеса.

Яблуко:

Я смачненьке, чарівне.

Всі ви знаєте мене.

Медом-соком як наллюсь,

Наливним тоді я звусь.

Яблуко смачненьке,

Стигле, чарівненьке.

Кукурудза:

Я з Румунії прийшла,

Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялині,

На міцній росту стеблині.

Звідси й назва йде моя:

Ялинкова шишка я.
Виноград:

Я також удень і вранці

Все кружляв немов у танці,

Весну й літечко гуляв,

Соком грона наповняв.
Зараз стиглі грона маю,

Ними всіх я пригощаю.

Той, хто пє смачний мій сік,

Не хворіє цілий рік.
Учитель:

А оце хто причаївся?

Бачиш, як зачервонівся!

Е, та ще ж і не один...

Помідором зветься він.
Помідори:

Ми з Італії прийшли,

Там і назву вам дали.

Подивись, які ми гожі,

З яблуками трохи схожі,

Ось тому й назвались ними

Яблуками золотими.
Хоч я не стрункий

І на зріст невисокий,

Та маю червоні гладенькі щоки.

Я круглий, лискучий,

Геть чисто сеньйор,

Та й кличуть мене всі

Сеньйор Помідор”.
Учитель:

А отут вам хто лежить,

Причаївся і мовчить?

–– Це ж зелений огірок

Заховався під листок.
Огірок:

Я найзеленіший,

Я щойно з городу,

І я не простого –– шляхетного роду.

Огірочком звуся я,

Мене полюбляє кожна сімя.
Щоб спокійно зимувати,

Садять всі мене багато.

Люблять вранці й на обід,

Так і кажуть: другий хліб.

Учитель:

Гичку вгору, хвостик вниз,

Ціле літо гарно ріс.

А скажіть, він зветься як?

Так, звісно, це ж буряк!
Буряки:

Зупиніться, огірки! Ми є браття буряки!

Цукор люблять в школі діти ––

Тільки з нас його зробити.
Щоб ніколи не хворіти,

Бурячок щодня варіть ви.

Звусь Буряк, Бурячок,

Солоденький мій бочок,

З мене вийде добрий квас,

Пригощу я ним і вас.
Горох:

А я теж солодкий трохи!

А імя моє –– горох!

Я як тільки побажаю,

Всіх горохом пригощаю.

Учитель:

А отут зручненько сіла

Капустина кругла, біла.

Загорнулась в сто хусток,

А корінчик весь промок.

Капуста:

Ти горох, помовч, помовч!

Із капусти варять борщ.

А з капусти пиріжки

Найсмачніші в світі!

Їх зїдають залюбки

І дорослі, й діти!
Цибуля:

Тихо, тихо, капустино!

І дорослий, і дитина

Знає, що я цибулина!

Я завжди потрібна людям

Як приправа в кожнім блюді.

Учитель:

Там он кріпчик і петрушка,

Запахущі та рясні, ––

Будем їсти борщ чи кашку,

Вкиньте їх собі й мені.

Окріп:

Запашний для вас й звичайний,

Був окріп, колись печальний...

Це був символ горя й печалі.

В траур вінки з нього

На голову чіпляли.

А у нас окріп роками

Додають до страв всі мами!




Учень: Осінь –– радісна пора,

Любить осінь дітвора:

Сливи, груші, виноград ––

Все поспіло для малят.
Фрукти просяться у рот.

Буде взимку з них компот,

І варення, й киселі ––

В кожній хаті на столі.

Учень:

Ми, овочі та фрукти,

Потрібні людям всім

Підтримувать здоровя

Допомагаєм їм.

Цибуля і картопля,

Кавун і виноград ––

Всі боремося проти

Людських недуг та вад!
Учень:

Думав й вирішив я так:

Всі хороші ви на смак,

Всі корисні вітамінні,

Для людей ви незамінні!
Всі:

Стиглі, корисні, смачні ––

Всі сподобались мені.

Щоб не трапилось біди,

Їжте овочі завжди!


Пісня „Багатий

Урожай”

Учитель:

Ще один цікавий конкурс

Ми для вас приготували:

Щоб с закритими очима,

Що дамо, на смак впізнали!

Конкурс “Впізнай овочі та фрукти”
Учень: Дощик сиплеться з кленочка,

Дощик жовтий, золотий...

