asyan.org
добавить свой файл
1
НЕМІШАЇВСЬКА ЗОШ № 2 І – ІІІ СТУПЕНІВ

СВЯТО «ПЛАНЕТА ДОБРО»

І ПРОЩАВАННЯ З ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ


Підготувала

вчитель початкових класів Немішаївської

загальноосвітньої школи № 2 І – ІІІ ступенів
ШАТИЛО Ірина Андріївна

НЕМІШАЄВЕ – 2012
ТЕМА: «ПЛАНЕТА ДОБРО»

МЕТА: Підвести підсумки навчання у початковій школі.

Виховувати бажання лише творити добро, радіти життю

ДЕВІЗ «Нехай не згасне бажання у вас

Творити добро на планеті Земля повсякчас»

УЧЕНЬ ТВОРИ ДОБРО

Леся Вознюк

Ти усміхнися небу,

усім, хто біля тебе:

і братику й сестричці,

і сонечку й травичці.

Люби усіх довкола,

удома та у школі,

і ця любов із Неба

повернеться до тебе.

Прощай дрібні образи

і помирись одразу.

Хто вміє всім прощати,

Сильнішим здатен стати.

Твори добро, дитино,

і у твоїй родині

воно знайде домівку

віднині і довіку.

ПІСНЯ «ДАРУЙТЕ ВСІМ ДОБРО»

1. Широка річечка життя

Пливе, пливе удаль.

Дарує людям кожен день

І радість, ф життя.

Та добрим човником для нас

Вона підтримає не раз

На хвилечках життя.

Приспів: Даруйте, даруйте, даруйте всім добро.

Щоб горя і смутку у світі не було,

Щоб завжди світали дорослі і малі,

Щоб щастя і радість розквітли на Землі.

2. Широка річечка життя

Пливе і береги

Буває вітер підійме і бурі, і шторми.

Та добрим човником для нас

Є в серці доброта.

Вона підтримає не раз

На хвилечках життя

Приспів

УЧЕНЬ ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА

Л.Забашта

Людина починається з добра,

Людина починається з любові,

Із слова, де є іскорка в словах,

Із слова, де є рівність і свобода.

Людина починається з добра,

Де кожен допоможе без вагання.

І щастя запорука – це діла.

Діла, де доброти нема.

Думки не щирі і вагання

Ведуть до нашого здолання:

Здолання доблесних чеснот,

Здолання духу і думок,

Здолання тіла і людини.

І пам’ятайте кожної хвилини:

Людина починається з добра,

Й добро – найкраще у людині.

Подумай, чи ти є людина?
УЧЕНЬ ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА

Л.Забашта

Людина починається з добра,

Із ласки і великої любові,

Із батьківської хати і двора,

З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити,

Людина починається з добра,

Із світла, що серця переповняє.

Ця істина, як світ, така стара,

А й досі на добро нас надихає.
УЧЕНЬ Лідія Компанієць

Від рідної хати дитину

Веде у широкий світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Іди по тій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти – Людина!

Вчись, думай, твори добро.
ВЧИТЕЛЬ

Доброта – це квітка, яка розпускається у душі кожного з нас. Вона росте разом з нашими добрими справами.

Роби людям добро! І все твоє життя буде схоже на квітучий сад.

УЧЕНЬ ДИТИНІ

Уляна Кравченко

Ти питаєш, дитино,

Що треба любити? –

Полюби ту Міць, Що каже

Сонечку світити.

Полюби людину бідну,

Наче свого брата,

Хай будуть тобі ще милі

Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,

Всю красу, всі дива –

Серцем полюби вселенну

І будеш щаслива.
ПІСНЯ «ЖИТТЯ ПЕРЕЖИТИ»

Життя пережити – не ліс обійти,

Є в ньому тривоги, є й радісні дні.

Летить рік за роком, неначе птахи,

Ніколи не вернеш прожиті роки.

Приспів: Бажаємо щастя, бажаємо добра,

Бажаємо сонця, бажаєм тепла.

Хай доля всміхнеться віднині і Вам,

Всій Вашій родині і Вашим діткам.

Хай буде легкою дорога життя,

Від щастя співає душа молода

Живуть хай довічно батьки на землі,

Уклін посилають їм доньки й сини.

