asyan.org
добавить свой файл
1

ТЕМА «В бур'янах» С.Васильченка - один з найкращих художніх творів про дитинство Тараса Шевченка

МЕТА: ознайомити учнів зі сторінками біографії Т. Шевченка, зокрема його дитинством; схарактеризувати риси характеру юного Шевченка, що вплинули на становлення його як особистості; розвивати зв’язне мовлення учнів, їх акторські задатки,навички характеристик образу-персонажа на основі прочитаного твору; виховувати кращі людські якості учнів; любов до мистецтва слова, театрального мистецтва.

Обладнання: проектор з мультимедійною дошкою; реквізит для інсценізування (стіл зі стравами, мольберт, відра з коромислом; лава з постіллю для спання, ряднина)

Методи і прийоми: гра «Дешифрувальник», інсценізування уривків твору С. Васильченка «У бур’янах», бесіда, інтерактивна вправа «Чорна скринька», робота у групах

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Оргмомент

2.Оголошення теми і мети уроку

На минулому уроці ми розпочали знайомство зі сторінками біографії Тараса Шевченка та тодішньою Україною.

На сьогоднішньому уроці ми перегорнемо ще одну сторінку біографії великого поета. Для того, щоб дізнатись, яку саме, зіграємо у гру «Дешифрувальник»

Слайд1(показ презентації Урок № 2)

Ви бачите у клітинках цифри. Вони відповідають порядковим номерам букв в алфавіті. Зараз, щоб ви пригадали, на кілька секунд з’явиться алфавіт з порядковими номерами букв, а потім вам потрібно відгадати саме слово.

Слад 2

Відповідь – дитинство

Правильно, відповідь – дитинство. Отже, тема нашого уроку

Слайд 3 (запишіть її до зошитів)

Мета уроку…

Слайд 4

3. Робота над розкриттям теми та мети уроку

1. Інсценізування уривків повісті С. Васильченка «У бур’янах»

Найкраще зрозуміти іншу людину можна, поставивши себе на її місце, тобто поринувши у всесвіт іншої особистості.

Тому саме з цією метою вам на попередньому уроці було запропоновано розділитися на групи і підготувати інсценізацію уривків повісті Степана Васильченка, присвячених яскравим сторінкам дитинства Тараса Шевченка.

Зараз побачимо, як ви впоралися із цим завданням.

1 група

Учень1(під час читання демонструється відеофільм «Хата Тараса Шевченка»)

Невесела у Шевченка зимою та восени хата — стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі.

А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата — суму мов не було того... Сад темний, густий, бур'янами зарослий. За садом ховалось сонце. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі(під ці слова мати з Катрею застилають стіл, ставлять страви, мати з батьком сідають за стіл, а Катря стоїть зажурено і дивиться у зал)

Сусід(заходячи на подвір’я) Це тільки вечеряєте? Що так пізно?

Мати(сидячи за столом)Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся. (встає з-за столу, виходить на середину кімнати) Зранку як пішло, то оце і досі немає: бігали і до ставка, і до греблі, всі бур'яни обшукали — як упав у воду(підходить до Катрі, обіймає її за плечі).

Батько (сердито, кидаючи ложку, виходячи з-за столу)Догляділи!

Сусід (заспокійливо)Нічого, знайдеться, може, заснув десь у бур'яні. Проспиться — прийде.

Мати(не слухаючи сусіда) Ну й де б їй дітись, вражій дитині. (До Катрі)Вечеряй, Катре, та підемо шукати знову.

(Показ відеофільму «Чумаки»)

Сусід. Чумаки!

(Катря підняла вгору голову, встала з-за столу і крикнула радісно і сердито, показуючи вбік)

Катря. А ось і наш волоцюга!

(Всі повернулись в один бік.)

Тарас. (Стоїть, не наважується йти до гурту. Хмарні обличчя в усіх одразу просяяли)

Мати Де це ти був?

Батько Де тебе носило і досі?

Катря Де ти волочився?

Тарас. (Стоїть, мовчить. Оглядає свою хату — не впізнає, ніби після довгої кругосвітньої мандрівки)

Батько(суворо) Де ж ти був оце — питаю? Чому не кажеш?

Тарас(тихо, не піднімаючи голови)Був у полі та заблудив.

Мати Бачили таке?

Батько Хто ж тебе привів додому?

Тарас Чумаки!

