asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6 7 ... 9 10
^

Кафедра вищої математики та інформаційних технологій



ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

ВМ та ІТ

к.ф-м.н., доц.,

полковник с.ц.з.

_______ І.П. Частоколенко

“___”______2013р.
Навчальна дисципліна: Інформатика та комп’ютерна техніка

1-й курс (стаціонар, курсанти).
^ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

на проведення практичного заняття по темі № 1.2: «Комп’ютерні мережі. Інтернет»
Час: 20 годин, з них 6 годин лекцій, 10 годин практичних занять, 4 години самостійної роботи.
^ Тема 6: E-mail на базі поштового сервісу Gmail, Skype.
Мета заняття: закріпити на практиці навички роботи з технологією IP-телефонії Skype та програмою миттєвого обміну повідомленнями.
Метод проведення: практичне заняття.

Місце проведення: ауд. № 317, ауд. № 318.

Час проведення: 2 години

Матеріально-технічне забезпечення: ПК.

Методичну розробку підготував

Викладач кафедри ВМ та ІТ А.П. Марченко


Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол №____від “__”________2013р.

^ Практичне заняття

Заняття № 6. E-mail на базі поштового сервісу Gmail, Skype.

Мета роботи: закріпити на практиці навички роботи з технологією IP-телефонії Skype та програмою миттєвого обміну повідомленнями.

Завдання:

    1. Ознайомитися з методичними рекомендаціями до роботи, приведеними в методичних вказівках з даного курсу.

    2. Створити власну електронну скриньку на базі поштового сервісу Gmail.

    3. Ознайомитися та опанувати основні можливості технології ІP-телефонії

    4. Ознайомитися та придбати практичні навики роботи зі службою миттєвого обміну повідомленнями.

    5. Підготувати відповіді на питання до практичної роботи.


Теоретичні відомості.

  1. Технологія ІP-телефонія

ІP-телефонія — це технологія, яка пов'язує телефонію та Інтернет. Донедавна телефонні мережі і мережі на базі протоколів ІP (ІР мережі) існували практично незалежно один від одного й використовувалися з різною метою. Телефонні мережі використовувалися для передачі голосової інформації, а ІP-мережі — для передавання цифрових даних. Технологія ІP-телефонії поєднує ці мережі за допомогою спеціального пристрою - голосового шлюзу або gateway. До шлюзу з одного боку підключаються телефонні лінії, а з іншого — ІP- мережа (наприклад, Інтернет).

Технологію передачі мовної інформації з використанням протоколу ІP називають Voіce over ІP (скорочено VoіР). Система передавання голосових даних працює таким чином. Користувач набирає зі свого телефонного апарату номер доступу до IP-шлюзу компанії, яка забезпечує послугу IP телефонії; потім вводить код виходу у міську мережу, та номер абонента; IP-шлюз з'єднується з іншим IP-шлюзом, розташованим максимально близько до місця призначення. Другий шлюз у свою чергу, по телефонній мережі з'єднується з конкретним абонентом. Після встановлення з'єднання між двома телефонними апаратами починається голосове спілкування: один IP-шлюз перетворює голос у цифровий сигнал, стискає, щоб видалити надлишковість, властиву людській мові, й передає невеликими пакетами. Інший IP-шлюз знову перетворює цифровий сигнал у голосовий. В результаті обидва абонента чують звичайний голос. Таким чином міжміський або міжнародний телефонний виклик здійснюється через міські телефонні мережі абонентів та глобальну мережу (Інтернет) (рис. 6.1).

Основними перевагами IP-телефонії є:

  • зниження вартості розмови за рахунок: значного стискання мовної інформації;

  • блокування пауз (діалогових, змістових), які звичайно складають до половини часу розмови;

  • більш ефективного використання каналів зв'язку;

  • одночасного використання одного каналу зв'язку багатьма абонентами;

  • можливість захистити канали зв'язку від прослуховування;

  • легкість у користуванні.