Приспів: Бажаємо щастя, бажаємо добра,

Бажаємо сонця, бажаєм тепла.

Хай доля всміхнеться віднині і Вам,

Всій Вашій родині і Вашим діткам.

УЧЕНЬ Сказав мудрець: живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Тамара Компанієць

ТАТОВА ПОРАДА

УЧЕНЬ Хлопчина вбіг із двору в хату,

До дата голосно гука:

УЧЕНЬ - А я провідав у лікарні

Свого найкращого дружка.

Тож правда, тату, я – чутливий

І маю серце золоте?

УЧЕНЬ Замисливсь тато на хвилину

І так сказав йому на те:

УЧЕНЬ - Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди,

Про це добро аж поки віку,

Ти, синку, пам’ятай завжди.

РАЗОМ Коли ж людині щиросердно

Ти сам зробив добро колись, -

Про це забудь аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались!
ВЧИТЕЛЬ

Доброта – це маленькі краплинки сонечка.

Вона виявляється в нашій любові до людей.
УЧЕНЬ На доброті існує світ.

І добротою пахне хліб

І мирне небо, в школу йти –

Це також вияв доброти.

До всіх людей любов свята

Це чистота і доброта.
ВЧИТЕЛЬ

Краса завжди жила і житиме в серці людини. Майже чуйне, щедре, велике й добре серце.

Любіть і будьте завжди уважні до людей, які дали вам життя – своїх батьків.

СЦЕНКА

МАМА старенька.

Сусідоньки мої, їду до сина.

Єдина, кохана, добра дитина.

Великий учений, у місті живе.

Не може й дізнатись, як мати живе.

От їду до нього і везу гостинці —

Яблука, груші, смачні паляниці.

Синочку мій любий, прийшла я до тебе

СИН.

Мамо, це ви? І що вам тут треба?

У мене роботи багато-багато.

Ну, добре, ми підемо зараз гуляти.

(І треба ж їй було приїхати з дому.

Ще хтось побачить — от буде сорому).

Ви, мамо, на лавочці тут посидіть,

А я зараз прийду, ви підождіть.
ВЕДУЧА новин.

Вже вечір настав, зірки засвітились.

А мама всім каже: «Я загубилась».

Не вірить старенька, що рідна дитина

Людяність й душу свою загубила,

Залишив назавжди у місті чужому.

У чому ж побачив син сором? У чому?

Синове серце чому зачерствіло?
ВЕДУЧА.

Учні затихли і все зрозуміли

(Пісня «Все із доброго чи злого...»).

УЧЕНЬ.

Подумавши добре,

Ми все зрозуміли.

Від вчинків поганих

Серце черствіє.
УЧЕНИЦЯ.

Коли ми так просто,

А не за гроші,

Почнемо робити вчинки хороші,

Все усміхнеться довкола, заграє.

І серце у грудях у нас заспіває.

УЧЕНЬ «Чесне слово, чесне слово!» -

Хтось у натовпі гукає.

А скажи-но, любий друже,

Що цей вигук означає?

Чесне слово – це правдивість,

Без лукавства, без обману.

А давати чесне слово, -

Добре це, а чи погано?

Може, добре, може, ні,

Поміркуй обов’язково,

Бо у доброї людини –

Чесне кожне її слово.

УЧЕНЬ Антонім слова добро – зло, жорстокість

УЧЕНИЦЯ Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши віддати,

Мудрість завше доброю була

(М.Луків)

УЧЕНЬ Не тримай у душі своїй зла,

Стережись злого слова сказати.

Злеє слово – біда не мала.

То ж не варто і злоби тримати
УЧЕНИЦЯ Не всім і не завжди все добре буває,

Частенько і прикрість яка випадає.

Бо там, де добро, там і зло метушиться,

Щоб людям дошкулить, нашкодить, помстить.

УЧЕНЬ Якщо сили зла зачепили людину,

Повідайте їй, що вона не єдина,

Що рідні і друзі в біді не залишать,

Вони допоможуть, розрадять, утішать

УЧЕНИЦЯ Це дуже важливо уміть співчувати,

Гуртом значно легше біду подолати.

УЧЕНЬ Хай злому не буде назад вороття,

А нас не покине людське співчуття.