Всі разом Хто? (Всі стовпились коло хлопця)

Тарас Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Мандруєш?» А я кажу — в Керелівку! А вони й кажуть: «Це ти ідеш у Моринці, а в Керелівку треба назад. Сідай, каже, з нами, ми довеземо». Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти...»

Мати. Бачили такого! Чумакувати надумав уже!

Батько. І як воно згадало, що з Керелівки?

Сусід. Я ж казав, що знайдеться (показує на хлопця) Такий лобатий не пропаде.

Батько. Ну, почумакував, тепер бери ложку та сідай вечеряти.

(Хлопець тільки того й дожидав, сідає до столу і голосно сьорбає страву).

Мати. Ну, чого ж тебе понесло в поле? Чого? (киває батькові) Як мотає! Наче три дні не їв.

(Батько з сусідом відходять вбік, сідають; мати після своїх слів виносить постіль, стелить дітям. Кладе дітей спати, відходить до дорослих. Тарас почав розповідати щось на вухо Катерині. Вона вдає здивовану. Крадькома підходить мати, вдає здивовану. Далі, сміючись, до чоловіків):

Мати. Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує: старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповіда, ніби справді сам теє бачив.(До сина) Ой Тарасе, що з тебе буде?

Сусід. Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде

Батько. Що вийде? Розбіяка великий вийде — ось що! Ото чули про Кармелюка, а це другий буде такий.

2 група

Учень1(під час читання демонструється відеофільм «магія малярського мистецтва»)

В тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато між людьми малярів. Мабуть, теж через те, що край такий, хоч малюй: в садах та в зорях. Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева.

Одного разу Шевченко застав лисянського дяка-маляра за роботою: він починав малювати якогось святого. Коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі, мов із туману, почало виявлятись людське обличчя, маляр видався Тарасові за чарівника.

Однак замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк повернув хлопця на наймита: велів рубати дрова, носити воду, глядіти дітей.

(Під ці слова заходить Тарас з коромислом на плечі, аз іншого боку Маляр1)

Тарас. А коли ви почнете мене вчить малювати?

Маляр 1. Швидкий ти хлопець, так уже і вчи. Спершу ти мені послужи за науку років три, а тоді вже я буду вчити. А то навчи тебе зразу, то тоді чорт тебе й бачив. Порядку не знаєш.

(Тарас кидає відра, обертається і йде. Маляр іде в інший бік. Потім Тарас знову виходить на сцену і говорить сам до себе):

Тарас. Піду до Тарасівського маляра. Цьому хоч і робить буду, то принаймні маляр, кажуть, на всю округу

(З іншого боку з’являється маляр, підходить до мольберта, починає працювати)

Тарас. Добридень. Візьміть мене до себе за учня.

(Маляр покинув роботу, підійшов до Тараса, узяв його за ліву рку, довго розглядав лінії на ній):

Маляр 2. Ні, хлопче, я не візьму тебе за учня.

Тарас. Чому, дядюшко? Я б слухався вас, я б шанувався, робив би все, що звеліли. Прийміть!

Маляр 2. І не проси — не прийму.

Тарас. Та чому ж не приймете?

Маляр 2.А тому, що все одно маляра з тебе не буде. Та не тільки маляра — не буде навіть шевця або бондаря. Талану немає в тебе, долі. Нічому ти не здатний.(зневажливо) Іди в старці.

Тарас.(розпачливо) Невже справді ледащо з мене? (опускає голову, йде зі сцени; зупиняється, щось згадавши) Піду до хлипнівського маляра! Піду, впаду в ноги, буду прохати, буду благати: вивчіть мене на маляра, хоч абиякого, хоч поганенького, аби тільки на маляра, — а я вам вік того не забуду». (повертається, йде в інший бік, з якого з’являється маляр 3. Тарас вручає йому свої малюнки з полотняної торбини)

Маляр 3. (розглядаючи Тарасові малюнки) Еге-ге, козаче! Та з тебе буде маляр, та ще й путній маляр.

Тарас. А тарасівський дяк он каже, що нічого з мене не вийде

Маляр 3.А він звідки знає?

Тарас. По долоні побачив.

Маляр 3. Плюнь ти тому дякові межи очі. Оставайся на кілька днів у мене на спробу, а тоді скажу останнє слово

(Тарас з маляром 3 йдуть до мольберта, Тарас починає малювати, маляр3 до нього):

Маляр 3 Як казав раніш, так і тепер скажу: будеш пильнувати, будеш вчитися, буде діло – маляр з тебе родимий буде. За учня я тебе обіщав прийняти і прийму, тільки спершу зроби ти от що: сам ти кріпацький син, хлопець уже чималий. Щоб не було часом од панів нарікання, що я, не спитавши , беру в науку до себе їхніх кріпаків, сходи ти спершу про всякий случай у Вільшану до управителя, хай дасть записку на дозвіл.

