asyan.org
добавить свой файл
1
«Ніхто не забутий, ніщо не забуте...»

Сценарій конкурсу віршів до 9 травня
07.05 2012


(Стук серця, на його фоні – голос декламатора. У кінці вірша, поступово наростаючи, звучить мелодія)

Диктор:
Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
(п а у з а )
Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

Ощепкова Ю. 8 клас «Воїнові».

Виходять ведучі.

Ведуча
Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Леонід Талалай. «Я повертаюся туди». Заграєвський О. 8 клас.

Ведучий:
Минули дні і роки пролетіли,
А дня того забуть ніхто не міг.
Тут навіть сосни з горя посивіли,
Тут навіть камінь плаче край доріг.

Вірш__»Страшний сон» В. Дворецької декламує учениця 5-А класу Коваль Катерина ____________

Ведуча:
Хіба ж забудеш, як палили хати?
Гойдались мертві у страшній петлі,
І на шляху валялися хлоп’ята,
Багнетами прибиті до землі.

Ведучий:
Хіба ж забудеш, як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дим.
До танків прив’язали людоїди
І розірвали надвоє живим.

Вірш «Последняя пуля» декламує учениця 5-А класу Бакуменко Валерія

Ведуча:
Травень... Це місяць буяння садів, місяць по-літньому теплих ночей і нескінченних солов’їних пісень... А ще це місяць, коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша і прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Ведучий:
Сьогодні ми усі віддаємо дань пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни та приносимо слова вдячності тим, хто залишився живим. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Вірш___

«Балада про дівочу косу» Валентина Грабовського декламує учениця 8 класу Ліннік Марія ___________

Ведуча:
Вклонімося ж тим, хто поліг у бою,
Хто заслонив землю рідну собою,
Вклонімося всім, хто поліг у бою,
Хто відстояв нашу свободу.

Р А З О М:
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

Ведучий:
Хвилина мовчання…
Вона більше нам розкаже,
Ніж тисячі, або мільйони слів…

Ведуча:
Про подвиг безіменний всього не вимовить словами,
Лиш тільки серце може розказати ,
Але воно, на жаль, не має мови,
Лиш має біль, тому я прошу всіх вшанувати пам’ять полеглих співвітчизників хвилиною мовчання.

(Звучить хронометр).

Ведучий:
Вже весни, не вперше травою прикрили
Відмітки війни, навіть цятки малі.
Лиш братські могили, лиш братські могили
Болять не стихаючи рідній землі.

Вірш Ліни Костенко «Тут обелісків ціла рота» декламує учениця 6_А класу Корчинська Софія

Ведуча:
Когось не діждались, хто рідний і милий,
І в пам’ять обпалену біль заповза,
Воєнні могили, високі могили –
Завжди біля вас материнська сльоза.

Вірш «Бабушке» декламує учень 5-Б класу Дідик Едуард

Ведуча:
Ота сльоза ніколи не зітреться,
Що в правді нашій і чужій вині...
Лишила Батьківщина біля серця
Своїх синів, загиблих на війні.

Ведучий :
Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни.
Сьогодні треба поклонитись низько
Усім, усім, хто не прийшов з війни.

Вірш "Біля братської могили" декламує Мазаєва Маргарита

(До обеліску Слави йде мати у зажурі і траурі з квітами або свічкою. Звучить фонограма "Пісні про мальви..." )

Сповідь матері


Автор

Старенька мати йде до свого...
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях, ниє спина.

Мати

Синочку, рідний, йди в обійми мами.
Я пригорну до тебе свої руки,
Зцілую рідні - рідні оченята...
Як важко було у часи розлуки
Без тебе жити і без твого тата.

Автор

Тече сльоза і падає на плити.
Із стели очі дивляться хлоп'ячі.
Їм тільки жити, жити і творити.
Вони ж навік залишаться дитячі.
Стоїть старенька й плаче, ні ридає..
Перед очима в неї похоронка
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.

Мати

- Синочку, рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,
А ти лежиш в холодній цій землі.

Син

- Я чую, мамо, чую, як співають
Мені над Україною пісні,
Ти не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
Знайомим рушником зітру сльозу
І поцілую в сивеє чоло.

Мати

- О синку рідний, мій єдиний сину,
як хороше б тоді мені було!..

Автор

Стоїть старенька мати на могилі,
І навіть квіти плачуть мовчазні...
Від сина погляд відвести не в силі,
А син довічно житиме у сні.

(Фонограма пісні "А льон цвіте..")

Мати

Сниться мені, що я вийшла у широкий степ, стала посеред нього та й питаю:
- Скажи, сивочолий, де мені синочка шукати? Забарився з війни, не можу дочекатися його. Може, знаєш, де могила його?

А степ мовив високими полинами:
"Що тобі сказати, сива мати, багато славних лицарів лежить у моїй землі.
Вічним сном сплять старі й молоді, що склали тут буйні голови давно колись.
Та найбільше полягло в останню страшну війну. Був тут запеклий бій, крові пролилося чимало. Й зараз тяжко мені від неї. Ти йди далі, там стоїть курган, а на ньому орел гніздиться, може, він знає, де твій син."

Прийшла я до кургану, а на ньому й справді орел сидить. Я його й питаю:
- Скажи, сивий орле, чи не бачив ти мого синочка, Михайлом звуть.

Розпростер орел широкі крила, підняв гордо голову, подивився у степ та й каже:
"Іди, мати, на край степу, там в одинокій могилі лежить солдат, син твій".

(Мати йде на край степу, кладе квіти, схиляє голову і виходить)

Вірш «Жди меня» Константина Симонова декламує учениця 9-Б класу Панкул Марія

Ведуча:
Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Дев’яте травня – свято Перемоги.

Вірш « Я понимаю, что значит Победа» декламує учениця 5-Б класу Мустафаєва Люся

Ведучий:
Це свято не затьмариться в віках.
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам’яті ріка –
В серцях нащадків завжди буде жити!

Вірш «День Перемоги» декламує учениця 6 класу Кірик Діана

Фонограма пісні "День Перемоги.")