УЧЕНИЦЯ Приходить зло лише до злих,

Проте хай кожен пам’ятає,

Той, хто копає іншим яму,

У неї сам і попадає.

А той, хто всім добро дарує,

І лагідність, і щиру ласку,

Того злий біс не схватить за ребро,

Той і живе, і діє без страху.

Той, хто любов у серці має,

У цю чудову дивну мить,

Душа у просторі витає

І, як струна натягнута бринить.
ВЧИТЕЛЬ

- Для того щоб тебе любили, поважали, добре ставилися, треба бути самому добрим і порядним.

КАЗКА ПРО ДОБРО!

(Сидять діти разом з мамою, мама голубить дітей, пригощає).

МАМА. Любі дітки, ходіть снідати. День тільки розпо-
чався, у нас багато роботи.
ДІТИ. Зараз, мамочко, ми Вам допоможемо все-все зробити.

(Поряд пасеться Коза).

МАМА. Донечко, ти у мене старшенька, залишаєшся вдома за господиньку, а я піду на роботу. Та гляди і братика без

нагляду не залишай, і Кізоньку не забудьте випасти.

(Діти прибирають посуд, дружно граються і женуть Козу пасти).

Діти (співають).

Кізоньку ми напасем,

Мамі радість принесем,

Хай матуся не сумує,

Діток ніжно поцілує.

(Діти на «пасовиську» граються з козою.

У цей за кущами бігає Баба Яга).

БАБА ЯГА.

Хто це тут зчинив галас? Кому так весело? Фе, як вони себе поводять. Дивитися неможливо. От би їм зараз щось таке зробити, щоб побилися, поплювалися, покусалися.

(Співає (додаток). Чарує дітей. Чари поширюються тільки на хлопчика. Він стає злим, починає ображати сестричку).
ХЛОПЧИК.

Що це ти тут мені вказуєш?! Я не хочу слухати тебе!

(Б'є сестру. У цей час бачить Бабу Ягу і починає втікати від сестри. Втікає непомітно. Дівчинка плаче. Коза підходить до дівчинки, лащиться до неї. Хлопчик біжить до Баби Яги).
ХЛОПЧИК.

Ой, бабцю, яка ти гарна. Які у тебе гарні очі, руки, вбрання. Ти, напевне, найзліша на світі. Як ти мені подобається!
БАБА ЯГА.

Ходи зі мною, хлопчику, (Сміється у нього за спиною). Здійснилися мої мрії! Злість запанувала у серці цього хлопчика. Ой, яка я рада».

(Співає пісню і, пританцьовуючи, забирає хлопчика. Іде з ним у свою хатку.

Дівчинку буцає коза. Вона помічає, що немає брата).
ДІВЧИНКА.

Кізонько люба, куди подівся мій братик?
КОЗА.

Його забрала зла Баба Яга. Це її чари зробили твого братика недобрим. Але ти повинна його знайти! Коли він нап'ється мого молочка, то зразу згадає і рідну домівку, і любу матусю, і нас з тобою. Тільки не забудь промовити слова:

Пий, пий, випивай,

Рідну хату ти згадай,

І матусю, і сестричку,

І веселую Козичку.

(Дівчинка прощається з Козою, іде стежи­ною у ліс. Назустріч йде Заєць).

ЗАЄЦЬ.

Люба дівчинко гарненька,

Чом сумне твоє серденько?

Хто тебе образив?

Хто тебе засмутив?
ДІВЧИНКА.

Хочу я тобі сказати,

Йду я брата рятувати.

Сталася біда із ним:

Став він дуже-дуже злим.

Це Яга зачарувала

І у лісі десь сховала.

(Зайчик підказує дорогу. Назустріч іде Ли­сиця).

ЛИСИЦЯ.

Хто це тут у лісі

Гірко так ридає?

Хто у свому серці

Спокою немає?

Чом, дівчатко миле,

Ти засумувало?

І куди дорогу

Цілий день шукало?
ДІВЧИНКА.

Хочу я тобі сказати,

Йду я брата рятувати.

Сталася біда із ним:

Став він дуже-дуже злим.

Це Яга зачарувала

І у лісі десь сховала.

ВОВК.

Що за шум у лісі?