(під ці слова з іншого боку сцени з’являється управитель, займає своє місце за столом. Маляр3і Тарас розходяться у різні боки)

Тарас Добридень. Віддайте мене у науку до маляра.

Управитель. Не віддамо ми тебе маляру, бо нам і самим таких треба.

Тарас. Нащо ж я вам?

Управитель. Оддамо тебе в кухню до кухаря.

Тарас. А як я хочу в маляри?

Управитель(сміється )Забув, що кріпак. Ось як нагодуємо ми тебе кашею (дістає дубця), то і за кухаря дякуватимеш.

(Тарас похнюплено виходить)

2. Гра – вправа у групах «Магічна скринька»

Щойно ми перегорнули дві сторінки з біографії Т. Шевченка, з якими ви познайомились, читаючи уривки з твору С. Васильченка «У бур’янах». А зараз перевіримо, наскільки ви знаєте зміст цього твору, використовуючи магічну скриньку. До неї ви опустите свої запитання до членів іншої групи за текстом твору. Магія скриньки полягає в тому, що, витягуючи запитання, ви не знатимете, на чиє (своє чи опонентів) запитання відповідатимете. Крім того, у скриньці буде сюрприз – пусті аркуші, що мають підбадьорити несміливих учнів, додати їм впевненості у собі.

(Це завдання діти отримують до уроку. Матеріалом для запитань можуть слугувати запитання підручника після твору (для слабших учнів), а можуть бути сформульовані самими учнями)

Орієнтовний перелік запитань

1.Яку долю через вікно побачила бабка-повитуха? Чи справдилася вона у майбутньому?

2. Про що свідчить почутий вами опис хати Т. Шевченка?

3. Про яку рису характеру Тараса свідчить його розповідь про залізні стовпи, що підпирають небо?

4. Як за малим Тарасом Доглядала його сестра Катря?

5. Як вплинули на Тараса розповіді діда Івана?

6. Як змінилося життя Тараса після материної смерті?

7. Назвати три приклади нестерпних умов перебування Тараса у дяка.

8. Назви 2 причини, що перешкодили Тарасові вчитися малювати. Яка з них найголовніша?

9. Як у останніх абзацах твору розкривається характер Т.Шевченка?

10.Чому батько казав, що з Тараса буде «велика людина або велике ледащо, тому спадщина йому не допоможе»?

4.Підсумок уроку

«Мозковий штурм»

На сьогоднішньому уроці ми говорили багато про складну долю Тараса Шевченка, зокрема про його дитинство, сповнене і радості, і печалі.

Тож зараз домалюйте до промінців сонечка (роздано на картках представникам двох груп) риси характеру майбутнього поета, які, на вашу думку, можна було спостерігати у прочитаному вами творі. (Допитливий, тямущий, має талант до малювання, співу, науки, наполегливий, вразливий, має розвинену фантазію, образне мислення, не опускає рук у безвиході, ін.)

(Кожна з груп оголошує про результати своєї роботи, спільні риси записуються учителем на плакаті)

А як ви думаєте, навіщо Тараса Шевченка доля винагородила саме такими рисами характеру? (Тільки люди, наділені рисами характеру, притаманними Шевченку, здатні перенести такі випробування, які йому судилися)

Отже, відомий дитячий письменник С. Васильченко навчає нас у своєму творі плекати кращі людські риси, які допоможуть нам перенести будь-які життєві труднощі, навіть такі, які випали на долю Тараса Шевченка.

5. Оцінювання роботи учнів на уроці

6.Домашнє завдання (підготувати виразне читання творів Тараса Шевченка)

Використана література

  1. Котова І. Україна часів Тараса Шевченка (на основі повісті С. Васильченка «У бур’янах»). 5 клас // Українська мова та література. -2014. - №1. – С. 23-27.

  2. Кривобокова А. І., Шленьова М. Г. Усі уроки української літератури. 5 клас. – Харків: Видавнича група «Основа», 2013. – С.261-277.

  3. Рой В. Українська література. Уроки за новою програмою. 5 клас. – К.: Редакції газет гуманітарного циклу, 2013. – С.81-90.