asyan.org
добавить свой файл
1
«ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА» ОДНІЄЇ ІНІЦІАТИВНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

(ДО ПИТАННЯ ПРО ПРАВОМІРНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНА)
Космеда Тетяна Анатоліївна
Львівський державний університет внутрішніх справ

кафедра філософії і політології

Львів, Україна

tkosmeda@ukr.net
У доповіді йдеться про доречність вживання терміна «лінгвістична експертиза» (ЛЕ) та правил її здійснення з огляду на сучасну теорію лінгвістичних експертиз.

Роздуми авторки є відповідною рефлексією на статтю І. Фаріон «Слова як свідки правди», що має підзаголовок «Лінгвістична експертиза етнонімів «жид» і «москаль» [див.: Універсум від 12.02.2006 – далі скор.: Унів.]. Як зауважує названа дослідниця, «за об’єкт лінгвістичної експертизи взято повний текст усного виступу народного депутата України Олега Тягнибока 17 липня 2004 року на горі Яворина Волинського району Івано-Франківської області з нагоди вшанування пам’яті загиблих вояків УПА» [Унів.]. Об’єкт ЛЕ названо чітко. Не викликає заперечень і можливість обрання для ЛЕ конкретних текстів – у нашому разі мітингового дискурсу, оскільки ЛЕ проектується на «продукт мовленнєвої спроможності людини, що використовується в комунікації між людьми і у суспільній комунікації між політичними суб’єктами» [1, с. 12].

З викладеного І. Фаріон бачимо, що є підстави надати відповідну ЛЕ, оскільки, на її думку, має місце неправильне тлумачення, що завдає шкоди іміджу політика, «офіційна преса і телебачення подали лише тенденційний монтаж чотирьох логічно не поєднаних між собою цитат, що насправді вилучені з послідовно структурованого тексту мітингової промови» [Унів.]. Отже, за формальним параметром – це ініціативна ЛЕ, некомісійний висновок фахівця-лінгвіста щодо фрагментів запису усного мовлення, репрезентованого у цілісному дискурсі, неправильно потрактованого і оціненого представниками ЗМІ без урахування наявного суцільного дискурсу: йдеться про спростування наклепу (інституційна підстава). Звичайно, бажано, щоб подібні експертизи здійснювали незалежні фахівці, а не представники тієї ж партії, яку репрезентує творець об’єкту ЛЕ (І. Фаріон однопартієць О. Тягнибока, а тому виступати у ролі одноосібного експерта щодо зазначеної промови є дещо некоректно). Інша справа, якщо б названа стаття не претендувала на статус лінгвістичної експертизи. Очевидно, йдеться про метафоричне використання зазначеного терміна.

Експерт ставить перед собою конкретне завдання – довести, що етноніми «жид» і «москаль», ужиті у тексті промови, не містять образи. Для цього здійснюється історико-етимологічний екскурс стосовно зазначених лексем, як номінує експерт механізм своєї аргументації. Треба сказати, що історична довідка, яку наводить І. Фаріон підготовлена фахово, компетентно, залучено низку лексикографічних і культурологічних джерел. Це глибокий лінгвістичний аналіз семантики окремих слів, але лінгвістичною експертизою наведений текст назвати не можна, оскільки ЛЕ стосується конкретного дискурсу у межах хронотопу: («тут» і тепер»), а тому історія розвитку семантики слів не може вважатися аргументованим доказом того, що у конкретному дискурсі не порушено, як мінімум, етикетних норм, оскільки під час здійснення ЛЕ вимагається аналіз не лише у фокусі лексичної і лінгвістичної семантики, але передусім лінгвістичної прагматики з огляду на такі важливі мовленнєві категорії, як ствердження, оцінка і заклик, а оскілки оцінка поняття історично змінне, відносне, то, по-перше, й лексикографічні і культурологічні джерела слід використовувати сучасні, що відображають мовну свідомість носіїв української мови кінця ХХ – поч. ХХ1 ст., а по-друге, важливою є синтагматика, оточення слів, прагматика яких аналізується. Отже, під час здійснення ЛЕ необхідно спиратися на усі три гілки філософії мови – семантику, синтактику і прагматику (теорію мовленнєвих актів, мовленнєвого впливу, аргументації), що й дасть змогу під час здійснення подібної експертизи робити аргументовані, точні і достовірні висновки.

Усе зазначене засвідчує, що лінгвістична експертиза в Україні потребує теоретичного опису її статусу, метамови, методики, принципів реалізації і под., необхідні й напрацювання щодо зразків різних типів ЛЕ, що, очевидно, можна вважати пріоритетним завданням сучасної прикладної лінгвістики.

Зважаючи на загальноприйняту концепцію функціонування термінів, нагадаємо, що їх потрібно використовувати коректно і точно, особливо це важливо у сучасному мовознавстві, коли простежується тенденція до реалізації «мовної катастрофи», або «тиранії мови» [Див. 2], що описана у теорії сучасної лінгвофілософії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранов А. Н. Лингвистическая экспертиза текста : теория и практика : учеб пособ. / А. Н. Баранов. – М. : Флинта : Наука, 2007. – 592 с.

2. Космеда Т. А. Проблема метамови словникових дефініцій у світлі лінгвофілософської теорії мовної катастрофи / Т. А. Космеда // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. – Вип. YІІІ – К. : КНЕУ, 2009. – С.268-272.