Хто це тут блукає,

Вовку відпочити

Хто все заважає?

Чом по лісі бродиш

І кого шукаєш,

Лісові стежини

Слізьми поливаєш?

ДІВЧИНКА.

Хочу я тобі сказати,

Йду я брата рятувати.

Сталася біда із ним:

Став він дуже-дуже злим.

Це Яга зачарувала

І у лісі десь сховала.

ВЕДМІДЬ.

Чув я, що у лісі

Довго хтось блукає,

І дорогу до Яги

Цілий день шукає.

Чи не ти це, дівчинко,

Цілий день бродила

І маленькі ніженьки

Сильно так втомила?
ДІВЧИНКА.

Хочу я тобі сказати,

Йду я брата рятувати.

Сталася біда із ним:

Став він дуже-дуже злим.

Це Яга зачарувала

І у лісі десь сховала.
(Дівчинка співає зі звірятами на мотив «По малину в ліс підем»).
Ліс увесь ми обійдем,

Обійдем, обійдем.

І стежинку ту знайдем,

Ту знайдем, ту знайдем.
ПІСНЯ БАБИ ЯГИ

Мелодія української народної пісні-коломийки

«Ой заграйте, дударики»
Ой піду я поміж люди

Трохи чарувати,

Будуть мої злії чари

Всі на світі знати.
А я, Баба, я, Яга,

Так собі гадаю,

Що когось із діточок

В злі сіті спіймаю.
Заварю я злеє зілля

З будяка й кропиви,

Щоб комусь із діточок

Все стало немиле.

Сонечко, помагай

Стежку ту шукати,

Звірів усіх скликай

Хлопця рятувати.
Зможем дружно ми усі

Чари подолати,

І хлопчину у Яги

Зможемо забрати.

(Підходять до хати Баби Яги. Сидить хлопчик. Підхо­дить до нього Зайчик).

ЗАЙЧИК.

Хлопчику, втікай! Тут живе зла Баба Яга, і ти будеш злим, як вона.

ХЛОПЧИК.

Вона ненавидить мене найбільше у світі і я її. Я хочу, щоб всі ненавиділи один одного.

(Зайчик повертається до звірів).
ЗАЙЧИК.

Ой, біда з хлопчиком. І як його виманити, щоб напоїти козячим молоком?..
ВЕДМІДЬ.

А давайте його перехитримо.

(Звірі називають хлопчика добрим, а він дуже сердиться, виманюють його з хатки і дражняться, що він не зможе випити молоко).
ЗВІРІ.

Ти нізащо не вип'єш це молоко, бо ти дуже доб­рий!
ХЛОПЧИК.

Ні! Я злий! І молоко вип'ю!

(Випиває молоко, зникають чари, обнімається з сестрич­кою. Діти дякують звірятам, разом з Козою йдуть додому.

Невдовзі приходить мама, і щаслива родина сідає вечеря­ти. Тільки хлопчик і дівчинка підморгують одне одному).
1. Дружно ми усі

2. Чари подолали
УЧЕНЬ. «Народ скаже – як зав’яже!»

А що ж кажуть люди?

Хто багато друзів має,

Тому добре буде.

УЧЕНЬ. Ще прислів’я є прекрасне,

Все в нім правильно і ясно:

«Добре тому в світі жити,

Хто вміє дружити!»

УЧЕНЬ. Друг – це той,

Хто вас не зрадить,

І в біді не лишить,

Хто поділиться останнім

І в журбі потішить.

УЧЕНЬ. Добрі друзі – це багатство.

Отже, пам’ятай:

Маєш друзів, то цінуй їх

І оберігай.

УЧЕНИЦЯ. Давайте будем всі дружити,

Як птах із небом,

Як з лугом – квіти,

Як вітер – з морем,

Поля – з дощами,

Дружити вірно,

Як сонце – з нами.

ХОРОВОД

ПІСНЯ «ЖИТИ І ДРУЖИТИ»

сл. Т.Коломієць муз. А.Загрудного Сонце світить угорі,

Зеленіє жито.

Добре нашій дітворі

Жити і дружити.

Добре бігати на луг

Стежкою в’юнкою,

Коли твій найближчий друг

Поруч із тобою.