А зелені ще дубочки

Хочуть осінь обійти.

Ой, навіщо мені листя,

Коли вже іде зима,

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема.

Краще скину я листочки

І тихесенько засну.

Буду спати, буду ждати

Сонце, радість і весну.
Учень: Осіннє листя
Настала осінь. Холодом

Повіяло навкруг.

Все більш береться золотом

Зелений ліс та луг.
Від вітру коливаються

Пожовклі дерева.

А листя з них зривається

І пісеньку співа:
–– Веселі танцюристи ми,

Кружляєм в висоті, ––

Листки, листочки, листики

Червоні й золоті!
Зриваємось ми зграями

З топольок та берез,

Злітаємо, кружляємо

І падаємо вниз.

Н. Забіла

Учень:

Осінній ліс


В лісі тихо-тихо,

Золота пора:

Хто збира горіхи,

Хто гриби збира.

Я –– листки збираю.

Загуде зима,

Розкладу гербарій ––

І зими нема.

О. Орач

Учень:

Осінь...Осінь... Лист жовтіє.

З неба частий дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Пожовтів зелений сад,

Вже почався листопад.

Дощик часто накрапає,

Нас гуляти не пускає.

Осінь:

Так, любі діти! Мені дуже подобається, коли падають

листя –– червоні, жовті, зелені. І всі вони кружляють

у таночку.


Танок з листям



Учитель:

А ще восени збирають врожай зерна, з цього зерна

Роблять борошно, а з борошна –– хліб, каравай.

Учень:

Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

Любовю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб –

Духмяно пахне хліб!
Учитель:

Дорогих гостей у нас на Україні

Завжди зустрічають хлібом-сіллю.

Хліб –– то достаток. Із давніх-давен

У кожній родині хліб був у великій пошані.

Поруч з хлібом завжди ставили сіль.

Бо без солі народ теж не уявляв собі життя.
Учениця:

Візьму я в руки хліб духмяний ––

Він не звичайний, він святий.

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб духмяний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він скарб найбільший на землі.
Учитель : Діти , які прислів’я про хліб ви знаєте ?

Як ви їх розумієте ?

Учениця:

Нехай же з року в рік,

Із роду в рід ––

Не буде хліборобам переводу.

Хай слава їхня вічно не заходить,

Аж поки сонце ллє на землю світ!
Осінь: Я сьогодні дарую вам чудовий каравай:
Він шишкастий і румяний

Ліг на шитий рушничок,

А на тому караваi ––

Солі білої дрібок.
Учитель: Спасибі тобі, Осінь! У нас

Для тебе є ще подарунок –– казка.
КАЗКА “ Ріпка ”

Учень :

Завітала осінь,

Сад наш пожовтів,

І берізки в гаї

Стали золоті.




Співів соловїних

Нині не чувать,

Відлетіли наші

Птахи зимувать.
Осінь, осінь знову наступила,

Жовтий килим стелить у садку.

Вже у вирій птахи відлетіли,

І з дерев листочки облетіли ––

Тільки дощ співає нам пісеньку свою!
Візьмемо ми в руки парасольки,

Одягнем на ніжки чобітки!

В піжмурки ми з дощиком пограєм

І веселу пісню заспіваєм.

Ти послухай, дощику, пісеньку дзвінку!

Пісня “Шпак прощається”


Осінь:

Тепер спокійна я, свої турботи

Лишу на потім,

На наступний рік.

Уже скінчилася моя робота

І дням моїм також скінчився лік.

Тепер прощаюсь з вами усіма,

Вже в білій шубі йде до вас зима.

Так, прийшла пора прощатися.

Любі діти, милі діти!

Виростайте всі здорові!

Чуйні серцем, чесні, щирі,

Виростайте в дружбі й мирі!

До побачення ! Зустрінемось через рік!
Учитель:

Вересень-місяць добре газдує,

Овоч смачненький дітям дарує.

А місяць жовтень мряку розвіє,

В лісах, в садочках лист пожовтіє.

А листопад –– той жалю немає,

З дерев останнє листя зриває.
Але всі місяці Осені дуже гарні.
- А це подарунки для дітей від королеви Осені....

(Діти пригощаються яблуками та караваєм ).