asyan.org
добавить свой файл
1




4 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ
4.1 Введення

Місто або урбанізована територія є складною системою, дослідити усі зміни якої, тобто провести діагностику, є дуже складною задачею. Це пов‘язано з тим, що складні системи є контрінтуїтивними та дивно нечутливими до впроваджуваних заходів діагностики та контролю. Темою даною науково-дослідної роботи є «Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення задачі діагностичного обстеження поточного стану урбанізованої території». Вирішення цієї задачі є дуже важливим для прийняття рішень по введенню короткострокових та довго строкових мір впливу на урбанізовану територію.

Міста утворилися з появою цивілізації, а технічний прогрес та урбанізація все більше і більше ускладнює процес керування міськими системами. Ті заходи, які були допустимі ще сто років тому сьогодні є неефективними, ті заходи, які мають сенс для певної урбанізованої території можуть призвести навіть до погіршення стану іншої, тому що кожна складна система потребує спеціальної діагностики та спеціальних розроблених за методом ситуативного аналізу мір контролю та впливу.

На даному етапі вирішення даної задачі не є достатньо освітленим в Україні на відміну від багатьох країн по всьому світу. Тож задача розробки алгоритмічного та програмного забезпечення задачі діагностичного обстеження поточного стану урбанізованої території на прикладі Харкова є доцільною та однією з тих, що мають першочергове значення.
4.2 Обґрунтування мети й завдання дослідження

Вся розмаїтість досліджень, проведених з позицій техніко-економічного обґрунтування, може бути зведена в наступні дві основні групи: пошукові й прикладні роботи.

Пошукові роботи спрямовані на вивчення шляхів практичного використання результатів теоретичних досліджень у конкретних областях виробничих систем. Такі роботи не пов'язані з конкретними сферами застосування й закінчуються рекомендаціями із проведення прикладних досліджень.

Прикладні дослідження являють собою розробку конкретних процесів, рішення конкретних завдань для цілей виробництва. На базі прикладних робіт складаються техніко-економічні обґрунтування доцільності проектування й впровадження їх у виробництво.

Дана робота на тему «Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення задачі діагностичного обстеження поточного стану урбанізованої території» відноситься до класу пошукових робіт, тому що вона спрямована на вивчення шляхів практичного використання результатів теоретичних досліджень.

Метою роботи є розробка алгоритмічного забезпечення задачі діагностики поточного стану урбанізованою території, програмна реалізація створеного інформаційного забезпечення, застосування технологій зберігання даних для автоматизації трудомістких розрахунків.

Дана науково-дослідна робота дозволяє визначити поточний стан урбанізованої території на основі моделі Вальраса-Вальда та методів ситуативного аналізу.

Результат даної науково-дослідної роботи може бути використаний для діагностики відповідної урбанізованої території за наявністю необхідних вихідних даних.
5.3 Оцінка рівня науково-технічного ефекту роботи

Визначення рівня науково-технічного ефекту НДР проводиться за бальними оцінками. За допомогою експертів установлюється перелік основних факторів, що визначають науково-технічний рівень НДР. Кожний фактор характеризується кількома станами.

Експертами встановлюються оцінка кожного стану. Крім того, ними ж установлюються й коефіцієнти ваги кожного фактору. Загальну оцінку рівня науково-технічного ефекту (UНДР) визначають по формулі [18]:

(4.1)

де Qi — оцінка науково-технічної значимості фактору в балах;

Qmi — максимальна оцінка фактору;

Ki — коефіцієнт ваги даного фактору для науково-технічної ефективності НДР.

Оцінка рівня науково-технічного ефекту роботи представлена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Фактори рівня науково-технічного ефекту

№ оцінки

Найменування

Характеристика фактору

Бали

Qi

Вага в %

Ki

Макс. оцінка

Qmi

1

Ступінь новизни

винаходу, що характеризуються частковою новизною, що мають прототип, що збігається з новим рішення по більшості основних ознак

4

10

10

2

Рівень отриманих результатів

позитивне рішення поставлених завдань на основі простих узагальнень

4

22

10

3

Ступінь теоретичної обґрунтованості

результатів НДР

рішення завдання на основі застосування окремих пізнаних закономірностей

4

5

10

4

Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів

результати перевірені на незначному числі експериментальних даних

4

20

6

5

Трудомісткість виконання НДР

одержання результатів супроводжувалося проведенням нескладних експериментів, розрахунків

2

10

8

6

Перспективність роботи

Важливі результати сприяють задоволенню знову виникаючих потреб

5

10

10


Продовження таблиці 4.1


№ оцінки

Найменування

Характеристика фактору

Бали

Qi

Вага в %

Ki

Макс. оцінка

Qmi

7

Рівень реалізації за обсягами і строками

реалізація на рівні галузі, промисловості протягом до 3 років

8

15

10

8

Рівень досягнення світових стандартів

На рівні світових стандартів

7

8

10



Для оцінки науково-технічного ефекту НДР скористаємося даними таблиці 4.1. Використовуючи формулу (4.1), одержали загальну оцінку рівня науково-технічного ефекту
UНДР =
4.4 Розрахунок кошторису витрат на проведення науково-дослідної роботи

Економічні показники науково-дослідної роботи розраховуються як показники роботи, що виконується в лабораторних умовах. Витрати на проведення науково-дослідних робіт відносять до виробничих витрат.