Кличе поле і ріка,

Неозорий обрій.

А в руці твоїй – рука

У довірі добрій.

Сонце світить угорі,

Зеленіє жито.

Добре нашій дітворі

Жити і дружити

ВЧИТЕЛЬ.

Добро, світило в цьому житті починається з кожного з нас. Якщо кожен буде прагнути стати кращим, рости духовно, то у світі буде більше добра, світла, радості та спокою.
УЧЕНИЦЯ. ТВОРИ ДОБРО

Ти добро лиш твори повсюди.

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю.

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, погодуй пташину.

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Леся Іванків

УЧЕНИЦЯ. Ми – є діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, друзі, щоб про нас

Добра слава йшла у світ.
УЧЕНЬ. Озирнися навкруги:

Дружать річки й береги,

Вітерець голубить квітки,
УЧЕНЬ. Бавляться довкола діти

Будем всі ми в мирі жити,

Будем разом ми дружити.
УЧЕНЬ. Як чудово в світі жити,

Веселитись і дружити.

Безліч друзів справжніх мати

І усім допомагати.
УЧЕНИЦЯ. Врятує світ краса –

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла – людина вже не та.

Тож, люди на Землі,

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла.

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.
ВЧИТЕЛЬ.

Примножуйте добро на Землі, плекайте його, знаходьмо втрачені почуття. Відроджуймо їх.

Зробімо так, щоб наша планета стала планетою з відомим на весь світ іменем – Добро.

(Софія Півницька)

ТВОРИ ДОБРО

ПІСНЯ

1. Руки твої сильнії,

Ти захисти слабшого.

Думи твої вірнії,

Научи ти іншого.

Приспів: Твори добро на всій землі,

Твори добро іншим на користь Двічі

За похвалу не думай – ні

Нехай підкаже тобі совість

2. Ми віднайшли друзів,

Ми віднайшли вірних

Разом підем поряд,

Разом назавжди.

Приспів:

ВЧИТЕЛЬ.

Широко дорога веде в майбуття,

На нас вона нині чекає,

То зветься вона дуже просто – життя,

Надію вона на нас має.
УЧНІ. В житті ми згадаєм веселий дзвінок,

Згадаємо друзів по класу.

І першу вчительку, перший урок,

Дитинство те наше прекрасне.
ВЧИТЕЛЬ.

Стежину свою має кожний пройти,

Бо в кожного є своя мрія.

Життя – це не поле, що так перейти,

Це віра, любов та надія.

(Лине мелодія до пісні «КУДА УХОДИТ ДЕТСТВО?)

Діти стають у два ряди

ВЧИТЕЛЬ.

Летять швидко роки.

І ось мої вихованці вже прощаються

з початковою школою.

(На екрані «Прощавай, початкова школо!»)

ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС

1. Ось і четвертий рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.



2. Цифри вирівнялись строєм,
Як солдати - перед боєм.

3. Скільки їх? Не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
4. А ще ж множити, ділити...
Мозку б тут не розгубити!



5. Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...



6. Треба шлях порахувати,

Звідкись час і швидкість взяти.
7. Не задачі – просто мрія!

Розбери тут, яка дія!


8. Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті..



9. І читання далі мчить:
В ньому майже кожна мить



10. Відкриває шлях в світи,
Не були де я і ти.



11. Казка, вірш, оповідання
Увесь час ведуть змагання:



12. Хто цікавіше розкаже,
Ще й корисне щось покаже.



13. Можна всюди мандрувати,
Коли вже навчивсь читати.



14. Нелегкі завдання в мові
Скільки звуків, букв у слові,



15. Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади,



16. З дієсловом розберись
І відмінювать навчись...



17. Не питають, чи ти здібна, -
Всім же грамотність потрібна.

УЧЕНИЦЯ. Ми навчились усі читати,

Писати, малювати і рахувати.

Уміємо твір написати,

Складну задачу розв’язати.

Навчилися ми клеїти і ліпити,

І навіть навчились ґудзик пришити.
УЧЕНИЦЯ. Чотири роки швидко пролетіли

Ми підросли і помужніли.

І хоч ми зараз жартували,

Та в душу крадуться страхи.