Рис. 6.1. Схема передачі мовної інформації з використанням протоколу ІP
Залежно від пристроїв абонентів, виокремлюють такі типи IP-телефонії:

  • комп'ютер і комп'ютер — найперший спосіб ІP-телефонії. Для його реалізації абонентам необхідно мати комп'ютери, підключеними до Інтернет зі звуковими картами та системами введення та виведення звукової інформації (колонки, мікрофон);

  • комп'ютер і телефон — при цьому одному абоненту потрібно мати комп'ютер з доступом до Інтернет зі звуковою картою та системою введення і виведення звуку, а іншому абоненту - звичайний телефон;

  • телефон і телефон — при цьому абонентам не потрібно ніякого спеціального устаткування — тільки звичайний телефон. Якість зв'язку як правило, є приблизно такою, як і при звичайній телефонній розмові.

Однією з програм, які дозволяють дзвонити телефонним абонентам всього світу за допомогою технології передачі мовної інформації через Інтернет, є Skype. Ця програма є досить простою та зручною у користуванні, що й приносить їй популярність.

Звичайно, що для бесід у реальному часі за допомогою Інтернету комп'ютери обох абонентів мають бути обладнані роз’ємами для підключення навушників та мікрофона.

Відмінною рисою програми «Skype» є опрацювання та стискання голосу на комп'ютері абонента, що дозволяє скоротити об'єм інформації, який передається мережею. Крім того, програмою забезпечується висока якість передання голосу та максимальна конфіденційність — спілкування між клієнтами зашифровано і не може бути перехоплено.

Окрім проведення бесід у режимі реального часу, програма Skype надає додаткові функції:

  • миттєвий обмін короткими повідомленнями між двома та багатьма співрозмовниками

  • відеозв'язок, який дозволяє співрозмовникам бачити один одного

  • переадресація дзвінків та прийом текстових повідомлень

  • пошук інформації в Інтернеті за допомогою панелі інструментів Google (функція встановлюється за бажанням користувача)

Програму Skype можна знайти на сайті http://skype.com.

Після встановлення програми на комп'ютер абоненту потрібно зареєструватися (ввести псевдонім і пароль) та заповнити бланк з особистою інформацією, за якою інші абоненти зможуть визначати один одного.

Відмінність інтернету-телефонії від звичайної телефонії.

У звичайному телефонному дзвінку підключення між обома співбесідниками встановлюється через телефонну станцію виключно з метою розмови. Голосові сигнали передаються по певних телефонних лініях, через виділене підключення. При запиті ж по Інтернет, стислі пакети даних поступають в Інтернет з адресою призначення. Кожен пакет даних проходить власну дорогу до адресата, по різних маршрутах. Для адресата, пакети даних перегруповуються і декодуються в голосові сигнали оригінала.

Відмінність інтернет-телефонії від ip-телефонії.

Інтернет-телефонія окремий випадок ip-телефонії, тут як лінії передачі використовуються звичайні канали Інтернет. У чистому вигляді ip-телефонія, як лінії передачі телефонного трафіку використовує виділені цифрові канали.

Вартість інтернет-телефонії.

Звичайні телефонні дзвінки вимагають розгалуженої мережі зв'язку телефонних станцій, зв'язаних закріпленими телефонними лініями, підведення волоконно-оптичних кабелів і супутників зв'язку. Високі витрати телефонних компаній приводять нас до дорогих міжміських розмов. Виділене підключення телефонної станції також має багато надлишкової продуктивності або час простою протягом мовного сеансу.

Інтернет-телефонія частково ґрунтується на існуючій мережі закріплених телефонних ліній. Але головне, вона використовує саму передову технологію стискування наших голосових сигналів, і повністю використовує ємкість телефонних ліній. Тому пакети даних від різних запитів, і навіть різні їх типи, можуть переміщатися по одній і тій лінії в однин і тойже час.

