asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
РОЗШИРЕННЯ ЄС: ПІДХОДИ ТА ОЦІНКИ

Європейський Союз стоїть на порозі п'ятого етапу розширення — безпрецедентного як з точку зору кількості країн, що приєднаються до ЄС найближчими роками, так і глибини перетворень, які необхідно здійснити для того, щоб цей етап став так само успішним, як попередні.

Увага України до цього етапу розширення Союзу викликана, в першу чергу, тим, що його здійснення створить принципово нову ситуацію на Європейському континенті та наблизить кордони Європейського Союзу безпосередньо до кордонів України.

В цьому розділі аналізуються взаємопов'язані процеси поглиблення європейської інтеграції та розширення Європейського Союзу. Оцінюється ставлення населення країн ЄС та України до проблем розширення ЄС.

^ 1.1 НАСТУПНИЙ ЕТАП РОЗШИРЕННЯ ЄС У КОНТЕКСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Для того, щоб зрозуміти всю складність проблем і перспектив сучасного розширення ЄС, слід розглянути проблематику розширення Євросоюзу в органічному зв'язку з поглибленням його інтеграційних процесів, які пройшли у своєму розвитку кілька етанів.

У цьому підрозділі окреслюються основні напрями західноєвропейських об'єднавчих процесів, визначаються взаємозв'язки між процесами розширення ЄС, з одного боку, а також формами та стадіями його економічної і політичної інтеграції — з іншого.

^ Етапи поглиблення західноєвропейської інтеграції: від Європейських Співтовариств

до економічного, валютного і політичного союзу

Початком процесу Інтеграції країн Західної Європи вважається 9 травня 1950р., коли міністр закордонних справ Франції Р.Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн. Ця пропозиція була реалізована в 1951р. Паризьким договором про створення Європейського співтовариства вугілля та сталі (ЄСВС). до якого увійшли шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція (так звана "європейська шістка").

На основі досягнутого позитивного досвіду ЄСВС об'єднавчий процес був поширений на економіку в цілому, і в ^ 1957р. був підписаний Римський договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатому). Метою ЄЕС визначалися створення митного союзу, усунення внутрішніх торговельних бар'єрів усередині Співтовариства (забезпечення вільної торгівлі) і врешті -створення спільного ринку; Євроатому — співпраця у використанні ядерної енергії у мирних цілях. У 1967р. відбулося злиття виконавчих органів названих трьох Співтовариств, у результаті чого була створена єдина структура інститутів, що забезпечують розвиток європейської інтеграції. Основними серед них є Свропейська Комісія. Рада ЄС, Європейський Парламент і Суд Європейських Співтовариств. Практично одночасно, в 1968р., завершується створення митного союзу ЄС.

З кінця 1950-х років до кінця 1969р. відбувався інтенсивний процес розвитку спільного ринку ЄС1.

1 Common market

Досягнення первісних цілей, визначених Римським договором 1957р., об'єктивно підвело до постановки питання про подальший розвиток інтеграції. Етапним у цьому сенсі стало підписання в 1986р. Єдиного європейського акту — ЄЄА2, що поставив завдання створення до 1 січня 1993р. єдиного внутрішнього ринку3, запровадив спільну політику в соціальній сфері, й галузі науково-технологічного розвитку, охорони навколишнього середовища. Договір не лише вніс зміни до договорів про утворення Європейських Співтовариств, але й поширив інтеграційний процес на сферу зовнішньої політики, поставив питання про утворення Європейського Союзу як інституту не лише економічного, а й політичного.

Наступним кроком у процесі європейської інтеграції стало підписання в лютому 1992р. ^ Маастрихтського договору про Європейський Союз (ДЄС)4, що визначив так звані "три стовпи Європейського Союзу". Перший — це Європейські Співтовариства, другий — спільна зовнішня політика та політика безпеки, третій — співробітництво у сферах юстиції і внутрішніх справ. В економічному сенсі прийняття Маастрихтського договору фактично означало курс на форсоване завершення формування єдиного внутрішнього ринку та перехід до реалізації ідеї економічного та валютного союзу.

Новим кроком поглиблення взаємодії стало підписання в червні 1997р. ^ Амстердамського договору5, що вніс істотні зміни в установчі договори про Європейське економічне співтовариство та Європейський Союз. Прийняття Амстердамського договору привело інституційні механізми ЄС у відповідність до цілей, визначених Маастрихтським договором. Особливу роль у цьому відіграло укладення в 1997р. Шенгенської угоди про вільне пересування громадян у межах Євросоюзу.

Додаткові зміни в чинні механізми інституційного розвитку ЄС були внесені на засіданні Європейської Ради 7-9 грудня 2000р. ухваленням Ніццького договору6. Ці зміни, що мають набути чинності після ратифікації Договору всіма 15 членами ЄС, спрямовані одночасно і на цілі поглиблення інтеграції, і на адаптацію до майбутнього розширення ЄС.

У своєму розвитку Європейський Союз пройшов кілька етапів економічної інтеграції (таблиця "Етапи економічної інтеграції ЄС") і на сьогодні практично вже завершив формування єдиного внутрішнього ринку та перейшов до інтенсивного формування економічного та валютного союзу — завдання, що в основному має бути реалізоване в 2002р.7,зокрема, запровадженням у готівковий обіг нової європейської валюти — євро8.

2 EC, European Treaties, Single European Act. Див.:http//europa.eu.int/abc/obj/treaties/en/entoc113.htm.

3 Single market

4 Набув чинності 1 листопада 1993р.

5 Набув чинності 1 травня 1999р.