Багато змін на нас чекає,

Бо ми уже випускники.
ПІСНЯ

Ходили в школу, охоче вчились.

Деньки щасливі та й закінчились.

Прощатись треба з четвертим класом,

З учителями і з дитинством нашим.

Приспів: Не плачте, мами,

Радійте, тата,

Стали дорослі

Ваші малята

У п’ятім класі

Вчителі різні.

Вимоги ставить

Будуть нам більші.

Приспів:

Та ми готові, це нам нестрашно.

Вчитися будемо ми іще краще

Вчителько перша і наші рідні,

Вам обіцяєм Вас будем гідні.

Приспів
УЧЕНЬ. Усі чотири роки поруч з нами

Були наші любі, хороші мами.

Вони і до школи прибігали частенько,

І вдома за нами дивились сильненькою

Задачі рішали, твори писали,

Техніку читання у нас перевіряли.

Із класу в клас переходили з нами.

Всього з нами вчились, наші рідні мами.

Й татусі, бувало, нам допомагали.

Хоча вони більше гроші заробляли.
УЧЕНИЦЯ. Сьогодні всі ми вам дякуємо щиро.

І бажаємо щастя, радості й миру.

Ще здоров'я хочемо міцного побажати.

Щоб могли і далі нам вчитись помагати.
1. Ми любим вас, кохані мами й тати,
Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.
2. Хоч часом ми буваємо нечемні,

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо напевно:

Ми більше радуємо вас.
3. Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа.
(Вчитель дякує батькам)

ВІРШ БОГДАНА ЛЕПКОГО

«БАТЬКО Й МАТИ»

Як мені вас не любити,

Рідний батьку, нене:

Та ж ви мене згодували,

І дбали про мене.

Та ж ви мене згодували

Щирими руками,

Ой нема то ніде в світі,

Як в батька і в мати

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився:

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.
Вам, дорогі батьки,

Спасибі хочу я сказати

із щирим вчительським теплом.

За ночі ті, що недоспали,

коли уроки ви рішали.

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання.

Тут кожен батько участь брав.

Хочу Вам побажати:

Нехай цвітуть під небом синьооким

Ще довго-довго дні Ваші й літа.

А тиха радість, чиста і висока,

Щоденно хай до хати заверта.

Бажаю здоров’я, сонця в зеніті,

Любові, доброти і щастя повен дім,

Нехай у серці розкошує літо

І соняхом квітує золотим.

Дякую Вам.
УЧЕНЬ. Кажуть, хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Так умів людей любити,

Зла нікому не робив.
Бог того післав на небо

Ясно зіркою сіять...

Правда, мамо, то всі душі,

А не зорі там горять?

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

(Б.Грінченко)
ВІРШ «ЯК БИ ТОБІ, ДОНЮ...»

1. Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

2. Забувають діти мову матерів,
Глянь, від того болю світ аж посірів.
І тріщить з розпуки зранена земля,

І сивіти стала матінка моя.

3. Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Україні зради.

4. Не посмій зламати гілку калинову —
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м'яти,
Але рідну мову мусиш пам'ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися свого родоводу.

(Л.Диркавець)
В гостях у нас Ромчика бабуся. Вона сьогодні пода­рує нам пісню, яку колись дуже любила співати.

Пані Марія виконує пісню.

Сьогодні в гостях у нас активістка Союзу Українок Сокальщини Дарія Антонівна Поліщук. З її уст почуємо легенду «Як треба жити».
ЛЕГЕНДА «ЯК ТРЕБА ЖИТИ»

Кажуть, жив собі один чоловік, хазяїн. Був він дуже пра­ведний і такий старий, що вже й правнуків діждав. І його всі: і свої, і чужі - любили й поважали, і як кому треба бу­ло якоїсь поради, то вже до нього йшли радитися.

Прийшов час умирати старому. Позбиралися коло нього і свої, і чужі. Всі плачуть, прощаються з дідом. Почав він з дітьми прощатися. Старший син заплакав та й каже: «Та­ту, навчіть мене, як мені жити без вас на світі?» А ста­рий йому каже: «Як ти, сину, народився на світ, так ми всі раділи, а ти плакав. Живи ж так щоб, як доведеться тобі вмирати, усі люди такали за тобою, а ти сам щоб радів і не боявся стати на суд перед Богом».