До складу науково-дослідних робіт включають:

  • вивчення літературних джерел по існуючих технологіях рішення завдання дослідження;

  • розробка програми дослідження;

  • збір первинної інформації;

  • налагодження машинних програм;

  • розрахункові роботи;

  • розробка креслень і схем;

  • виготовлення експерементального зразку;

  • оформлення пояснювальної записки.

Заробітна плата персоналу.

Заробітна плата персоналу, що приймають участь у виконанні науково-дослідної роботи, визначається на основі штатно-окладної форми оплати праці. Вихідні й розрахункові показники зводяться в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2. - Витрати на заробітну плату

Склад виконавців

Кількість працівників

Місячний оклад

Час роботи, міс.

Коеф. участі у роб.

Сума зарплати

Керівник роботи

1

1200,00

4

1

4800,00

Інженер-Програміст

1

750,00

4

1

3000,00

Лаборант

1

630,00

4

0,5

1260,00

Сума













9060,00

Преміальний фонд













634,20

Разом













9694,20


Преміальний фонд становить 7% від фонду заробітної плати, тобто

9060 · 0.07 = 634,20 (грн.)
Відрахування в бюджет.

На заробітну плату з урахуванням преміального фонду нараховуються відрахування, спрямовані в бюджет держави. До складу цих відрахувань включаються:

  • відрахування в пенсійний фонд 33,20%;

  • відрахування до фонду соціального страхування 1,5%;

  • відрахування до фонду зайнятості 1,3%;

  • відрахування до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві 1,36 %.

Відрахування в бюджет складуть:

У пенсійний фонд = 0,332 · заробітна плата з урахуванням преміального фонду = 0,332 · 9694,20 = 3218,47 (грн)

До фонду соціального страхування = 0,015 · заробітна плата з урахуванням преміального фонду = 0,015 · 9694,20 = 145,41 (грн)

До фонду Зайнятості = 0,013 · заробітна плата з урахуванням преміального фонду = 0,013 · 9694,20 = 126,02 (грн)

До фонду страхування від нещасних випадків на виробництві = 0,0136 · заробітна плата з урахуванням преміального фонду = 0,0136 · 9694,20 = 131,84 (грн)

Сумарні відрахування в державний бюджет = відрахування в пенсійний фонд + відрахування до фонду соціального страхування + відрахування до фонду Зайнятості + відрахування до фонду страхування від нещасних випадків на виробництві = 3218,47 + 145,41 + 126,02 + 131,84 = 3621,74 (грн)
Витрати на відрядження.

Витрати на науково-дослідні відрядження плануються в розмірі 17% від фонду заробітної плати:
9694,20 · 0.17 = 1648,01 (грн.)
Контрагентські витрати.

До кошторису витрат включаються витрати на послуги, що здійснюються за договорами. До таких витрат відносяться:

  • надання машинного часу персонального комп'ютера - 7 грн. за кожну годину роботи;

  • створення машинної бази даних - 25 грн.

У ході виконання даної науково-дослідної роботи персональний комп'ютер використовувався близько 12 годин на тиждень протягом чотирьох місяців, тобто 192 годин.

Загальна сума контрагентських витрат становить:

Оренда машинного часу на персональному комп'ютері = кількість годин роботи · 7 = 192 · 7 = 1344 (грн)

Контрагентські витрати = оренда машинного часу на персональному комп'ютері +створення машинної бази даних = 1344+25=1369 (грн).

Витрати на матеріали.

Витрати на матеріали представлені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3. - Витрати на матеріали


Найменування матеріалу

Одиниця

виміру

Кількість

Ціна,

Грн.

Сума,

грн.

Папка для дипломного проекту


Шт.

1

8

8

Папір


500 аркушів

2

15,0

30

Олівець

Шт.

5

0,4

2

Ручка

Шт.

5

0,6

3

Ластик

Шт.

3

1

3

Лінійка

Шт.

2

1

2

Аркуш формату А1

Шт.

6

1

6

Картридж для принтера

Шт.

1

136

136

Дискета

Шт.

5

2

10

Разом










200


Витрати на електроенергію.

Витрати на електроенергію розраховуються по потужності електроустановок. У перелік електроустановок входять:

  • прилади освітлення лабораторії;

  • нагрівальні установки.

Витрати на електроенергію по орендованій обчислювальній техніці до кошторису не включаються. Вони входять у вартість 1 години машинного часу.

Витрати на електроенергію ( ВЕ ) розраховуються по формулі:
ВЕ = Wh · Th · Kh · CЭ , (4.2)
де Wh — потужність використовуваного h-го виду обладнання, кВт;

Th — час роботи h-го виду обладнання, година.;

Kh — коефіцієнт використання обладнання;

СЭ — вартість 1 квт/година електроенергії, грн. (СЕ=0,243 грн.)