6 Підписаний 26 лютого 2001 р. Вносить поправки до існуючих договорів. Знаходиться на стадії ратифікації, що має завершитися в 2002р.

7 12 країн-членів беруть участь у третій, заключній, стадії створення економічного та валютного союзу, що почалася 1 січня 1999р. Три країни-члени не прийняли єдину валюту або тому, що вони самі вирішили цього не робити (відповідно до додаткових протоколів Договору про ЄЕС, що дають таке право (Велика Британія і Данія), або тому, що не змогли досягти критеріїв конвергенції, встановлених Маастрихтським договором (Швеція).

8 У безготівковому обігу євро функціонує з 1 січня 1999р.

Одночасно з поглибленням економічної інтеграції відбувалося формування європейського політичного співробітництва (ЄПС).

^ Перший етап формування ЄПС був започаткований саммітом Глав держав "шістки" в Гаазі 2 грудня 1969р., який доручив міністрам закордонних справ розглянути можливість розвитку Співтовариства в напрямі політичного об'єднання. Прийняттям Люксембурзької декларації (27 жовтня 1970р.) було встановлене політичне співробітництво країн "шістки" у формі регулярного обміну інформацією і консультацій з міжнародних проблем.

Рішення про інтенсифікацію політичного співробітництва, прийняте на ^ Паризькій конференції (1972р.), разом із заснуванням Європейської Ради (грудень 1974р.) та рішенням про запровадження прямих виборів до Європарламенту (1976р.) поклали початок інституалізації ЄПС.

^ На другому етапі, з прийняттям Єдиного європейського акту, відбулася кодифікація політичного співробітництва. Акт передбачав:

  • обов'язковість взаємного інформування, консультацій і узгодження точок зору та акцій;

  • обов'язковість консультацій перед прийняттям рішень на національному рівні, якщо вони стосуються зовнішньополітичних проблем;

  • прийняття рішень консенсусом;

  • постійний безпосередній зв'язок між міністерствами закордонних справ;

  • створення нових органів політичного співробітництва (Політичного комітету, Групи європейських кореспондентів, робочих груп і Секретаріату)9.

^ Етапи економічної інтеграції ЄС

Форма економічної інтеграції

Скасування тарифів і квот між учасниками

^ Єдина торговельна полггика щодо третіх країн

Скасування обмежень на рух факторів виробництва (послуги, робоча сила, капітали)

^ Гармонізація економічної полпнки та інституцій

Єдина валюта, єдина валютна політика

Зона вільної торгівлі (режим вільної торгівлі формувався в період з 1959р. до 1968р.)

+

-

-

-

-

Митий союз (формувався з 1958р. до 1968р.)

+

+

-

-

-

Спільний ринок (формувався з 1958р. до кінця 1969р.)

+

+

+

-

-

Єдиний внутрішній ринок (формувався з середини 1980-х років до 1 січня 1993р.)

+

+

+

+

-

Економічний та валютний союз (у відповідності до цілей і механізмів Маастрихтського та Амстердамського договорів в основному має бути створений у 2002р.)

+

+

+

+

+

9 Арах М. Европейский Союз: видение политического обьединения. — Москва, 1998, с.153-155.

^ На третьому етапі, з підписанням Маастрихтського договору про Європейський Союз (ДЄС), поряд із Європейськими Співтовариствами запроваджувалися інші складові співробітництва: спільна зовнішня політика та полііика безпеки (СЗППБ), політика у сфері юстиції і внутрішніх справ.

СЗППБ (другий "стовп" ЄС) іде набагато далі ЄПС у багатьох сферах. Згідно зі статтею J.1(2) ДЄС, головними цілями СЗППБ є :

  • захист спільних цінностей, основних інтересів і незалежності Союзу;

  • посилення безпеки Союзу та країн-членів;

  • збереження миру та зміцнення міжнародної безпеки;

  • сприяння міжнародному співробітництву;

  • розвиток та утвердження демократії і верховенства права за безумовного дотримання прав і свобод людини.

З прийняттям ^ Амстердамського договору до ДЄС були інкорпоровані так звані Петерзберзькі завдання, закріплено формування Спільної європейської політики безпеки і оборони (СЄПБО). Були створені Офіс високого представника ЄС з питань СЗППБ та інші виконавчі органи. Під час наступних засідань Європейської Ради були зроблені подальші кроки в розпитку СЗППБ10.

Співробітництво у сфері, розглянуте в розділі IV ДЄС, становить третій "стовп ЄС". До сфер спільного інтересу віднесені:

  • питання юстиції і внутрішніх справ,

  • політика надання політичного притулку;

  • правила, то стосуються перетину зовнішніх кордонів країн-членів;

  • імміграційна політика стосовно представників третіх країн щодо їх в'їзду, переміщення та перебування на території країн-членїв;

  • боротьба проти нелегального розповсюдження наркотиків і міжнародної злочинності;

  • співробітництво органів правосуддя в цивільних і кримінальних справах;

  • співробітництво митних і поліцейських служб з метою попередження тероризму, нелегального розповсюдження наркотиків та інших форм міжнародної злочинності.

Прийняття нової редакції ДЄС — Амстердамського договору, та наступні рішення, прийняті на саммітах ЄС11, поглибили співробітництво країн-членів у сфері юстиції і внутрішніх справ.

Етапи розширення ЄС

Рік

Кількість країн-членів

^ Країни, що приєдналися до ЄС

1951

6

Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція

1973

9

Велика Британія. Данія, Ірландія

1981

10

І реція

1986

12

Іспанія, Португалія

1995

15

Австрія. Фінляндія, Шнеція



следующая страница >>