Помер дід, а його слово впало людям у душу. Тим не забули діда, і досі про нього згадують та про його науку ка­жуть.

- Чого дід навчив свого сина та інших людей?

- Що старий чоловік заповів своєму синові?
ВЧИТЕЛЬ.

Добрі люди! Свято наше підходить до кінця. Зичу вам щастя і добра, всякого гаразду, щоб росли, цвіти, як квіти, щоб із ними поменше мали ви турбот, бо з маленьких дітей виростає народ. А ви, діточки, не скупіться на добрі слова, бо у світі так мало тепла, лиш від рідної хати та від лагідних рук мами й тата.

Коли зміцнюють крила, щоб літати, не забувайте про рідних маму й тата. Та встигніть добре слово їм сказати, допоки ви живете у рідній хаті.
Хай радість і сонце

Заглянуть в віконце,

Відкриються двері

Для щастя й тепла

Хай сила прибуде,

Здоров'я зміцніє,

На щедрі, на довгі,

На многі літа.
ПІСНЯ «НАДІЯ»

1. Мріє листочок явором стати
Пташка маленька в небі літати
Вірить у диво кожна людина
Вірить матуся в дочку і сина.

Приспів: Хай живе, хай живе надія,

Хай земля, хай земля радіє,

Хай печаль серце обминає

І добро всіх людей єднає.

2. Ночі вишневі в зоряній тиші,
Вітер блакитно жито колише.
Ми збережемо нашу єдину,
Вільну Вкраїну, славну родину.

Приспів.
Побажання вчителям.

1. Шановні наші вчителі!

Вам бажаємо від душі

Щоб ви навчили стільки діток

Як на ясному небі зірок.

2. Сили вам від матінки-землі,

Доблесті, що в соколиному крилі,

Від неба голубого – ніжності

Від пари лебединої – вірності.

3. Від соловейка голосу дзвінкого,

А від себе, Вам, усього того,

Чого собі ви можете бажати

З минулого в майбутнє взяти.

4. Віри твердої, як криця,

Правди, що й в ночі іскриться.

Слави української від світла до

Світла на многії і благії літа!

5. Спасибі вам, учителі,

Наші любі, дорогі.

Довго з нами ви трудились –

Набідкались, нажурились, -

За те вдячна дітвора.

Всім бажаєм вам добра!

6. А ще маємо надію

Й далі зустрічатись

Всього доброго, нового

Будем в вас навчатись.

7. Шановна _____________

Ви наша вчителька нова,

За нас ви будьте певні.

Хоч ми рухливі та шумні,

Зате розумні й чемні.

8. Хоч іноді ми пустуни маленькі,

Хоч часто ми здіймаємо в школі галас й сміх,

То ми потягнемось до вас, немов до неньки,

Якщо полюбите ви щиро нас усіх.

9. Школо наша початкова.

Прощавай і будь здорова.

Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай!

10. Швидко роки пролетіли,

І в пам’яті спогад лише залишили.

Ми завжди згадаємо свій перший урок.

І четвертого класу останній дзвінок.

11. Сьогодні скінчився останній урок,

Останній дзвенить в коридорі дзвінок.

Портфелі на плечі, побігли гуртом

До поля, до лісу, до річки – бігом.
12. Та де б я не був і куди б я не йшов,

Хай друзів нових і хороших знайшов,

На річці і в полі згадаю про школу
ВСІ. Про те, що я в п’ятий вже клас перейшов.
ПІСНЯ «ЮНОСТІ ПОРА»

Слова М.Гриценка Музика В.Козупиці

Будили нас матусині слова:

«Вставай, синочку, донечко, - пора,

Вже сонце виростає з-під землі,

Вставайте, соколяточка малі».

Пр-в: А нам іще - рости, рости, рости,

А нам іще - цвісти, цвісти, цвісти,

А нас ще ждуть незвідані світи

І крила молодої висоти.

Яка красива матінка-земля,

ЇЇ зелені луки і поля,

Ми теж її росточки молоді,

Ми землю возвеличимо в труді.

Приспів.
Ми України доньки і сини,

Нехай повік не буде в нас війни,

Хай нива колоситься золота

На многії щасливії літа.

Приспів.