asyan.org
добавить свой файл
1

Тема: «ДУШІ ЖІНОЧОЇ НЕВИПИТА КРИНИЦЯ...»

Образ знедоленої жінки в поемі Т. Г. Шевченка «Наймичка»
Мета: розкрити картини селянського побуту, показати жертовну любов жінки-матері, познайомити з народними звичаями, обрядами;

розвивати в учнів спостережливість, уміння співпереживати, робити висновки;

виховувати доброту, милосердя, співчуття до знедолених.
Обладнання: схеми, дошка, текст поеми, картки самооцінки, довідки.
ЗМІСТ УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Вступне слово вчителя.

Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки, мабуть, не знайти ні в одного з поетів світу», — так писав про Тараса Шевченка Максим Рильський. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу красу бачив у жінці, в матері. Образ коханої жінки, жінки-матері — улюблений образ Шевченка. І коли цю кохану чи матір, цю чисту зорю топчуть, знущаються з неї, то він мовчати не може. Ой, у полі могила,

Там удова ходила,

Там ходила, гуляла,

Трути-зілля шукала...

Це незабутні рядки із Шевченкової «Наймички».

Ця поема — про жертовну любов жінки-матері — людини, «криниця душі» якої невипита до цих пір. Кожен подорожній, припавши до чистого її джерела, вже не може відірватися...

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

  1. Слово вчителя.

Тож тема сьогоднішнього уроку — «Душі жіночої невипита криниця...» Образ знедоленої жінки, розкриття її трагічної долі в поемі Т. Г. Шевченка «Наймичка».

Ми з вами будемо вчитися глибоко сприймати світ, у якому живемо; думати, занотовуючи свої думки на чистих полотнах рушника: проектувати, висловлюючи власне світобачення у схемах: досліджувати з метою детального аналізу даної поеми.

На ваших партах знаходяться «Картки самооцінки». Протягом уроку, будь ласка, критично оцінюйте свою роботу.

2. Завдання групам. І тепер — завдання. Ми працюватимемо у великій науково-дослідній лабораторії, кожне бюро якої матиме окреме, але досить відповідальне завдання, щоб досягти єдиної мети — зробити проблемно-тематичний аналіз поеми «Наймичка», а головне — зрозуміти душевні пориви головної героїні.

Дослідники — знайдуть відомості про історію написання твору, проблематику та композицію.

Теоретики — за допомогою тлумачного словника та довідника спробують пояснити значення незнайомих слів, а також дадуть визначення поеми як жанру.

Практики — складуть цитатну характеристику образу Ганни.

Конструктори — протягом уроку розроблять такі проекти: «Образ матері - України у творі» та «Символи жіночності в поемі».

Група «Творчість» — спробує розіграти діалог між сучасними Марком та Ганною.

  1. Постановка проблемного питання Отже, проблемне запитання, відповідь на яке ви дасте в кінці уроку:

Поведінка Ганни — вияв слабкодухості чи твердості характеру жінки?

  1. Асоціативне гроно.

А тепер скажіть: коли ви чуєте слово «жінка», які асоціації у вас виникають?

(Мама, дружина, кохана, дівчина, дівчинка, вчителька, дитина...)

Саме дитя поєднує жінку, землю та Матір Божу, бо жінка є берегинею роду людського, земля-мати викохує нас — її дітей,а Богоматір — символ вічності, бо саме вона дала світові Сина Божого — Ісуса Христа!

  1. Аутотренінг.

Сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь один одного, закриймо очі і промовляймо: «Я — розумний...

Я — щасливий...

Я — впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...»

Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку?

Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до твору. про який говорять, що навіть якщо б Шевченко написав одну "Наймичку", він і тоді став би безсмертним навіки!

ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Відверта розмова.

— Де відбуваються події, оспівані у творі?

( У простому українському селі).

— У чому полягає проблемність твору?

Проблема жінки і суспільства; жінки та обставин, у яких вона опинилася; жінки і власної совісті; проблема відносин поколінь... . .

Розкрийте сюжет поеми.

Дівчина придбала дитину і, щоб зробити її щасливою, підкинула до бездітного подружжя. А сама найнялася до них працювати і все життя зберігала у душі свою таємницю.

Як зображено побут у творі?

Жінка багатого роду пристосувалася до сільських побутових умов, виконувала всю хатню роботу. Марко чумакував. Дід тримав пасіку.

  • Щоб успішно справитися із завданнями уроку,давайте спробуймо визначити, до якого типу конфліктів належать події, що розгортаються в поемі. Допоможе вам в цьому довідка.

































Художні

конфлікти

.