Загальне освітлення - 4 лампи потужністю 75 Вт, час використання 500 годин; 2 настільні лампи потужністю 100 Вт, час використання 200 годин. Нагрівачі потужністю 1 кВт, час використання 100 годин. Таким чином, загальні витрати на електроенергію становлять:

ЗЭ = ( 0.075 · 4 · 500 · 1+0.1 · 2 · 200 · 1+1 · 100 · 1) · 0.243 = 70,47 (грн)

Витрати на воду й інші ресурси.

Так як вода та інші ресурси в процесі досліджень не використовувалися, то витрати по даній статті не враховуються.

Витрати на обладнання й покупні вироби.

До кошторису включається вартість тільки того обладнання, що безпосередньо використовується для проведення даної НДР, тобто одноразове застосування, що має. Ці витрати визначаються з розрахунку числа такого обладнання і його цін. При виконанні даної НДР подібне обладнання не використовувалося.

Витрати на малоцінний інвентар.

Витрати на малоцінний інвентар і інструмент, що швидко зношується, приймають у розмірі 10 - 15 % вартості використовуваного обладнання. При виконанні даної НДР подібне обладнання не використовувалося.

Амортизаційні відрахування.
Амортизаційні відрахування розраховуються на основні фонди лабораторії, що перебувають в експлуатації тривалий час. До таких елементів основних фондів відносять приміщення й інвентар. Для трьох співробітників необхідне приміщення площею 24 м2. Розрахунок амортизаційних відрахувань проводиться по формулі:
(4.3)

де Na - норма амортизації основних фондів, %;

T - тривалість виконання НДР, місяці;

C0 — вартість основних фондів, грн.

Для будинків і споруджень норму амортизації основних фондів прийняти:

  • Будинку - 5%;

  • Інвентар - 25%.

Вартість приміщення оцінюється з розрахунку 400 грн. за 1 м2 корисної площі й становить:
C0 = 24 · 400 = 9600 грн.
Розрахунок амортизації приміщення:

Вартість інвентарю приймається в розмірі 15% вартості приміщення й становить: 9600 · 0.15 = 1440 грн.

Амортизація інвентарю:

Разом амортизаційні відрахування становлять:

Накладні витрати.

Накладні витрати включають витрати на загальногосподарські потреби (охорона, опалення, загальне освітлення й т.п.). Вони приймаються в розмірі 50 % від фонду заробітної плати:
9694,20 · 0.5 = 4847,1 (грн)
Загальна сума витрат по статтях 1 - 11 становить кошторисну собівартість НДР. Вартість НДР, крім собівартості, включає планові накопичення, фіксовані податки на прибуток і додану вартість, відрахування в місцевий бюджет. Загальна величина цих добавок становить близько 28 % собівартості НДР.

Кошторисна собівартість даної дослідницької роботи становить:

9694,20 + 3621,74 + 1648,01 + 1369 + 200 + 70,47 + 280 +4 847,1 = 21730,52 (грн)

Загальна величина добавок становить:

21730,52 · 0.08 = 1738,44 (грн)

Сума ПДВ: (21730,52 + 1738,44) · 0,2 = 4693,79 (грн)

Таким чином, вартість даної НДР становить:

21730,52 + 1738,44 + 4693,79 = 28162,75 (грн)
4.5 Оцінка економічного ефекту НДР

Економічний ефект дослідницької роботи «Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення задачі діагностичного обстеження поточного стану урбанізованої території» відображає ступінь впливу результату на сферу матеріального виробництва й споживання. Характер, обсяг і напрямок такого впливу різноманітні й можуть бути визначені для різних видів НДР з різною повнотою й ступенем точності.

У загальному виді економічний ефект ( ЕНДР ) пошукових і прикладних наукових досліджень визначається по формулі приведених витрат.
ЕНДР = ( Сб - Сн ) - Kc * Eн, (4.4)
де Сб - поточні витрати на виробництво до впровадження результатів НДР;

Сн - поточні витрати на виробництво після впровадження результатів НДР;

Kc - супутні одноразові капітальні витрати, пов'язані із впровадженням НДР;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, приймається Ен=0.15.

До одноразових капітальних витрат варто віднести й витрати на виконання НДР (вартість НДР). До складу виробничих витрат варто включати тільки ті елементи витрат, які перетерпіли зміну в результаті впровадження результати НДР у виробництво.

При такому підході до оцінки економічного ефекту виникає необхідність вибору бази для порівняння. Як базу для порівняння рекомендується застосовувати показники виробництва в базисному періоді тобто, періоду до впровадження результатів НДР або, якщо розробляється нова техніка, кращі вітчизняні зразки.

Так як даний НДР носить пошуковий характер, економічний ефект (ЕНДР) визначити досить важко. Він полягає у тому, що завдяки використанню даної НДР, тобто використанню процесу автоматизованої діагностики, може бути вірно оцінений поточний стан урбанізованої території, а також можуть бути отримані рекомендації з подальших технологій управління складною системою стосовно внутрішнього та зовнішнього економічного станів, що може допомогти уникнути помилок та завдання шкідливого ефекту при подальших керуючих діях спрямованих на урбанізовану територію, яка є складною системою, що потребує спеціально розроблених мір контролю та керування.