  1. ^ Централізована служба миттєвого обміну повідомленнями

Історія

У 1996 році Арік Варді, Яйр Голдфінгер, Сефі Вігісер і Амнон Амір, старшокласники з Тель-Авів а (Ізраїль), заснували компанію Mirabilis і створили інтернет-пейджер ICQ. Програмне забезпечення спочатку поширювалося безкоштовно (на відміну від конкурентів). Число користувачів зростала лавиноподібно. Mirabilis пропонувала IM не лише приватним користувачам, але і корпоративним клієнтам. У 1998 році компанія була викуплена американською корпорацією AOL за 289 млн. доларів і була перетворена в частину відділення Time Warner — ICQ, Incorporated. Служба є комерційною, але її використання безкоштовно. Крім самого забезпечення функціонування служби, ICQ Inc. розробляє програми-клієнти і підтримує допоміжний веб-портал.

За роки існування ICQ випустила безліч клієнтів і зазнала безліч змін. ICQ часто використовується службами техпідтримки для миттєвої допомоги. Сьогодні аською користуються понад 45 млн. користувачів в усьому світі, особливо розповсюджена в Україні, Білорусі, Молдові, Болгарії, Литві, Латвії, Німеччині, Росії, Чехії Казахстані, Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Азербайджані. За приблизними оцінками, службою активно користується близько 15 мільйонів чоловік, а зареєстрованих облікових записів - близько 400 мільйонів. Деякі компанії в списках контактів на офіційних сайтах вказують номери UIN.

Microsoft робила спроби переманити користувачів ICQ:

  • Намагалася спочатку розробити IM протокол, який був би привабливішим ICQ.

  • Намагалася купити компанію, але отримала відмову.

  • Намагалася зробити протоколи сумісними (щоб користувачі Windows Messenger могли спілкуватися з користувачами ICQ), але власник ICQ кожен раз міняв протокол.

У результаті Microsoft відмовилася від своїх планів. У квітні 2010 року інвестиційний фонд Digital Sky Technologies (DST), співвласником якого є Алішер Усманов, уклав угоду з AOL про придбання сервісу миттєвих повідомлень ICQ за 187 500 000 доларів.

ICQ — мережевий протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання текстових повідомлень, а також однойменна програма миттєвого обміну повідомленнями (клієнт), що реалізує цей протокол. Назва «ICQ» фонетично співзвучна англійській фразі «I seek you» (я шукаю тебе, вимовляється ай-сік-ю́). В українському комп'ютерному сленгу ICQ називають «а́ською».

Принцип роботи

ICQ є централізованою службою миттєвого обміну повідомленнями, що використовує протокол OSCAR. Користувач служби працює з програмою-клієнтом (т.н. месенджер), запущеної на пристрої, з'єднаному з мережею Інтернет. Месенджер підключається до сервера. Через сервер здійснюється пошук і зв'язок з іншими клієнтами, а обмін службовими даними, повідомленнями між користувачами може здійснюватися як через сервер так і без його участі. Як і в більшості потужних мережевих систем, що обслуговують величезну кількість клієнтських запитів, цей сервер не єдиний і деякі з них є кластерами серверів.

Обліковий запис

Для використання служби потрібно зареєструвати обліковий запис, що може бути зроблено через інтерфейс клієнта, а також інтернет-портал. Для ідентифікації користувачів служба використовує UIN (Universal Identification Number) - унікальний для кожного облікового запису номер, що складається з 5-9 арабських цифр. Цей номер присвоюється облікового запису при первинній реєстрації користувача в системі, після чого, в парі з паролем, може використовуватися для аутентифікації у системі.

Підключення до служби одночасно з декількох хостів через одну й ту ж обліковий запис, на відміну від, наприклад, XMPP, неможливо.

^ Для кожного облікового запису служба зберігає наступні дані:

  • Нікнейм - коротке ім'я користувача, яке, на відміну від UIN, можна змінювати, і яке не є унікальним, тобто може збігатися у різних акаунтів;

  • Адреса електронної пошти, що дає можливість відновлення доступу до облікового запису в разі втрати пароля, а також що може використовуватися для входу в систему замість важко запам’ятовуємого UIN (раніше використовувався також під час пошуку);

  • Публічну інформацію, введену користувачем, яка може включати ім'я, прізвище, список захоплень, географічне розташування, знання мов, текстовий опис і т.д.;

  • Один аватар у форматі BMP, JPEG або GIF;

  • Список контактів – набір UIN-номерів співрозмовників, що формується користувачем, до яких він зможе мати швидкий доступ і оглядати їх статус присутності через інтерфейс клієнта;

  • Статус присутності;

  • Додатковий інформаційний статус.