Соціальні




Історично-універсальні












Класові







Суспільно -

моральні




Боротьба добра і зла







Погляд в обличчя смерті






















г




Національно-державні




Протистояння любові й ненависті



Робота дослідників.

— Що можуть сказати дослідники про історію написання твору?

  • А яка композиція твору?

Робота теоретиків.

  • (Пояснюють значення слів габа, кав'яр та дають визначення поеми як жанру).

Запис у зошитах поняття поеми як ліро-епічного твору… .

Робота практиків. Цитатна характеристика образу Ганни.

Повідомлення спікера групи.

Робота з текстом твору.

«Уявна фантазія».

— Ви — міські жителі — уявіть, що опинилися у звичайному селі тих часів. Якою ви уявляєте головну героїню — Ганну?

( Це гарна дівчина в українському вбранні, з косою.

Потім це жінка — низенького зросту (це вказує на її пригніченість), але вона все така ж гарна — в очіпку, з хусткою на плечах.

І ще — старенька бабуся, змучена життєвими обставинами, у чорному вбранні (це підкреслює її трагічність), зморшки покрили її чоло, але очі — гарні і добрі-добрі.

І ще — і в дівочі роки, і в зрілості — на її очах були б непрохані сльози.)

Взаємопроникнення «Запитай у себе».

— Проблемне запитання: - Чи виправдовуються самопожертви заради блага іншого?

Учні піднімають руки хто згоден і хто ні і робиться загальний висновок.

Інтерактивна гра «Точка зору».

— Дайте відповіді на такі запитання:

■ У чому полягає гуманістичний пафос твору? :

■ Які обряди та звичаї описані у творі?

■ Що ви можете сказати про мову твору?

■ Як Марко ставився до Ганни?

■ Що вплинуло на становлення його світогляду? (Працюють у групах. Відповідає на запитання спікер).
V. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота групи «Творчість».

— Пропоную вам прочитати у ролях заключну сцену твору.

— Розіграйте діалог між сучасними Ганною та Марком.

— Який можна зробити висновок?

— За всіх часів любов матері — найвірніше та найцінніше у світі почуття. А ставлення матері до дитини — найгуманніше ставлення у світі! ;

Захист власних проектів.

Конструктори відповідають, а всі інші групи задають запитання, вносять власні корективи.

Робота винахідників.

Пропонується ідеальна модель сучасної жінки.

Відповідь на проблемне запитання уроку.
VІ. Підсумок уроку.
VІІ. Домашнє завдання.

■ Завдання масивом: ідейно-художній аналіз поеми «Наймичка». Різнорівневі завдання:

■ опрацювати сторінки підручника;

■ виписати з тексту поеми метафори, епітети, порівняння;

■ написати твір-роздум «Якою я уявляю сучасну Ганну?»

■ особливе завдання: виготовити колаж «Плюси» та «мінуси» сучасної жінки».

■ Схематично зобразити життєвий шлях Ганни.
3 -------- 7

1 ------- 2------------- ------ 4 ------ 5-- -------- 6
Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу – передчасної смерті, якщо на схемі цифрою «7» позначимо передчасну смерть Ганни. Які кроки передували цьому?

Ділова гра «Мікрофон» («Я так думаю...») | Учні висловлюються однією фразою, до якої думки вони дійшли після сьогоднішнього уроку. Наприклад:

Виведення «Кодексу честі».

— Якому правилу ми сьогодні навчилися?

(Живи за законами моралі!

Будь гідним сином чи донькою! Поважай жінку — берегиню роду людського.)

Заключне слово вчителя. Я задоволена, що у нас вийшла відверта розмова. З криниці жіночої душі ми черпали любов, відданість і добро.

Для Тараса Шевченка доля жінки була не просто однією з ряду тем його творчості. Для нього жіноча недоля асоціювалася з долею рідної матері, яку він досить рано втратив. Це не лише соціальна, а й особиста трагедія. Великий Кобзар зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок усіх епох і голосно розказав про них цілому світові...

Ці символічні три свічі — пам'ять про матір - Україну, яка віддає все задля блага своїх дітей, жінку-матір, яка забуває особисту образу і живе заради дитини та Богоматір, бо «...За сином святая мати всюди йшла аж до Голгофи...»

Гори, свіча, гори і не згасай!

Ти — символ вічності, життя і перемоги!

Хай мир і щастя ллються через край,

І вічно мама зустрічає край дороги!

Прийдіть додому, пригорніться до мами і скажіть:

Мамо, мамо, — на весь світ луна,

Мамо, мамо, ви для нас — одна! Мамо, мамо, землю обійду, Та ріднішої ніколи не знайду!

, ;