asyan.org
добавить свой файл
1

5-й (весневий) триместр

2003-2004 навч. рік

Лекція 4 (тези)

Лекція 4 (тези)

МОДЕЛЬ “СУКУПНИЙ ПОПИТ І СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ (AD/AS)”




СУКУПНИЙ ПОПИТ



Сукупний попит (aggregate demand, AD) – це загальна кількість виробленої продукції (товарів і послуг) в реальному обчисленні, на які існує попит за альтернативними рівнями цін на протязі певного проміжку часу, ceteris paribus.
Сукупний попит – це сума усіх проявів індивідуального попиту в межах економічної системи. Включає такі складові:

  • попит на споживацькі товари і послуги,

  • попит на інвестиційні товари,

  • попит державних структур на товари і послуги,

  • попит іноземних покупців на вітчизняні товари і послуги,

  • за мінусом попиту вітчизняних покупців на іноземні товари і послуги.



Крива сукупного попиту (aggregate demand curve) – це крива, що показує величини реального обсягу виробництва товарів і послуг, що їх економічні агенти (споживачі, підприємці, держава) бажають придбати за кожного із можливих рівнів цін.

Спадний характер кривої сукупного попиту визначається такими детермінантами:
Ефект багатства (real balance effect, Pigou effect)

Суть ефекту багатства полягає в стимуляції зайнятості як результат зростання реальної вартості (цінності) поточних активів (грошей, акцій, короткотермінових облігацій тощо) внаслідок зниження загального рівня цін. Знижуються ціни – зростає попит на товари і послуги, отже, збільшуються в реальному обчисленні споживання, інвестиції, що сприяє розвитку виробництва, зайнятості.
Ефект процентної ставки (interest-rate effect, Keynes effect)

Якщо ціни знижуються, то для споживання потребуватиметься меньше грошей. Отже, збільшиться частка використовуваного доходу, яка іде на заощадження. Банки, маючи більше грошей від вкладників, пропонуватимуть більше кредитів. Пропозиція грошей зростатиме порівняно з попитом на них, що вестиме до зниження процентної ставки.
Ефект іноземних закупівель (foreign purchases effect)

Якщо ціни внутрі країни зростають, то споживачі віддаватимуть перевагу імпортним товарам, що знижуватиме показник чистого експорту, величину сукупних видатків, і отже – зменшуватиме сукупний попит.
Ефект обмінного курсу (ефект Манделла-Флемінга)

При зниженні процентних ставок внутрі країни частина грошей може піти за кордон в пошуках більш високих ставок. Збільшиться пропозиція грошей, отже – знизиться обмінний курс валютної одиниці. Товари нашої країни стануть дешевшими, отже – збільшиться попит на них, зросте експорт, зростуть сукупні видатки, зросте сукупний попит.
Ефект багатства, ефект процентної ставки, ефект іноземних закупівель та ефект обмінного курсу діють взаємоув’язано. Вони змінюють величину сукупного попиту, що графічно виглядає як переміщення із однієї точки кривої сукупного попиту до іншої.

Детермінанти сукупного попиту
Детермінанти сукупного попиту визначають зміну його величини за будь-якого значення реального внутрішнього обсягу виробництва. Ці детермінанти називають неціновими, що графічно виглядає як зміщення (зсув) кривої попиту вправо або вліво. Фактично тут включені всі детермінанти, які викликають зміщення ліній споживання, інвестицій, державних видатків та видатків на чистий експорт, внаслідок чого відбувається зміщення кривої сукупного попиту.
Видатки споживачів

  • багатство споживачів;

  • очікування споживачів;

  • заборгованість споживачів;

  • оподаткування споживачів.


Інвестиційні видатки

  • зміна процентних ставок (за інших рівних умов);

  • зміни очікуваних норм прибутку від інвестиційних проектів;

  • зміни в оподаткуванні підприємств;

  • зміни в технологіях;

  • зміна рівня забезпеченості виробничими потужностями.


Державні видатки

  • зміна загального рівня видатків за кожним рівнем цін.


Видатки на чистий експорт

  • зміни в національному доході інших країн;

  • зміни в обмінних валютних курсах.


^

СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ



Сукупна пропозиція (aggregate supply, AS) – це загальна кількість продукції (товарів і послуг) в реальному обчисленні, яку економіка постачатиме на ринок за альтернативними (різними) рівнями цін, ceteris paribus.

Крива сукупної пропозиції
К
рива сукупної пропозиції
(aggregate supply curve, AS) – це крива, що показує величини реального обсягу виробництва товарів і послуг, що його економічна система спроможна виробити за різних рівнів цін.