Історія повідомлень на серверах не зберігається, і може зберігатися тільки локально програмою-клієнтом на пристрої користувача, і бути доступною через її інтерфейс.

Ініціювати листування з іншим користувачем і додати його до списку контактів можна, знаючи його UIN. У свою чергу, для пошуку користувачів в системі існує внутрішня функція пошуку, доступна через інтерфейс клієнта, яка дозволяє отримувати списки користувачів, що задовольняють введеним в пошуковому запиті критеріями: збігу по нікнейм, а також додаткової введеної користувачами інформації.

Аккаунт не може бути вилучений із системи, хоча така можливість існувала до 2002 року.

Статус присутності

З кожною обліковим записом асоційований статус присутності, що є індикатором того, підключений користувач до мережі чи ні, і чи готовий він у даний момент відповідати на повідомлення. У списку контактів і у вікні діалогу показується також статус користувача. Основний статус користувача служить індикатором його присутності в системі та готовності відповідати на повідомлення (хоча останнім часом число статусів різко зросла і перестало відповідати цим вимогам). Традиційно існує ряд основних статусів.

Якщо користувач взагалі відсутній в системі на даний момент (не авторизований), то йому присвоюється статус «Не в мережі» або «Оффлайн» (Offline), якщо ж він у мережі (авторизований), то йому присвоюється статус «У мережі» або « Онлайн »(Online).

^ Також існують кілька проміжних статусів:

  • Відійшов (Away) - свідчить про те, що користувач протягом певного часу не виявляв активності (не рухав мишею і не натискав клавіш). Статус може ставитися і вручну, зазвичай їм сигналізують невеликий період відсутності за комп'ютером.

  • Недоступний (N/A - Not Available) - говорить про те, що користувач отримав статус «Відійшов» і з цього моменту протягом певного часу продовжував перебувати в неактивному стані. Також може бути виставлено примусово і звичайно їм сигналізують довгострокове відсутність за комп'ютером (виняток: у ICQ 5.x цей статус виставляється автоматично при переході в повноекранний режим).

Як правило, автоперехід в ці статуси (Away і N/A) можна відключити в налаштуваннях клієнта.

  • Існують також статуси «Вільний для розмови (Free for chat)», «Не турбувати» (Do not disturb) і «Зайнятий» (Occupied). Починаючи з ICQ 4, їх не можна проставляти, але можна прочитувати в інших користувачів, які, наприклад, використовують ICQ 2003b або нижче, а також у багатьох альтернативних клієнтів. Проте, з приходом ICQ 6 повернулася можливість ставити статус Occupied, але при цьому втратилась можливість отримувати статус Free for chat. Також варто відзначити, що в ICQ 6 статуси Do not disturb і Occupied, встановлені в іншого користувача, сприймаються однаково, тобто як Occupied.

  • Крім цього, для облікового запису користувач може встановлювати особливий режим - «режим невидимості» (invisible). У цьому режимі інші користувачі будуть отримувати для облікового запису статус присутності «не в мережі», а знати про активний режим невидимості і отримувати актуальний статус присутності зможуть тільки користувачі, чиї облікові записи були внесені до список видимості користувача.

Список контактів

Після успішної авторизації клієнт ICQ завантажує з сервера список контактів користувача. Контакти в списку можуть бути розділені на групи, імена і кількість яких змінюються користувачем. При додаванні контакту може знадобитися авторизація - дозвіл бачити його статус присутності і відправляти йому файли. Для таких контактів формується запит на авторизацію, який доходить до користувача додається облікового запису у вигляді системного повідомлення, на яке він може відповісти або згодою, або відмовою, за бажанням забезпечивши рішення текстовим коментарем. Максимально можна мати 1000 контактів.

Приватні списки

Для забезпечення необхідного рівня конфіденційності ICQ існує кілька списків, виконують певну функцію, в які кожен користувач може заносити будь-які контакти без повідомлення останніх.


<< предыдущая страница   следующая страница >>