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок

Показує реальні обсяги виробництва за неповної зайнятості. Характеризує економіку в стані глибокої депресії. При зростанні сукупного попиту, залучення додаткових ресурсів (у тому числі робочої сили) зовсім або майже не викликатиме підвищення загального рівня цін.
Вертикальний (класичний) відрізок

Характеризує економіку абсолютної зайнятості. На цій ділянці кривої сукупної пропозиції збільшення сукупного попиту не може збільшити реальний обсяг виробництва, а лише спричинює зростання цін.
Проміжний (висхідний) відрізок

На даному відрізку кривої AS певні галузі економіки досягли повної зайнятості, а в інших ще має місце недовикористання ресурсів, безробіття. Після того, як використано весь найбільш придатний фізичний капітал та найбільш придатна робоча сила, починається використання менш ефективної техніки та менш кваліфікованої робочої сили (через відому нам обмеженість ресурсів), через що зростають граничні витрати виробництва (закон зростання альтернативних витрат і закон спадної граничної продуктивності), а значить, для їхньої компенсації потребуються більш високі ціни.


^

Детермінант величини сукупної пропозиції



Детермінантом величини сукупної пропозиції є загальний рівень цін. Зміна сукупного попиту веде до зміщення кривої сукупного попиту, отже, веде до переміщення ціни рівноваги з однієї точки на кривій сукупної пропозиції до іншої точки на цій же кривій. Таким чином відбуваєтсья зміна величини сукупної пропозиції.

Детермінанти сукупної пропозиції
Ціни факторів виробництва

Основним детермінантом сукупної пропозиції є ціни на фактори виробництва. Збільшення кількості використовуваної землі, капіталу, праці та носіїв підприємницьких здібностей зміщує криву сукупної пропозиції вправо. Зменшення – вліво.
Продуктивність

Зростання виробництва ВВП на одиницю фактора виробництва (так само як і зменшення витрат на одиницю готової продукції) збільшує сукупну пропозицію. Крива AS зміщується вправо.

Зниження виробництва ВВП на одиницю фактора виробництва (так само як і зростання витрат на одиницю готової продукції) зменшує сукупну пропозицію. Крива AS зміщується вліво.
Правове та інституційне середовище
^ Податки зменшують сукупну пропозицію. Крива AS зміщується вліво.
Дотації збільшують сукупну пропозицію. Крива AS зміщується вправо.

Реальний обсяг виробництва і рівень цін

^ При неповній зайнятості можливим є підключення ресурсів за незначним підвищенням загального рівня цін, або взагалі без підвищення цін, що показує зміна рівноваги на “кейнсіанській” ділянці кривої AS.

На цьому етапі розвитку економіки виправданим є стимулювання сукупного попиту.
^ В умовах близьких до рівня повної зайнятості1 (висхідна ділянка кривої AS) стимулювання сукупного попиту веде як до збільшення реального обсягу виробництва, так і до зростання загального рівня цін. Чим більше стимулюється сукупний попит (крива AD зміщується вправо), тим у меньшій пропорції зростає рівень реального обсягу виробництва і тим у більшій пропорції зростає загальний рівень цін. Тобто тут вже починається так звана “інфляція попиту” (demand-pull inflation).
^ В умовах “абсолютної”2 повної зайнятості стимулювання сукупного попиту є неефективним, тому що веде лише до зростання цін і хіба що вже зовсім незначного збільшення реального обсягу виробництва. (так звана “класична” ділянка кривої AD)

На цьому етапі подальше стимулювання сукупного попиту спричинить лише інфляцію попиту.

Переміщення кривої сукупної пропозиції
При переміщенні кривої AS може виникнути “інфляція витрат” (cost-push inflation)

Мультиплікатор і зміни рівня цін
Мультиплікатор зменшує свою силу на проміжній та, особливо, на вертикальній ділянках кривої AS.

Ефект храповика
Зменшення сукупного попиту (зміщення кривої AD вліво в першопочаткове положення) не обов’язково веде до відновлення першопочаткового рівня цін. Це може статися на кейнсіанській ділянці кривої AS. Але на інших ділянках може статися зниження попиту без зниження рівня цін. Це прояв так званого “ефекту храповика” (ratchet effect).

Ефект храповика діє тому, що ціни не дуже гнучкі в бік їх зниження. причини цієї негнучкості такі:

  1. Угоди між профспілками та підприємцями про заробітну плату;

  2. Небажання підприємців суттєво знижувати зарплати робітникам, щоб не погіршити моральний клімат;

  3. Зростання якості робочої сили внаслідок інвестицій у підвищення кваліфікації та рівня освіти;

  4. Законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата;

  5. Небажання монополіями нести “витрати меню” (тобто нести витрати на часте друкування, наприклад, каталогів цін через часту зміну останніх), а також небажання ув’язуватися у “війну цін”.


***********************************************************


1 Повна зайнятість на практиці все ж передбаччає деякий рівень незайнятості. Наприклад, люди, що переходять за своїм бажанням з одної роботи на іншу, не є зайнятими ресурсами. (Це є фрикційне беробіття.) Верстаки, що директор заводу вивів із виробництва в резерв. Відведена з під засіву сільськогосподарська земля (set-aside).

2 Теоретично можливий варіант. В той же час, на практиці, коли, наприклад. була Друга Світова війна, використовувалися усі-усі можливі і неможливі ресурси: маленькі діти робили снаряди на заводах, старі люди копали окопи і т.д. Але то є, звичайно, екстремальна ситуація.